В комплексному закладі у складі ресторану на 80 місць та вино-сокового бару на 40 місць передбачається організація виробництва і споживання продукції ресторанного господарства.

Загальні витрати електроенергії закладом Р визначаються за двома складовими: витрати на технологічні потреби, витрати на Рв, витрати на технічні потреби Рт.

Витрати електроенергії на технологічні потреби розраховані окремо для складових комплексу (комплексного закладу).

Витрати електроенергії для ресторану обсягом виробництва продукції 1632 страв за добу розраховані за укрупненими показниками витрат на одиницю продукції.

, (2.10)

де НТ – питомі витрати електроенергії, кВт/страву

С – обсяг випуску продукції за добу, страв;

= 0,52*1632=848,64 кВт

Витрати електроенергії для винно-сокового бару обсягом виробництва продукції 1115 страв за добу розраховані за укрупненими показниками витрат на одиницю продукції.

= 0,07*1115=78,05 кВт

Річні витрати електроенергії для окремих закладу визначено виходячи з режиму роботи (кількість робочих днів на рік) за формулою:

, (2.11)

Т – кількість робочих днів на рік 350 днів.

= 848,64 *350=297024 кВт

= 78,05*350=27317.5 кВт

Загальні витрати електроенергії на технологічні потреби Рв визначені за формулою:

 (2.12)

де, m – коефіцієнт, що враховує комплексність закладів (для комплексу відокремлених закладів т=1, для комплексних закладів т=0,8¸0,9)

Рв = 0,9*(297024+27317.5)=291907,35 кВт

Витрати електроенергії на технологічні потреби мають таку структуру (табл..2.36):

Таблиця 2.36. Структура витрат електроенергії на технологічні потреби

Витрати електроенергії на технічні потреби складаються з двох складових витрати на вентиляцію та кондиціювання Рвк і витрати на освітлення Ро.

Витрати на забезпечення ефективної вентиляції та кондиціювання в закладі Рвк, кВт, розраховано за середнім укрупненим показником на 1 місце за формулою:

, (2.13)

де Нвк – норматив витрат електроенергії на вентиляцію і кондиціювання, кВт/місце за добу,

N – кількість місць (для фабрик заготівельних кількість місць визначається за еквівалентом: 200 виробів за добу – 1 місце в їдальні),

Т – кількість робочих днів на рік;

q – коефіцієнт, що враховує комплексність закладу (для комплексу q = 1 для комплексного закладу, q = 0,65 ¸ 0,7).

Рвк = 0,7*80*350*0,7=13720 кВт

Рвк = 0,5*40*350*0,7=4900 кВт

Витрати електроенергії на освітлення Ро, кВт визначені за нормативом забезпечення належного рівня освітленості робочих місць та залів за формулою:

, (2.14)

де Но – норматив витрат електроенергії на освітлення кВт/год на 1 м2 площі;

te – час ефективної роботи закладу, при освітленні (визначається у відповідності з режимом роботи закладу, середній показник (до 20 години – te = 2 год, до 22 години – te= 4 год, до 24 години – te = 6 год, до 2 години – te = 8 год,), год.

Sб – загальна площа закладу, м2

Ро=0,03*6*720*350=45360 кВт

Загальні витрати електроенергії закладом Р визначили за формулою:

, кВт                  (2.15)

Р = 75488+45360+291907,5= 412755,5 кВт.

Розрахунок витрат тепла на опалення, Гкал, провели за формулою:

, (2.16)

де qб – питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об’єму будівлі на 1 °С, Гкал/(м3´°С); (qб = 3,5254´10-7 ¸ 3,2674´10-7 при збільшенні об’єму будівлі qб® min);

Vб – будівельний об’єм будівлі, м3;

R1 – поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища 1,28;

T0 – тривалість опалювального періоду за рік, 4560 год;

Dt – середня різниця температур внутрішнього та зовнішнього середовища, 16,5 °С.

Q0=3,5254х10-7*2880*4560*16,5*1,28 = 85,5 Гкал

Будівельно-технічні показники проекту розраховані за формулами:

Робоча площа закладу (м2) визначено на основі розробленого компоновочного рішення за допомогою вбудованої функції по визначенню площі будівлі у САПР ArchiCAD і складає:

 = 720 м2

Будівельний об’єм будівлі, м3, визначається за формулою:

,        (2.17)

Vб = 720 х (2*3,3+2*0,3+1,2+0,4) =7603,2 м3

Витрати тепла на вентиляцію, Гкал, розрахували за формулою:

,                       (2.18)

де qб – питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об’єму будівлі на 1 °С, Гкал/(м3´°С); (qб = 3,2674´10-7);

Vб – будівельний об’єм будівлі, 7603,2 м3;

R1 – поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища (1,17);

T0 – тривалість опалювального періоду за рік, (4440) год;

Dt – середня різниця температур внутрішнього та зовнішнього середовища, (17)°С.

Qо = 3,2674 х 10-7 х 7603,2 х 1,17 х 4440 х 17 =1536 Гкал.

Витрати тепла на вентиляцію, Гкал, розрахували за формулою:

,                                               (2.19)

де qB – питома теплові витрати на нагрівання 1 м3 повітря для вентиляції на 1 °С, Гкал/(м3´°С) (qB = 6,4832´10-7);

V – об’єм приміщень де обладнана вентиляця (1336,2 м3);

То – тривалість опалювального періоду за рік, 4440 год;

Dt – середня різниця температур зовнішнього та внутрішнього середовища, 17,2 °С.

Qо = 6,4832 х 10-7 х 1336,2 х 4440 х 17 = 65,38 Гкал.

Загальні витрати тепла на опалення: 1536+65,38= 1601,38 Гкал.

Загальні витрати води розраховують за укрупненим показником.

, (2.20)

де, Нвс – норма витрат води на умовну страву, м3 (Нвс = 0,016 м3/страву, у тому числі гарячої води – 79%);

С – обсяг випуску продукції за добу, страв;

Т – кількість робочих днів на рік;

0,016*2747*350=15383 м3

У тому числі

гарячої води: Вгар= 0,79*15383= 12152,57 м3

холодної води: Вгар=15383 -12152,57 = 3230,43 м3

Обґрунтування інженерно-будівельних рішень закладу ресторанного господарства, що проектується

Заклад, що проектується є будівлею, яка відповідає наступним вимогам:

à        За призначенням – громадська споруда;

à        За містобудівними вимогами – міського значення;

à        За довговічністю – >= 50 років;

à        За вогнестійкістю – II ступеня – кам’яна будівля;

à        За поверховістю – малоповерховий;

à        За конструктивною схемою – будівля з повним каркасом.

ü   Система опалення В закладі передбачено влаштування системи опалення згідно СНиП 2.04.05–91, для підтримання температурного режиму в закладі [7].

Теплопостачання передбачено від внутрішнього джерела – опалювального котла (Euridin ZW\ZS 23 KE\AE) температура теплоносія на вході становить 80–89 °С. На підприємстві передбачений теплопункт для розділення мереж теплофікації і підігрівання гарячої води, обладнаний водонагрівачами теплообмінного типу і опалювальним вводом опалювальним котлом, які забезпечені пусковою апаратурою, приладами управління і автоматичного регулювання кількості і температури теплоносія для опалювання, гарячого водопостачання.

Для внутрішньої системи опалення передбачено використання води (пари, ін.) з температурою 60–70 °С.

В приміщеннях виробничих та торгівельних залах передбачене використання центрального опалення з установкою алюмінієвих радіаторів низького тиску марки Termal, з верхньою розводкою трубопроводів, в приміщеннях адміністративно-побутових використовується місцеве опалення за рахунок променевих панелей. У приміщеннях: виробничих влаштовано повітряну систему опалення із автоматичною системою управління для підтримки в робочий час розрахункової температури і відносної вологості повітря в межах 30–60%.

ü   Система вентиляції (згідно СНиП 2.04.05–91 [7]) У закладі передбачено організацію природної вентиляції повітря, яка влаштована в наступних приміщеннях: адміністративно-побутових. Крім цього, в закладі наявна механічна припливна вентиляційна система, яка надає повітря об’ємом Vп=1360 м3 (формула 2.21) у такі приміщення закладу: як торгова зала. Витяжна вентиляція видаляє повітря забруднення газоподібними домішками в об’ємі Vв=1360 м3 (формула 2.22). Нею забезпечені приміщення всі виробничі приміщення. В приміщеннях виробничих передбачено місцеві вентиляційні відсоси продуктивністю Vмвв=244,2 м3 (формула 2.23).

Для забезпечення комфортних умов перебування у залах закладу ресторану. встановлені місцеві, рециркуляційні, цілорічної дії системи кондиціювання повітря. Прилади призначені для підтримання температурного, вологісного режиму і фільтрації повітря. Додатково системи кондиціювання встановлені у адміністративних приміщеннях.

ü   Система водопостачання. Водозабезпечення систем закладу здійснюється від міського водогону. На вводі системи у заклад влаштований водомірний вузол з встановленням лічильника марки ЛТ-80Х-11. У закладі організовано об’єднану тупикову, просту систему водопостачання з верхньою (ін.) розводкою, що відповідає вимогам СНиП 2.04.01–85 [8].

Система поділяється на: протипожежну (СНиП 2.01.02–85 [9]) – з оцинкованих труб Æ 20 мм з встановленням пожежних кранів; господарсько-побутову – з оцинкованих труб Æ 15 мм з підключенням до змішувачів та кранів; виробничу – з оцинкованих труб Æ 20 мм з підключенням до технологічного устаткування.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42