Узагальнюючи відповіді ми зробили висновки, що залишається гострою проблема методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Таким чином, навіть якщо у дитини є задатки до театрального мистецтва і немає систематичної роботи з розвитку цих задатків, то дитина, нажаль, не розвивається.

Отже, цією проблемою потрібно займатись і приділяти їй значно більше уваги.

На основі вищезгаданого ми розробили систему занять музично-драматичного гуртка (див. Додаток 2) і поставила перед собою такі завдання:

1. Розвивати в дітей стійкий інтерес до музично-театралізованої діяльності.

2. Удосконалювати виконавські вміння дітей у створенні художнього образу, використовуючи з цією метою ігрові, пісенні та танцювальні імпровізації.

3. Розширювати уявлення дітей про оточуючу дійсність. Уточнювати уявлення про предмети, іграшки, декорації.

4. Виховувати повагу до праці дорослих та дітей, дбайливе ставлення до іграшок, ляльок, костюмів, декорацій.

5. Збагачувати і активізовувати словник дітей. Розвивати монологічну та діалогічну мову.

6. Стимулювати бажання шукати виразні засоби для створення ігрового образу персонажу, використовуючи для цього рухи, міміку, жести, виразність інтонації.

7. Розвивати пам'ять, мислення, уяву, увагу дітей.

8. Виховувати гуманні почуття дітей. Розвивати прагнення бути чуйними до дорослих та дітей, виявляти увагу до їх душевного стану, радіти успіхам однолітків.

9. Підтримувати бажання дітей брати активну участь в святах та розвагах, використовуючи вміння та навички, набуті на заняттях і в самостійній діяльності.

Розробки занять є у додатку до дипломної роботи.

Наступним етапом дослідження було діагностування театралізованих здібностей дітей.

Для проведення дослідження я взяла старшу групу С-2 дошкільного навчального закладу №5 м. Нетішина. Частина дітей в кількості 12 чоловік виявила бажання відвідувати музично-драматичний гурток “Чарівна казка” під моїм керівництвом. На початку року я провела діагностування дітей всієї групи за методикою Е. Хаака і І.Кафа.

Ця методика базується на тому, що я визначаю музичні здібності, літературне обдарування та артистичний талант кожної дитини з групи по певному тесту. Цей тест є у додатку до дипломної роботи (див. Додаток 3).

По кожному питанню тесту ставиться бал від 1 до 5, потім ділиться на кількість питань - це і є середній бал. Далі малюється графік для визначення театральних здібностей.

Для прикладу візьмемо Карпенко Софію 5-ти років з групи, яка відвідувала гурток.

Накреслимо графік, який відповідає рівню її театральних здібностей: по вертикалі зазначаємо бали, які отримала дитина за кожне питання, а по горизонталі номер питання. Потім з'єднуємо ці відмітки і отримуємо графік. Чим вище та рівніше буде лінія графіка, тим ближче рівень театральних здібностей до 1, тобто до 100%.

Отже, на цьому графіку видно рівень музичних здібностей дитини.

Аналогічні графіки креслимо і для визначення літературних і артистичних здібностей.

Літературне обдарування

Артистичний талант

Показники першого обстеження, яке було проведено в жовтні 2004 року дають змогу зробити зведений графік по театральним здібностям конкретно цієї дитини. По горизонталі зазначимо буквами здібності, а по вертикалі бали.

Отже, музичні та літературні здібності Софії К. на середньому рівні, а артистичні вище середнього.

Таку діагностику я провела з кожною дитиною групи С-2 у жовтні 2004 року.

Результати показали, що у дітей в кількості 12 чоловік, які виявили бажання відвідувати гурток музично-драматичний “Чарівна казка” на високому рівні музичні здібності у 3 дітей, тобто ? 25%. Літературна обдарованість на високому рівні - 4 дітей ? 33%. Артистично обдаровано 5 дітей ? 42%.

Результати показали, що в групі дітей при кількості 13 чоловік, які не виявили бажання відвідувати музично-драматичний гурток на високому рівні музичні здібності у 3 дітей, тобто ?23%. Літературна обдарованість на високому рівні у 3 дітей ?23%. Артистично обдаровано 3 дітей ?23%.

За період з жовтня 2004 року по травень 2005 року з дітьми, які відвідували гурток проводилась систематична робота по розвитку творчих здібностей. Проводилась вона на основі створеної мною системи занять музично-драматичного гуртка. А в групі дітей, які не відвідували гурток така робота проводилась епізодично і несистематично.

Паралельно з цією роботою проводилось цілеспрямоване спостереження і бесіди з дітьми.

В процесі спостережень я з'ясувала, що діти-гуртківці виявляють ініціативу у спілкуванні, стали більш емоційними, активними. Вони почали краще володіти своїм тілом, своєю мімікою, збагатився їх словниковий запас.

Ці діти дуже люблять виконувати вправи на вираження емоцій, на розвиток мислення. З великим задоволенням вони одягають шапочки звірят і намагаються відобразити їх характерні риси. А ще більше вони люблять вгадувати, кого зобразила та чи інша дитина. Також діти полюбили вправи на виразність жесту.

Хочу зазначити, що всі ці вправи не виходили з самого початку, але в процесі систематичної роботи діти досягали гарних результатів і що головне - вони хотіли навчитися. Було дуже приємно спостерігати, як дитина тримає уявний апельсин лівою рукою, а правою відділяє дольку і пропонує її партнеру у грі „Апельсин”.

Розмова з дітьми-гуртківцями дозволила визначити дружні умови у колективі, не було відчуження та приниження, тільки щирість та дружні відносини.

У травні 2005 року я провела повторне діагностування дітей-гуртківців та дітей, які не відвідували гурток щодо театралізованих здібностей.

Результати показали, що у дітей-гуртківців:

– музичні здібності на високому рівні у 6 дітей, тобто ?50%

– літературне обдарування у 6 дітей ? 50%

– артистичний талант у 7 дітей ? 58%

Результати показали, що у дітей, які не відвідували гурток:

– музичні здібності на високому рівні у 4 дітей, тобто ? 31 %

– літературне обдарування у 4 дітей ? 31%

– артистичний талант у 5 дітей ? 39%

Можна зобразити ці показники графічно: по вертикалі зазначаємо кількість дітей, по горизонталі - театральні здібності. Зробимо такий графік на жовтень 2004 року та на травень 2005 року.

Результати діагностування дітей, які відвідували гурток

Результати діагностування дітей, які не відвідували гурток

Таким чином графічні дані показують, що рівень театральних здібностей у дітей, які відвідували і не відвідували гурток дуже різняться. На початку діагностування результати майже не різнились, отже така різниця на даному етапі - результат систематичної роботи з дітьми, застосування системи занять на розвиток творчих здібностей.

Щоб проаналізувати рівень творчого розвитку дітей після впровадження в роботу з дітьми-гуртківцями системи занять пропонуємо результат у коефіцієнтному значенні (цифровому)

– високий рівень (повністю досягнуто) - 1.00

– середній (неповністю) - 0.80

– нижче середнього (дуже слабкий результат) - 0.60

– низький (не досягнуто) - 0.40

Чим більше рівень творчого розвитку відповідає віковим вимогам базового компоненту дошкільної освіти, тим ближче до 1.00 значення художньо-естетичного розвитку дитини.

Щороку необхідно здійснювати відповідну діагностику, щоб мати можливість аналізувати зміни, що відбулись або не відбулись в рівні творчого розвитку дошкільників. Зростання чи зниження показників є оцінкою роботи вихователя у художньо-естетичному напрямку дітей старшого віку.

Рівень творчого розвитку старших дошкільників, які відвідували гурток.

Фактори

– Творче мислення - 0.80

– Фантазія і уява - 1.00

– Оригінальність і винахідливість - 0.80

– Творча інтуїція - 0.80

– Комунікативно-творчі здібності - 1.00

К тв.р =

Аналізуючи отриманий результат потрібно наголосити, що коефіцієнт творчого розвитку у групі дітей, які відвідували гурток має високі результати - 0.88.

Результат творчого розвитку старших дошкільників, які не відвідували гурток.

Фактори

– Творче мислення - 0.60

– Фантазія і уява - 0.80

– Оригінальність і винахідливість - 0.80

– Творча інтуїція - 0.60

– Комунікативно-творчі здібності - 0.60

К тв.р =

Отже, коефіцієнт творчого розвитку дітей старшої групи, які не відвідували гурток має середній результат.

Якщо порівняти вищезгадані результати, то можна зробити висновок, що система занять має не тільки великий вплив на розвиток театральних здібностей, а є і невід'ємною частиною в роботі над розвитком творчих здібностей.

Виходячи з результатів обстеження можна зробити висновок, що система занять музично-драматичного гуртка - умова формування театральних і творчих здібностей дошкільників.

Діти, які систематично займаються мають гарний запас знань і уявлень у театралізованій діяльності, тому вони можуть вільно користуватись основними засобами виразності, не відчувають труднощів в передачі певних образів, вільно орієнтуються на сцені, легко втілюють свої думки у мовну форму, тому що мають багатий словниковий запас.

Виходячи з результатів дослідження можна визначити чинники, які зумовлюють підвищення ефективності театралізованої діяльності, як форми організації діяльності дітей:

– необхідно підкорятися вимогам часу і використовувати нетрадиційні види театрів, враховуючи менталітет сучасного дошкільника;

– використовувати системи вправ, тренінгів, етюдів, медитацій, імпровізацій тощо;

– систематично використовувати театралізовані ігри у всіх видах діяльності дошкільників.

2.4. Система опосередкованого і безпосереднього керівництва музично-театралізованими іграми старших дошкільників

Дитинство не закінчується. Воно живе в нас і з нами, як справжній надійний друг. Воно приходить нам на допомогу і в хвилини втоми, зневіри, і в хвилини, коли творча думка б'ється над складною проблемою. Велика трагедія для дорослого - назавжди втратити своє дитинство, назавжди втратити здатність бачити світ по-новому, або іншими очима. Необхідно завжди пам'ятати, що діти і дорослі разом невипадково: вони мають допомагати одне одному в цьому величезному світі.

Прийняття самостійних рішень - це необхідний крок до становлення особистості. Дорослі іноді підштовхують дітей, примушуючи щось робити, не беручи до уваги їхніх бажань, потреб. І чим більше дорослі виявляють активність у керуванні життям дітей, тим пасивнішими стають діти.

Потрібно намагатися організовувати діяльність і гру дітей так, щоб у них, з одного боку, була можливість вибору, а з іншого - виникало відчуття різноманіття й новизни. якщо дорослим вдасться ненав'язливо впорядкувати ігрову сторону життя дитини, це вплине на формування її мислення, навичок, творчих здібностей.

Вихователі - це шукачі скарбів. Творчий підхід, творче заняття, творчі ігри - це не просто словосполучення, це той талант, який є в кожного вихователя. Вихователі повинні пам'ятати основну виховну мету - привчати дітей ставитись дружно один до одного, допомагати і радитись з думкою колективу.

Щоб досягти цієї мети необхідно створювати відповідні умови для керівництва музично-театралізованими іграми. Якщо драматизація і інсценування відбувається під керівництвом досвідченого педагога, діти можуть швидше і глибше засвоїти певне уявлення про чуйне, гуманне відношення один до одного, дотримуватись певних моральних засад у житті. Отже, керівництво музично-театралізованими іграми має велике значення у проведенні гри.

Існує опосередковане і безпосереднє керівництво театралізованими іграми.

Опосередковане керівництво - це система заходів, за допомогою яких діти засвоюють текст, ідею твору, характер персонажів та особливості їх взаємовідносин.

1. Читання літературного твору.

2. Обговорення.

3. Переказування твору дітьми.

4. Перегляд діафільму.

5. Переказування або придумування твору за картинками.

6. Переказування твору за ролями.

7. Обговорення моральної поведінки героїв.

8. Вправляння дітей в передачі характеру персонажу через міміку, жести, рухи, позу, ходу.

9. Виготовлення атрибутів до гри.

Безпосереднє керівництво - це керівництво грою, що вже розпочалася.

Безпосереднє керівництво передбачає три етапи:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14