Існує 3 основні напрямки педагогічного керівництва музично-театралізованою діяльністю дошкільнят:
– пізнавальний - полягає в розширенні та збагаченні знань дітей про театр, ознайомленні з працею діячів мистецтва, розвитку художньо-естетичного сприймання у процесі перегляду театральних вистав;
– ігровий - це відтворення сюжету художнього твору або самостійно складеного сюжету в грі-драматизації чи імпровізаційній грі, виявлення особистісного ставлення до персонажу або вистави в цілому;
– сценічний - підготовка та показ вистав глядачам, передача сценічних образів через спеціально організовану підготовчу роботу, що обов'язково включає вправи та репетиції.
У межах кожного вікового періоду музично-театралізована діяльність дітей має свої особливості, зумовлені особливостями розвитку мовлення, ігрової діяльності, театральних дій, сприймання дітьми музичних та літературних творів.
Залежно від віку дітей змінюються методи і характер керівництва музично-театралізованою діяльністю. Так, у молодшому віці це цілеспрямований вплив на зміст ігор, але без підміни ініціативи і самостійності дітей, що створює умови для розвитку творчості, допомагає малюкам встановити позитивні взаємини.
У роботі зі старшими дітьми ширше застосовуються методи опосередкованого педагогічного впливу: організація предметно-ігрового середовища, постановка проблемних ігрових завдань, допомога у плануванні діяльності, попередня мовленнєва робота.
Для правильної організації музично-театралізованої діяльності рекомендується враховувати наступні принципи:
1. Принцип гуманізації. Передбачає вміння педагога стати на позицію дитини, врахувати її точку зору, не ігнорувати її почуття і емоції, бачити в дитині повноправного партнера, а також орієнтуватися на вищі загальнолюдські поняття.
2. Принцип диференціації. Заключається в створенні оптимальних умов для самореалізації кожної дитини в процесі музично-театралізованої діяльності з врахуванням віку, статі дитини, накопиченого нею досвіду, особливостей емоційної та пізнавальної сфери.
3. Принцип інтегративності. Інтеграція в педагогічному процесі зараз розглядається як фактор створення емоційного благополуччя дитини в дитячому закладі, як найважливіша умова її цілісного розвитку, перших творчих проявів і становлення індивідуальності, гармонічного поєднання на заняттях і в різних життєвих ситуаціях музичних, літературних фрагментів, живопису, поезії, виходом на образотворення в різних видах художньої діяльності - малювання, ліплення, аплікацію, музикування, мімічні та пантомімічні етюди.
4. Принцип змістовності. Передбачає змістовність занять, різноманітність тематики і методів роботи.
5. Принцип систематичності. Щоденне включення театралізованих та музично-театралізованих вправ у всі форми організації педагогічного процесу, що робить їх такими ж необхідними, як дидактичні та сюжетно-рольові.
6. Принцип дитячої активності. Робиться акцент на максимальну активність дітей на всіх етапах підготовки і проведення ігор. При наявності такої активності музично-театралізована діяльність проходить більш інтенсивно і плідно, діти менше втомлюються, так як вони займаються не важкою працею, а захоплюючою діяльністю.
7. Принцип співпраці. Співпраця дітей один з одним та з дорослими.
8. Принцип професійної компетентності. „Все, що ми робимо, - ми робимо професійно!” - так можна визначити суть цього принципу. Підготовленість та зацікавленість педагога. Всі ігри і вправи на занятті повинні бути підібрані таким чином, що вдало поєднують рухи, мову, міміку, пантоміму в різних варіаціях.
Розділ 2
МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ
В ПРАКТИЦІ ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
2.1 Аналіз програмових вимог що до організації театралізованої діяльності в ДНЗ
Зараз існує дві загально розвиваючі програми, схвалені Міністерством освіти і науки України за якими працюють дошкільні навчальні заклади.
Відредаговане та доповнене друге видання програми виховання дітей дошкільного віку “Малятко” (науковий керівник - З.П.Плохій. Київ, 1999р.) визначає об'єм, зміст знань, умінь і навичок, які повинен засвоїти дошкільник, аби нормально функціонувати в навколишньому середовищі. Зміст програми систематизовано за усталеними в практиці дошкільного виховання розділами. У структурі розділів чіткіше виділено завдання виховання та результати навчально-виховної роботи. Зміст театралізованої діяльності дошкільників і її завдання розкрито у розділі “Художня література”. Завдання роботи передбачено для дітей від І молодшої групи до підготовчої групи. Результати навчально-виховної роботи з театралізованої діяльності визначено лише для дітей підготовчої групи.
Програма виховання і навчання дітей дошкільного віку “Дитина” (наукові керівники - О.В.Проскура, Л.П.Кочина, В.У.Кузьменко. Київ, 1999р.) - це також оновлений і доповнений варіант. Дана програма більш спрямована на становлення творчої особистості, розвиток її здібностей.
Структура програми розроблена згідно з віковою періодизацією дошкільного дитинства, починаючи з 4-го року життя.
У доповненому варіанті програми зміст театралізованої діяльності передбачено в розділі “Граючись, зростаємо”, де розкривається зміст ігор-інсценівок, драматизацій, театралізації та орієнтовна тематика ігор-інсценівок для кожної вікової групи.
Порівняльна характеристика вимог діючих програм “Малятко” та “Дитина”:
Програма “Малятко”
Програма “Дитина”
Перша молодша група
Використовувати показ різних видів театрів (ляльковий, картонажний, тіньовий, театр іграшок, фланелеграф), діафільмів за змістом знайомих оповідань, казок. Залучати дітей до висловлювань, звуконаслідувань, показу окремих дій. З допомогою вихователя залучати дітей до інсценування добре знайомих казок та оповідань.
Друга молодша група
Розповідати вихованцям знайомі та нові художні твори за допомогою різних видів театрів (ляльковий, тіньовий, фланелеграф, картонажний, настільний іграшковий, магнітний, пальчиковий), спонукаючи дітей висловлювати свої думки та показувати окремі дії. Демонструвати діафільми за змістом знайомих художніх творів, організовувати ігри в кінотеатр, залучати дітей до інсценізування знайомих віршів, оповідань, казок у різних ситуаціях (на заняттях та поза ними).
Створювати умови для виникнення ігор за змістом відомих творів дитячої художньої літератури та фольклору. Вчити дітей супроводжувати ігрові висловлювання відповідними рухами, які створюють виразний образ. Розширювати словниковий запас, розвивати діалогічне мовлення, інтонаційну виразність мовлення, уяву, образне мислення. Сприяти виникненню піднесеного емоційного стану.
Середня група
Продовжувати показувати дітям різні види театрів, діафільми, кінофільми як за змістом знайомих творів, так і нові. Залучати вихованців до показу окремих дій у театралізованих виставах, організовуючи ігри в „Театр”.
Продовжувати вчити дітей інсценізувати окремі сценки за змістом знайомих художніх творів, інсценізувати зміст казок, читати знайомі віршовані твори за ролями.
Розвивати інтерес до драматичних ігор, інсценівок, театралізацій, бажання виконувати окремі ролі.
Формувати елементарні навички володіння мовою жестів. Учити імітувати рухи людей, тварин (персонажів ігор-драматизацій), передавати мімікою певний стан людини. привчати створювати своєрідність кожного ігрового образу за допомогою діалогів. Вправляти в умінні інтонаційно передавати настрій персонажа. Вчити способів володіння ляльок типу образних іграшок, настільного театру і театру-рукавички, театру на фланелеграфі.
Старша група
У години розваг показувати вихованцям вистави різних видів театрів (ляльковий, іграшковий, картонажний, тіньовий, театр живих тіней та масок), діафільми, кінофільми. залучати їх до показу вистав, самостійних ігор „У театр” за дитячими уподобаннями, до участі в дитячих драматичних гуртках. Спонукати до інсценування змісту знайомих казок, оповідань, виготовлення атрибутів та декорацій до них.
Вчити за власним бажанням розігрувати інсценівки за змістом знайомих літературних творів та усної народної творчості.
Удосконалювати навички володіння мовою жестів та імітаційних рухів. Вправляти дітей у наслідуванні поз людей у різних ситуаціях. учити передавати відповідними рухами дії людей, характерні професійні рухи музиканта, швачки, столяра, доярки, пташниці тощо.
Закріплювати вміння інтонаційно передавати емоційний стан персонажів гри-драматизації, голосом відтворювати почуття радості, суму, прикрості, тривоги. Вчити новим способам водіння ляльок (тіньового театру, театру ляльок з рухливими ніжками, театру п'яти пальців, театру бі-ба-бо). Допомагати дітям створювати ігрове середовище, виготовляти ляльки, деталі костюмів, декорацій. Бережно ставитись до дитячої творчості, розвивати вміння імпровізувати, підтримувати винахідливість, бажання щоразу по-новому розігрувати казки або інші твори за певним сюжетом.
Підготовча до школи група
Залучати дошкільників до участі в театралізованих виставах (ляльковий театр, театр живих тіней, масок та ін.), інсценівках, до показу діафільмів, до участі в дитячих драматичних гуртках. Учити обговорювати проведені вистави і інсценівки.
Стимулювати дитячу творчість, своєрідність відтворення ігрових образів. Удосконалювати вміння відтворювати рухи і дії, які притаманні людям різних професій. закріплювати вміння жестами та мімікою передавати людські емоції. Підтримувати творче відтворення різноманітних імітаційних рухів та емоційних станів персонажів ігор-драматизацій.
Удосконалювати інтонаційну виразність діалогічного мовлення. підтримувати у дітей вигадку, фантазію.
Спонукати до самостійного складання та інсценування казок як форми художнього відображення життя. Допомагати оволодівати способами водіння ляльок у театрах різних видів.
Удосконалювати вміння розігрувати постановки, творчо ставитись до самостійного створення та добору необхідної атрибутики для конкретних образів, розміщення декорацій та реквізиту. Збагачувати мову виконавців образними висловами, розвивати пам'ять, художні, естетичні смаки та вподобання.
Серйозним недоліком обох програм є те, що театралізовану діяльність не виділено в окремий розділ, завдання роботи мають дещо узагальнений характер, що не дозволяє чітко усвідомити специфіку роботи з такого виду мистецтва як театральне.
Час існування будь-якого програмного продукту має свої межі.
„Активне життя” будь-якої програми - 3-4 роки, потім вона морально застаріває, її вимоги починають йти врозтіч із сучасними досягненнями науки, а методичні рекомендації до неї перестають враховувати специфіку сучасності.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
