Для хімічного забруднення навколишнього середовища сильнодіючими отруйливими речовинами -СДОР (який формується в процесі пожежі як продукт неповного згорання) у людей може викликати їх отруєння, утруднення дихання або кисневе голодування. Дія цього вражаючого чинника на матеріальні об'єкти (особливо на технологічне устаткування, транспортні засоби) в деяких випадках може викликати до їх пошкодження.
Відомо що пожар цей не контрольований спалах за межами спеціально відведеного місця, яке заподіює матеріальні і екологічні збитки. У свою чергу спалах - це хімічна реакція з'єднання вогненної речовини з окислювачем (як правило, з киснем), яке виникає швидко і супроводжується інтенсивним виділенням тепла і світла. Частина простору, де відбувається ця реакція, є зона спалаху. Для виникнення спалаху необхідна одночасна поява в зоні спалаху вогненної суміші і джерела спалаху. Вогненна суміш - це суміш вогненної речовини з киснем в повітрі в певному (для конкретної вогненної речовини) кількісному співвідношенні, яке характеризується нижнім (НМЗ) і верхнім (ВМЗ) концентраційною межею спалаху даної вогненної речовини в повітрі. Стійке горіння можливо тільки у разі, коли концентрація конкретної вогненної речовини в повітрі перевищує її НМЗ, але менше, ніж ВМЗ. Вогненні речовини хімічно неоднорідні (вогненне речовина тверде тіло або речовина, які не перемішані з окисом в повітрі), і хімічно однорідними (вогненна речовина - газ пар аерозоль, які перемішані з киснем в повітрі). Для забезпечення виникнення стійкого горіння потужність джерела спалаху повинна бути достатньо для перетворення хімічно неоднорідної вогненної суміші в хімічну однорідну, а також виникнення її спалаху необхідно визначити, що при пожежах реалізується діфлаграционноє спалах, який характеризується швидкістю розповсюдження вогню 2.7 м/с.
Отже, причинами виникнення пожежі є наступні чинників:
- створення в несанкціонованих місцях вогненної суміші з концентрацією вогненної речовини в повітрі, яка значно перевищує значення НМЗ, але менше ніж, значення ВМЗ;
- створення в місцях розташування вогненної суміші несанкціонованих джерел спалаху достатньої потужності.[23]
(3.10)
Позначимо місце спалаху тактовним знаком у вигляді круга червоного кольору. Визначимо радіуси зовнішньої межі зони загальної пожежі R общ.пож і зони можливих часткових пожеж Rч. пож з використанням відносин:
де - K - теплове навантаження, тобто щільність потоку напруги теплового випромінювання, яке поступає в приміщення за одиницю часу з одного квадратного метра площі будівельного елементу в процесі його вигорання, Вт/м2 (А233000 Вт/м2)
S - площа будівельних елементів
B - поправочний коефіцієнт.
Св.пож=0,5*20300*(29*0,15+40*0,5+15*0,5)/ 2*3,13*29*10= 3,8
R СП.пож = 0,5* 20300* (29*0,15+40*0,5+15*0,5)/ 2*3,14*8*10 = 7,3
Визначення можливих місць виникнення вторинних пожеж. Для прогнозування виникнення пожежі конкретної споруди, необходим дізнатися щільність потоку сили світлового випромінювання
(3.11)
Rконкр - растояніє від зонні горіння первінного пожежі до місця розміщення конкретного досліджуваного вивчення, м
Sc.из. конкр=0,5* 20300* (29*0,15+40*0,5+15*0,5)/ 2*3,14*100= 4,9 кВт./м
Визначимо соціально економічні наслідки вліягия задимлення і хімічного зараження.
Рекомендується пргнозіровать можливий рівень поразки людей від впливу кисневого голодування в зоні задимлення і хімічного загрезненія приміщення, кіт можна виячвіт слід образом
KO2 = (20- 3Q/p*Vсвоб.)*100 (3.12)
КО2 -содержание кисню в повітрі раб. зоні із задимлення і хімічного загрезненія приміщення %
Q- маса гор. речовини, кг
Р - питома вага повітря рабинь. зони (1,3кг/м)
Vсвоб.=свободный об'єм приміщення(80%),м
KО2 = (20 - 5000/1,3 * 4000)* 100 =10%
Якщо зміст кисню в повітрі ставимо менше ніж 15% те рефлекторні можливості організму людини вичерпуються і може привести до смерті через деякий час.
Величину концентрації вуглекислого газу (З) в приміщенні можна визначити по формулі
СО = QCO/Vсвоб.= 10Q/Vсвоб. (3.13)
де CO -концентрация угл. Газу міліграм/м
Ссо -гаса вуглекислого газу що поступає у воздехе приміщення при пожежі,мг
Q-маса горючої речовини, кг
V cвоб. - вільний об'єм приміщення, м
Ссо= 10*40000/4000=100
Опис виробу
Метою роботи є створення такої системи, яка в найкоротші терміни та з мінімальними витратами фінансових і людських ресурсів на програмне й апаратне забезпечення зможе забезпечити розрахунок показників для оцінки ефективності організаційного управління на підприємстві.
Кінцевій програмний продукт повинен буде забезпечити:
- введення інформації;
- розрахунок норми керованості;
- розрахунок долі функцій управління для вузла;
- розрахунок самостійності вузла;
- розрахунок ініціативності вузла;
- розрахунок рівня складності управління;
- розрахунок ступеня навантаження управляючого вузла підлеглим вузлом;
- розрахунок напруженості управління;
- перегляд результатів розрахунків.
При експлуатації програмний продукт, що розробляється, дозволить:
- зменшити часові витрати на розрахунок усіх параметрів, у тому числі, забезпечення розробника наступними засобами:
1) можливість проведення розрахунку оцінки ефективності для всіх підрозділів фірми одночасно, зберігаючи при цьому всі проміжні розрахунки;
2) зберігає всі дані (вхідні, проміжні и вихідні) в базі даних.
3) надає користувачу опис всіх параметрів, які розраховуються в програмі;
4) дозволяє проводити розрахунок деяких параметрів, якщо зібрано не всі вхідні дані.
В якості вхідних даних використовуються такі параметри:
- - кількість підлеглих вузлів, з якими керуючий вузол працював протягом фіксованого (календарного) періоду часу.
- - час взаємодії даного керуючого вузла з -м підлеглим;
- - час, витрачений вузлом на управління (вироблення наказів);
- - загальний(календарний) час роботи вузла (управління плюс виконання);
- - час, витрачений вузлом на виконання (виконання чужих наказів);
- - кількість завдань, у яких вузол виступав одночасно як ініціатор і управляючий;
- - сумарна кількість завдань, у яких вузол брав участь як управляючий і виконавець;
- - сумарний час, витрачений на управління й виконання;
- - час, витрачений управляючим вузлом на управління -м підлеглим вузлом;
- - кількість управляючих впливів ініційованих управляючим вузлом на -й підлеглий вузол.
Вихідними параметрами є:
- Норма керованості ;
- Доля функцій управління для вузла - Dy;
- Самостійність вузла - S;
- Ініціативність вузла - І;
- Рівень складності управління - Р;
- Ступінь навантаження управляючого вузла підлеглим вузлом Zi;
- Напруженість управління Mi.
Для автоматизації процесу оцінки ефективності організаційного управління необхідно щодня слідкувати за керівниками та їхніми підлеглими на протязі певного проміжку часу, збираючи всю необхідну інформацію. При аналізі інформації вхідні дані можна коректувати, для того, щоб визначити найкращу структуру організації.
Оскільки передбачається, що програмний продукт повинен буде обробляти и зберігати значний об’єм даних, то доцільно зберігати цю інформацію певним образом в базах даних. Завдання бази даних полягає в зберіганні в одному місці всіх даних, що становлять для деякого підприємства інтерес, до того ж таким чином, котрий свідомо виключає їхню надмірність. Зберігання множених копій даних в різних місцях підприємства загрожує можливістю виникнення неузгодженості між приблизно ідентичними наборами даних. В добре спроектованій базі даних виключається надмірність даних, ймовірність зберігання суперечливих даних зводиться до мінімуму. Тоді програмний продукт, що розробляється, можна віднести до класу систем управління базами даних (СУБД). Будь-яка СУБД ґрунтується на певній моделі даних.
Відповідно до організації зберігання даних розглянемо наступні моделі даних:
- мережні;
- ієрархічні;
- реляційні;
- об’єктно-орієнтовні.
З перелічених вище моделей даних виберемо модель для представлення даних предметної області за наступними критеріями:
- легкість використання;
- відображення предметної області;
- простота реалізації.
На сьогоднішній день найлегшими у використанні є реляційні моделі даних, оскільки ця технологія найпоширеніша и існує розвинутий апарат маніпулювання даними – реляційна алгебра (пошук, запам’ятання, вибірка й др.). Мережна модель потребує розуміння не тільки типів записів й зв’язків, але і їхніх взаємовідносин. Реалізація зв’язків “багато до багатьох” та зв’язків над трьома й більш наборами об’єктів здійснюється не легко. Подібним образом ієрархічна модель потребує розуміння використання покажчиків (типів віртуальних записів) й породжує ті ж проблеми, що й мережна, - відносно представлення зв’язків більш складних, ніж зв’язки “багато до одного” між двома наборами об’єктів. При розгляді можливостей реалізації високі оцінки отримують реляційна и об’єктно-орієнтована моделі. Із-за відсутності досвіду побудови об’єктно-орієнтованих моделей даних в якості моделі даних для нашої предметної області візьмемо реляційну модель.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
