Рефераты. Активізація пізнавальної діяльності учнів в процесі навчання математики

Остаточна робота полягала в обробці, перевірці та уточненні даних, отриманих у процесі експерименту, формулюванні висновків.

Спостереження на уроках математики проводились за планом, який включав: аналіз використання математичних задач фінансового змісту та методів роботи з ними; спостереження за уважністю, самостійністю в теоретичній та практичній діяльності учнів; виявлення інтересу до вивчення математичних основ та, особливо, до роботи із запропонованими задачами.

У процесі спостереження зверталась увага на питання, які ставлять учні до вчителів та товаришів, відповіді за власним бажанням, зацікавленість у роботі з математичними задачами фінансового змісту, прагнення зрозуміти життєве значення та застосування даних задач та прагнення поповнювати свої знання самостійно шляхом розв`язування задач з додаткових джерел.

На початку експерименту за допомогою тестів було з`ясоване питання про наявність та предметну спрямованість інтересів учнів, а також рівень їх сформованості.

Перший тест включав у себе завдання, де крім вибору відповіді на питання, в деяких випадках, потрібно ще й обґрунтувати свій вибір. (див. Додаток Ж.)

Серед професій, які вказували учні у відповідях на перше питання, зустрічалися такі як бухгалтер, фінансист, економіст, менеджер. Це свідчить про зацікавленість учнів у фінансових операціях та підтверджує ідею необхідності збільшення фінансової освіти в школі.

У відповідях на друге питання, на жаль мало хто з учнів знайшов реальне застосування власних математичних знань. Багато відповідей вказували на те, що учні не знаходять життєвого значення для математики: для допомоги виконувати домашні завдання молодшому брату, для отримання гарної оцінки тощо. Аналіз відповідей на наступні питання тесту подано у таблиці 2.21.

Таблиця 2.21

Аналіз тесту на виявлення рівня пізнавального інтересу до математичних задач фінансового змісту та рівня знань фінансово-математичних операцій і законів

Запитання

Так

Ні

Не знаю

Чи мрієте Ви стати багатими?

98 %

0 %

2 %

Чи можливо з грошей робити гроші?

86 %

3 %

11 %

Чи бажаєте дізнатися більше про фінансово-математичні закони?

65 %

35 %

-

Чи потрібно вивчати фінансові задачі та закони в школі?

95 %

5 %

-

Чи зустрічаєтесь Ви з фінансовими проблемами в житті?

78 %

22 %

-

Чи подобаються Вам фінансово-математичні розрахунки?

16 %

1 %

83 %

Чи допоможе, на Ваш погляд, вивчення фінансових особливостей в школі розбагатіти кожному громадянину країни?

86 %

5 %

9 %

Чи є в нашій країні економічна нестабільність?

64 %

29 %

7 %

Данні таблиці показують, що у більшості учнів виникає інтерес до фінансової тематики, але програмою основної школи не передбачено ознайомлення учнів з цим напрямком життя. Тому для забезпечення первинних знань фінансових операцій, термінів, законів, ознайомлення з елементарними поняттями фінансового світу доцільно до задач, які розглядаються на уроках математики, включити математичні задачі фінансового змісту.

Другий тест було побудовано за селективним методом, який потребував вибору однієї або декількох альтернатив із множини запропонованих (див. додаток З).

З метою виявлення предметної спрямованості інтересів учнів, було запропоновано перше завдання в тесті: "Виписати предмети, які Ви вивчаєте в стовпчик та напроти кожного поставити відповідне число: 3 - якщо Ви любите предмет; 2 - якщо предмет Вам подобається; 1 - якщо Ви ставитись до нього байдуже; 0 - якщо Вам предмет зовсім не подобається." Обчисливши середній бал, отримали данні діаграми, які відображені на мал. 2.16.

Як видно з діаграми, алгебра займає п'яте місце серед шкільних предметів,

Мал. 2.16. Середній бал інтересу учнів до навчальних предметів

На запитання "Чим Вам подобається математика?" учні відповідали:

своїм науковим змістом, багато важливих та цікавих знань - 26 %;

тим, як веде урок вчитель - 37 %;

задачами, які ми розглядаємо -22 %;

легко вивчати та цікаво виконувати домашнє завдання - 14 % ;

математика допомагає мені в житті - 1 %.

На запитання "Що не подобається в математиці?" були такі відповіді:

не бачу застосування знань у житті, необхідності у вивченні -23 %;

багато не розумію, важко вчити -17 %;

не подобаються задачі, які ми розглядаємо - 13 %;

на уроках нецікаво - 27 %;

багато домашнього завдання - 20 % .

Цікавими виявились відповіді і на запитання: "Чим подобається займатися на уроках математики?". Тут учні назвали:

слухати викладача - 23 %;

розв`язувати задачі та завдання разом із класом - 41 % ;

самостійно розв`язувати задачі та працювати з підручником -14 % ;

виконувати самостійні та контрольні роботи - 13 %;

займатися зайвими справами, які не пов`язані з математикою - 9 %.

Ці данні вказують на відсутність інтересу до математики, бо коли існує інтерес, то завдання виконуються легко та із задоволенням. Тоді учні використовують додаткову літературу, розв'язують нестандартні завдання і прагнуть до самостійного поширення знань, вмінь та навичок. Певним чином це позначилось і у відповідях на запитання "Які завдання подобається виконувати з математики?". Розподіл був такий:

13 % - легкі;

25 % - які потребують не дуже складних міркувань;

6 % - важкі, підвищеної складності;

11 % - на кмітливість та уважність;

45 % - пов`язані з реальним життям.

Аналіз відповідей учнів на це питання ще раз підтверджує, що для підвищення інтересу учнів до вивчення математики необхідно в курс математики основної школи вводити задачі пов`язані з життєвою реальністю, а не задачі, які не знаходять відображення у повсякденному житті.

Аналіз тестів дав можливість простежити рівень пізнавального інтересу учнів до вивчення математики та фінансових законів через певний проміжок часу. Підсумковий тест проводився в експериментальному класі на кінець проведення експерименту.

Підсумковий тест (див. додаток І) виявлення рівня інтересу учнів до математики та до розв`язування математичних задач фінансового змісту показав, що в експериментальному класі математика вже стала займати третю позицію щодо інтересу учнів до шкільних предметів, а задачі з фінансовим змістом серед всіх навчальних задач зайняли третє місце, після задач пов'язаних із життям та задач - жартів.

У процесі дослідження було проведено аналіз підручників з математики, за якими відбувається навчання в основній школі, на наявність в них математичних задач фінансового змісту. Були отримані данні наведені в табл.2.22.

За результатами таблиці 2.22 можна зробити такі висновки:

кількість математичних задач фінансового змісту дуже обмежена в шкільному курсі математики, серед них зустрічаються комерційні задачі на сімейний бюджет, банківські розрахунки, але зовсім відсутні задачі на податки та цінні папери;

кількість математичних задач фінансового змісту трохи збільшується при вивченні теми “Елементи прикладної математики” в 9-ому класі, але майже всі вони стосуються складних відсотків нарахування грошей, але діти майже зовсім не ознайомлюються з математичними операціями, які використовуються в фінансових розрахунках;

рідко використовуються задачі з недостачею даних, із зайвими даними, не наводяться приклади математичних задач фінансового змісту із заданими даними у вигляді таблиць, графіків, діаграм;

відсутні задачі для самостійного фінансового обрахування життєвих даних, що знижує показ реальності математичних операцій та законів;

мала кількість математичних задач фінансового змісту, а при викладанні нового матеріалу їх відсутність, знижує інтерес учнів до вивчення абстрактних математичних понять та предмету математика в цілому.

Таблиця 2.22

Математичні задачі фінансового змісту в діючих підручниках з математики

загальна кількість

завдань

задачі на банківські розрахунки

задачі на податки

задачі на цінні папери

задачі на страхування

задачі на сімейний бюджет та комерційні

(купівля - продаж)

Підручник

Клас

Бевз Г.П.

Алгебра 7-9, 2003 р.

9

375

3

0

0

0

3

Кравченко В.Р. та інш. Алгебра, 9, 2003 р.

9

1049

8

0

0

0

3

Головне місце в ході дослідження займав експеримент, який включав у себе використання математичних задач фінансового змісту в процесі вивчення математики та різних методів роботи над ними. Це дало змогу виявити особливості пізнавального інтересу учнів до математичних задач фінансового змісту та організувати експериментальне навчання, яке проводилось у звичайних умовах без змін ходу учбового процесу, у відповідності до програм навчання математики.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.