Величина максимального споживання кисню змінюється з віком і неоднакова у осіб різної статті. Найбільш об’єктивним показником працездатності людини являється величина відносного МСК (МСК/кг). Для її визначення ділять величину МСК, отриману в експерименті, на масу тіла піддослідного (в кг).

Таблиця 5 - Оцінка фізичної працездатності людини по показникам відносного максимального споживання кисню МСК/кг)

Величину потужності роботи і частоту серцевих скорочень визначають при фізичному навантаженні, яке отримало назву степ-тест (сходження на сходинку висотою 40см і спуск із неї).

На 5-й хв. роботи підраховують точну кількість циклів з 1хв і відразу по закінченні роботи (після останнього спуску зі сходинки) пальпаторно чи за допомогою фонендоскопа визначають частоту серцевих скорочень протягом перших 10с відновлювального періоду.

Знаючи масу тіла піддослідного, висоту стільця і кількість циклів в 1хв, розраховують потужність роботи по формулі

N=P∙h∙n∙1,5,

де N – потужність роботи; Р – маса тіла піддослідного, h∙- висота стільця; n – кількість циклів; 1,5 – коефіцієнт підйому і спуску.

Якщо, наприклад, маса тіла 20-річного піддослідного 70кг, висота стільця 0,4м (40см) і зробив він 20 сходжень і спусків (циклів) за 1хв, то потужність виконаної їм роботи виявиться:

N = 70∙0,4∙20∙1,5 = 840 кг/хв.

Пульс, підрахований протягом 10с відновлення, дорівнює 24 ударам. Отже, в 1хв

ЧСС = 24∙6 = 144 уд/хв.

Визначення величини максимального споживання кисню проводиться по формулі Добельна, яка враховує потужність роботи в степ-тесті (кгм/хв.), пульс в стійкому стані на 5-й хв. роботи та вік піддослідного:

МПК = 1,29 ,

де N – потужність роботи (кгм/хв.); Н – пульс на 5-й хв. (уд/хв.); К – віковий коефіцієнт.

Таблиця 2. Величина коефіцієнта (К) в залежності від віку

МСК в нашому прикладі буде дорівнювати:

МСК = 1,29 ;

МСК/кг =

Піддослідний по сигналу експериментатора починає роботу (сходження на сходинку і спуск). Робота здійснюється зі швидкістю 80 кроків в 1хв (20 циклів). Час роботи контролюється по секундоміру.

В процесі експерименту піддослідний повинен здійснити строго вертикальний спуск (не відтягувати ногу далеко назад) і не менше двох разів міняти опорну для підйому ногу.

В кінці 3-ї хвилини експериментатор зупиняє піддослідного на 10с і підраховує у нього пульс. Якщо він виявився нижче 130 ударів в 1хв, то темп роботи необхідно збільшити на 4-5 циклів в 1хв. Якщо ж пульс вище 150 уд/хв., то кількість циклів слід зменшити.

Після цієї проби робота в степ-тесті продовжується. На 5-й хвилині точно підраховується кількість циклів і після останнього кроку (спуску зі сходинки) протягом 10с визначається пульс.

3.2 Організація дослідження

Дослідження проводилося на 15 студентах Чернігівського Державного Інституту Економіки і Управління

Дослідження проводилося в 3 етапи, тобто присутні три види контролю. Дослідження показників соматичного здоров`я проводилися за відповідними методиками.

Вид контролю                                                       Дата обстеження

Базовий контроль (вересень-жовтень)                 25.09.2005

Проміжний контроль (січень-лютий)                   20.01.2006

Граничний контроль (квітень-червень)               05.04.2006

РОЗДІЛ 4. Результати дослідження та заповнення «паспорту здоров`я»

«Паспорта здоров`я»

Студент

Навчальний заклад: Чернігівський Державний Інститут Економіки і Управління

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15