Визначення прогнозованого валового доходу їдальні
|Показник |Од.виміру |Факт |Приріст |Прогнозовані| | | |1999 |показників |показники | | | |року | | | | | | |% |Тис.грн | | |Валовий товарообіг|тис.грн |784,7 |44,0 |346, 567 |1131,267 | |Валовий доход без|тис.грн |364,9 |44,0 |160,556 |525,456 | |ПДВ | | | | | |
Прибуток підприємства громадського харчування формується з валового доходу без ПДВ та витрат виробництва та обігу
П(прогноз) = 525,46 – 480,62 = 44,84тис.грн
Збільшення обсягів виробництва передбачає збільшення суми поточних витрат, але темпи збільшення витрат менші, ніж аналогічний показник валового товарообігу та доходу, що в кінцевому рахунку приводить до збільшення прибутків підприємства.
Таблиця 4.7.
Визначення прогнозованого прибутку їдальні
|Показник |Од.виміру |Факт |Приріст |Прогнозовані| | | |1999 |показників |показники | | | |року | | | | | | |% |тис.грн | | |Валовий товарообіг |тис.грн |784,7 |44,0 |346,567 |1131,267 | |Валовий доход без |тис.грн |364,9 |44,0 |160,556 |525,456 | |ПДВ | | | | | | |Валові витрати, в |тис.грн |373,1 |29,0 |107,53 |480,62 | |т.ч. | | | | | | |- змінні |тис.грн |244,38 |44,0 |107,53 |351,91 | |- постійні |тис.грн |128,72 |- |- |128,72 | |Балансовий прибуток |тис.грн |-68,9 |165,0 |113,74 |44,84 | |Рентабельність |% |- |4,0 |- |4,0 | |Податок на прибуток |% |- |- |- |30 | |Податок на прибуток |тис.грн |- |- |13,45 |13,45 | |Чистий прибуток, |тис.грн |- |- |31,39 |31,39 |
Оцінка ефективності виробничої діяльності основується на аналізі про прибуток і витрати.
Визначимо, на скільки зросте прибуток всього досліджувального підприємства. Цей прибуток визначається, як різниця між прибутком після удосконалення і прибутком до удосконалення.
44,84 – (- 68,9) = 113,74 тис.грв.
Отже, прибуток збільшиться на суму 113,74 тис.грв., при цьому підприємтсво переходить із зони збитків у зону прибутковості (табл. 4.7), Відрахувавши прибуток на податок від балансового прибутку, ми отримуємо чистий прибуток, який залишається у розпорядженні підприємства у розмірі 31,39 т.грн.
Таблиця 4.8.
Розподілення прогнозованого прибутку їдальні |Напрямки використання |% |Сума, т.грн | |Платежі до бюджету |5,0 |1,51 | |Відрахування в резервний (страховий) фонд |30,0 |9,42 | |Використано на : | | | |- збільшення статутного фонду (капіталу) |15,0 |4,65 | |- виробничий розвиток |20,0 |6,28 | |- соціальний розвиток |10,0 |3,14 | |- заохочення |5,0 |1,51 | |- дивіденди |- |- | |- поповнення оборотних коштів |15,0 |4,65 | |- інші цілі |- |- | |Разом |100 |31,39 |
Отриманий прибуток дасть можливість значно укріпити фінансовий стан підприємства. При цьому буде можливість збільшити відрахування на соціальні заходи (3,14 т.грн), на виробничий розвиток (6,28 т.грн), збільшення статутного фонду (капіталу) на 4,65 т.грн і інші заходи.
4.4. Соціально-економічна ефективність заходів по удосконаленню торгово- виробничої діяльності їдальні
В останні роки роль та значення громадського харчування в задоволенні матеріальних та духовних потреб населення постійно зростають. Зростаюча соціальна роль громадського харчування у суспільно-економічному житті країни та постійне збільшення розміру залучених коштів вимагає більш глибого розгляду проблем, які пов’язані з його соціальною ефективністю. Соціальна ефективність громадського харчування органічно пов’язана з соціальними цілями та задачами суспільства. Соціальна ціль розвитку громадського харчування складається в тому, що воно повніше задовольняє потреби населення в їжі та послугах при раціональному харчуванні і високій якості обслуговування. Соціальна ефективність в той же час збільшує економічні результати та ефективність підприємств громадського харчування.
Соціальна ефективність виражається як відношення соціального ефекту до витрат або ресурсів, необхідних для його отримання. Соціальний ефект – це вираз корисних соціальних результатів від діяльності громадського харчування та проявляється в наступних напрямках:
1. Більш повне задоволення потреб населення в харчуванні та послугах. Для цього в їдальні надається широкий асортимент високоякісної продукції та виробів. Передбачені страви нетрадиційної технології.
2. Зменьшення витрат часу споживачів на приготування та споживання їжи в домашніх умовах.
3. Забезпечення працівників гарячим харчуванням на робочому місці.
4. Зміцнення здоров’я, підвищення довголіття та працездатності споживачів за допомогою гарячої, високоякісної продукції з високим вмістом вітамінів, мінералів, корисних речовин та диференційованої по віку, роду занять, статі споживачів, сезону.
5. Покращення гігієни та створення кращих умов при харчуванні, а також створення умов для спілкування між людьми. В їдальні це досягнуто шляхом якісного удосконалення матеріально-технічної бази, сучасного обладнання, відповідного оформлення страв, естетично витриманої реклами, підтримання високого рівня санітарної гігієни, притримання нормативів площі на одного споживача.
6. Покращення культури обслуговування споживача. Для цього в їдальні створюють умови для швидкого обслуговування, проявляють ввічливість, увагу та високу культуру у взаємовідносинах з відвідувачами, вивчають соціально- психологічні особливості окремих типів споживачів.
7. Введення дієтичного харчування та страв за нетрадиційною технологією приготування.
Економічна ефективність визначається відповідністю отриманого ефекту (результата) та витрат різного роду ресурсів (матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних) по його досягненню. Тобто це рівень ефективності використання ресурсів.
Для оцінки ефективності господарської діяльності їдальні використовують систему показників. В якості основи для узагальнуючого показника використовують економічний потенціал підприємства – сукупність ресурсів, які є у розпорядженні підприємства, а також здатності його робітників до використання ресурсів у відповідності з метою підприємства та отриманням максимально можливого прибутку в даних економічних умовах.
Збільшення чистого прибутку за прогнозами приводить до підвищення рентабельності господарської діяльності їдальні на 4,0%, що позитивно характеризує тенденцію розвитку підприємства.(таблиця 4.9).
Таблиця 4.9.
Визначення економічної ефективності після впровадження запропонованих заходів по удосконаленню торгово-виробничої діяльності їдальні |Показники |Од.вимір|Факт |Прогнозні |Відхилення | | |у |1999 р.|показники |прогнозу від | | | | | |факту | | | | | |сума |% | |Рентабельність |% |- |4,0 |- |4,0 | |Рентабельність трудових |% |- |0,21 |- |0,21 | |ресурсів | | | | | | |Продуктивність праці |т.грн/чо|16,9 |28,28 |11,38 |167,0 | | |л | | | | |
Порівнюючи фактичні дані за 1999 р. та прогнозовані показники (таблиця 4.9.) можна сказати, що збільшення товарообігу , прибутку їдальні у майбутньому періоді сприяють значному підвищенню ефективності використання внутрішнього потенціалу підприємства, особливо рентабельності показників.
Отже, запропонована стратегія удосконалення торгово-виробничої діяльності їдальні має економічну ефективність для діяльності підприємства і подальшого успішного його розвитку на ринку продукції та послуг підприємств громадського харчування.
Розрахунковим методом та шляхом прогнозування ми визначили перспективи для подальшої діяльності їдальні. До цього треба розробити конкретні заходи, які допоможуть покращити фінансовий стан підприємства. Перш за все це заходи, які спрямовані на збільшення виробництва та реалізації продукції, підвищення якості продукції та послуг громадського харчування, зниження собівартості продукції, ріст прибутку та рентабельності, прискорення оборотності капіталу і більш повне та ефективне використання виробничого потенціалу підприємства.
Запропонована стратегія має не тільки економічну ефективність, але і соціальну, яка проявляється у підвищенні кваліфікаційного та професійного рівня працівників; покращанні умов праці; застосуванні системи матеріального заохочення за якісну роботу та у підвищенні стимулювання праці за рахунок збільшення фонду соціального розвитку їдальні.
Діяльність їдальні направлена на максимальне задоволення потреб споживачів. З цією метою проводиться удосконалення діяльності підприємства.
Соціальна ефективність від проекту на досліджувальному підприємстві буде проявлятись у таких напрямках: - покращиться мікроклімат в колективі; - підвищиться якість виготовлюваної продукції; - підвищиться заробітна плата робітників; - збільшиться прибуток підприємства ; - збільшиться фонд соціального розвитку підприємства.
Отримання прибутку дасть можливість керівництву створювати і інші фонди для покращення та підвищення турботи про трудовий потенціал підприємства, особливо заробітної плати, що є найголовнішим стимулом на сьогоднішній день. Про це свідчать дані таблиці 4.8, оскільки майбутній прибуток дає можливість значно підвищити рентабельність фонду заробітної плати.
Графік дослідження беззбитковості роботи підприємства
Підприємства громадського харчування діють на ринку самостійно, спираючись на власний досвід. Тому підприємства функціонують в умовах ризику окупності витрат та отримання прибутку. Виникає потреба оцінити цей ризик, передбачити його та звести до мінімуму.
Для цього застосовується метод визначення точки беззбитковості.
Точка беззбитковості (поріг рентабельності) – це такий обсяг реалізації продукції та послуг, який дозволить підприємству покрити валові витрати, при цьому підприємство не буде отримувати ні збитків, ні прибутків. Приймаючи управлінські рішення на основі аналізу беззбитковості, менеджер повинен враховувати, що одержані результати аналізу базуються на таких припущеннях: - постійні затрати вважаються незмінними при любих об’ємах виробництва; - - змінні затрати на одиницю продукції змінюються при зміні об’єму виробництва; - виручка від продажу одиниці продукції, або ціна, залишається постійною для всіх об’ємів продаж.
Ці припущення можуть бути справедливими в деякому, можливо вузькому, діапазоні об’ємів виробництва і продаж.
Графік беззбитковості є корисним інструментом для аналізу стану виробництва і продаж, як по окремому товару, так і по підприємству в цілому, а також при оцінкі наступних можливих змін.
Графік дослідження беззбитковості базується на визначенні обсягу реалізації продукції, який би забезпечив беззбиткову діяльність підприємства. Графічно точка беззбитковості (або «поріг рентабельності») діяльності їдальні представлена на рис.1 (побудована на основі прогнозованих даних).
Цей обсяг реалізації також можна визначити за формулою:
Ттб = (Впост / (Рвд – Рв.зм)) х 100%
де Ттб – обсяг реалізації товарів, забезпечуючий досягнення «точки беззбитковості», тис.грн.
Впост – сума постійних витрат, тис.грн.
Рчд – рівень чистого дохода від реалізації продукції,%,
Рв – рівень змінних витрат,%.
Ттб (прогноз) = 128,72 / (46,4 – 31,1) = 841,307 т.грн.
Таким чином, для досягнення «точки беззбитковості» у прогнозному році їдальні буде достатній обсяг реалізації у сумі 841,307 тис. грн.
З вищенаведеного графіку видно, що для досягнення «точки беззбитковості» своєї діяльності їдальня повинна забезпечити річний обсяг реалізації (Ттб) у сумі 841,307 тис.гривень. При цьому обсязі сума чистого доходу дорівнює сумі витрат, як постійних, так і змінних.
[pic]
Рис.1. Графік точки беззбитковості їдальні на прогнозний період.
Таблиця 4.11.
Аналіз економічних показників їдальні на прогнозний період
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
