Інформація про організаційну структуру ВАТ "Стахановський завод феросплавiв" (Додаток А). Загальне керівництво роботою здійснюється правлінням заводу, що складається із дев`яти людей. У голові правління знаходиться Голова Правління, йому підпорядковані: Заступник Голови Правління по комерційним питанням, Заступник Голови Правління по економіці і фінансам, головний бухгалтер, Заступник Голови Правління по керуванню персоналом і загальними питаннями, Заступник Голови Правління - головний інженер, Заступник Голови Правління по розвитку підприємства, Заступник Голови Правління по охороні праці (начальник відділу охорони праці), Заступник Голові Правління по економічній безпеці він же начальник СЕБ.

Вiдкрите акцiонерне товариство "Стахановський завод феросплавiв" не має дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв. На балансі заводу знаходяться й об'єкти непромислової групи: медслужба, служба охорони заводу, їдальня.

Товарний асортимент, що випускається підприємством ВАТ «СФЗ» представлений у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Марки та ціни феросплавів на ВАТ «СФЗ»

Усього завод експортує 7 марок феросплавів. Також у 2010 році планується освоїти виробництво ще 5 марок. Продукція заводу має досить високу якість і користається попитом, як на внутрішньому ринку, так і на зовнішньому. При визначенні ціни на продукцію підприємство виходить з таких факторів як: ціна на аналогічну продукцію на внутрішньому і світовому ринках, собівартість продукції.

Важливу роль у забезпеченні підвищення ефективності виробництва грає економічний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства. Аналіз є базою планування, засобом оцінки якості, виконання плану. Змістом техніко-економічного аналізу є комплексне вивчення виробничо-господарської діяльності підприємства з метою об'єктивної оцінки досягнутих результатів та розробки заходів щодо подальшого підвищення ефективності господарювання.

Собівартість продукції - один з найважливіших економічних показників діяльності промислових підприємств, що виражає в грошовій формі усі витрати підприємства, зв'язані з виробництвом та реалізацією продукції. Собівартість містить в собі перенесені на продукцію витрати минулої праці (амортизація основних фондів, вартість сировини, матеріалів, палива та інших матеріальних ресурсів) та витрати на оплату праці працівників підприємства. Витрати на виробництво однієї одиниці продукції приведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Собівартість однієї одиниці продукції ВАТ «СФЗ»

Вирішальною умовою зниження собівартості служить безупинний технічний прогрес. Упровадження нової техніки, комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів, удосконалювання технології, упровадження прогресивних видів матеріалів дозволяють значно знизити собівартість продукції.

Серйозним резервом зниження собівартості продукції є розширення спеціалізації та кооперування. На спеціалізованих підприємствах з масово-потоковим виробництвом собівартість продукції значно нижча, ніж на підприємствах, що виробляють цю ж продукцію в невеликих кількостях. Зниження собівартості продукції забезпечується, насамперед, за рахунок підвищення продуктивності праці. З ростом продуктивності праці скорочуються витрати праці в розрахунку на одиницю продукції, а отже, зменшується і питома вага заробітної плати в структурі собівартості. Основною умовою зниження витрат на сировину та матеріали на виробництво одиниці продукції є поліпшення конструкцій виробів та удосконалювання технології виробництва, використання прогресивних видів матеріалів, упровадження технічно обґрунтованих норм витрат матеріальних цінностей. Скорочення витрат на обслуговування виробництва і керування також знижує собівартість продукції. Розмір цих витрат на одиницю продукції залежить не тільки від обсягу випуску продукції, але і від їхньої абсолютної суми. Чим менша сума цехових і загальнозаводських витрат у цілому по підприємству, тим за інших рівних умов нижча собівартість кожного виробу.

Рис. 2.1 - Частка витрат на виготовлення продукції

З діаграми видно, що велику частину собівартості склали матеріальні витрати (76%). Набагато менше склали витрати на експлуатацію устаткування (8%). 7% склали загальнозаводські витрати, 5% - комерційні, по 2% склали цехові витрати і витрати на оплату праці. Для можливого зниження собівартості необхідно проаналізувати економічну доцільність усіх матеріальних витрат: оптимальність умов закупівлі і транспортування матеріалів, ефективність їхнього використання, можливість мінімізації відходів. Також у собівартості продукції велика частка комерційних витрат. Можна перевірити можливість зниження витрат, зв'язаних з реалізацією продукції: виправданість витрат на рекламу, оптимальність умов продажу і транспортування продукції.

Показники бухгалтерського балансу підприємства досліджуються шляхом горизонтального та вертикального аналізу. Горизонтальний аналіз – це відхилення звітного року від попереднього.

Таблиця 2.3 - Аналіз бухгалтерського балансу ВАТ «СФЗ» за 2007 – 2009 рр.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19