На третьому місці розглядається взаємопов'язаний комплекс складових, що характеризують виробничі умови, які забезпечують перші дві групи складових та включають у себе: інтенсивність виробництва продукції та надання послуг населення, рівень використання вихідних виробничих ресурсів та екологічну чистоту цих процесів на підприємствах та в організаціях регіону.

Всі ці три групи складових досягнення головної мети можна розглядати як у цілому по країні чи республіці, так і по кожному її району та місту, з виходом як на галузеві сукупності підприємств та організацій, так і на будь- яке підприємство окремо, з розгляданням як підприємств матеріального виробництва, так і організацій соціальної чи духовної орієнтації.

Інформаційний ресурс, що створюється за будь-яким з розглянутих напрямів (законодавча діяльність; планування та аналіз; статистична, бухгалтерська та науково-технічна звітність; фінансування та банківська діяльність; судова та арбітражна діяльність) за будь-якою групою складових досягнення головної мети, є одночасно надбанням конкретної ланки управління та загальнонаціональним. Це вже означає, що жодна з цих ланок не може його довільно змінювати, перекручувати чи знищити без відповідальності за це перед законом.

Для забезпечення реалізації перерахованих вище пріоритетів у їхній послідовності та взаємозв'язку, для об'єднання їх у підсумковий комплекс інформаційної підтримки управління треба прискорити процес створення спеціальної системи оцінення рівня соціально-економічного розвитку регіону в цілому, його галузей, їхніх підприємств, організацій у комплексі. Така система дозволить оцінювати їх міжнародний ринковий рейтинг, вимірювати їх своєрідний коефіцієнт корисної дії (ККД) за рівнем досягнення головної мети
— найвищого рівня добробуту населення порівняно із світовим рівнем розвитку. Інформатизація раніше перерахованих завдань дозволить вираховувати такий ККД за кожним з цих завдань.

140

О.А. Подсолонко s mm min max
Вартість основних засобів
Вартість нормованих обігових коштів
Госпрозрахунковий результат діяльності

На базі обгрунтованого складу локальних критеріїв управління в цеху уточнюють взаємозв'язок їх у процесі досягнення глобального критерію. На цій основі будується граф формування критерію управління, у якому зазначають, як залежно від зміни локальних змінюються проміжні та глобальні критерії. Цей взаємозв'язок представляють спочатку з логічних позицій.
Наприклад, обсяг виробництва залежить від продуктивності агрегатів на одиницю часу та від величини простоїв цих агрегатів. Далі цей самий логічний зв'язок представляють як функціональний. Наприклад, обсяг виробництва продукції обраховують як добуток продуктивності агрегата у фактичний час роботи та тривалості роботи цього агрегата протягом аналізованого періоду (доба, місяць, рік).

Отже, спочатку будують граф логічних зв'язків між критеріями управління — глобальним, проміжними та локальними, потім у цьому графі зазначають наявність функціональних зв'язків (як правило, між глобальними, проміжними та локальними критеріями). Після цього виявляють, між якими з критеріїв відсутні чіткі функціональні зв'язки, які з показників неможливо обрахувати за формулою. В основному це стосується зв'язків між окремими локальними критеріями та вихідними показниками чи параметрами технологічного процесу, що їх формують. Через це необхідно застосовувати методи кореляційного та регресійного аналізу, що дозволяє визначити досліджувані взаємозв'язки та кількісно їх оцінити.

Правильність побудови графу перевіряють шляхом введення інформації з діяльності об'єкту, що аналізується. Спочатку вводиться інформація про відхилення глобального критерію, потім — через проміжні та локальні критерії перевіряють правильність логічних, функціональних та кореляціно- регресійних зв'язків.

Обробка аналітичної інформації для управлінських рішень

Економічний аналіз є важливим етапом підготовки управлінських рішень.
На цьому етапі виникає необхідність розгляду методологічних питань: яку інформацію треба підготувати в ході аналізу, де та на якому рівні управління її використовувати та в якій сукупності надавати управлінському персоналу. Інакше
148

Менеджмент: теорія та практика кажучи, тут розглядається організація селекції інформації, її витягу з підсистем "Облік та звітність", "Планування" та "Економічне стимулювання", формування в пам'яті ЕОМ спеціальних масивів аналітичної інформації та селекції, а також надання з них управлінському персоналу інформації, що використовується при підготовці та реалізації управлінського рішення.
Такий підхід до економічного аналізу дозволяє відійти від традиційних структур аналізу та форм видання аналітичних результатів, від традиційних показників цих форм.

Але це не означає, що завдяки швидкій дії ЕОМ передбачається збільшення потоку аналітичних документів та показників, що видаються управлінському персоналу. Однак є вже негативні приклади, коли до окремих ланок системної ієрархії щоденно йдуть досить солідні за розмірами альбоми інформації, що підготовлена на ЕОМ. Для того, щоб знайти в цих альбомах дійсно корисну та потрібну інформацію, управлінський персонал має витратити багато часу. Це психологічно негативно впливає на управлінський персонал, на його ставлення до можливостей ЕОМ та цінності комп'ютерної інформації.

В умовах ручної обробки при підготуванні аналітичної інформації традиційні аналітичні форми передбачали видання разом з основним аналізованим показником всіх вихідних та проміжних показників. При цьому у формі можна було побачити весь хід аналізу основного та допоміжного показників, їх фактичні (звітні) та планові значення у кількісних
(фізичних) вимірниках та в грошовій оцінці, відхилення звітних завдань від планових. Вивчення змісту таких форм було закладено в основу роботи персоналу при підготовці ним управлінських рішень. Перші результати проведення економічного аналізу та видання підсумкових даних з ЕОМ в основному копіювали його традиційні форми та методи, що і призвело до вище зазначених великих обсягів альбомів. Працювати з такими альбомами традиційними методами досить важко та малоефективно. Потрібні були нові методи роботи управлінського персоналу, орієнтовані на новий підхід до надання йому необхідної аналітичної інформації.

Практика підказує вихід з такого становища. Працівники управління ставлять завдання проектувальникам АСУ передбачати до видання з ЕОМ додатково до зазначених альбомів ніби путівник з них, довідку, в якій сконцентровано ті показники, на які треба в першу чергу звернути увагу.
Дійсно, навряд чи є до-

149

О.А. Подсолонко цільним щоденне чи щомісячне видання всього комплексу інформації, що характеризує діяльність окремих підрозділів, цехів та підприємства керівникам. Для них необхідними є дані про виконання плану за показниками, які є основою критерію управління.

Саме таке завдання стоїть перед економічним аналізом: давати інформацію, яку може використати управлінський персонал для ухвалення рішення. Не випадково економічний аналіз є початковою ланкою ланцюгу підготовки управлінських рішень. Вимоги до результатів аналізу, що надаються управлінському персоналу з ЕОМ, накладають певний відбиток на побудову алгоритмів розрахунку. На відміну від традиційних методів аналізу тут немає необхідності створювати алгоритми, що враховують різні відхилення техніко-економічних показників від запланованих та передбачають обов'язкове видання їх у вигляді спеціальних таблиць. Треба розробити такі алгоритми, за допомогою яких можна було б врахувати всі відхилення, але виводити на екран, і, тим більше, у друк лише ту інформацію, яка слугуватиме поштовхом чи початком у ланцюгу підготовки управлінського рішення. Необхідно зазначити, що такий принципово новий підхід до видання результатів аналізу разом з тим суттєво не змінює вихідних методів аналізу. У своїй основі методи аналізу залишаються традиційними. Практично незмінним залишається коло аналізованих техніко-економічних показників та причин, що викликають їх відхилення. Єдине, що змінюється, це вимоги до їх видання, яке здійснюється лише на основі селекції інформації.

Таким чином, у питаннях підготовки даних для аналізу на ЕОМ та видання їх споживачам пріоритет надається завданням забезпечення управлінського персоналу необхідною аналітичною інформацією. На досягнення цієї мети орієнтують усі алгоритми розрахунку відхилень фактичних показників від планових. У цих алгоритмах передбачають надання сукупності даних, що дійсно є необхідними для підготовки управлінського рішення. Селекція такої з користю використовуваної інформації здійснюється за показниками, що мають негативні відхилення, тобто ті, що негативно впливають на досягнення критерію управління аналізованого підрозділу. Відмінне від традиційних форм аналізу — видання рекомендацій про різні варіанти усунення негативних відхилень із вказанням конкретних виконавців виробничого процесу
(винуватців), а також рекомендації з виходу, якщо це не-

150

Менеджмент: теорія та практика обхідно, на зовнішні (для аналізованого об'єкту) зв'язки з метою усунення негативних наслідків.

В процесі проведення аналізу виникла необхідність у постановці завдання з видання до друку з ЕОМ не всієї інформації, а лише тієї, яка сигналізує про відхилення від нормативних вимог, які негативно впливають на госпрозрахунковий результат діяльності цеху. У зв'язку з цим гостро постало питання про видання часткових показників не лише у вигляді спеціальних таблиць, а й у вигляді окремих документо-рядків чи документо-стовпчиків, що призначені для конкретних виконавців виробничого процесу. Одержання такої інформації низовими ланками є для них управлінським сигналом про те, що необхідно вжити відповідних заходів з усунення негативних відхилень.
Особливістю часткових показників процесу аналізу є те, що вони, характеризуючи окремі сторони діяльності виробничих підрозділів, великою мірою складають інформаційну основу для моделей продуктивності технологічних агрегатів та для аналізу, який здійснюється на основі цих моделей.

За економічною теорією та практикою, результати аналізу виробництва за економіко-математичними моделями продуктивності технологічних агрегатів в основному і є основою для ухвалення управлінських рішень. Тому доцільно розглядати: структуру та послідовність економічного аналізу із застосуванням моделей управління; зміст моделей та побудову алгоритму зворотнього зв'язку в управлінні (зв'язок факторів процесу з елементами системи стимулювання та вплив їхніх динамічних змін на виконавців виробничого процесу); структуру аналітичних таблиць (таблиць стандартних управлінських рішень).

При застосуванні економіко-математичних моделей продуктивності технологічних агрегатів (моделей виробничого процесу) для кількісного обгрунтування управлінських рішень у структурі економічного аналізу є деякі особливості (рис. 29).

Найважливіша з них — наявність взаємозв'язку системи формування та розподілу фондів економічного стимулювання (завершальної ланки в ланцюзі підготовки управлінського рішення в процесі економічного аналізу) з первинними факторами виробничого процесу. Останні лежать в основі моделей продуктивності агрегатів та використовуються в аналізі при розкладі комплексних показників на складові елементи. При цьому структура аналізу передбачає порівняння техніко-економічних показників, що використовуються на початковому та кінцевому етапах аналізу, через

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17