Протягом робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.
Пункти обміну валюти мають право тримати у своїй касі розмінні купюри в обсязі до 200 дол. США або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до долара США та цієї іноземної валюти, установленим НБУ.
Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються бланки довідок та квитанцій, які є бланками суворого обліку.
До валютообмінних операцій належать також операції конвер-тації, які проводяться лише з тими валютами, що належать до І групи Класифікатора іноземних валют. За операціями конвертації готівкової іноземної валюти використовується крос-курс, який розраховується як співвідношення офіційних курсів гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений Національним банком України на день проведення операції.
Операції з конверсії однієї готівкової іноземної валюти в іншу готівкову іноземну валюту здійснюються:
для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів - у касі бан-ку з оформленням прибуткового та видаткового касових ордерів;
для фізичних осіб-резидентів - у пункті обміну валюти банку з видачею квитанції за формою № 377-А про конвертацію валют.
Здійснені операції відображаються касою банку та пунктом обміну валюти в реєстрі конверсії іноземної валюти. Комісійна винагорода за здійснення операцій з конвертації за бажанням клієнта може сплачуватись як у гривнях, так і в іноземній валюті.
У кінці дня всі залишки грошової готівки як у національній, так і в іноземній валютах обмінний пункт має передати в касу уповноваженого банку. На підставі реєстрів проданої і купленої валюти ведеться облік обмінних операцій.
Для визначення результату від торговельних опера-цій з іноземною валютою на кінець операційного дня всі залишки на рахунках мають оцінюватися за офіційним курсом НБУ з обов'язковою умовою, що гривневі еквіва-ленти залишків за кодами валют за рахунками № 3800 АП мають дорівнювати залишкам за відповідними аналітич-ними рахунками за рахунком № 3801 АП. Якщо ці залишки не збігаються, рахунок № 3801 коригується. Це може бути у двох випадках:
у разі підрахунку результатів від торговельних операцій, проведених упродовж дня, визнача-ється реалізований результат, отримані доходи або
сплачені витрати;
у разі зміни офіційних курсів валют визначається нереалізований результат, який може змінитися при наступній зміні курсу.
Результати за проведеними операціями в іноземній валюті наростаючим підсумком з початку року обліко-вуються за рахунком № 6204 АП «Результат від торгівлі іноземною валютою і банківськими металами». В аналітичному обліку за рахунком можуть відкриватися окремі особові рахунки:
для визначення реалізованого фінансового результату при торговельних операціях з інвалютою;
для визначення нереалізованого фінансового результату, пов'язаного з переоцінкою відкритої валютної позиції;
для реєстрації результатів переоцінки валютних статей балансу.
Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою - це операції щодо обміну готівкової валюти однієї іноземної держави на готівкову валюту іншої. Ці операції здійснюють лише операційні каси та обмінні пункти уповноважених банків і тільки з вільно конвертованою валютою із застосуванням крос-курсу.
Крос-курс у цьому разі визначається через розрахунковий офіційний курс гривні до відповідних валют на день проведення операцій.
Комісійну винагороду (сума комісійних не повинна перевищувати двох відсотків від суми іноземної валюти, що подається до конверсії) за конверсійні операції з готівковою інвалютою уповноважені банки можуть одержувати як у національній, так і в іноземній валютах. Сума комісійних в іноземній валюті, що подавалась до конверсії, зазначається у квитанції окремо.
Для фізичних осіб-резидентів уповноважені банки можуть обмінювати одні купюри іноземної валюти на інші купюри, але тієї ж іноземної валюти.
На підтвердження факту обміну купюр іноземної валюти на інші купюри тієї ж країни видають квитанцію ф. № 377-А та заповнюють реєстр обміну іноземної валюти.
Видача іноземної валюти готівкою з поточного рахунку в разі відрядження за кордон, на представницькі, експлуатаційні витрати здійснюється за заявою юридичної особи-резидента або постійного представництва юридичної особи-нерезидента й дорученням, виписаним на фізичну особу на отримання коштів у касі уповноваженого банку.
Працівник операційного відділу, отримавши доку-менти від клієнта, оформляє видатковий валютний ордер (або приходний валютний ордер, якщо клієнт вносить готівку до каси), підписує його в осіб, що мають право контрольного підпису.
Касир валютної каси перевіряє наявність підписів посадових осіб уповноваженого банку, відповідність їх зразкам, підписує валютні ордери, приймає чи видає готівку в іноземній валюті за такими ж правилами, що й у національній валюті.
Оформлення валютно-обмінних операцій з фізичними особами - резидентами і нерезидентами через валютні каси уповноважених банків здійснюється пра-цівником операційного відділу і касиром даної каси, на відміну від обмінного пункту, де ці операції виконує один працівник.
Працівник операційного відділу оформляє при купівлі банком іноземної валюти: приходний валютний ордер, видатковий касовий ордер на національну валюту.
При продажу банком іноземної валюти оформляє: видатковий валютний ордер, приходний касовий ордер на національну валюту, приходний касовий ордер на суму збору до Пенсійного фонду України - у двох примірниках.
Касир приходно-видаткової валютної каси:
роздруковує квитанцію на сплату збору до Пенсійного фонду України;
записує суму збору за всіма операціями купівлі фізичними особами іноземної валюти в Книгу реєстрів стягнення зборів до Пенсійного фонду;
підписує всі валютні касові документи;
отримує чи виплачує іноземну валюту;
видає клієнтові другий примірник приходного валютного ордера при купівлі валюти або другий примірник приходного касового ордера на національну валюту при продажу іноземної валюти.
Перекази в іноземній валюті за межі України та їх виплати в Україні здійснюються лише через кореспондентські рахунки уповноважених банків.
Переказні операції в іноземній валюті здійснюють на підставі таких же документів, що й в національній валюті: заява про переказ, платіжне доручення.
Приймання готівки іноземної валюти від клієнтів здійснюється за такими прибутковими касовими документами:
за заявою на переказ готівки - від:
1) юридичних осіб-резидентів та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки;
2) від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту - суб'єкту підприємницької діяльності;
3) від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки та для переказу без відкриття рахунка;
за прибутковим касовим ордером - від працівників упов-новаженого банку за внутрішньобанківськими операціями;
за документами, установленими відповідною платіжною системою (Western Union, Money Gram) - від фізичних осіб на відправлення переказу, який приймається в готівковій формі.
Після завершення приймання готівки клієнту надається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.
Видача готівки іноземної валюти здійснюється за такими видатковими документами:
за заявою на видачу готівки - юридичним особам з їх поточних рахунків на цілі, передбачені нормативно-правовими актами; фізичним особам з їх поточних, вкладних (депозитних) рахунків та переказу без відкриття рахунка, а також за операці-ями з відшкодування банкнот іноземної валюти, прийнятих на інкасо;
за видатковим касовим ордером - працівникам банку за внутрішньобанківськими операціями;
за документами на отримання переказу в готівковій формі, установленими відповідною платіжною системою, - фізичним особам.
Залишок іноземної валюти, менший ніж номінальна вартість мінімальної купюри, що перебуває в обігу, купується у фізичної особи за гривні за курсом, установленим на час здійснення операції в касі банку.
13.5. Бухгалтерській облік валютних операцій банку
з використанням платіжних карток
Банківські платіжні картки бувають різних видів і розподілити їх можна за різними ознаками.
Нині у світі найвідомішими міжнародними платіжними системами є VISA, MASTER CARD, DINERS CLUB, JCB, AMERICAN EXPRESS. Тому картки відрізняються насамперед платіжною системою, учасники якої її емітують.
Відповідно до чинного законодавства, міжнародна платіжна система - це платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує переказування грошей з однієї країни в іншу.
Порядок діяльності платіжної системи визначається відповідними правилами, які встановлюють її організаційну структуру, умови членства, порядок вступу та виходу із системи, принципи розрахунків та порядок документообігу, порядок вирішення спорів, управління ризиками в системі, систему страхування, систе-му захисту інформації, процедури реконсиляції (контролю) тощо.
Платіжна схема може бути дебетовою або кредитною, відповідно до чого картки поділяються на дебетові та кредитні. Так, наприклад, картки внутрішньодержавної платіжної системи частіше випускають тільки дебетові картки. Такі лідери карткового бізнесу, як VISA International та Europay International, підтримують одночасно як кредитні, так і дебетові продукти.
Відмінність кредитних карток від дебетових полягає і в техно-логії здійснення операцій. Дебетові картки при розрахунках завжди використовують процедури авторизації, а кредитні картки в окремих випадках їх не виконують.
Авторизація - процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки. Під час цієї процедури здійснюється зв'язок з процесинговим центром, де утримується інформація про стан карткового рахунка.
Дебетна платіжна картка використовується для розрахунків за товари та послуги в межах власних коштів на картковому рахунку клієнта. Однак якщо умовами договору з банком передбачено овердрафт, то розрахунки клієнта можуть вийти за межі залишку на його рахунку. Овердрафт - це короткостроковий кредит, що надається банком у разі перевищення суми операції за платіжною карткою встановленого ліміту витрат. Сума такого ліміту визначається та установлюється банком виходячи з середньомісячного обороту коштів на рахунку клієнта, «кредитної історії» останнього та інших показників довіри до клієнта. Плата за овердрафт значно вища від плати за звичайний кредит.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22
