Якщо представити собівартість товарної продукції у вигляді суми добутків собівартості одиниць продукції за кожним видом, що виготовляється, на обсяг виробництва, а вартість продукції - як добуток обсягу виробництва за кожним видом на відповідні ціни, то формула для розрахунку витрат на 1 грн. продукції буде наступною:

, (2.1)

де Рв - витрати на 1 гривню продукції (рівень витрат);

ВП - валова продукція;

С - собівартість всієї продукції;

Таблиця 2.6

Залежність валової продукції від собівартості продукції

в тис. грн.

Рис.2.5 Зменшення валової продукції та собівартості (тисяч гривень)

Зменшення собівартості продукції в 2004 році в порівнянні з 2003 роком на 8635,2 тис. грн. привело до зменшення валової продукції на 8465,7 тис. грн.

Факторний аналіз витрат на 1 гривню продукції підприємства проводиться у наступній послідовності:

оцінка динаміки витрат на 1 грн. продукції;

порівняння з даними інших підприємств, середньогалузевими
показниками тощо;

виявлення впливу факторів на зміну рівня витрат на 1 грн. товарної
продукції;

визначення впливу виявлених факторів на зміну прибутку
підприємства.

На зміну рівня витрат на 1 гривню продукції впливають безліч факторів, пов'язаних з формуванням як чисельника, так і знаменника наведеної формули.

Безпосередньо на зміну рівня витрат на 1 гривню продукції впливають фактори, які знаходяться з ним у прямому функціональному зв'язку, тобто фактори першого рівня:

ѕ зміна структури випущеної продукції: цей фактор впливає на загальну суму витрат через зміну середньої собівартості одиниці продукції у зв'язку зі збільшенням або зменшенням питомої ваги конкретного виду продукції (роботи, послуги). При зростанні питомої ваги продукції, яка має витрати на 1 грн. нижче, ніж на всю продукцію, величина витрат на гривню продукції в цілому знизиться, і навпаки;

ѕ зміна рівня витрат на виробництво окремих видів продукції: собівартість продукції по суті є сумою витрат на виробництво окремих видів продукції; відповідно, чим меншою є сума витрат на виробництво окремих видів продукції, тим нижчий рівень витрат на 1 грн. продукції, і навпаки.

Вплив наведених факторів на зміну витрат на 1 гривню продукції можна визначити способом ланцюгових підстановок.

Розрахуємо рівень витрат на 1 гривню, товарної продукції способом ланцюгових підстановок:

1) рівень витрат на 1 гривню товарної продукції за 2004 рік:

Рв0 = 31720,6 / 33728,7 = 0,940;

2) рівень витрат на 1 грн. товарної продукції за 2005 рік:

Рв1 = 26718,9 / 28144,0 = 0,949.

Розрахунок впливу факторів на рівень витрат на 1 гривню продукції:

ѕ за рахунок собівартості продукції (?Рс/с):

?Рс/с = (26718,9 / 33728,7) - (31720,6 / 33728,7) = 0,792 - 0,940= - 0,148;

ѕ за рахунок валової продукції (?РВП):

?РВП = (26718,8 / 28144,0) - (26718,9 / 33728,7) = 0,949 - 0,792 = 0,157;

Рв1 - Рв0 = 0,949 - 0,940 = 0,009;

?Рс/с + ?РВП = -0,148 + 0,157 = 0,009

Зниження собівартості продукції на 5001,7 тисяч гривень обумовило зниження рівня витрат на 1 гривню продукції на 0,148 грн. Зменшення валового прибутку до 28144,0 тисяч гривень обумовило збільшення рівня витрат на 1 гривню продукції на 0,157 грн.

Розглянемо у табл. 2.7 наявність чи відсутність оптимізації витрат за 2004-2005 рр.

Таблиця 2.7

Наявність чи відсутність оптимізації витрат

За результатами табл. 2.7 бачимо, що при зростанні витрат на 1 гривню продукції на 0,9 копійки наблюдається зменшення чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг). Тобто це свідчить про відсутність оптимізації витрат.

Висновки до розділу

В II розділі був зроблений аналіз фінансово-майнового стану підприємства, для чого був зроблений вертикальний та горизонтальний аналіз звітності підприємства за 2004 і 2005 р. Отже, підприємство не є платоспроможним, тому що непокритий збиток зріс, але бачимо, що підприємство ставить пріоритети на виплату поточних зобов'язань і підвищення оплати праці.

3. Облік і контроль витрат основної діяльності підприємства

3.1. Облік прямих матеріальних витрат

Основа бухгалтерського обліку - відображення господарських операцій на рахунках. У міру деталізації обліку рахунки, як відомо, підрозділяються на синтетичні й аналиітичні.

Рахунки обліку витрат на виробництво відповідно до Плану рахунків відповідають другому класу «Запаси». Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві й для господарських потреб.

Формування інформації про витрати на виробництво по видах діяльності здійснюється на рахунках 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 25 «Напівфабрикати», 39 «Витрати майбутніх періодів», 91 «Загальновиробничі витрати». По дебету зазначених рахунків ураховуються витрати, по кредиту - їхнє списання.

На рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» відображаються витрати, які зроблені в рахунок майбутніх звітних періодів і підлягають віднесенню на витрати наступних звітних періодів.

Виробнича собівартість виготовленої продуції, наданих послуг складається з:

ѕ прямих матеріальних витрат;

ѕ прямих витрат на оплату праці;

ѕ інших прямих витрат (відрахування на соціальні заходь, амортизація, витрати від браку, оренда землі тощо);

ѕ змінних загальновиробничих та постійних розподілених загальногосподарських витрат.

Перелік і склад статтей калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) установлюється підприємством, відповідно до положень п. 12-31 П(С)БО 16 «Витрати».

Піприємства залізничного транспорту бухгалтерський облік витрат з основної діяльності здійснюють на субрахунках іншого й третьоьго порядку рахунку 23 «Виробництво» Плану рахунків бухгалтерського обліку ативів, капіталу, зобівязань і господарських операцій підприємств і організацій залізничного транспорту України.

Таблиця 3.1

Субрахунки з обліку витрат рахунку 23 «Вирбництво»

При цьому прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати відображають по дебету рахунку 23 «Виробництво» у кореспонденції із кредитом рахунків обліку виробничих запасів, розрахунків з персоналом по оплаті праці й інших статей (прямі витрати). Непрямі ж витрати попередньо групирують на збирально-розподільному рахунку 91 «Загальвиробничі витрати». По закінченні звітного періоду витрати, враховані на рахунку 91 «Загальвиробничі витрати», списуються в порядку розподілу на рахунок 23 «Виробництво».

Із кредиту рахунку 23 «Виробництво» списують фактичну собівартість завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Ці суми можуть списуватися в дебет рахунку 26 «Готова продукція» (відносно готової продукції) або прямо на рахунок 90 «Собівартість реалізації» (відносно робіт, послуг).

Отриманий залишок по рахунку 23 «Виробництво» на кінець звітного місяця характеризує величину витрат на вартість незавершеного виробництва підприємства.

Аналітичний облік витрат на виробництво кожне підприємство організує відповідно до характеру виробничого процесу, а також особливостям випускаємої продукції або виконуваних робіт. Дані аналітичного обліку використовують при складанні внутрішньої звітності, що будується на інформації про види, кількість, цехи-виготовлювачах, статтях витрат випускаємої продукції.

Порядок узагальнення витрат на рахунках обліку наведений у таблиці 3.2.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16