де ЧСР - середньорічна чисельність промислово-виробничого пер-соналу;

ЗР - середньорічна заробітна плата одного працівника з від-рахуваннями на соцстрахування.

4. Річна економія на собівартості продукції за рахунок змен-шення умовпо-постійних витрат (Ес):

, (5.4)

де У - умовно-постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.

5. Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (Есс):

, (5.5)

де ПД - середньоденна сума допомоги по тимчасовій непраце-здатності.

6. Річна економія за рахунок зменшення рівня захворюваності (ЕРЗ):

, (5.6)

де ЕЗ, ЕС, ЕСС - відповідно складові економії за рівнем захворюваності.

7. Річна економія за рахунок зменшення травматизму (ЕРТ):

, (5.7)

де ЕЗ, ЕС, ЕСС - відповідно складові економії по травматизму, що розраховані за наведеними віще залежностями.

8. За необхідності розрахунку, економія від зменшення плин-ності кадрів (ЕПК) розраховується за формулою:

, (5.8)

де ЧЗ1, ЧЗ2 - кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через несприятливі умови праці відповідно до і після запровадження комплексу працеохоронних заходів;

ДП - середня тривалість перерви в роботі звільненого при пе-реході з одного підприємства на інше;

ЗВ - середньоденна вартість виробленої продукції на одного працівника промислово-виробничого персоналу.

9. Розрахунок економії від зменшення пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах у зв'язку зі скороченням або пов-ною відміною оплати за підвищеними тарифними ставками, надання додаткової відпустки та скороченого робочого дня визна-чається по кожному з перерахованих видів пільг шляхом зістав-лення відповідних даних (кількість працівників, які користуються пільгами, розмір середньорічної або середньогодинної заробіт-ної плати тощо) у базовому та плановому періодах.

10. Економія фонду заробітної плати в зв'язку з відміною ско-роченого робочого дня (ЕСД) розраховується за формулою:

, (5.9)

де ЗГ - середня оплата однієї години роботи працівника;

ФД - кількість робочих днів (змін) на одного працівника за рік;

ЧIСД, ЧIIСД - чисельність працівників, які мають право на скорочений робочий день, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

d1, d2 - кількість годин, на які скорочено робочий день через несприятливі умови праці, відповідно до і після запровадження заходів.

11. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чи повною відміною додаткової відпустки (ЕДВ):

, (5.10)

де ЗД - середньоденна оплата роботи одного працівника;

ЧСДI, ЧСДII - чисельність працівників, які мають право на додаткову відпустку, до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці;

ДВI, ДВII - середня тривалість додаткової відпустки одного працівника, що має на це право, відповідно до і після запровад-ження заходів.

12. Економія фонду заробітної плати у зв'язку зі скороченням чисельності працівників, що мають право на підвищення тарифу за роботу в важких, шкідливих, особливо важких і особливо шкід-ливих умовах праці (ЕТС):

, (5.11)

де ФС - ефективний фонд робочого часу;

ЗГВ - середньогодинна тарифна ставка працівників при відрядній оплаті за працю в несприятливих умовах;

ЗГП - середньогодинна тарифна ставка працівників при погодинній оплаті за працю в несприятливих умовах;

ЧВI, ЧВII - чисельність працівників (при відрядній оплаті), які працюють у не-сприятливих умовах відповідно до і після запровадження працеохоронних заходів;

ЧПI, ЧПII - чисельність працівників (при по-годинній оплаті), які працюють у несприятливих умовах, відповід-но до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

13. Економія витрат за рахунок скорочення чисельності праців-ників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування (ЕЛП):

, (5.12)

де gЛП - денна вартість лікувально-профілактичного харчування одного працівника;

ДППI, ДППII - кількість днів, в які надавалось лікувально-профілактичне харчування відповідно до і після за-провадження заходів;

ЧППI, ЧППI - чисельність працівників, які мають право на лікувально-профілактичне харчування, відповід-но до і після запровадження заходів.

14. Економія витрат у зв'язку зі скороченням кількості праців-ників, які користуються правом на безкоштовне одержання моло-ка або інших рівноцінних харчових продуктів (ЕСХ):

, (5.13)

де gСХ - денна вартість молока або інших рівноцінних харчових продуктів на одного працівника;

ЧСХI, ЧСХII - чисельність праців-ників, які користуються правом на безкоштовне одержання моло-ка або інших рівноцінних харчових продуктів, відповідно до і після запровадження заходів щодо поліпшення умов праці.

15. Загальна (річна) економія витрат на пільги і компенсації працівникам за роботу в несприятливих умовах (ЕРПК):

ЕРПК = ЕСД + ЕДВ + ЕТС + ЕЛП + ЕХС. (5.14)

16. Річна економія підприємства від поліпшення умов праці за показниками, що базуються на визначенні основних соціальної економічних результатів ирацеохоронної діяльності на підприєм- стві ЕР, визначається за формулою:

ЕР == ЕРЗ + ЕРТ + ЕРПК. (5.15)

За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15-20%. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продук-тивність праці па 6-13% та скорочує брак на 25%. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, раціональне фарбування робочих приміщень - на 2-5%.

Висновки до розділу

Економічне життя в Україні характеризується переходом до законів ринкової економіки, основною рушійною силою якої є необхідність отримання прибутку від будь-якої підприє-мницької діяльності. Це вимагає ставитися з повагою і відповідальністю до розподілу прибутків і до витрачання коштів на різні потреби виробництва. Основні кошти на охорону праці підприємств складаються з витрат на загальне поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків і професійних захворювань та на запобігання за-гальним захворюванням. На сьогодні кошти, які призначені для поліпшення умов праці та підвищення її безпеки не окуповують себе. У зв'язку з цим підприємства витрачають значні кошти на пільги, компенсації та відшкодування наслідків несприятливих умов праці.

Висновки

В умовах ринкової економіки функціонування підприємства актуалізує проблему раціонального витрачання ресурсів, докорінного поліпшення управління витратами для забезпечення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг). Витрати на виробництво продукції, робіт (послуг) є індикатором діяльності підприємства: збільшення витрат може означати як зміни ситуації на ринку, так і недоліки у процесі виробництва.

Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові реск\урси при виготовлені продукції, виконанні робіт та наданні послуг, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більше буде прибуток і рівень рентабельності продукції. Тобто собівартість є основним факором ціноутворення у формування прибутку.

В даній роботі були розглянуті особливості обліку, аналізу та контролю витрат Дніпропетровської дистанції колії та особливості ведення бухгалтерського та податкового обліку на залізничному транспорті.

В дипломній роботі були визначені роль і завдання аналізу в управлінні витратами підприємства. Пропонуються загальні рекомендації, які допомагають в управлінні витратами. По-перше, необхідно правильно визначати та достовірно оцінювати витрати підприємства. По-друге, правильно і повно документально оформлювати та своєчасно відображати в регістрах обліку витрат.

Аналіз техніко-економічних показників діяльності дистанції колії показує, що обсяг перевезень знизився на 11,5% в порівнянні з 2004 роком, експлуатаційні витрати скоротилист на 4644,6 тисячі гривень. У зв'язку з цим доходи від перевезень зменшились на 15,1% в порівнянні 2004-2005 рр. Прибуток від допои\міжнього виробництва у динаміці за 2004-2005 рр. складає 78%. Оскільки фонд заробітної плати щорічно росте, у зв'язку з підвищення кожні півроку до 20% тарифних ставок і окладів по всій мережі залізниць по наказах Укрзалізниці, в Дніпропетровській дистанції колії наблюдається зростання фонду оплати праці на 17,6% при незмінному контингенті за рахунок росту середньої ставки. Продуктивність праці знизилась за рахунок зменшення обсягу виробництва.

Економічний аналіз дозволяє виявити зміни в складі структури витрат, а також зміни за статтями. В структурі виробничих витрат найбільшу питому вагу в 2005 році займають витрати на оплату праці (32,5%) та інші витрати (14,8%). Частка витрат на оплату праці зросла порівняно з 2004 роком на 17,6%, що викликано збільшенням трудомісткості праці і зростанням ставок на її оплату. У 2005 році адміністративні витрати склали 1045,7 тисяч гривень, що на 21,7% більше ніж у 2004 році. Це обумовлено збільшенням витрат на електроенергію на 60% та інших витрат 43,3%, також зросли витрати фонду оплати праці та нарахування на соціальні нужди на 18,1% та 18,9% відповідно.

Проведений факторний аналіз витрат на 1 гривню продукції підприємства показує, що зниження собівртості продукції на 5001,7 тисяч гривень обумовило зниженнярівня витрат на 1 гривню продукції на 14,8 копійки. Зменшення валової продукції до 28144,0 тисяч гривень обумовило збільшення рівня витрат на 1 гривню продукції на 15,7 копійки.

Щодо оптимізації витрат на підприємстві, бачимо відсутність оптимізації витрат, оскільки при зростанні витрат на 1 гривню продукції на 0,9 копійки наблюдається зменшення чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг).

Бухгалтерський облік витрат в дистанції колії ведеться на основі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», Плана рахунків бухгалтерського обліку господарських операцій підприємств та організацій залізничного транспорту, Інструкції по застосуванню Плану рахунків та Номенклатури витрат. У III розділі розглянуто облік прямих матеріальних витрат, облік витрат на оплату праці та відраувань знеї, які займають найбільш питому вагу в обсязі експлуатаційних витрат. Контроль витрат на підприємстві проводиться для перевірки достовірності формування фінансових ресурсів і розподіл їх за цільовим призначення. В розділі також показано порядок автоматизації процесів обліку і контроль за виконанням процесу обліку витрат. Специфікою автоматизації обліку витрат по перевезенням є те, що тут значною мірою використовуються дані, отримані на інших ділянках механізації обліку: облік праці та заробітної плати, виробничих запасів, основних засобів, розрахунків з постачальниками та інші. При цьому в розділі автома-тизованого бухгалтерського обліку витрат на виробництво на базі первинної документації вищезгаданих розділів обліку вирішуються завданні по обліку відповідних елементів в складі витрат виробництва. Отже, умовою функціо-нування АРМ бухгалтера обліку витрат на виробництво є формування на машинних носіях необхідної вихідної інформації. результатом рішення задач по обліку витрат на виробництво є вихідна інформація у вигляді: облікових аналітичних і синтетичних регістрів, форм державної та галузевої звітності (форма № 1 «Баланс», форма № 14-зал, форма № 2 «Звіт про фінансові результати»); оперативної інформації, необхідної для управ-ління процесом виробництва.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16