Евристичній бесіді притаманні освітня, розвиваюча, виховна, мотиваційна, комунікативна функції, серед яких провідне місце займає розвиваюча. Специфічними рисами методу евристичної бесіди з точки подачі матеріалу є по-перше, детальна підготовка до неї за наведеною схемою, ретельний підбір питань, по-друге, вміння ставити запитання таким чином, щоб вони ставали збудниками процесу мислення, по-третє, підтримання в класі робочої атмосфери дискусії і пошуку, оскільки цей метод потребує як невимушеності для активної інтелектуальної роботи, так і зосередженої спрямованості на результат.
Евристична бесіда як правило, приводиться з метою повідомлення нових знань. Питання і передбачувані відповіді коштують таким чином, що вони підводять думку учня до нових положень, висновкам. В учнів виникає суб'єктивне враження, що вони самі роблять відкриття. В даний час цей вид бесіди широко використовується в проблемному навчанні.
Евристична бесіда - поширений спосіб навчання, який можна застосовувати на будь-якому етапі уроку з різними навчальними цілями: при перевірці домашніх і самостійних робіт, поясненні нового матеріалу, закріпленні і повторенні підведенні підсумків навчального заняття, при відповідях на питання учнів. Бесіду проводять у тих випадках, коли учні мають деякі зведення і знання про досліджуваний матеріал. У процесі бесіди учні відтворюють необхідні знання і пов'язують їх з навчальним матеріалом. Учитель в ході бесіди може вносити корективи, змінювати глибину й обсяг матеріалу, давати додаткові зведення.
Успіх евристичної бесіди залежить від умілої постановки серії питань і знання передбачуваних відповідей учнів. Питання вчителя повинні бути чітко поставлені, без зайвих пояснюючих слів. Не слід повторювати питання в різних формулюваннях. Змінювати формулювання питання потрібно, виходячи з відповідей учнів, якщо виявляється, що діти недостатньо розуміють зміст чи питання недостатньо активні. Не рекомендується давати навідні питання. Подібний характер питань можна використовувати в навчанні з метою організації визначеного шляху в міркуваннях учня. Питання повинні передбачати визначену логічну форму думки: перехід від загального до частки, від одиничних і конкретних фактів до загальних положень, порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування й інші операції мислення.
Учнів потрібно привчати до повних відповідей, особливо в початкових класах. Формулювання під керівництвом учителя чітких, зрозумілих по змісту і формі викладу відповідей є одним з важливих засобів розвитку логічного мислення учнів. У початкових класах важливо навчити дитини у відповіді викладати весь зміст думки. Задача вчителя при будь-якій формі відповіді полягає в тому, щоб одержати інформацію від учнів на задане питання і зрозуміти, чи правильно він мислить. Перевага евристичної бесіди як методу навчання в тому, що у кожній відповіді вчитель одержує інформацію про знання учня. Додатковими питаннями уточнює хід думки і тим самим одержує можливість керування пізнавальною діяльністю учнів.
Використання евристичної бесіди як засобу формування пізнавальної активності молодших школярів є достатньо ефективним за умови побудови цього процесу на таких педагогічних засадах: використання цікавих пізнавальних матеріалів з урахуванням потреб та інтересів молодших школярів; використання системи пізнавальних завдань і вправ із використанням проблемно-пошукових методів навчання; забезпечення емоційно-позитивного тла навчання.
Здійснюючи активізацію пізнавальної діяльності молодших школярів у процесі використання евристичної бесіди, необхідно дотримуватись таких педагогічних умов: реалізація принципу організації успіху в учінні кожної дитини; створення умов для самореалізації її особистісних потенцій у навчанні; організація пізнавальної діяльності учнів, за якої навчальний матеріал став би предметом активних розумових і практичних дій кожного, створення ситуацій, в яких діти самостійно формулюють мету діяльності; формування уміння працювати з підручником; організація проблемно-пошукової діяльності, яка завчасно повинна бути спланованою відповідно до групової диференціації учнів, а проблема - усвідомлена кожним учнем; створення ситуацій, в яких би діти самі відчували потребу в порадах і допомозі з боку вчителя.
Передовий педагогічний досвід довів переваги евристичної бесіди за рівнем пізнавальної активності учнів. Вона незамінна для розвитку творчих здібностей. Під час такої бесіди учні проходять під керівництвом учителя весь шлях пошуку нового знання аж до його відкриття: створення проблемної ситуації, усвідомлення проблеми у вигляді проблемного запитання і, нарешті, -- поетапний розв'язок. За умов попередньої підготовки діти різного рівня розвитку можуть брати активну участь в евристичній бесіді, і це позитивно впливає не тільки на якість знань, а й на оволодіння пошуковими вміннями.
Експериментальне дослідження, спрямоване на пошук шляхів удосконалення технології використання евристичної бесіди, мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у три етапи. На констатувальному етапі здійснювалося формування теоретичних основ дослідження. Формувальний етап був пов'язаний із розробкою технології використання евристичної бесіди та формуванням у молодших школярів пізнавальної діяльності на уроці на основі використання евристичної бесіди. На підсумковому етапі основна увага спрямовувалася на теоретичний аналіз і узагальнення результатів експерименту.
Ефективність навчання під час використання евристичної бесіди визначалася не обсягом, знань, умінь і навичок, яких набула дитина, а мірою участі самої дитини у процесі здобуття цих знань. У системі традиційних занять урок, побудований на використанні евристичної бесіди, передбачав врахування-індивідуально визначеного підходу до кожного учасника, стимулював пізнавальну активність, визначав шляхи для здобуття ґрунтовних знань, умінь і навичок.
Отримані результати констатуючого експерименту підтвердили гіпотезу, що використання запропонованої системи роботи на основі використання евристичної бесіди позитивно вплинули на формування пізнавального інтересу молодших школярів. Одержані дані експериментального дослідження дають змогу стверджувати, що у процесі застосування розробленого нами підходу до використання методів навчання у структурі уроку відбулися прогресивні зміни рівня сформованості пізнавального інтересу молодших школярів.
Список використаних джерел
1. Активизация познавательной деятельности учащихся общеобразовательных школ / Под ред. Д.Б. Богоявленской. -- М.: Просвещение, 1976. -- 117 с.
2. Алексюк А.М. Взаємодія форм організації і методів навчання // Рад. школа. - 1983. - № 7. - С. 8-15.
3. Алексюк А.М., Катушонок Т.А. Єдність змісту і методів навчання // Педагогіка. - К., 1986. - Вип. 25. - С. 13-16.
4. Аристова Л.Р. Активность учения школьников. -- М.: Просвещение, 1968. - 139 с.
5. Байбара Н.П. Методика викладання природознавства у початкових класах. - К.: Освіта, 2001. - 424 с.
6. Балаєва Н.І. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках у початкових класах // Педагогіка і психологія. - 2004. - №278. - С. 8-10.
7. Богоявленская Д.Б. Метод исследования уровней интеллектуальной активности // Вопросы психологии. -- 1971. -- №1. -- С. 144--146.
8. Борецький А. Активність у пізнанні // Початкова школа. - 2006. - №9. - С. 2-3.
9. Варзацька Л.О. Активізація пізнавальної діяльності учнів // Рідна школа. - 1991. - №2. - С. 28-31.
10. Вишковський І. Методи активізації пізнавальної діяльності // Психолог. - 2004. - №21-22. - С.100-114.
11. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. шк., 1976. - 270 с.
12. Волков Б.С. Психология младшего школьника. - М.: Просвещение, 2002. - 125 с.
13. Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр “Академія”, 2001. - 576 с.
14. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. - К.: Вища школа, 1995. - 237с.
15. Галузинський В.М. Педагогічні проблеми пізнавальної активності // Рідна школа. - 2005. - №4. - С. 15-16.
16. Глобчак В. Особистісно-орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках у початковій ланці // Рідна школа. - 2004. - №4.- С. 19-20.
17. Гончаренко С. Український педагогічний словник. - К.: Либідь, 1997. - 376 с.
18. Гословська І.Г., Скворцова С.О. Формування інтересу до навчання в молодших школярів // Наука і освіта. - 2006. - №6. - С.18-24.
19. Данилова Л., Розвивати пізнавальну активність учнів // Рідна школа. - 2002. - №6.- С.18-20.
20. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.
21. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. -2001.-№ 1.-С. 28-54.
22. Дидактика современной школы / Под ред. В. А. Онищука. - К.: Рад. школа, 1987. - 351 с.
23. Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад. школа, 1987. - 351 с.
24. Жижко Т. Методи навчання - передумова інтелектуального розвитку особистості // Рідна школа. - 2002.-№6.- С.72-73
25. Жолнович І. Організація пізнавальної діяльності школярів на уроках у 1-4 класах // Студентський науковий вісник ТДПУ. - Тернопіль, 2003. - Вип. 6. - С. 88-91.
26. Занков Л.В. Наглядность и активизация учащихся в обучении. - М.: Педагогика, 1968. - 284 с.
27. Захарова А.М. Розвивальне навчання в початковій школі // Психол. і педагогіка. - 2000. - №1. - С. 21-27.
28. Зламанюк Л.М. Методи вдосконалення та активізації навчання як педа-гогічна проблема // Управління школою. - 2004. - №25-26.- С.21-22.
29. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 260 с.
30. Калашникова Л.И. Формирование познавательной активности школьников в процессе их общения во внеурочной деятельности. - Харьков, 1986. - 153 с.
31. Калмыкова З.И. Зависимость уровня усвоения знаний от активности учащихся в обучении // Советская педагогика. -- 1969. -- №7. -- С. 119-125.
32. Канищенко А.П. Развитие познавательной активности младших школьников. -- К., 1985. -- 120 с.
33. Кобзов М., Горбачев Н. Сократовский метод обучения. - М., 1978.- 196с.
34. Коган В.З. Понятие «активности личности» как категория социальной психологии // Некоторые проблемы личности: Сб. - М., 1971. - С. 131-145.
35. Кодлюк Я.П. Дидактичні аспекти формування допитливості // Початкова школа. - 1996. - №5. - С. 5-8.
36. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Педагогічна газета. - 2002. - Січень. - №1. - С. 4-7.
37. Король А. Традиційні та нетрадиційні методи навчання у розвитку творчої особистості // Рідна школа. - 2000. - № 12. - С. 29-30.
38. Коротяева Е.Б. Уровни познавательной активности // Народное образование. -- 1995. -- № 10. - С. 156-159.
39. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток осо-бистості / За ред. Л.Н.Проколієнко. - К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.
40. Кратасюк Л. Інтерактивні методи навчання. Розвиток комунікативних і мовних умінь // Дивослово. - 2003. - №10. - С.2-11.
41. Культчина Л.С. Активизация учения: сущность и содержание // Педагогика. -- 1994. -- № І. -- С. 7--11.
42. Лингарт Й., Перлаки И. Модель активного социального учения // Вопросы психологии. -- 1977. -- № 6. -- С. 30.
43. Лисина М. И. Развитие познавательной активности детей в ходе общения со взрослыми и сверстниками // Вопросы психологии. -- 1982. -- № 4. - С. 18--35.
44. Лозова В. І. Поняття «активність особи» як категорія педагогіки // Радянська школа. -- 1982. -- № 2. -- С 17--22.
45. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. - Х.: Основа, 1990. - 120с.
46. Мар'яненко Л.В. Особливості структурної організації пізнавальної активності учнів // Педагогіка і психологія. - 1997. - №1. - С. 14-23.
47. Матюшкин А.М. Психологическая структура, динамика и развитие познавательной активности // Вопросы психологии. -- 1982. -- № 4. - С. 5-17.
48. Мойсеюк М.Є. Педагогіка. - К.: Либідь, 2001. - 446 с.
49. Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О. Я. Савченко. - К.: Початкова школа, 2003. - 464 с.
50. Орленко Л.Н. Активизация познавательной деятельности учащихся // Педагогика. - 1990. - №1. - С. 32-33.
51. Паламарчук В.І. Проблема поєднання слова і наочності у сучасній дидактиці // Педагогіка. - К., 1986. - Вип. 25. - С. 20-24.
52. Полтавець Н.І. Структурно-логічні схеми як засіб активізації пізнаваль-ної діяльності учнів // Початкова школа. - 2006. - №6. - С. 4-6.
53. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.
54. Савченко О. Я. Сучасний урок у початкових класах.- К.: Магістр, 1997.-256 с.
55. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997. - 416 с.
56. Словесные методы обучения // Бабанский Ю. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. - М., 1986.
57. Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особи-стості // Вибрані твори: У 5-ти т. - К.: Радянська школа, 1976.-Т. 1. - С. 53-206.
58. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Видавничий центр «Академія», 2002. -528 с.
59. Харишин О. Зміст і шляхи активізації розумової діяльності учнів // Початкова освіта. - 2001. - №5. - С.4-6.
60. Харламов И.Ф. Активизация учения школьников. -- Мн.: Народная асвета, 1970. -- 158 с.
61. Цимбрикевич Й.С. Принцип активності і чуттєве відображення.-- Львів: Львівський ун-т, 1973. -- 140 с.
62. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. -- М.: Педагогика,
63. 1982. - 208 с.
64. Шеремета П. Дещо про методи навчання // Рідна школа. - 2004.-№6.- С.25-26.
65. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.
Додаток А
АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ 3 КЛАСУ
Школа №____ Клас____ Прізвище, ім'я дитини ____________________
Уважно прочитай питання і підкресли той варіант відповіді, який тобі найбільше підходить.
1. Тобі подобається ходити до школи?
а) так;
б) ні.
2. Ти вчишся для того, щоб:
а) мати повагу однокласників;
б) порадувати батьків.
в) одержати хороші оцінки;
г) уникнути покарання.
д) відповісти на ті питання, що виникають?
3. На уроках ти переважно активний, хочеш відповідати?
4. Чи отримуєш ти схвалення від учителя на уроці у формі похвали?
5. Чи називає тебе вчитель на ім'я, виділяє під час спілкування на уроці?
6. Чи цікавиться вчитель твоїм особистим ставленням до матеріалу під час відповіді?
7. Чи боїшся ти зауважень вчителя, коли помиляєшся на уроці?
8. Ти боїшся висловити власну думку на уроці?
9. До кого ти звертаєшся за допомогою?
а) до батьків;
б) до однокласників;
в) ні до кого не звертаюся.
10. Чи дозволяє тобі вчитель вільно обирати навчальні завдання на уроках?
Додаток Б
АНКЕТА ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
Школа №____ Клас____ Прізвище, ім'я, по-батькові вчителя______________
Уважно прочитайте питання і підкресліть той варіант відповіді, який вам найбільше підходить.
1. Чи можете сказати про себе, що Ви вимогливий, але справедливий і людяний учитель?
2. Чи вимагаєте Ви абсолютної тиші на уроках?
3. На уроці Ви частіше використовуєте таку форму спілкування:
а) діалогічну;
б) монологічну.
4. Ваші рішення стосовно певних навчальних ситуацій:
а) завжди однакові;
б) варіативні.
5. Ви використовуєте прийом вільного вибору навчальних завдань учніми на уроці?
6. Чи намагаєтеся Ви створювати ситуації особистісного зростання учнів?
7. Чи використовуєте Ви індивідуальний підхід до учнів на уроках?
8. Чи використовуєте Ви гумор під час пояснення чи відповідей учнів?
9. Чи використовуєте Ви диференціацію навчальних домашніх і класних завдань?
10. Ви намагаєтеся заохочувати учнів, навіть якщо вони відповідають неправильно?
11. Чи використовуєте Ви прийом індивідуальних зауважень і схвалень?
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15
