· Планово-економічна служба підприємства формує плани виробництва продукції.
· Виробничі підрозділи здійснюють функції виготовлення продукції.
· Транспортна служба підприємства організує переміщення вантажів на підприємстві, усередині підприємства й при доставці споживачам.
· Складське господарство забезпечує зберігання й видачу у виробництво матеріальних ресурсів.
· Служба збуту й фінансовий відділ організують реалізацію продукції зовнішнім споживачам.
Координацію роботи всіх зазначених вище підрозділів здійснює лінійно-організаційна управлінська структури двох типів.
У цій структурі керуючий рухом товарів безпосередньо керує реалізацією всіх функцій логістичної системи, у тому числі роботою із закупівлі й придбання матеріалів, а також контролює рух матеріальних потоків у виробництві.
1. формування й розвиток системи логістики – проектування й здійснення на практиці (побудова) системи логістики на підприємстві, періодичний перегляд існуючої системи й реорганізація її в міру зміни зовнішніх і внутрішніх умов;
2. розвиток стратегії логістики відповідно до ринкової політики фірми в області продажів, інвестицій, кадрів і т.д.;
3. системне адміністрування – працівники відділу здійснюють керівництво всіма міхурниками процесами, що протікають на підприємстві, і координують діяльність підрозділів підприємств, які беруть участь у реалізації міхурників процесів.
У структурі відділу логістики виділені ланки (бюро, групи), відповідальні за ті або інші функції керування: складання прогнозів і планів, регулювання й контроль, проектування й розвиток системи логістики, оперативне керування й координація й ін.
Матеріальним потоком (МП) називають фізичне переміщення матеріальних ресурсів, що розуміється як процес їхнього руху на шляху від виготовлювача до споживача й усередині підприємства – споживача цих ресурсів.
З матеріальних ресурсів ТОВ «Мелікс» виділяють групу за назвою «матеріали». Її ділять на дві підгрупи:
1) основні матеріали – матеріали, з яких у процесі їхньої виробничої обробки утвориться речовинна основа виготовлення продукції;
2) допоміжні матеріали – матеріали, які в речовинній частині готової продукції відсутні, вони входять лише в її грошову оцінку, оскільки витрачаються у виробництві.
Існує кілька умов, при яких матеріальні ресурси перетворюються в матеріальний потік:
— конкретність найменування матеріальних ресурсів;
— чіткість визначення обсягу ресурсів;
— вказівка, яка організація є постачальником матеріальних ресурсів і відповідальна за їхнє відвантаження покупцеві;
— визначення, у якому місці зберігаються матеріальні ресурси, які передаються й підлягають переміщенню;
— вказівка, яка організація є одержувачем матеріальних ресурсів;
— знання місця, на яке повинні бути доставлені передані ресурси їхньому одержувачеві;
— установлення строку переміщення ресурсів від місця зберігання в постачальника до місця зберігання в одержувача.
Для раціональної організації руху матеріальних ресурсів недостатньо номенклатурного аспекту, необхідно доповнити його асортиментним, що розкриває склад кожного номенклатурного угруповання по позиціях у специфікованому виді. Специфікацією матеріальних ресурсів називають детальний опис їхньої технічної характеристики. Така характеристика різна в різних класів, підкласів, груп, підгруп і видів продукції. Матеріальні потоки можуть бути специфіковані повною мірою й частково.
Залежно від показників, що характеризують асортименти, обсяг, масу, площу, габарити матеріального потоку, підбирається його пакувальне, тарне й транспортне забезпечення.
З обліком своїх виробничих і транспортних можливостей продавець матеріальних ресурсів і покупець погоджують строк їхньої доставки одержувачеві, у потрібне йому місце.
Матеріальні потоки дуже різноманітні. Важливо враховувати наступні їхні розходження:
· по номенклатурі: у них можуть бути матеріальні ресурси однієї номенклатури (класу, групи, і т.д.) і декількох номенклатурних угруповань;
· залежно від натурально-речовинного складу матеріальні потоки діляться на одноасортиментні й багатоасортиментні – при двох і більшому числі різних позицій матеріальних ресурсів;
· по ступені готовності: серед матеріальних потоків виділяють проектовані, плановані, формовані, створені (сформовані), що розформовуються, розформовані або ліквідовані;
· по місцю в процесі обігу: матеріальні потоки ділять на відвантаження, що очікують, що очікують розвантаження, розвантажені, прийняті на склад;
· по ознаці безперервності: матеріальні потоки бувають безперервні й дискретні;
· по частоті прибуття або відправлення: потоки ділять на термінові, тривалі, вартові, щоденні, добові, щомісячні й т.д. Для великих безперервних виробництв характерні щоденні або добові потоки, дрібних – щомісячні й більше рідкі;
· по тривалості перебування матеріальних ресурсів у потоках: МП ділять на короткострокові (не більше доби) і довгострокові (двотижневі, місячні);
· по розходженнях маси або обсягу: матеріальні потоки ділять на великі, середні й дрібні (масовими вважають потоки, переміщення яких здійснюється великою групою транспортних засобів; великі перевезення дрібніше масових і рідше; до дрібного відносять потоки, що вимагають сполучення з іншими – попутними матеріальними потоками);
· по розходженнях маси: матеріальні потоки розділяють на великовагові й легковагі;
· по ступені повторюваності: матеріальні потоки бувають повторювані й разові, причому повторювані ділять на часто повторювані й рідкі;
· по ступені агресивності, вогне- і вибухонебезпечності перевезених матеріалів: потоки ділять на вогне- і вибухонебезпечні, агресивні, невогненебезпечні, неагресивні;
· по способі потоки розділяють на вантажі в контейнерах, ящиках, мішках і інших видах тари (в особливу групу виділяють безтарні потоки);
· по консистенції вантажів: потоки ділять на рідкі, насипні, газоподібні й тверді.
Потоки ділять на зовнішні й внутрішні. Зовнішні матеріальні потоки переміщаються за межами міхурник системи, тобто в середовищі, зовнішньої стосовно логістичних системі, у якій він сформований або в яку він спрямований. Внутрішній матеріальний потік переміщається тільки усередині однієї міхурник системи.
Інформаційним потоком уважають сукупність повідомлень, що циркулюють усередині логістичної системи, а також між цією системою й середовищем, зовнішньої стосовно неї, необхідних для керування й контролю міхурників операцій.
Повідомлення, що становлять інформаційні потоки виконуються на різних носіях:
1 паперових документах традиційного типу;
2 електронних документах (магнітній і паперових – перфострічці, перфокартах) і ін.
Повідомлення можуть бути й усними: телефонними, а також мовними (спілкування без телефону).
У ТОВ «Мелікс» можна виділити наступні види інформаційних потоків:
— залежно від виду систем, що зв'язуються потоком,: горизонтальний і вертикальний;
— залежно від місця проходження: зовнішній і внутрішній;
— залежно від напрямку стосовно міхурник системі: вхідний і вихідний.
Горизонтальними називають інформаційні потоки, що охоплюють повідомлення між партнерами по господарських зв'язках одного рівня керування.
Вертикальні – інформаційні потоки, що охоплюють повідомлення, що надходять зверху, з керівних інстанцій у підвідомчі їм ланки міхурник системи.
Зовнішніми є інформаційні потоки, що протікають у середовищі, зовнішньої стосовно міхурник системі.
Внутрішні інформаційні потоки – повідомлення, що циркулюють усередині однієї логістичної системи. Для логістичних підсистем внутрішніми є потоки повідомлень усередині підсистеми, інші повідомлення для зовнішні.
Вхідні інформаційні потоки являють собою повідомлення, що входять у логістичну систему або в одну з її підсистем.
Вихідні інформаційні потоки – повідомлення, що виходять за межі однієї логістичної системи або однієї з її підсистем.
Управління інформаційними потоками на ТОВ «Мелікс» здійснюється в такий спосіб:
· змінюючи напрямок потоку;
· обмежуючи швидкість передачі до відповідної швидкості прийому;
· обмежуючи обсяг потоку до величини пропускної здатності окремого вузла або ділянки шляхи.
Планування інформаційних потоків дозволяє заздалегідь визначити пропускну здатність засобів зв'язку, потрібну для обслуговування даних потоків у пунктах передачі; координацію приймання інформації. При проектуванні інформаційних потоків вибирається їхній раціональний шлях і режим обслуговування засобами зв'язку. У результаті забезпечується надійність матеріально-технічного забезпечення інформаційних потоків. Виходить, їх потрібно добре організувати, продумати й розрахувати. Без цього належне інформаційне забезпечення матеріальних потоків створити не вдасться.
Зміст функцій органів постачання підприємства включає три напрямки.
1. Планування, що припускає:
· вивчення зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства, а також ринку окремих товарів;
· прогнозування й визначення потреби всіх видів матеріальних ресурсів, планування оптимальних господарських зв'язків;
· оптимізацію виробничих запасів;
· планування потреби матеріалів і встановлення їхнього ліміту на відпустку цехам;
· оперативне планування постачання.
2. Організація, що включає:
· збір інформації про потреби продукції, участь у ярмарках, виставках-продажах, аукціонах і т. п.;
· аналіз всіх джерел задоволення потреби в матеріальних ресурсах з метою вибору найбільш оптимального;
· висновок з постачальниками господарських договорів на поставку продукції;
· одержання й організацію завезення реальних ресурсів;
· організацію складського господарства, що входить до складу органів постачання;
· забезпечення цехів, ділянок, робочих місць необхідними матеріальними ресурсами;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
