У наш час операційний менеджмент глибоко проникнув в усі аспекти бізнесу, а також інтегрований з високими технологіями й наданням високоякісних послуг.

Операції - це процес, метод або ряд дій, головним чином практичного характеру. Виходячи із цього визначення операції є невід'ємний атрибут будь-якого виду людської діяльності, якому властива організованість і продуктивність. Звідси можна укласти, що всі організаційні функції є операції й що всяка управлінська діяльність містить у собі операційний менеджмент.

Виділяють шість окремих видів діяльності в операційному менеджменті, які можна описати як операції. По цих шести категоріях рішень операційні менеджери спеціалізуються в організаціях (табл. 1).

Таблиця. Види операційної діяльності

Численні обов'язки операційних менеджерів можна розбити на три основні групи.

1. Розробка і реалізація загальної стратегії і напрямків операційної діяльності організації.

2. Розробка і впровадження операційної системи, включаючи розробку виробничого процесу, рішення про місце розташування виробничих потужностей, проектування підприємства, проектування продукту, уведення стандартів і норм на виконання робіт.

3. Планування і контроль поточного функціонування системи.

Оперативне планування й управління операційною діяльністю є частиною загальної системи менеджменту і спрямоване на вирішення комплексу завдань у часі і просторі, пов'язаних з контролем, обліком і регулюванням ходу проведення робіт відповідно до запланованих показників.

2.2 Загальний огляд виробничо – технологічного менеджменту товару

На відміну від працівників виробництва, які не мають відношення до управління і виконують тільки виробничо-технологічну функцію, в обов'язки менеджера входять не тільки вирішення управлінських задач, а й виробничих: з планування (стратегічного, перспективного, поточного і оперативного); з реалізації виробничих процесів на перспективу їх розвитку на прогнозний період (10 і більше років), на 5-ти річну перспективу, поточну-річну перспективу і оперативну-поквартальну-помісячну реалізацію планів по всім видам робіт, ресурсів і організаційних заходів, необхідних для отримання запланованого прибутку; з організаційних питань - організаційні заходи, щодо реалізації інвестиційних і інноваційних прогнозів, особливостям управління інноваційною системою в менеджменті операційної системи підприємства, управління підготовкою і забезпечення оновленого підприємства; з координаційних питань - координаційні заходи щодо організації управління оновленою операційною системою в системі менеджменту інноваційного персоналу і економічного обґрунтування управлінських рішень в умовах подолання підприємством економічних ризиків і небезпеки кризових явищ і ситуацій; з мотиваційних питань - мотиваційні заходи щодо врахування матеріально-соціально-психологічних особливостей людини (винагорода, задоволеність роботою, гарні умови праці, високий статус на підприємстві, висока зарплата, можливість службового росту, зручна система відпусток, заслужена похвала колег і інше, і іншу сторону мотивацій становлять заслужені покарання працівників в тому чи іншому виді); контрольні заходи менеджера щодо своєчасного виявлення небезпеки економічних ризиків, різних конфліктів на підприємстві і їх своєчасних подолань, а також відхилення від існуючих нормативів Держстандарту якості продукції і іншого і ліквідації цих негараздів.

Виробничий процес – це сукупність організованих в певній послідовності процесів праці і природних процесів, в результаті яких сировина і матеріали перетворюються в готову продукцію. Це сукупність взаємозв’язаних дій працюючих людей, засобів праці та природи – складових виготовлення продукції. Головною складовою частиною виробничого процесу є технологічний процес – це сукупність дій, під впливом яких змінюється стан предмета праці.

Виробничі функції маркетингу орієнтовані на організацію виробничо-технологічного процесу. Вони використовуються для того, щоб підприємство виробляло продукцію саме тієї якості і асортименту, які максимально задовольнятимуть потребам і запитам споживачів. Зіставивши вимоги ринку і свої виробничі можливості, фірма пристосовує свій асортимент до різних сегментів ринку, планує спектр нових товарів для подальшого їх виробництва, а також рахує собівартість і рентабельність продукції. При правильному аналізі ринку, випускаючи нові товари, підприємство зможе довгий час зберегти свою монополію на потрібному сегменті. Скорочення термінів виробництва, встановлення оптимальних цін на продукцію, зниження собівартості, накладних витрат – все це досягається за рахунок налагодженої системи матеріально-технічного постачання.

У даній маркетингової функції є два основні завдання, які тісно взаємопов’язані і переплітаються:а) підвищення конкурентоспроможності своєї продукції (основні показники – якість і корисність для споживачів),б) використання науково-технічних досягнень у виробництві.

В результаті даної діяльності фірма приходить до того, що її продукція стає конкурентоспроможною, а асортимент відповідає вимогам ринку.

Виробничо-технологічні функції підприємства пов’язані із використанням, впровадженням новітніх технологій, раціоналізацією виробничих процесів і винахідництвом.

Виробничий процес у комплексі можна поділити на наступні частини:

Основне виробництво – це процеси, при яких відбувається обробка предметів праці, включаючи переміщення їх від одного робочого місця до іншого з метою виготовлення відповідної продукції. До основного виробництва на підприємстві відносять ті підрозділи, які пов’язані з переробкою сировини і матеріалів та виготовленням продукції: заготівельний, механічної обробки, зварних конструкцій, складальний, фарбувальний.

Технічне обслуговування – це процеси, спрямовані на забезпечення роботи обладнання і підтримку його в придатному стані для експлуатації в процесі виробництва. Сюди належать: виробництво всіх видів енергії, технічний нагляд, ремонтні служби, виготовлення запасних частин та інструментів.

Матеріальне обслуговування – це процеси, спрямовані на забезпечення основного виробництва і технічне обслуговування предметами праці. Матеріальне обслуговування включає постачання підприємства матеріальними ресурсами, їх транспортування і зберігання.

Загальне обслуговування виробництва – це управління підприємством, його охорона та інші функції, що належать до всіх 3-ох попередніх частин виробничого процесу, при якому відбувається повний кругообіг капіталу.

Крім того, на підприємстві виробничий процес поділяється на часткові процеси, які охоплюють уособлену частину загального процесу і виконуються різними підрозділами підприємства. З метою систематизації часткові процеси класифікуються за ознаками:

за роллю виробничого процесу в загальному процесі виготовлення продукції часткові процеси поділяються на основні, допоміжні і обслуговуючі.

за формою впливу на предмет праці часткові процеси бувають технологічні (із участю людини) і природні.

за характером виконуваних робіт: аналітичні, синтетичні і прямі. Аналітичні процеси передбачають розщеплення окремого виду сировини на окремі продукти, які надходять в наступну обробку. Синтетичні передбачають об’єднання напівфабрикатів, що надійшли з різних процесів, в єдиний продукт. Прямі процеси передбачають отримання одного виду продукції з одного виду сировини.

за ступенем безперервності протікання: неперервні і дискретні.

Основне виробництво може складатись з одного або декількох видів виробництва. Кожне виробництво ділиться на відокремлені одна від одної частини – фази або стадії. Такими стадіями є: розкрій матеріалів і виробництво заготовок, машинна обробка заготовок, складання виробів, оздоблювання, фарбування і т.д..

Стадії, в свою чергу, складаються з операцій. Під операцією мається на увазі процес (закінчена частина виробничого процесу), що виконується над однаковими предметами праці при незмінних засобах праці.

Залежно від змісту та участі у формуванні готової продукції операції поділяються на технологічні, транспортні, контрольно-обліково-сортувальні і операції зберігання. Технологічні операції називаються основними, транспортні, контрольно-обліково-сортувальні і операції зберігання називаються допоміжними.

Існують такі типи виробництва:

1. одиничний: він характеризується дуже малою кількістю продукції, що випускається. Виробництво продукції повторюється через невизначений проміжок часу або взагалі не повторюється. Робочі місця групуються за технологічно однорідними операціями, відсутнє закріплення виконання певних операцій за певними робочими місцями. Кваліфікація робітників висока, обладнання універсальне, номенклатура виробів широка.

2. серійний: характеризується виготовленням виробів періодично, змінними серіями. Робочі місця групуються як за технологічним, так і за предметним принципом, за ними закріплюється обмежена кількість деталеоперацій. Кваліфікація робітників середня, на автоматизованих дільницях – висока. Обладнання як універсальне, так і спеціалізоване.

3. масовий: передбачає виготовлення виробів великими партіями. Робочі місця розміщені за ходом виробничого процесу і спеціалізуються на виконанні одного типу операцій. Кваліфікація робітників невисока (на простих операціях) і висока (на автоматизованих дільницях). Обладнання та інструмент – спеціальні.

Кожному типу в-ва відповідає свій метод організації. Розрізняють наступні методи:

1. індивідуальний, який передбачає виготовлення виробів одиничними або дрібними неповторюваними партіями. Він відповідає одиничному типу в-ва.

2. порціонний (виготовлення виробів партіями; він відповідає серійному типу в-ва).

3. потоковий (він відповідає масовому типу в-ва). Це метод, при якому предмети праці передаються із тільки що виконаної операції на наступну негайно або із незначною затримкою часу відповідно до ходу технологічного процесу. Потокове в-во здійснюється із використанням потокових ліній.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20