Пірвінію ембонат (Pyrvinium embonate)
Фармакологічна дія:
Протигельмінтний препарат активний відносно гостриків, блокує ферментні системи гельмінтів, порушуючи метаболізм і транспорт глюкози, високоефективний при одноразовому прийомі.
Покази до застосування:
ентеробіози
Протипоказання:
Гіперчутливість, ентерит, коліт (у фазі загострення), печінкова і/або ниркова недостатність, дитячий вік (до 3 місяців).
Побічні дії:
Головний біль, запаморочення, нудота, блювота, діарея, гастралгія, алергічні реакції, фотодерматоз.
Спосіб застосування і дози:
Всередину, одноразово, після сніданку, запиваючи водою або фруктовим соком, з розрахунку 5 міліграм/кг; для дорослих і дітей старшого віку необхідну дозу можна розділити на 2-3 прийоми протягом доби. При ентеробіозі дітям 3 місяців (5 кг і більш) - 2.5 мл (15 міліграм/мл) суспензії, 1-2 років (10 кг і більш) - 5 мл, 3-4 років (15 кг і більш) - 7.5 мл, 5-6 років (20 кг і більш) - 10 мл, 7-8 років (25 кг і більш) - 12.5 мл, 9-10 років (30 кг і більш) - 15 мл, 11-12 років (35 кг і більш) - 17.5 мл, 13-14 років (40 кг і більш) - 20 мл, 14-15 років (50 кг і більш) - 25 мл. Дорослим з масою тіла більше 80 кг - не більше 400 міліграм або 40 мл суспензії. Суспензію перед вживанням збовтують.
Особливі вказівки:
Під час лікування не вимагається призначення особливої дієти або послаблюючих лікарських засобів. У разі виникнення діареї або блювоти необхідно призначити препарат повторно, щоб забезпечити належний антигельмінтний ефект. Для досягнення тривалого ефекту необхідно проводити одночасне лікування всіх членів сім'ї або дитячого колективу, а також дотримуватися санітарного режиму. При позитивних контрольних пробах курс лікування повторюють через 6-8 тижнів. Препарат забарвлює в червоний колір фекалії і білизну.
Піперазин (Piperazinum)
Діетілендіамін
Піперазин і його солі надають протиглистову дію на різні види нематод, особливо аскаридоз і ентеробіоз (інвазії гостриками). Вони діють як на статевозрілі, так і на статевонезрілі особини обох статей.
Піперазин викликає параліч мускулатури гельмінтів; у подальшому вони виводяться перистальтичними рухами кишечника. У 90 - 95 % випадків піперазин звільняє організм від паразитів, при повторному застосуванні можна досягти майже 100 % дегельмінтизації.
Фармакокінетика
Препарати піперазину швидко всмоктуються при прийомі всередину. Виділяються в основному нирками. Їх застосування не вимагає попередньої підготовки хворих або змісту на спеціальній дієті. Послаблюючі засоби призначають лише при схильності до закрепів; дають їх в дні прийому піперазину увечері.
Побічна дія
Препарати піперазину малотоксичні і в терапевтичних дозах побічних явищ зазвичай не викликають; можуть застосовуватися в амбулаторних умовах. Іноді спостерігаються легка нудота, болі в животі, скороминучий головний біль. При передозуванні можливі м'язова слабкість, тремор. У хворих з порушеннями функції виділення нирок можуть виникнути нейротоксичні явища.
Органічні захворювання ЦНС.
Спосіб застосування та дози
При лікуванні аскаридозу призначають препарат 2 дні підряд по 2 рази на день за 1 годину або через 1/2 - 1 години після їжі. Дають всередину у вигляді таблеток в наступних дозах на один прийом: дорослим - 1, 5 - 2, 0 г (3 - 4 г в добу); дітям до 1 року - по 0,2 г (0,4 г в добу), від 2 до 3 років - по 0,3 г (0,6 г в добу), від 4 до 5 років - по 0,5 г (1 г в добу); від 6 до 8 років - по 0,75 г (1, 5 г в добу), від 9 - 12 років - по 1 г (2 г в добу), від 13 до 15 років - по 1, 5 г (3 г в добу). Дітям препарат можна призначати у вигляді 5 % розчину.
Можна також приймати препарат протягом одного дня: одноразове від 0,4 до 4 г (залежно від віку) або 2 рази від 0,2 до 2 р.
Розчин піперазину адипината 5 % для дітей (Solutio Piperazini adipinatis 5 % pro infantibus). Містить в 100 мл піперазину адипината 5 г, кислоти лимонної 2 г, цукрового сиропу 72, 9 г, натрію бензоату 0,1 г, води 20 мл. Прозора рідина слабо-жовтого кольору, без запаху, кисло-солодка на смак. Одна чайна ложка розчину містить 0,25 г піперазину адипината, десертна ложка - 0,5 г, столова ложка - 0,75 р.
При ентеробіозі приймають в тих же дозах протягом 5 днів підряд з 7-денною перервою; проводять 1 - 3 цикли лікування. У перервах між циклами рекомендується ставити на ніч клізму (для видалення гостриків з прямої кишки); дорослим з 4 - 5 стаканів води, дітям - з 1 - 3 стаканів з додаванням натрію гідрокарбонату, по 1/2 чайної ложки на стакан води.
При лікуванні ентеробіозу необхідне строге дотримання гігієнічного режиму.
Форми випуску
Таблетки по 0,2 і 0,5 г; 5 % розчин (для дітей) в склянках оранжевого скла по 100 мл.
Зберігання:
Таблетки - в звичайних умовах; розчин - в прохолодному, захищеному від світла місці.
Синоніми: Adipalit, Adiprazina, Entacyl, Entazin, Helmirazin, Heltolan, Nematocton, Nometan, Oxurasin, Piperascat, Piperazine adipate, Piperazinum adipinicum, Vermicompren, Vermitox
Діетилкарбамазин (Diethylcarbamazine)
Протигельмінтний засіб для лікування різних видів філяріатозів, в т.ч. з ураженням лімфатичної системи, підшкірної клітковини і тканин ока. Механізм дії повністю не з'ясований. Відомо, що препарат володіє активною антигельмінтною дією в цілому організмі, але позбавлений активності in vitro. Можливо, він порушує перетворення арахідонової кислоти як в тілі гельмінта, так і в організмі господаря (людини), внаслідок чого наступає загибель гельмінтів.
Філяріатози різної локалізації, викликані W.Bancrofti, B.malayi, Loa Loa, O.volvulus.
Гіперчутливість; онхоцеркоз з ураженням очей.
Шкірне свербіння, шкірний висип, кашель, еозинофільні інфільтрати, лімфоаденопатія, гепатоспленомегалія. При онхоцеркозі - помутніння склоподібного тіла, ослаблення або втрата зору.
При філяріатозах: всередину, 2 міліграми/кг 3 рази на добу протягом 10 днів, максимальна добова доза - 0.4 г; проводять 3-5 курсів з проміжком 10-12 днів.
Критерії ефективності лікування: зникнення в крові мікрофілярій і клінічних проявів хвороби (висипання на шкірі, гіпереозинофілія).
Лікарська форма: таблетки
Нафтамон (Naphthammoni)
Препарат викликає контрактуру (стійке скорочення) мускулатури паразитів, що сприяє їх видаленню з кишечника.
Оболонка з ацетилфталілцелюлози, що покриває пігулки нафтамона “К”, забезпечує їх розчинність в дванадцятипалій кишці або у верхніх відділах тонкої кишки, тому препарат володіє антигельмінтною дією напротязі кишечника, а пігулки нафтамона, розчинні в кишечнику, на відміну від пігулок нафтамона “К”, розпадаються в нижньому відділі тонкої кишки або у верхньому відділі товстої кишки, тобто в місці основної локалізації волосоголовця (паразитарного черва, що мешкає в тонкій кишці людини, збудника трихоцефальозу). У зв'язку з цими особливостями пігулки нафтамона “К” застосовують при аскаридозах, анкілостомідозах і трихостронгілоїдозах, а також при поєднанні цих інвазий (зараження глистами) з трихоцефальозом, а пігулки нафтамона, розчинні в кишечнику, - тільки при трихоцефальозі.
Показання до застосування:
Застосовують при лікуванні аскаридозу, анкілостомідозу, ентеробіозу, трихостронгілоїдозу,трихоцефальозу.
Спосіб застосування:
Обидва види пігулок приймають всередину, не розжовуючи, натщесерце, за 2 години до сніданку і запивають водою. Попередньої підготовки і дотримання дієти не вимагається, проте бажано обмежити вживання гострих, солоних і жирних продуктів і молока. У зв'язку з тим, що препарат має послаблюючу дію, проносне після його прийому зазвичай не призначають.
Дорослим і дітям старше 10 років дають 5 г препарату (10 пігулок), дітям від 3 до 5 років - 2,0-2,5 г (4-5 пігулок), від 6 до 7 років - 3 г (6 пігулок), від 8 до 9 років - 4 г (8 пігулок). Вища разова і добова дози всередину для дорослих 5 г; для дітей 3-5 років - 2,5 г, 6-7 років - 3 г, 8-9 років - 4 г, 10-14 років - 5г. Приймають препарат протягом 3-5 днів. При необхідності лікування повторюють через 2-3 тижні.
Лікування нафтамоном проводять в умовах стаціонару (лікарні).
При застосуванні нафтамона можливі нудота, блювота. Ці явища проходять після припинення прийому препарату.
Протипоказання: Порушення функції печінки.
Форма випуску:
Пігулки нафтамона “К”, покриті оболонкою і пігулки нафтамона, розчинні в кишечнику.
Умови зберігання:
Список Б. У сухому, захищеному від світла місці.
Синоніми:
Бефенія гидроксинафтоат, Алькопар, Дебефеній.
Філіксан (Filixanum)
Сума речовин (сухий екстракт) кореневищ чоловічої папороті.
Властивості.
Це червонувато-коричневий аморфний порошок без запаху і майже без смаку. Не розчинний у воді, розчинний в їдких і вуглекислих лугах.
Дія і застосування.
Філіксан є нервово-м'язовою отрутою для кишкових цестод, викликає у них короткочасний параліч мускулатури. Згубно діє на статевозрілих і на молоді форми паразитів. Важливою його особливістю є не тільки вигнання з кишечника стробіл цестод, але згубна дія і на їх сколекси, що призводить до повного звільнення від гельмінтів.
Форма випуску.
Порошок і таблетки по 0,5г
Список Б. Взахищеному від світла місці. Термін придатності 1,5 року
Фенасал (Phenasalum)
Препарат володіє протиглистною активністю.
Застосовують як протиглистyий засіб при теніаринхозі, діфілоботріозе і гіменолепідозі. За сучасними даними, фенасал є одним з якнайкращих протитеніаринхозних засобів.
Призначають фенасал всередину в наступних добових дозах: дорослим 2-3 г (8-12 таблеток); дітям до 2 років - 0,5 г (2 таблетки), від 2 до 5 років - 1 г (4 таблетки), від 5 до 12 років -1,5 г (6 таблеток), старше 12 років - 2-3 г (8-12 таблеток). При теніаринхозі і діфілоботріозі приймають препарат вранці натщесерце або увечері через 3-4 години після легкої вечері. В день лікування рекомендується рідка або напіврідка, легкозасвоювана знежирена їжа (рідкі каші, пюре, киселі, фруктові соки і ін.). Перед прийомом фенасала дають 2 г натрію гідрокарбонату (питної соди).
Добову дозу фенасала приймають одноразово. Пігулки ретельно розжовують або ретельно подрібнюють в теплій воді (1 пігулку в 1/4 стакана теплої води).
Через 2 години випивають стакан солодкого чаю з сухарями або печивом. Проносне не призначають.
При гіменолепідозі добову дозу фенасала ділять на 4 разових дози, приймають через кожних 2 ч (у 10,12,14 і 16 годин). Їжу приймають в 8, 13 і 18 годин. Фенасал призначають протягом 4 днів. Через 4 дні курс лікування повторюють. Контрольне дослідження проводять через 15 днів після закінчення лікування і в подальшому щомісячно. При рецидиві захворювання лікування по вказаній схемі повторюють; контрольні дослідження проводять протягом 6 міс., а в особливих випадках - до 12 міс.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
