І. Вступне заняття передбачає підготовку учнів до сприйняття нового матеріалу за рахунок повторення навчального матеріалу вивчених тем з предмету або тем інших навчальних предметів, які є базовими для засвоєння розділу, завдяки чому реалізуються принцип інтеграції навчальних предметів і між предметні зв'язки, що забезпечує цілісність шкільної освіти.

Наявність такого вступного заняття з теми є важливим елементом структури навчального процесу, за допомогою якого в учнів формується потрібна мотивація вчення. Таке заняття допомагає учням усвідомити себе як суб'єкт навчальної діяльності й тому свідомо вивчити навчальний матеріал

1-й модуль:

Звістово-інформаційний.

За формою роботи передбачається лекція, але в чистому вигляді лекція не відбувається, адже учні вже добре знають, яким шляхом визначити властивості елементів за будовою їхніх атомів, самостійно складають електронну конфігурацію атомів, визначають ступені їх окиснення, складають формули основних сполук заліза. Учні самостійно працюють над вивченням властивостей заліза, тим паче, що вони певною мірою схожі з уже вивченими властивостями інших металів.

У ході уроку поступово складається опорний конспект.

2-4 Модулі:

Адаптивно-перетворюючий та коригувально-смисловий.

Він відводиться на виконання практичної роботи, в процесі якої учні ще раз повторюють і закріплюють матеріал попереднього уроку, і на розв'язування задач однієї з форм попереднього контролю. На цьому уроці вже можна оцінити засвоєння учнями матеріалу першого модуля.

5 Модуль:

Змістово-інформаційний.

У ньому розглядаються оксигеновмісні сполуки заліза. Форма проведення, як і першого модуля, - евристична бесіда, де більша частина матеріалу вивчається учнями самостійно. Знову демонструється кіно фрагмент і проводиться демонстраційний експеримент. Так вивчається та частина, де розглядаються спільні з іншими металами властивості заліза.

Створення проблемних ситуацій дозволяє підвести учнів до висновку сполук заліза. Вивчення матеріалу про компонентні сполуки можна винести на самостійне опрацювання за підручником або заслухати у вигляді учнівських доповідей, підготовлених заздалегідь. Завдання підготувати таку інформацію треба давати лише за власним бажанням учнів. Додому діти отримують невелике завдання: попрацювати з опорним конспектом, доповнити його своїми прикладами та висновками.

6-7Модуль:

Змістовно-пошуковий, адаптивно-перетворюючий та коригувально-смисловий.

Передбачається у формі семінару-практикуму, на якому проводиться робота з опорним конспектом, відбувається поглиблення знань з теми, розв'язування задач. Тут же може проходити і попереднє оцінювання знань, наприклад, за вміння розв'язувати задачі, робити висновки за опорним конспектом, за наведення цікавої інформації чи іншу форму роботи. Все це проводиться у формі групової роботи.

8 Модуль:

Системно-узагальнюючий та контрольно-репродуктивний.

Проводиться як семінар-контроль знань, іншими словами, - усна тематична атестація. План проведення такого семінару складається наперед, тому учні мають можливість вибрати питання, найбільш близькі їм за ступенем засвоєння; мають змогу повністю проявити свою творчість - діти готуються до цього уроку з бажанням проявити себе якимось чином, складають вірші, міні-оповідання, кросворди, казки, готують питання для брейн-рингів тощо. Уроки такого типу, як правило, проходять в атмосфері загального піднесення, кожен хоче висловити власну думку, тому вчителю проводити такі уроки дуже важко. Щоб встигнути зробити все заплановане, потрібна попередня серйозна підготовка. На цьому занятті оцінюються знання кожного учня не лише керівником-консультантом груп, але й учителем, який дає повну обгрунтовану мотивацію цієї оцінки.

9 Модуль:

Контрольно-репродуктивний.

Може плануватися з орієнтацією на кількість навчального часу, необхідність підтвердження оцінки чи за планом вчителя. Ця контрольна робота або письмове тематичне оцінювання за різнорівневими диференційованими індивідуальними завданнями, тому в класі однакових завдань не буває, знання оцінюються повно та об'єктивно.

У процесі вивчення хімії блоки навчального матеріалу в більшості випадків збігаються з назвою теми, як, наприклад, пропонується в новому підручнику неорганічної хімії.

На початку вивчення кожного блоку навчального матеріалу учням дається змодульований за уроками план його вивчення, позначаються уроки практичних робіт, уроки попереднього контролю, терміни проведення самостійних робіт і тематичних атестацій. Користуючись таким планом, учні самостійно можуть визначити тему та мету уроку, відповідно підготуватися, щоб одержати кращу оцінку.

Для кожного модулю складені пакети пізнавальної діяльності, де розподілені завдання на кожний урок, наведені опорні конспекти, визначені різнорівневі індивідуальні завдання для самостійної роботи з підручником та дидактичним матеріалом на уроках. З такими пакетами учні можуть працювати після уроків додатково.

2.2 Ферум. Будова атома Феруму. Фізичні властивості заліза

Варіант І.

Мета: ознайомитись з положенням Феруму в Періодичній системі хімічних елементів і будовою його атома.

Прочитайте фрагмент підручника [1] (п.51, с.142).

Розкажіть про місце Феруму в Періодичній системі хімічних елементів і зобразіть будову його атома. Напишіть електронну формулу атома Феруму.

Опрацюйте фрагмент підручника [2] (п.37, с.138) - до пункту „Поширення в природі".

У чому особливість будови атомів металів побічних підгруп? Заповніть запропоновану таблицю і зробіть висновок про будову атомів елементів побічних підгруп.

Запам'ятайте!

Метали побічних груп мають особливість у будові атомів: валентні електрони в атомі розташовуються не лише на зовнішньому, але й на передостанньому енергетичному рівні.

У металів побічних підгруп в утворенні зв'язків бере участь різна кількість валентних електронів.

Особливість будови атомів металів побічних підгруп має впливати на властивості елементів та їх сполук.

Зверніть увагу!

Ці висновки потрібні для вивчення Феруму та його сполук.

Мета: пригадати всі види хімічних зв'язків і типи кристалічних ґраток.

Визначте, яка з цих кристалічних ґраток є металічною.

Опрацюйте фрагмент „Фізичні властивості" у підручнику [1] (с.143) й у підручнику [2] (с.140), а також „Фізіологічну дію" у підручнику [2] (с.139).

Які спільні фізичні властивості характерні для металів?

Опишіть Ферум за планом:

а) положення в Періодичній таблиці;

б) будова атома;

в) окисно-відновна здатність (схематично);

г) ступені окислення (передбачте);

д) сполуки (запропонуйте).

Перевірте один одного, виставте оцінки.

Варіант ІІ.

Тема: Ферум - представник елементів побічної підгрупи. Фізичні та хімічні властивості Феруму.

Мета уроку: повторити матеріал про особливості електронної будови атомів елементів побічних підгруп, на прикладі Феруму розширити знання про фізичні та хімічні властивості металів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: Періодична система Д.І. Менделєєва, ряд напруг.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Оголошення теми і мети уроку, постановка задач уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Питання 8.

Задача 3.

Самостійна робота (виконується через копіювальний папір). Запишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити перетворення. Там, де необхідно, запишіть скорочені йонні рівняння реакцій. В реакції № 1 підберіть коефіцієнти методом електронного балансу (один з аркушів здається на перевірку).

І варіант

І варіант

алюміній оксид

1

алюміній 3

2 5

алюміній гідроксид натрій алюмінат

4

сіль алюмінію

ІІ варіант

2 алюміній 3

алюміній оксид 1 алюмінат

4

? сіль алюмінію

5

алюміній гідроксид

Після закінчення роботи (7 хвилин) учні здають аркуші; звіряють результати самостійної і домашньої роботи з виконаним на дошці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

В чому полягає особливість будови атома Феруму?

Які ступені окислення можливі для Феруму, виходячи з того, що це - метал?

Складаємо опорну схему-конспект.

ст. окислення +2, +3

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6