Примітка: „К” - кількісний показник;% - відсотковий показник.

Із 20 учнів, що перевірялися, 6 учнів (30%) віддали перевагу використанню уже готових конспектів-схем, 11 учнів (55%) при складанні конспектів-схем використали допомогу вчителя, і тільки 3 учні (15%) самостійно виконали опорні конспекти-схеми. (Результати виконання учнями завдання за конспектами-схемами винесені в таблицю.

За результатами виконання завдання з використанням учнями опорних конспектів-схем нами було виділено три групи школярів.

Першу групу склали учні, які самостійно і правильно виконали запропоновані їм завдання. Вони продемонстрували високий рівень розвитку розумових операцій, осмислення й розуміння навчального матеріалу. Другу групу становлять школярі, які в процесі виконання завдань припустилися помилок або звертались за допомогою до експериментатора. Треба відзначити, що всіх учнів можна розділити на дві групи: одні учні зверталися за допомогою до вчителя з питань виконання самого завдання, інші просили пояснити елементи у складеному ними конспекті-схемі. Учні цієї групи не завжди осмислювали навчальний матеріал, вони часто не могли узагальнити і систематизувати свої знання.

І, зрештою, третю групу склали учні, які із завданням не впорались або виконали завдання неправильно.

А тепер проаналізуємо одержані результати, які занесені до таблиці.

Як можна бачити з таблиці, учні, що самостійно розробили опорні конспекти-схеми, продемонстрували високий і середній рівень виконання завдання. Учні, що скористалися готовими конспектами-схемами, показали низький і середній рівень.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що самостійне складання учнями опорних конспектів-схем і вміння скористатися ними сприяє не тільки осмисленню й запам'ятовуванню навчального матеріалу, але й розвиває різні пізнавальні процеси у школярів.

1.3 Тренінгові методики у вивченні хімії за лекційно-семінарською системою

Закон України „Про освіту” висунув перед учительством задачу - сприяти формуванню в учнів фахового рівня, тобто навчальна діяльність у підсумку має не просто дати людині суму знань, умінь і навичок, а сформувати рівень її компетенції.

Поняття компетенції не зводиться ані до знань, ані до навичок, а належить до сфери вмінь. Власне, вміння - це компетенція в дії. Отож, під компетенцією розуміють загальну здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, схильностях, набутих завдяки навчанню.

Таким чином, на сучасному етапі перед учителями постає ряд проблем, що потребують розв'язання: інтенсифікація навчального процесу з дефіцитом навчального часу; активізація пізнавальної активності; забезпечення (злісності, універсальності та системності знань з хімії. Саме з такою метою розробляються та впроваджуються нові технології навчання. Проте, звична для нас класно-урочна система повністю не вичерпала себе. Якщо чітко розпланувати вивчення кожної теми, відмовитися від тотального використання комбінованих занять, розділити навчальний процес на певні етапи, що забезпечуватимуться типами уроків, можна досягти бажаного результату.

Хімію традиційно вважають „важким" предметом, що взагалі цілком обґрунтовано. Але значною мірою це твердження можна позбавити підґрунтя, якщо дещо змінити підхід до формування знань та їх контролю, особливо на першому етапі вивчення хімії. Якщо учнями міцно засвоєні хімічні поняття, вони вільно володіють спеціальними навичками, то подальші кроки у вивченні хімії не будуть викликати в них особливих труднощів. Досягти цього можна за допомогою спеціальних тренувальних вправ - так званого хімічного тренінгу.

Тренінг - це метод засвоєння, активізації, коригування знань, умінь і навичок.

Програма тренінгу:

активізація й закріплення знань програмного матеріалу;

формування спеціальних умінь і навичок;

одержання нової інформації;

оволодіння прийомами практичного застосування інформації у новій навчальній ситуації.

Цілі тренінгової роботи:

навчити дітей усвідомлено оперувати поняттями, які вони одержують на уроках, застосувати їх у стандартних і нестандартних ситуаціях.

Розвивати уяву, оригінальність, критичність, варіативність мислення, неординарність бачення проблеми, дослідницький оптимізм.

Виховувати вміння працювати самостійно та у складі групи, не зупинятися на досягнутому.

Основна ідея тренінгу сприяти усвідомленню сутності хімічних понять,

довести спеціальні навички до автоматизму завдяки спілкуванню, взаємодопомозі та взаємоперевірці, робочій обстановці.

Правила тренінгу.

Учителю:

1. Матеріал, що обирається для тренінгу, має бути дійсно вартим для запам'ятовування та посильним для учнів.

2. Треба намагатися знайти оптимальний варіант форми й змісту завдань.

3. Інструкції учням щодо об'єму, терміну, оцінювання роботи мають бути чіткими.

4. Треба продумати, якого складу мають бути групи учнів для виконання певних завдань.

5. Групи мають працювати самостійно під керівництвом лідера.

6. Необхідно продумати принцип, за яким учні будуть здійснювати само - та взаємоконтроль.

7. Аналізувати помилки (з'ясовувати, чи вірно зроблена робота) краще одразу після її виконання. Оцінку в журнал бажано виставляти тим учням, які досягли високого або достатнього рівня.

Учням:

1. Уважно ознайомтеся зі змістом роботи, яку потрібно виконати.

2. Усвідомте цілі роботи.

3. Прослухайте уважно інструктаж щодо виконання й оформлення роботи.

4. Критично оцініть свої можливості та визначте, яку частину роботи ви візьмете на себе, якщо це групова робота.

5. Під час роботи уважно слухайте товаришів і лідера групи.

6. У разі виникнення труднощів не соромтеся звертатися по допомогу.

7. Намагайтеся працювати швидко, не заважайте іншим.

8. Проаналізуйте отримані результати, зробіть висновки, оцініть власну діяльність.

Базові методи тренінгу:

Індивідуальна робота;

Робота у складі малої групи (два-чотири учні);

Рольова гра;

Форми тренінгу:

Робота у малих групах.

Презентація.

Дискусія.

Самостійна робота.

Вивчення конкретної ситуації.

Дидактичні ігри - тренажери.

Тестування.

Розв'язування задач.

Різноманітні вправи.

Складання опорного конспекту.

Озвучування готової схеми або її фрагмента.

Диктанти.

Усні рахунки.

Міні-лекція.

Ділові ігри.

Позитивні якості тренінгу:

Усі учні залучаються до активної навчальної праці.

Відбувається сприяння закріпленню набутих раніше й виробленню нових умінь і навичок.

Реалізується навчальне спілкування.

З'являється можливість перевірити й оцінити рівень знань усього класу.

Відсутнє перевантаження домашніми завданнями.

Підвищується інтерес до вивчення хімії.

Тренінг не потребує тривалої попередньої підготовки.

Оптимальні варіанти застосування тренінгу:

1. Спеціальні уроки-тренінги.

2. Урок-практикум.

3. Урок-семінар (навчаюча, контролююча частини).

4. Повторювально-узагальнюючі лекції, семінари.

Вправи хімічного тренінгу потрібні не для підсумкового оцінювання знань учнів, а саме для засвоєння матеріалу, оволодіння нового предмета - тому слід мати на увазі, що учень повинен виконувати їх у гарному настрої. У кожному разі можна допустити, щоб він боявся вчителя, намагався уникнути його критичної оцінки. Учитель повинен бути консультантом, тренером-помічником. Тому дуже важливо, щоб оцінки за тренувально-контрольні роботи були „робочими". Не слід негайно виставляти їх у журнал.

Крім того, вправи тренінгу дають змогу контролювати знання та вміння учнів на кожному уроці та кожному етапі вивчення теми.

Найбільш вдалими прикладами хімічного тренінгу вважаю такі: з теми „Залізо та його сполуки”.

1. Різноманітні завдання на закріплення вивченого матеріалу. Тексти завдань, віддрукованих різними кольорами, роздаються на кожну парту. Логіка кольорів, що використовуються:

Чорний - початковий, репродуктивний рівень;

Блакитний - середній рівень;

Зелений - достатній рівень;

Синій - високий рівень.

Кольорові позначення допомагають учневі контролювати ступінь свого руху, здійснювати самоконтроль, об'єктивно оцінювати свої можливості, надають впевненості у своїх силах. Такі завдання можуть застосовуватися для індивідуальної, парної, групової роботи, використовуватися для учнів одного, двох або більшої кількості варіантів. Учитель може звертатися до них після пояснення нового матеріалу або після певного етапу пояснення. Учні можуть контролювати ступінь свого розуміння матеріалу, роблячи позначки олівцем на тексті тренувальних завдань. Їх можна застосовувати у вигляді самостійної роботи під час перевірки домашнього завдання або усного опитування під час „розминки".

1.3.1 Картки-завдання для організації самостійної роботи учнів при вивченні теми „Залізо та його сполуки”

Організація самостійної роботи учнів на уроці - важлива складова роботи вчителя. Самостійну роботу учнів можна організувати на різних етапах процесу навчання: під час підготовки учнів до сприйняття нового матеріалу, вивчення нового матеріалу, удосконалення знань і вмінь учнів під час повторення вивченого матеріалу.

Кожна самостійна робота, будучи елементом загальної системи, тісно й органічно пов'язана зі всіма іншими її елементами. Такий зв'язок створюється завдяки тому, що всі форми роботи учнів на уроках підпорядковується єдиним принципам. Головний з них - спрямованість завдань на формування й розвиток в учнів у процесі навчання основних понять хімії. Другий важливий принцип, якому відповідають усі завдання для самостійної роботи, - це підпорядкованість їх цілям розвитку предметних та загально навчальних умінь. Систему самостійних робіт характеризує ще й те, що під час їх проведення передбачається послідовне ускладнення завдань як за змістом, так і за сукупністю використовуваних прийомів розумової діяльності. Самостійні роботи різних видів поєднуються одна з одною.

Взаємозв'язок усіх видів самостійних робіт учнів у системі зумовлюється тим, що всі вони слугують головні меті - створенню системи знань. Виконання одних завдань готує учнів до розгляду того чи іншого питання програми, виконання інших є підґрунтям для його вивчення, робота за третіми завданнями застосовується для закріплення та набуття необхідних умінь.

Як правило, до самостійних робіт з учнями з підручником включають роботи різних видів: складання плану переказу матеріалу; відбір матеріалу для відповіді на певне запитання; смислове групування частин тексту; виокремлення головного й другорядного матеріалу; порівняння відомостей за вихідними питаннями, що містяться в різних параграфах; завдання з аналізу рисунків, таблиць, графіків тощо. Іноді робота учнів з підручником може передувати поясненням учителя. Всі ці роботи мають містити конкретний матеріал, що вивчається школярами, відповідати цілям і задачам уроку, сприяти поступовому й цілеспрямованому формуванню пізнавальних потреб, розвитку знань та вмінь учнів, вироблення в учнів психологічної націленості на самостійне поповнення знань.

Нами складено картки-завдання з різних видів самостійної роботи учнів. У цій статті ми пропонуємо увазі вчителів хімії картки-завдання, які можна використати для вдосконалення знань і вмінь учнів.

Картки-завдання з теми “Ферум та його сполуки”.

1. Користуючись текстом параграфа підручника, приготуйте усні відповіді на такі запитання:

Якою є будова атома заліза?

Якою є поширеність заліза в природі?

Як одержують залізо з його руд? Вкажіть види залізних руд.

Опишіть фізичні властивості заліза.

2. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі

перетворення:

Які з цих реакцій та чому є окисно-відновними?

3. За схемами складіть рівняння реакцій практично здійснимих реакцій:

4. Розгляньте рис.1 та дайте відповіді на запитання.

Яку хімічну реакцію проводять у приладі, зображеному на рисунку? Напишіть рівняння цієї реакції.

Які зміни відбудуться із залізом всередині залізної труби?

Яким газом заповнюється пробірка?

Укажіть що один-два метали, які аналогічно залізу можуть взаємодіяти з водою за подібних умов. Напишіть рівняння реакцій.

5. Складіть формули оксидів, гідроксидів і хлоридів Феруму, в яких виявляє ступінь окиснення +2, +3. Чи можна перетворити ферум (ІІ) оксид на ферум (ІІІ) хлорид та навпаки?

6. Розв'яжіть задачу.

Суміш заліза та залізної окалини (Fe3O4) масою 32 г обробили надлишком хлоридної кислоти. При цьому виділилося 5,6 л водню. Обчисліть масову частку заліза та залізної окалини у вихідній суміші.

Перевірте роботи та обговоріть результати.

Додаткові завдання.

1. Які із заліза можна одержати ферум (ІІ) гідроксид та ферум (ІІІ) гідроксид? Напишіть рівняння відповідних реакцій.

2. Напишіть рівняння реакцій, що дозволяють здійснити такі перетворення:

3. Маємо суміш ферум (ІІ) хлориду та алюміній (ІІІ) хлорид. Її розчинили у воді й до одержаного розчину додали надлишок розчину натрій гідроксиду, що з'явився, відфільтрували. Що міститься в осаді, а що - в розчині? Напишіть рівняння реакцій.

4. Ферум (ІІ) сульфат слід очистити від домішок купрум (ІІ) сульфату. Складіть план роботи та запишіть рівняння реакцій.

5. Яку масу заліза можна відновити за допомогою алюмінотермічного способу 1 кг ферум (ІІІ) оксиду, що містить 8% домішок?

6. Гра “хрестики-нолики”.

Визначте виграшні шляхи на схемах, якщо:

а) це хімічні сполуки, що входять до складу залізних руд;

б) це складні речовини, що належать до одного класу;

Схеми перекресліть у зошити.

7. Розв'яжіть кросворд “Метали".

У восьми колах зображені знаки хімічних елементів-металів. Розташуйте їх назви по горизонталі у клітинках таким чином, щоб у вертикальному стовпчику, виділеному жирними лініями, можна було прочитати назву найпоширенішого металу на Землі.

Схему кросворда перекресліть у зошит.

2. Уміння складати рівняння реакцій, базуючись на хімічних властивостях речовин, розставляти коефіцієнти, визначати тип і умови перебігу реакцій - важлива умова формування хімічних знань. Для набуття й доведення цієї навички до автоматизму використовують тренувальні вправи іншого типу.

Перед виконанням цих завдань учитель повинен дати учням чіткі інструкції щодо терміну виконання, критеріїв оцінювання та взагалі змісту завдання.

Завдання цього типу можна використовувати неодноразово зменшуючи час для їхнього виконання. Учням слід констатувати, що з часом вони виконуватимуть ці завдання швидше та правильніше.

1.3.2 Картки з хімії перетворень по темі “Залізо та його сполуки”

1. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

2. Напишіть рівняння трьох реакцій, у результаті яких можна одержати ферум (ІІІ) гідроксид. Вкажіть умови, які необхідні для пробігу цих реакцій.

3. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції.

4. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) сульфат, магній, калій гідроксид та вуглець, можна добути залізо кількома способами.

5. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення.

6. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна з червоного залізняку добути: а) Fe (OH) 3; б) Fe (OH) 2NO3Вкажіть назви цих речовин.

7. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення.

8. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, воду, калій оксид і сульфатну кислоту, можна добути ферум (ІІІ) гідроксид кількома способами.

9. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції.

10. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) оксид, ферум (ІІ) оксид, ферум (ІІІ) сульфат, цинк та воду, можна добути: а) залізо; б) залізну окалину кількома способами.

11. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції.

12. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна залізо перетворити у: а) ферум (ІІ) гідроксид; б) ферум (ІІІ) гідроксид.

13. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Врахуйте, що М - кислота, а Е - проста речовина, атоми якої входять до складу гемоглобіну крові.

14. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

15. Напишіть шість рівнянь реакцій між наведеними речовинами та продуктами їх взаємодії: хлороводень, залізо, вода, калій гідроксид.

16. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

17. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) нітрат, натрій карбонат та воду, можна добути три прості і чотири складні речовини. Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції.

18. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

19. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІ) оксид, воду та вуглець, можна добути: а) ферум (ІІІ) оксид; б) оксид, який належить до змішаних оксидів.

20. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, натрій карбонат, вуглець та хлоридну кислоту, можна добути ферум (ІІ) оксид трьома способами.

21. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

22. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізну окалину, алюміній оксид, вуглець та воду, можна добути кількома способами металічне залізо.

23. Визначте невідому речовину і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

24. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) гідроксид, воду та хлор, можна добути ферум (ІІІ) хлорид кількома способами.

25. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Рівень 2.

1. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

2. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІ) сульфат, калій перманганат і сульфатну кислоту, можна добути ферум (ІІІ) сульфат трьома способами. Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції. Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

3. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

4. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) хлорид, хлоридну кислоту та калій йодид, можна добути ферум (ІІ) хлорид трьома способами.

5. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Вкажіть умови, необхідні для перебігу кожної реакції.

6. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, сульфатну кислоту, воду та натрій оксид, можна добути: а) три гідроксиди; б) сім солей. Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.

7. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

8. Напишіть рівняння реакцій, за якими із сидериту можна добути ферум (ІІІ) гексаціаноферат (ІІ). Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.

9. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Перетворення 1 та 2 здійснюють у кілька стадій. Речовина D - сіль, а речовина А - оксид. Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.

10. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

11. Напишіть рівняння реакцій, за якими з гематиту можна добути залізний купорос. Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.

12. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

13. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Відомо, що речовина Е утворюється при взаємодії речовини А з вуглекислим газом.

14. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна із залізного колчедану добути ферум (ІІІ) гексаціаноферат (ІІ). Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.

15. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

16. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

17. Напишіть рівняння реакцій, за якими з магнетиту можна добути ферум (ІІІ) хлорид. Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.

18. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

19. Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише залізо, сірководень, нітратну кислоту та натрій гідроксид, можна добути ферум (ІІІ) оксид трьома способами.

20. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

21. Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише ферум (ІІ) гідроксид, гідроген пероксид, калій та натрій бромід, можна добути калій ферат (VI) K2FeO4. Вкажіть умови, необхідні для перебігу кожної реакції.

22. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

23. Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише розбавлену сульфатну кислоту, хлор, натрій та воду, можна добути ферум (ІІІ) оксид кількома способами.

24. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Напишіть структурну формулу речовини FeC2O4 і вкажіть її назву.

25. Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише ферум (ІІ) хлорид, гідроген пероксид, натрій та воду, можна добути ферум (ІІІ) гідроксид кількома способами.

26. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Відомо, що речовину Х можна одержати при взаємодії калій гідриду з водою, а речовина Е - це змішаний оксид.

27. Напишіть рівняння реакцій, за якими маючи лише ферум (ІІ) оксалат і кокс, можна добути ферум пентакарбоніл. Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій.

28. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Вкажіть тип кожної реакції. Для рівнянь реакцій, що описують перетворення 1 та 11, складіть схеми електронного балансу.

29. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна з ферум (ІІ) оксиду добути сполуку складу K2FeO4 Вкажіть назву цієї сполуки і ступінь окиснення в ній Феруму.

30. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

31. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна з ферум (ІІ) сульфату добути калій гексагідроксоферат (ІІІ). Вкажіть умови, необхідні для перебігу цих реакцій.

32. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Вкажіть тип кожної реакції.

33. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІ) ціанід, гідроген ціанід і калій гідроксид, можна добути калій гексаціаноферат (ІІ).

Рівень 3.

1. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Вкажіть тип кожної хімічної реакції. Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

2. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами:

За наведеними схемами складіть рівняння реакцій.

3. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Вкажіть умови, необхідні для перебігу реакцій. Позначте окисно-відновні реакції.

4. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише залізо, воду, калій хлорид та повітря, можна добути: а) два метали; б) п'ять газоподібних речовин; в) три кислоти; г) п'ять основних солей. Вкажіть умови, які необхідні для перебігу кожної реакції.

5. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Для рівняння реакцій, що описує перетворення 5, складіть схему електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисник та відновник.

6. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами:

За наведеними схемами складіть рівняння реакцій. Вкажіть тип кожної реакції і назву речовини М.

7. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

8. Напишіть рівняння реакцій, за якими можна із залізного купоросу добути ферумамонійний галун. Вкажіть умови, які необхідні для перебігу цих реакцій.

9. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Відомо, що всі невідомі речовини, крім А, є солями. Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть її тип, процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

10. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами:

11. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Відомо, що Н2 + LХ, М - кислота, D - сіль.

12. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

13. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами.

За наведеними схемами складіть рівняння реакцій.

14. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Врахуйте, що Х і Х1 - це розчини однієї речовини, які значно відрізняються за масовою часткою розчиненої речовини.

15. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами.

За наведеними схемами складіть рівняння реакцій.

16. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

17. Визначте невідомі речовини, якщо відомо, що вони вступають у реакції, які описуються такими схемами.

Відомо, що сполуки М та G містять нітроген. За наведеними схемами складіть рівняння реакцій. Для реакції, що описується схемою д), складіть схему електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

18. Напишіть рівняння реакцій, за якими, маючи лише ферум (ІІІ) хлорид, воду та сірку, можна добути: а) п'ять газоподібних речовин; б) чотири кислоти; в) п'ять оксидів; г) вісім солей.

19. Вкажіть ступені феруму в кожній сполуці, яка бере участь у перетвореннях, що відбуваються за такою схемою:

Вкажіть хімічні формули речовин А та D і два варіанти їхніх назв. Запропонуйте по дві назви для речовин А і D. Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу. Обґрунтуйте, чому калій гексаціаноферат (ІІ) проявляє відновні властивості.

20. Напишіть рівняння п'ятнадцяти реакцій за участю ферум (ІІ) оксиду, нітратної кислоти, води, сірки та продуктів їх взаємодії.

21. Визначте невідомі речовини і напишіть рівняння реакцій, за якими можна здійснити такі перетворення:

Для окисно-відновних реакцій складіть схеми електронного балансу, вкажіть процеси окиснення та відновлення, позначте окисники та відновники.

Розв'язування задач:

3. Навчити учнів розв'язувати задачі - важливий обов'язок учителя. Хімічний тренінг допоможе в цьому.

Цю роботу цікаво проводити у вигляді „хімічної регати”. Учням надається певний час для розв'язання всіх задач. Для цього кожному з них даються тексти задач і маленькі аркуші паперу за кількістю задач. На кожному папірці учні записують своє прізвище, номер задачі та розв'язання (без умови). Коли задачу розв'язано, учень кладе папір на край парти, учитель його одразу забирає. По закінченні роботи учні швидко здають аркуші, що залишились. Тепер діти звіряють свої відповіді з правильними, з'ясовують скільки задач вдалося розв'язати правильно, скільки балів зароблено та яку оцінку можливо отримати. Учитель під час перевірки розкладає роботи за прізвищами, перевіряє, підсумовує бали та оцінює роботу.

Важливе значення має те яким чином вчитель підбиває підсумки роботи. Вважаємо педагогічно невірним, якщо учитель одним - двома словами підсумує результати роботи й роздасть аркуші з оцінками. Підбиття підсумків і аналіз - важливий завершальний етап у проведенні будь-якої самостійної роботи. Практика свідчить, що учні серйозніше ставляться до написання робіт, з хвилюванням чекають на результати, якщо вчитель ретельно їх аналізує, радіють добрим результатам, успіху окремих учнів, засмучуються за товаришів, які невдало виконали роботу. Дозволяю сої порадити такий план аналізу роботи, яку виконували учні.

Нагадати, з якою метою виконувалася робота.

Які знання й уміння могли продемонструвати або вдосконалити учні.

Загальне враження від результатів виконаної роботи.

Типові помилки й недоліки.

Роздати роботи учням з коротким аналізом кожної і порадити.

Учитель не втратить серйозності якщо скаже учням: „Я дуже за вас радію”,

„Дуже добра робота”, „Ви молодець", „Відмінний результат..."

Роботи перед видачею краще розкласти за збільшенням кількості отриманих балів, тобто останніми - найкращі роботи. Про це одразу треба сказати учням. Учні, які невдало виконали роботу, не будуть вважати себе останніми в класі, і кожен із завмиранням серця буде чекати на своє прізвище, а результати набудуть таким чином, рейтингового характеру. Особливо треба похвалити, підкреслити позитивне в останніх двох-трьох роботах. Ці оцінки робочі. До журналу можна поставити кращі оцінки. Одночасно треба намітити план коригування.

Повторення на уроках.

Індивідуальні завдання.

Організація роботи учнів-консультантів.

1.4 Психолого-педагогічні викладання хімії у спеціалізованих класах

Зміст сучасних навчально-виховних відносин потребує максимальної активізації кожного учня.

Раз у раз підвищується суспільне значення таких якостей особистості як творча активність, трудова активність, готовність до життєдіяльності в умовах нових економічних відносин. Ці якості в найбільшій мірі виховуються на уроках природничого циклу в результаті саморегуляції навчальних дій і поведінки учнів. Без цього неможливий вияв власного “Я". В сучасній школі часто не враховується той факт, що людина за природою є саморегульованою системою, здатною до самокеруванням своїм навчанням, вихованням, розвитком, поведінкою.

В результаті цієї властивості людина, де б, у кого б і чому б не навчалася, вчиться сама.

Як суб'єкт власної діяльності, вона активно і самостійно визначає мету, обирає шляхи, способи і засоби її реалізації, самореалізовує, регулює і контролює виконання.

Формування саморегуляції діяльності повинно йти шляхом навчання школяра самостійно думати, зв'язно і логічно говорити, вирішувати проблеми, знаходити причини, робити висновки. Саме на цьому закладається фундамент уміння вчителя. Виховання саморегуляції навчальної діяльності розширює внутрішню свободу учня, сприяє формуванню способів навчання і самоорганізації учнів.

Для підвищення стійкості до стресу і розширення психологічних резервів учня щодо саморегуляції нами розроблена спеціальна методика, за допомогою якої зможуть самостійно впливати на свій емоційний, душевний, фізичний стан.

Це один із видів психотехніки (аутогенного тренування).

Його можна проводити ввечері-самостійно. На початку уроку - колективно, разом з учителем. Заняття проводиться 2-3 хвилини на день, 1 раз на кожному уроці.

Формулювання психотренінгу.

“Тобі потрібні знання. Іноді вони здаються нудними, іноді навіть стає страшно: як у всьому розібратися! Не лякайся, не хвилюйся й не квапся. Навкруги тебе багато різних книг, вони тобі допоможуть вчитися. Коли нові знання “вляжуться” в твоїй голові, ти станеш сильнішим.

Знання дадуть тобі не лише силу, вони змінять світ навколо тебе. Усе стане яскравим, блискучим, цікавим”.

За допомогою аутогенного тренування учень може навчитися значною мірою розвивати і зміцнювати силу волі, керувати своїми почуттями, настроєм.

Сучасний урок - це процес спільної роботи вчителя і учнів задля досягнення спільної мети.

Успішність цієї роботи залежить від умов, що будуть створені, від особливого мікроклімату на уроці, від особистісних якостей педагога. Колись мені зустрівся вислів відомого індійського філософа і педагога: “Людину не можна навчити, людину можна тільки навчити вчитися”. Скільки існує педагогів, я маю на увазі видатних, і стільки ж і методів - як навчати.

Ну звичайно є один загальний прийом - від простого до складного. Коли “важне стає звичним, звичне стає легким, а легке стає красивим - і тоді перестаєш думати про деталі”. Це і буде творчість.

Але найголовніше, мені здається, це установка, психологічна установка, з якою дитина приходить на навчання:

“ Я зможу навчитися, бо я не боюся складнощів, те що можуть інші, зможу і я. І навіть краще - бо я розумний".

Мабуть це і є найголовніше завдання педагога - дати не тільки знання, але й віру у власні сили і бажання вчитися і тоді девіз. “Можу, бо хочу!" допоможе здолати все.

На протязі уроку потрібно також підтримувати позитивне мислення учнів.

Початок уроку має створити відповідний настрій на навчальну діяльність.

Можна почати напівжартівливо, знайомлячи учнів із планом уроку: “Спочатку ми помилуємося вашими глибокими знаннями під час опитування, потім потренуємо мозок - порозв'язуємо задачі, нарешті витягнемо зі схованки дещо цінне (повторення) …”

Добрий настрій на роботу дає відповідна музична пауза.

Пам'ятайте, якщо діти регулярно подають домашнє завдання на перевірку, то ця процедура відпрацьовується і закріплюється надовго.

Запропонуйте учням на початку й у кінці уроку сигналізувати про свій емоційний стан за допомогою спеціальних піктограм:

Якщо “посмішок" у кінці уроку стало більше - урок вийшов!

Отже, понад 2400 років тому Конфуцій наголошував:

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам'ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Ці, прості твердження обгрунтовують необхідність використання активних методів навчання. Дещо змінивши слово видатного китайського філософа можна сформулювати кредо лекційно-семінарського навчання.

Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я, бачу й чую,

я трохи пам'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю,

я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю

й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим,

я стаю майстром.

ІІ. Дидактичні основи навчання хімії у спеціалізованих класах. Розробка уроків-модулів з теми “Залізо та його сполуки”

2.1 Комплексна дидактична мета

1. На прикладі Феруму конкретизувати знання учнів про особливості будови атомів металів побічних підгруп.

2. Удосконалити вміння прогнозувати властивості елементів і сполук на основі положення в Періодичній системі, будови атома і типу зв'язку.

3. Вивчити фізичні та хімічні властивості заліза.

4. Вивчити фізичні та хімічні властивості оксидів, гідроксидів і солей Феруму (ІІ) і (ІІІ).

5. Удосконалити вміння розв'язувати розрахункові, розрахунково-експериментальні та експериментальні задачі.

6. Удосконалити вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між будовою, властивостями, застосуванням простих і складних речовин.

7. Здійснити дедуктивні умовиводи про склад, будову та властивості речовин, робити висновки та узагальнення.

Аналіз методичної літератури з неорганічної хімії показує, що тема „Залізо та його сполуки" гарно висвітлена як у 9 так і в 11 класі при повторенні теми „Метали".

Шкільні підручники [1, 23, 30, 28, 6, 8, 3, 16] науково і змістовно подають матеріал, мають малюнки і коротенькі схеми-описи Але зміст підручників орієнтується на учня з середніми, навіть низькими здібностями. А в класи з поглибленим вивченням хімії йдуть діти, що свідомо прагнуть більшого. їх не влаштовує звичайна програма, їм тісно в рамках 45 хв. уроку.

Взагалі тема „Залізо та його сполуки" викладається у 9 класі. Згідно програм (25, 26) на неї відводиться 2 годин.

Аналізувавши досвід роботи в 9 класі в спеціалізованій школі №5 та НВК (школі-ліцей) № 28 ми пропонуємо нову методику, розроблену нами.

Пропонована методика викладання даної теми ґрунтується на поєднанні модульного навчання з лекційно-семінарською системою навчання, сприяє розвитку самостійності, логічного мислення, глибині засвоєння знань. Методика розрахована на те, щоб учні мали можливість повністю засвоїти стандарт і перейти на більш високий рівень навчання, досягати поставленої мети, планувати навчальний матеріал, організовувати навчальну діяльність, організовувати та контролювати свою роботу на уроці. Ця методика допомагає організувати самостійну роботу всього класу і кожного учня зокрема з урахуванням його здібностей і знань. З-поміж запропонованих завдань є і посильні, важкі для учнів, що викликає пізнавальний інтерес, бажання самостійно знайти істину.

Переваги модульної системи полягають ще й у тому, що вона дає можливість вчителеві та учню багато зробити на уроці, більше часу залишається на закріплення матеріалу, на розвиток логічного мислення учнів, зменшує обсяг домашніх завдань.

Основна одиниця навчального матеріалу при цій системі навчання - логічно завершений розділ програми, розрахований приблизно на І - 2 години навчального часу, який поділяється на кілька етапів:

перший етап - мотивація навчальної діяльності та підготовка до сприйняття нового матеріалу;

другий етап - одержання учнями нових знань та їх засвоєння;

третій етап - систематизація й узагальнення одержаних знань;

четвертий етап - контроль знань (завершення).

Послідовна реалізація етапів вивчення навчальної теми здійснюється за схемою:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6