Дані таблиці свідчать про те, що в експериментальному класі збільшилася кількість дітей з середнім рівнем пізнавальної активності, і відповідно зменшився відсоток дітей з низьким рівнем. Використання різноманітних цікавих, творчих вправ дало позитивний результат у підвищенні рівня пізнавальної активності молодших школярів.

4 клас

Таблиця 8. Перевірка уміння учнів близькі за значенням прикметники (синоніми)

Аналіз таблиці свідчить про те, що загалом учні володіють вмінням підбирати синоніми. Проте за даними таблиці можна зробити висновок, що словник молодших школярів експериментального класу багатший, у порівнянні з контрольним класом, мовлення учнів якого характеризується недостатнім різноманіттям прикметників: в основному діти добирають по 1 або 2 синоніма, котрі найчастіше зустрічається в їхньому дитячому мовленні. Це означає, що в контрольному класі необхідно пропонувати вправи, які розвивають здатність учнів використовувати прикметники одного синонімічного ряду.

Таблиця 9. Перевірка уміння учнів визначати рід, число і відмінок прикметників

Ефективність виконання цього завдання залежить від рівня сформованих в учнів теоретичних знань, а також від вміння здійснювати операцію аналізу і синтезу. Як бачимо, учні експериментального класу краще виконали ці завдання, а учням контрольного класу, для досягнення бажаного результату, слід пропонувати більше вправ такого типу, використовувати ігрові завдання для підвищення їх пізнавального інтересу, оскільки загалом учні не люблять завдань і вправ на визначення граматичних категорій прикметника.

Таблиця 10. Перевірка уміння учнів поширювати речення прикметниками

Ефективність виконання цього завдання залежить від рівня сформованого образного мислення і мовлення молодших школярів, словникового запасу учнів, від вміння здійснювати операцію синтезу. Як бачимо, учні експериментального класу краще справилися з цими завданнями і це пояснює те, що мовлення учнів контрольного класу недостатньо збагачене прикметниками, в них малий словниковий запас, а мислення не в повній мірі характеризується образністю.

Таблиця 11. Перевірка уміння учнів скласти опис, розповідь, використовуючи якнайбільше прикметників

Це найскладніші завдання, які пропонувались учням. Вони потребують максимальної творчості, показують рівень сформованого образного мовлення школярів, вимагають повного застосування всіх своїх знань, уяви. Кращими вміннями описувати, складати розповідь, використовуючи прикметники, володіють учні експериментального класу. В своєму мовленні вони використовують більше прикметників, прикметників-синонімів, прикметників-антонімів, вміють краще й образніше передати свої думки. Учням ж контрольного класу слід пропонувати різноманітні вправи на розвиток їх творчих здібностей й збагачення їх словникового запасу прикметниками.

За даними таблиці можна зробити висновок, що запропонована методика з формування відповідних груп умінь є ефективною, оскільки в експериментальному класі відсоток учнів з високим рівнем знань значно підвищився.

Ми також визначили вплив запропонованих завдань на прагнення школярів до виконання цих завдань. Це відображено в таблиці:

Таблиця 12 . Прагнення четвертокласників до виконання завдань

За даними таблиці можемо зробити висновок, що в учнів з'явився інтерес до виконання складніших завдань, зріс рівень їх пізнавального інтересу. Дітям дуже сподобалося складати тексти різних типів, особливо продовжити розповідь. Це збудило їхню уяву, пізнавальний інтерес і не лише зовнішню, але і внутрішню активність.

Ми визначили також рівень пізнавальної активності учнів. Яким чином змінилися показники під впливом запропонованої методики, показано у таблиці:

Таблиця 13. Рівні пізнавальної активності учнів

Дані таблиці підтверджують результати експериментального дослідження у 3класі, і свідчать про те, що в експериментальному класі збільшилася кількість дітей з середнім і високим рівнем пізнавальної активності, і відповідно зменшився відсоток дітей з низьким рівнем. Використання різноманітних цікавих, творчих вправ дало позитивний результат у підвищенні рівня пізнавальної активності молодших школярів.

Таким чином, наше експериментальне дослідження дозволило дослідити і перевірити ефективність змісту вивчення прикметника у початкових класах, розглянути різні види вправ, обґрунтувати їх застосування у навчальному процесі з даної теми та матеріалу, а також визначити прагнення учнів виконувати ці завдання та визначити рівні пізнавальної активності учнів.

У розділі описано аналіз програм і підручників з точки зору проблеми нашого дослідження, методику вивчення прикметника як засобу формування пізнавальної активності, запропоновано різноманітні вправи, які, на нашу думку, формуватимуть пізнавальну активність школярів. Здійснено також перевірку ефективності змісту вивчення прикметника у початкових класах. Експериментальне дослідження проведено у ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 і №12 м.Тернополя, основним завданням його було перевірити рівень вироблених в учнів відповідних груп умінь та обґрунтувати їх, виявити прагнення виконувати завдання, а також визначити рівень пізнавальної активності учнів. У результаті дослідження було встановлено, що даний об'єм роботи є ефективним, оскільки застосування певних систем прийомів і методів підвищує рівень позитивної результативності.

Висновки

Однією з найбільш складних і актуальних проблем початкової школи є формування і розвиток пізнавальної активності молодших школярів на уроках української мови. Проблема формування пізнавальної активності при вивченні граматичного матеріалу, зокрема, частин мови до цього часу ще недостатньо розроблена у психолого-педагогічній та методичній літературі.

Таким чином, вибір нашого дослідження обумовлений, по-перше, актуальністю проблеми формування в учнів зацікавленого ставлення до процесу оволодіння знаннями на уроках рідної мови та формування пізнавальної активності школярів, зокрема, при вивченні теми «Прикметник», і по-друге, недостатнім вивченням цієї проблеми в методиці.

Орієнтуючись на формування і розвиток пізнавальної активності молодших школярів, можна добитися найбільш високого результату у навчанні не лише української мови, але й інших дисциплін.

Пізнавальна активність - один з головних критеріїв якості підготовки учнів, а ефективне її формування можна забезпечити тільки за умов спеціальної організації пізнавальної діяльності дітей.

Вона має бути у центрі уваги вчителя під час підготовки і проведення кожного уроку, а навчальна робота на уроках мови повинна організовуватися так, щоб не тільки використовувати наявні в дітей пізнавальні сили, а й повсякчас розвивати їх.

Проаналізувавши програми і підручники з метою вивчення цієї проблеми, а також розглянувши сучасний її стан, ми дійшли висновку про необхідність побудови методики, яка буде забезпечувати цілеспрямовану роботу за трьома основними напрямками під час вивчення прикметника: лексичним, граматичним та комунікативним.

Ми дійшли висновку, що розвиток необхідних граматичних, лексичних та комунікативних умінь та навичок молодших школярів забезпечується застосуванням певної системи вправ, яка цілеспрямовано працює у цих трьох напрямках, і яка своєю різноманітністю й творчим характером сприяє підвищенню пізнавального інтересу, мотивації, активізації вольових зусиль, таким чином формуючи навчально-пізнавальну активність учнів.

Правильний та різноманітний добір творчих завдань забезпечує посилення інтересу учнів до знань, допомагає розкрити цінність практичного оволодіння мовою та мовленням, усвідомити, що прикметники надають нашим висловлюванням образності, точності, емоційності, а також сприяє розкриттю багатства української мови.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20