Як бачимо прослухані лінгвістичні казки, різні додаткові завдання та вправи активізували досвід учнів ЕК і дали їм можливість правильніше виконати завдання.
Завдання виконані учнями після виконання різноманітної кількості багатьох завдань, якісно відрізняються від усіх попередніх. Більшість учнів правильно без жодних помилок виконали морфемний розбір слова.
Самі лише програмові вправи без додаткових завдань ще не могли дати дітям «тверді» знання.
Учні ЕК після виконання додаткових завдань справилися із контрольним завданням швидше і правильнішою
Отже, виконання додаткових завдань і вправ, порівняно з програмовими завданнями, має ще й якісну перевагу. Можна навести ще ряд прикладів, які свідчать про те, що кросворди, ребуси, лінгвістичні казки, використані під час вивчення морфемної будови слова, допомагають краще зрозуміти поповнення української мови новими словами за допомогою префіксів і суфіксів.
На наш погляд знання, які діти набувають за допомогою додаткових завдань, знання глибші, ніж ті, які вони набувають тільки за програмовими вправами.
Як бачимо, результати підтверджують гіпотезу дослідження про те, що спеціально підібраними вправами і завданнями можна впливати на рівень розвитку морфемного аналізу слова молодших школярів.
Працюючи над своєю роботою «Вивчення морфемної будови слова у початковій школі», я глибше і детальніше ознайомилась із матеріалом, який включає в себе великий розділ "Будова слова". Я зрозуміла, яке велике значення мас цей розділ тому , що знання учнями значущих частин слова - це основа основ.
Вивчення розділу «Будова слова» має великий позитивний вплив на учнівське мовлення. Засвоєння словотворчого матеріалу дає можливість проникнути в структуру і зміст похідного слова, зрозуміти функціональну роль кожної морфеми, усвідомити шляхи поповнення лексичного фонду рідної мови. Крім цього, навчальна словотворча робота формує в учнів мовне чуття, уміння встановлювати структурно-семантичні зв'язки між словами, сприяє запам'ятовуванню значної частини морфемного багатства рідної мови, закономірностей і норм поєднання словотворчих елементів. Усе це в кінцевому результаті слугуватиме основою для більш міцного закріплення в свідомості учнів понять, що позначаються похідними словами, а також для правильного, точного й виразного вживання в мовленні лексичних одиниць з похідною основою.
Працювати вчителю над цим матеріалом потрібно дуже серйозно. Якщо дитина не засвоїть елементарних понять: корінь, закінчення, префікс, суфікс, то при загальному вивченні матеріалу вона нічого не зможе зрозуміти.
Працюючи у другому класі, діти вивчають тему "Будова слова", майже на кожному уроці мені доводилось звертатись до неї. Конкретно навіть при вивченні теми: "Вправи на творення неозначеної форми дієслів, що означають завершену дію, за допомогою суфіксів" я відчула, що діти добре засвоїли і вміють швидко визначати будову слова. І мені при таких знаннях учнів залишилося тільки практично закріпити матеріал уроку, без педагогічного втручання (його робили самі діти).
Вживання в мовленні похідних слів ґрунтується передусім на розумінні учнями їх лексичних значень. У свою чергу значення таких слів не може бути до кінця усвідомленим, якщо учень не бачить в окремих афіксах носіїв словотворчого значення. Тому надзвичайно важливо на уроках вивчення частин мови 3-4 класах продовжувати роботу, розпочату під час опрацювання будови слова і спрямовану на формування в учнів поняття про морфему як значущу частину слова, на усвідомлення ними узагальненого характеру семантики морфем.
Досвід показує, що розуміння школярами морфеми як смислового компонента слова значною мірою сприяє застосування вже в початкових класах елементарного словотворчого аналізу, який охоплює: з'ясування значення вихідного слова; тлумачення лексичного значення похідної одиниці; визначення словотворчого засобу та, де це доступно, - встановлення схеми утворення слова.
Як показує практика, результативність збагачення словникового запасу учнів похідними словами в процесі вивчення морфемної будови слова залежить від ряду умов, найважливішими з яких слід визнати: формування поняття про морфему як значущу частину слова; планомірний, систематичний, цілеспрямований характер проведення різноманітних словотворчих вправ; встановлення тісного взаємозв'язку між аналітичними і синтетичними видами словотворчої роботи; забезпечення виходу словотворчих вправ у зв'язне мовлення зі спрямуванням їх на активізацію розумової діяльності школярів
Крім усього цього, систематична робота над семантикою слова у процесі опрацювання розділу «Будова слова» сприяє підвищенню учнівського інтересу до рідної мови, їхньому інтелектуальному розвитку, формуванню навичок мовленнєвого самоконтролю, поліпшенню орфоепічної і орфографічної грамотності.
Висвітлюючи тему роботи, я переконалася, що вона відіграє значну роль у навчальному та виховному процесі. Я зрозуміла: "Щоб вимагати від дітей досконалого знання матеріалу, потрібно добре знати самому. Використовувати для завдань не тільки матеріал підручника, а й інші методичні джерела. Вчитель, який знає тільки матеріал підручника і ні кроку в сторону, - це ще не вчитель".
Висновок
Висвітлюючи тему роботи, я переконалася, що вона відіграє значну роль у навчальному та виховному процесі. Я зрозуміла: "Щоб вимагати від дітей досконалого знання матеріалу,потрібно добре знати самому. Використовувати для завдань не тільки матеріал підручника, а й інші методичні джерела. Вчитель, який знає тільки матеріал підручника і ні кроку в сторону, - це ще не вчитель".
Список використаних джерел
1. Баліцька Н.Г.Дидактичний матеріал до вивчення теми «Будова слова». - 1990, №6.
2. Безпояско О.К., Городенська К.П. Морфеміка української мови. - К., 1987.
3. Білецька Т.Я., Чуйко І.В., Школьна І.І. Методика викладання української мови в початкових класах. - К.: Радянська школа. - 1976. - 374с.
4. Будна Н.О., Козуб О.В. Довідник учня початкових класів. - Тернопіль, 1995 - 13-15с.
5. Ва карюк Л., Панцьо С.Українська мова. Морфеміка і словотвір. - Тернопіль: Лілея. - 1999.
6. Варзацька Л.О., Чикваная А.А., Ракович Т.О., Барсук С.Л. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення. - 1996, №6.
7. Вашуленко М.С. Комунікативний підхід до засвоєння мови у 2 класі. - 1991, №8.
8. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі. - К.: Освіта, 2006.
9. Вірнієнко О.М. Диференційований підхід до навчання школярів рідної мови. - 1991, №9.
10. Гамалій А.Т. Ігри на уроках української мови для 1-3 класів. - К.: Радянська школа, 1980 - 52с.
11. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: 1989.
12. Ігнатенко Л.М. Будова слова // Розкажіть онуку. - 2003. - №14-15. - 30-32с.
13. Горбунцова Т.Ю. Цікаві ігри та вправи на уроках української мови. - К.: Радянська школа, 1966 - 118с.
14. Горпинич В.О. Будова слова і словотвір. - К.: 1977.
15. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія. - Дніпропетровськ, 1998.
16. Городенська К.Г., Кравченко М.В. Словотвірна структура слова. - К., 1981.
17. Грищук В.В. Український відприкметниковий словотвір. - Івано-Франківськ, 1995.
18. Демченко Г.С. Розвивальні засоби на уроках мови. - 1987, №6.
19. Державний стандарт середньої освіти української мови // Початкова школа. - №12 _ 2000.
20. Деркач Н.І. Конструювання на уроках української мови // Початкова школа. - 1998. - №5. - 77с.
21. Джелелей О.В. Літературна освіта школярів у системі рідної мови. - 1994, №1.
22. Дідівська Л.П., Родніна Л.О. Словотвір, синонімія, стилістика. - К., 1982.
23. Довідник школяра молодших класів. - Харків: Школа - видавничий дім, 2003.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
