Краса створюється (чим?) працею. Герої народжуються (у чому?) у праці.
Зверніть увагу, як змінюється слово праця.
Виділіть частину, яка змінюється, позначкою П .
Назвіть у кожному слові частинку, яка змінюється.
Прочитайте з підручника мовчки правило, обведене червоною рамкою.
А тепер скажіть, як називається змінна частинка слова.
Далі йде вивчення префікса.
-Сьогодні на уроці ми будемо вивчати ще одну частину слова, яка називається префіксом.
Прочитайте правило з підручника.
Виділіть префікси у словах, які ми прочитаємо хором:
підходять
виходять
переходять
заходять
відходять
Із правила ми дізнались, що префікс стоїть перед коренем, тому спочатку виділимо корінь.
Прочитайте в кожному слові частинку, що стоїть перед коренем.
Як називається ця частина слова?
А зараз проведемо гру. Я буду читати слова, а ви плескайте в долоні, коли в слові є префікс пере-. ( Прийти, перейти, приїхати, переїхати, перелетіти, відлетіти).
Після префікса діти вивчають суфікс. Вони визначають у слові корінь, а частинку, яка стоїть після нього, позначають суфіксом.
Наприклад: сад, садок
Робота над завданнями під час вивчення теми "Будова слова" потребує від учнів осмисленої діяльності, допомагає їм збагачувати словник, пробуджує інтерес до вивчення мови, підвищує культуру мовлення.1
У програмі з мови для початкових класів підкреслюється, що в різноманітній роботі над словом діти краще усвідомлюють граматичні явища, завдяки чому зростає рівень їхнього розумового і мовного розвитку, збагачується словниковий запас.
Вивчення розділу "Будова слова" у З класі відкриває широкі можливості для систематичної роботи над словом.
Роботу над вивченням будови слова доцільно розпочати з відновлення в пам'яті дітей теоретичних відомостей, одержаних у попередніх класах.
Крім вправ, вміщених в підручнику, можна подати й інші. Розв'язання цікавих завдань сприятиме розвитку кмітливості, спонукатиме школярів повторювати вивчене, зазирати до словника.
Завдання:
Складіть кілька речень за малюнком. Випишіть назви істот. Позначте в них основу та закінчення.
Відгадайте загадку. До слова - відгадки підберіть спільнокореневе. Поясніть чергування голосних і приголосних звуків у коренях.
Маю плаття зелененьке, Гнучкі, ніжні віти, Білу кору, стан тоненький... Як я зовуся, діти?
3.Розгляньте малюнок. Яка пора року тут зображена? Що роблять діти? Пригадайте вірш про зиму. Випишіть з нього два слова і виділіть основу та закінчення. (Малюнок "Двоє дітей на ковзанці").
4.Спільнокореневі слова випишіть парами у стовпчик. Що означають ці слова у лівій і правій колонці? За таким зразком самостійно доберіть назви тварин та їхніх малят, які зображені на малюнку.
Хто чий синочок
У кита синочок - китеня.
У слона синочок - слоненя.
В їжака синочки - їжачатка...
(Малюнок "Багато звірят їдуть на ...")
5.Випишіть пари спільнокореневих слів, виділіть в них корінь і суфікс. За допомогою яких суфіксів утворені слова на означення малят птахів та звірів? Що спільного у словах перепелиця, телиця. Знайдіть слово, що відповідає схемі .
Перепелиця
І перепеленя,
Телиця
І теля
Ішли туди,
Тепер відтіля.
6. Про кого йдеться у цій загадці?
Прийшла вона із довгим віником,
На бесіду із нашим півником,
Схопила півня на обід,
Та й замела мітлою слід.(Лисиця)
Знайдіть споріднені слова. Позначте корінь. Подумайте, якого значення надав суфікс у слові півником? Виділіть префікси у словах прийшла, схопила, замела. Чому у слові схопила пишемо префікс с-? Чи будуть слова віник і мітла близькі за значенням?
7.Розкажіть казку за малюнком. Підберіть до слова річка спільнокореневі і розберіть їх за будовою.
(Малюнок "Два цапки").
8.Відгадайте загадку. До слів горішки і вушка підберіть спільнокореневі.
В неї очі, мов горішки,
Кожушинка хутряна,
Гострі вушка, наче ріжки, -
У дуплі живе вона.(Білка)
9.Прочитайте прислів'я. Випишіть слова з префіксами, доберіть до них спільнокореневі. Префікси виділіть.
Правда і в морі не тоне, і в огні не горить.
Літо збирає, а зима з'їдає.
10.Складіть три речення за малюнком. Випишіть з них три слова і розберіть їх за будовою.
(Малюнок "Дівчинка серед ромашок і метеликів")
Учитель початкових класів має пам'ятати, що головну увагу в ході виконання цих завдань доцільно спрямовувати на усвідомлення учнями смислової залежності спільнокореневих слів, розуміння найтонших відтінків значення похідного слова та його морфем. Крім того, для ефективності лексичних вправ їх треба проводити систематично і планомірно, активізуючи мислитель ^щ та мовленнєву діяльність школярів, органічно пов'язувати з різноманітними видами роботи на уроці.
2.3 Підтвердження ефективності запропонованої методики
Завдання перед експериментальним дослідженням у 2 класі.
1. Знайдіть у записаних словах спільну (однакову) частину і позначте їх дужкою.
Сад, садок, садовий.
2. Знайдіть зайве слово.
Гусак, гуска, гусенята, гусінь.
3. З групи слів виберіть спільнокореневі, визначте корінь.
Листок, листочок, листячко, лисеня, листяний.
4. Клен, кленок, кленовий листок.
Поміркуйте! Від якого слова утворені слова кленок і кленовий. Чи можна ці слова вважати спорідненими словами?
5. Випишіть з прислів'їв споріднені слова, позначте в них корінь.
· Всякій матері свої діти милі.
· До роботи мама, а до танцю сама.
· Материн гнів, як весняний сніг, рясно випаде, то скоро розтане.
6. Гра «У гостях». Які слова прийдуть у гості в кожен будиночок? Запишіть їх.
Завдання після експериментального дослідження у 2 класі
1. До слова мед доберіть спільнокореневі слова.
2. Вилучіть зайве слово у споріднених словах.
Річка, річний, річковий, річечка.
3. Згрупуйте спільнокореневі слова й випишіть їх.
Водити, багатство, вода, водій, багатющий, поводир, заводнення, водянистий, багатіти, водойма.
4.Прочитайте і скажіть, чи можна об'єднати слова лівого і правого стовпчиків у групу споріднених.
Мильний милий
Мильниця милуватися
Милити милішати
Мильце миленький
5.Гра «Сходинки слів». У вільні клітинки «сходинок» випишіть букви так, щоб утворилось нове спільнокореневе слово.
1. Випишіть з прислів'їв споріднені слова, позначте в них корінь.
Будьте господарем своєму слову.
Гостре словечко коле сердечко.
Слово до слова - зложиться мова.
Холодним словом серце не запалиш.
Що сільце, то слівце.
Експериментальне дослідження морфемної будови слова
Вивчаючи морфемну будову слова у початковій школі, у нас виникла потреба експериментально дослідити:
1. Яка перевага уявлень, понять, знань морфемної будови слова, набутих за програмою.
2.Чи сприяють додаткові завдання для кращого засвоєння матеріалу?
3. Чи сприяє умінню учнів зробити повний морфемний розбір слова з поясненням.
Наслідки експерименту ми перевіряли додатковими завданнями. Нас задовольняли ще недосконалі знання морфемної будови слова дітей молодшого шкільного віку. Вони давали можливість нам не тільки перевірити уявлення, але й процес їх формування. Крім того, додаткові завдання роблять знання учнів конкретнішими, правильнішими. Користуючись завданнями, учням легше зробити морфемний аналіз слова, дібрати спільнокореневі слова. Вони розуміють, як збагачується мова новими словами за допомогою префіксів і суфіксів.
Наслідки експерименту ми перевіряли також усними відповідями на наші запитання, самостійними завданнями.
В зв'язку з тим, що у підручниках з рідної мови для початкових класів є невелика кількість вправ з морфемної будови слова, виконання яких недостатнє для деяких дітей, щоб досконало усвідомити, робити правильний морфемний розбір, ми й обрали для експерименту досліджень формування понять в учнів про морфемну будову слова.
Учням КК у різні було запропоновано виконати завдання: зробити морфемний аналіз слова, до даного слова дібрати спільнокореневі слова. При цьому ніяких пояснень не давалось. Учні повинні були зробити морфемний аналіз слів лише на основі знань, на основі того досвіду, який вони до цього мали, отримуючи їх тільки за програмовими вимогами. Одержавши виконані роботи учнів ми прийшли до висновків, що учні ще погано засвоїли даний матеріал. Про це говорить кількість допущених помилок, зроблених дітьми при виконанні завдань, зокрема неправильно визначили корінь слова, плутали споріднені слова і форми одного й того ж самого.
Аналіз дитячих робіт та індивідуальні бесіди з виконавцями дали можливість встановити правильне виконання завдань. Учні, що порівняно вірно виконали завдання, вказували, що виконували додаткові завдання дома. Проте наведено кількість правильних завдань, говорить про те, що таких небагато і що очевидно, сприймання в минулому лишило в їх свідомості ще дуже неповні знання.
Учням ЕК було запропоновано послухати лінгвістичні казки, розв'язати ребуси, кросворди, чайнворди, самостійно складати морфологічні шаради (у різні дні)є
Треба зазначити, що діти з великою увагою слухали лінгвістичні казки, розгадували кросворди, підбирали слова до поданих схем.
Виконані завдання після слухання лінгвістичних казок, розгадування кросвордів, ребусів, виконаних масу додаткових завдань і вправ, запропоновані завдання були виконі набагато краще і правильніше порівняно з першими.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
