д) створення проблемних ситуацій, коли учні переконані в недостатності своїх знань і відчувають потребу набути нових, щоб відповісти на поставлене питання. (Як треба поводитись під час аварій, щоб не піддатись паніці?)

е) постановка проблемного питання на основі створення елементів дискусії;

є) спонукання учнів до аналізу фактів і явищ, які логічно суперечать їхньому життєвому досвіду [21, С.6]

Створенню проблемної ситуації передує підготовча робота, у процесі якої вчитель забезпечує учням мінімум знань, необхідних для розв'язання проблеми. Якщо учні в змозі самостійно розв'язати проблему, учитель вдається до навідних запитань. [21, С.6]

На початковій стадії застосування проблемного навчання вчитель сам висуває, формулює і розв'язує пізнавальну задачу, діти запам'ятовують хід її розв'язання. Надалі вчитель спонукає учнів до все більшої самостійності в розв'язанні проблемних ситуацій [21, С.6].

Таким чином, реалізація проблемного підходу створює умови для активізації творчого мислення, оскільки учні здобувають нові знання в ході самостійної продуктивної діяльності. [38, С.30]

Отже, в організації навчально-виховного процесу на уроках „Основи здоров'я" в початковій школі використання проблемних ситуацій сприятиме підвищенню рівня якості оволодіння учнями навчального матеріалу - „знання лише тоді знання, коли воно набуте силами своєї думки, а не пам'яті" (Л.М. Толстой)

Висновки до розділу І

На сьогоднішній день, коли перед суспільством особливо гостро постала проблема не стільки дати знання учням, скільки навчити їх вирішувати практичні завдання, знаходити нетрадиційні, оригінальні, нові підходи, проблемне навчання набирає особливої актуальності, як таке, що покликане вирішити всі перелічені вище завдання.

Разом з тим, сьогодні у школі проблемним методам приділяють недостатньо уваги. Можливими причинами цього є переважання репродуктивного викладу матеріалу, нехтування можливостями залучити учнів до обговорення питань, обмеженість в часі

Курс „Основи здоров'я" суттєво відрізняється від інших предметів. Його відмінність визначається головним завданням: педагогічними методами вплинути на реальну поведінку учнів шляхом розвитку у них життєвих навичок сприятливих для здоров'я, розвитку та безпеки. [9, с5] На відміну від традиційних уроків, коли вчитель переважно говорить, а учні слухають, на заняттях з основ здоров'я слід використовувати нові методи навчання, що базуються на активній участі самих учнів у процесі набуття знань. Створюючи проблемні ситуації учитель спонукає учнів активно мислити, глибше розуміти матеріал і краще його засвоювати. Вміле, раціональне, науково і методично обґрунтоване використання проблемного навчання значно розширює спектр знань, вмінь і навичок учнів, закладе у них бажання креативності, оригінальності, що сприятиме їх формуванню не лише як фахівців, але й як яскравих особистостей.

Розділ ІІ. Дослідницько-експериментальна перевірка ефективності застосування проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров'я" в початкових класах

2.1 Методика проведення уроків проблемного змісту при вивченні курсу „Основи здоровя" в початкових класах

Проблемний характер навчання - це світогляд вчителя, його спосіб інакше мислити. Проблемний підхід змушує вчителя не лише інакше викладати, але й у першу чергу інакше мислити. Учитель повинен розуміти, що з точки зору передачі кількості фактів проблемне навчання, звичайно програє порівняно з інформаційним. Але, звичайно, варто заради цього пожертвувати деяким числом фактів, не давати їх на уроках, а зекономлений час використовувати для узагальнення становлення світогляду, тобто для реалізації проблемного підходу.

Створення проблемної ситуації є найвідповідальнішим етапом у проблемно-розвиваючому навчанні. Для того, щоб проблемна ситуація була методично вірною, необхідно дотримуватися певних правил її створення.

Для створення проблемної ситуації перед учнем треба поставити таке практичне чи теоретичне завдання, виконуючи яке, він має виявити нові знання або дії, які потрібно засвоїти. Даючи завдання, яке створює проблемну ситуацію, необхідно дотримуватися наступних основних умов:

1. Завдання має грунтуватися на тих знаннях і вміннях, якими володіє учень. Вони мають бути достатніми для розуміння умов завдання, досягнення кінцевої мети і способів його виконання. У завданні має бути один невідомий елемент (відношення, спосіб чи умови дії), потребу в якому учень має відчути під час виконання завдання.

2. Невідоме, яке потрібно відкрити для виконання поставленого завдання, є тією загальною закономірністю, загальним способом дії чи певними загальними умовами виконання дії, які потрібно засвоїти.

3. Виконання проблемного завдання має викликати в учня потребу в нових знаннях.

Пропоноване учневі проблемне завдання має відповідати його інтелектуальним можливостям. Рівень складності пропонованого проблемного завдання можна оцінювати за двома головними показниками:

за рівнем новизни матеріалу, який треба засвоїти;

за рівнем його узагальненості.

Проблемне завдання має передувати поясненню навчального матеріалу, який треба засвоїти. Однак, у разі відсутності в учнів достаніх даних про досліджуване явище чи деяких елементарних способів дії, першим етапом у навчанні буде етап повідомлення учням таких даних чи навчання дій, необхідних для створення проблемної ситуації.

Під час підготовки навчального матеріалу, який підлягає засвоєнню, потрібно виділяти в ньому:

1) матеріал, який треба пояснити учням, і 2) той матеріал, який вони мають опрацювати творчо. До першого типу навчального матеріалу належать фактичні дані, описи процесів тощо, а також необхідні вміння. До другого типу навчального матеріалу належать загальні закономірності, загальні способи дії, загальні умови виконання засвоюваних дій.

Проблемними завданнями можуть бути:

а) навчальні завдання,

б) запитання,

в) практичні завдання тощо.

Та сама проблемна ситуація може бути зумовлена різними типами завдань. Так, проблемна ситуація може виникнути завдяки теоретичному проблемному завданню, що вимагає пояснити або передбачити певні події, процеси чи дії. У цьому разі постановці теоретичного завдання мають передувати демонстрація, опис чи повідомлення необхідних фактів. Теоретичне завдання, що викликає проблемну ситуацію, має грунтуватися на відповідних фактах, які є умовою постановки проблемного завдання.

Проблемну ситуацію можна створити з допомогою практичного завдання. При цьому проблемна ситуація виникає в результаті того, що поставлене навчальне завдання учень не в змозі виконати. Неможливість його виконання з допомогою відомих учневі способів викликає проблемну ситуацію, центральною ланкою якої стає потреба в новому невідомому способі дії, у невідомій новій закономірності.

Наявну проблемну ситуацію вчитель має формулювати через пояснення учневі причин невиконання ним поставленого практичного навчального завдання чи неможливості пояснити ним ті або інші продемонстровані факти.

Таке фіксування вчителем проблемної ситуації підкреслює навчальний характер пропонованого учневі проблемного завдання і визначає зону пошуку необхідного невідомого. Воно завершує етап створення проблемної ситуації і є необхідною перехідною ланкою до пояснення навчального матеріалу, якого потребує проблемна ситуація.

Вдало створена проблемна ситуація є важливою ланкою наступного засвоєння учнями знань проблемним шляхом, що складається з таких етапів:

створення проблемної ситуації;

її аналіз і формулювання проблеми;

висунення гіпотез;

перевірка найважливіших гіпотез.

Критеріями добору навчального матеріалу, який доцільно засвоювати в процесі пошукової діяльності молодших школярів, є:

зв'язок нового з раніше засвоєним матеріалом;

можливість логічного членування навчального матеріалу на чіткі кроки та елементарні завдання;

наявність протиріччя між опорними і новими знаннями;

готовність школярів до участі і в пошуковій діяльності.

Розвивальні функції форми пошукової діяльності (самостіного ознайомлення з новим матеріалом) виявляються в тому, що вона передбачає самоорганізацію та виконання учнями у взаємозв'язку багатьох навчальних дій, спрямованих на один результат. Самостійно ознайомлюючись з новим матеріалом за підручником чи іншим джерелом, школяр фактично виконує кілька супідрядних завдань: визначає мету, вичленовує невідоме, зосереджує увагу на головному, встановлює послідовність дій, контролює їх.

Кожна з форм організації має свої функції у набутті дітьми досвіду творчої діяльності. Через систему пізнавальних завдань за прийомами розумової діяльності вдосконалюються вміння учнів аналізувати, диференціювати ознаки, виділяти головне, узагальнювати, класифікувати, доводити. Це - той виконавчий інструмент, без якого не здійснити жодної творчої роботи.

Враховуючи вище вказані вимоги, нами були розроблені проблемні ситуації і використовувалися на різних етапах уроків з „Основ здоров'я" в 4 класі.

Тема уроку: „Безпека руху пішоходів. Сигнали світлофора і регулювальника”.

Метою даного уроку є: закріпити правила переходу проїжджої частини дороги, розширити та поглибити знання про різновиди світлофорів і їх призначення, ознайомити з сигналами регулювальника, формувати навички практичного застосування набутих знань, під час руху вулицями міста (села), виховувати культуру поведінки на вулиці, дорозі.

Для закріплення вивченого матеріалу можна дати розв'язати таку проблемну ситуацію:

„Дівчинка стоїть на переході, на світлофорі загоряється зелене світло, а регулювальник забороняє іти, вона розгубилась. Як їй вчинити? ” (Відповіді учнів)

Усвідомлення інформаційно-пізнавальної суперечності будить думку і спонукає до пошуку способів її подолання, тобто веде до вирішення поставленого завдання.

Тема уроку „Перехрестя. Види перехресть. Рух майданами."

Мета: з'ясувати уявлення учнів про перехрестя, різновиди перехресть, ознайомити з основними правилами переходу перехрестя з урахуванням місцевих умов, розвивати спостережливість, виховувати культуру поведінки.

На етапі вивчення нового матеріалу, для виявлення уявлень учнів про нерегульовані перехрестя та знання правил переходу перехресть була запропонована така проблемна ситуація:

„Ти стоїш на нерегульованому перехресті, перехід не позначено розміткою, по дорозі рухається транспорт, як ти будеш переходити дорогу? Чому? ” (Відповідь учня)

Тема уроку: ”Перехід проїжджої частини дороги з речами, з домашніми тваринами, під час ремонту дороги."

Мета: вчити учнів переходити дорогу з речами, з домашніми тваринами, під час ремонту дороги; розвивати уміння орієнтуватися на вулицях; виховувати культуру поведінки та бажання додержуватись правил дорожнього руху.

Ситуація: „Два хлопчики переходили дорогу, один із них тримав у руках м'яч. Раптом, іграшка випала йому з рук і покотилася по дорозі. Хлопчик хотів бігти і підняти м'яча, та його зупинив товариш. ” Запитання: „Чому? Що могло б статися? ” (Відповіді учнів)

Тема уроку: "Пішохід і машини. Гальмівний шлях автомобіля".

Мета: закріпити і систематизувати знання про правила дорожнього руху пішоходів, довести до свідомості учнів вагомість секунди на дорозі, ознайомити з гальмівним шляхом автомобіля і його залежністю від різних умов, виховувати навички свідомої дисциплінованої поведінки на вулиці.

На даному уроці на етапі підготовки до сприйняття нового матеріалу можна запропонувати розв'язати таку проблемну ситуацію: „Послухайте розмову мами з сином:

Куди це ти так поспішаєш? - запитує мама?

Морозиво купити.

А як переходитимеш дорогу?

Дуже просто. Загориться зелене світло світлофора, я піду.

І все?

А що ж іще? ”

Запитання: „Що повинен зробити хлопчик перед тим, як перейти дорогу? ” (Відповіді учнів)

Тема уроку: "Попереджувальні сигнали водіїв. Спеціальні машини".

Мета: формувати уявлення про звукові та світлові сигнали водіїв, розширювати уявлення про спеціальні машини, їх призначення, виховувати навички самодисциплінованості.

На етапі вивчення нового матеріалу про спеціальні машини на цьому уроці запропонуємо такі ситуації:

1. - Чому машини швидкої медичної допомоги, міліції, пожежно-рятувальної служби та служби газу відносяться до спеціальних машин?

2. - Уявіть собі, що ви зупинились перед пішохідним переходом, на світлофорі горить зелене світло і ви починаєте рух, але, раптом, чуєте звуковий сигнал, бачите машину з ввімкненими поблисковими маячками червоного кольору, якими ваші наступні дії?

Тема уроку: "Надзвичайні ситуації. Правила поведінки під час надзвичайних ситуацій. Звідки надходить допомога (рятувальна служба, пожежна охорона, швидка медична допомога, міліція, аварійна служба газу). Запобігання проявам паніки".

Мета: формувати уявлення про надзвичайні ситуації, попередити учнів про можливі аварії та катастрофи, які можуть статися в районі проживання, вчити як правильно поводитись у надзвичайній ситуації, виробляти вольові якості, вміння гальмувати страх, запобігати проявам паніки, виховувати дисциплінованість.

На етапі закріплення, про запобігання проявам паніки, була подана для розв'язання така проблема: „У будинку палає пожежа, усі жителі залишаючи свої квартири, збігають сходами вниз до виходу. Серед усіх є дівчинка - третьокласниця. Але раптом вона, згадавши про те, що у своїй кімнаті залишила свою улюблену ляльку, повертається і назустріч потоку людей біжить у свою квартиру." Запитання: „Чи правильно чинить дівчинка? ” (Відповіді учнів)

Учень проаналізувавши і усвідомивши проблему шукає шляхи її розв'язання. Якщо рішення не вдається, виникає питання, чому проблема не вирішується? Зрозумівши, що відомий алгоритм не дає успіху, учень починає пошук другого способу вирішення, або відразу знаходить його шляхом догадки.

2.2 Аналіз ефективності та доцільності використання проблемних ситуацій у навчанні молодших школярів на уроках „Основи здоров'я"

З метою з'ясування ефективності та доцільності використання проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров'я" в початковій школі було проведене експериментальне дослідження на базі Дарахівської ЗОШ І - ІІІ ступенів Теребовлянського району.

Дане дослідження проводилось у три етапи.

На першому етапі вивчалась психолого-педагогічна, методична і навчальна література з даного питання, досвід роботи вчителів початкових класів, визначались мета й завдання дослідження.

На другому етапі розроблялися матеріали експериментального дослідження (анкети, проблемні ситуації, для подальшого їх використання на уроках „Основи здоров'я”), проводився експеримент з метою використання проблемних ситуацій під час вивчення курсу „Основи здоров'я" у 4 класі.

На третьому етапі аналізувалися, узагальнювалися та систематизувалися результати формуючого експерименту.

Насамперед, з метою виявлення відношення вчителів до використання проблемних методів навчання в початковій школі, було проведено анкетування вчителів початкових класів даної школи (додаток А). З опитаних 12 респондентів, які дали відповіді на питання розробленої анкети, більшість позитивно ставляться до реалізації проблемно-пошукового підходу на уроках. Проте, не всі використовують проблемні ситуації з таких причин: при використанні проблемних ситуацій вчителі стикаються з нерозумінням учнями завдань вчителя, недостатня кількість навчально-методичного забезпечення, боязнь отримати негативний результат чи погане засвоєння матеріалу Але серед учителів початкових класів є й такі, які застосовують проблемні ситуації. Вони стверджують, що в учнів збільшується інтерес до навчання, розвивається творче мислення, підвищується ефективність розумової діяльності, проблемні ситуації привчають учня сперечатися, висловлювати власну думку, відстоювати її.

Вчителі початкових класів пропонують такі заходи ефективного використання проблемного навчання як:

опрацювати методику використання проблемних ситуацій чи завдань у роботі з учнями початкових класів;

використовувати інтерактивні методи на кожному уроці починаючи з першого класу;

залучати учнів до проведення різних конкурсів;

звертати увагу на відносини в підгрупах під час роботи;

підбирати ситуації і завдання враховуючи вікові особливості учнів;

спиратися на метод аналогії, якщо ситуації властива певна складність;

підкріплювати проблемні ситуації демонстраційним матеріалом;

звертати увагу учнів на правильність використання додаткової літератури.

У процесі експериментального дослідження, яке проводилося у четвертих класах, нас цікавила ефективність впливу використання проблемних ситуацій на рівень якості оволодіння учнями навчальним матеріалом і забезпечення можливостей його раціонального використання в нових умовах діяльності; рівень сформованості пізнавальних потреб та інтересів учнів, бажання вчитися; розвиток творчих здібностей та емоційно-вольових якостей учнів.

Для цього в рамки експерименту було залучено 42 учні Дарахівської ЗОШ І - ІІІ ступенів, Теребовлянського району. Серед них визначено контрольний (4-А) - 20 учнів та експериментальний (4-Б) класи - 22 учнів.

Перший етап дослідження полягав у перевірці рівня успішності молодших школярів з курсу „Основи здоров'я" Перед початком дослідження було проведено контрольні зрізи в обох класах одночасно.

Характеризуючи результати зрізу знань учнів, ми визначили такі критерії оцінювання рівнів засвоєння знань молодшими школярами:

а) „високий рівень”

учень глибоко, грунтовно, послідовно розкриває зміст завдань;

висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;

без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує на практиці набуті знання;

легко робить необхідні висновки;

відповіді чіткі, логічно завершені, носять творчий характер.

б) „достатній рівень”

Відповідь в основному задовольняє вимоги „високого рівня" але учень:

при викладі матеріалу припускається незначних помилок;

переважає інколи поверхнева обізнаність;

робить неповні узагальнення та висновки.

в) „низький рівень”

знання навчального матеріалу поверхневі;

учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами;

відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;

неспроможність самостійно дати відповідь на запитання.

Було чітко визначено завдання експерименту:

дослідити вплив проблемного навчання на ефективність засвоєння основного програмового матеріалу;

перевірити рівень оволодіння школярами навчальним матеріалом і вміння застосовувати ці знання на практиці;

з'ясувати рівень дослідницьких та пошукових вмінь в умовах проблемного навчання;

виявити вплив проблемних ситуацій на пізнавальну активність молодших школярів.

Результати зрізу знань констатуючого експерименту подані у таблиці 2.1

Таблиця 2.1

Співвідношення рівнів знань учнів на уроках „Основи здоров'я" (у%)

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7