Дитина -- маленький дослідник. Щодня вона ро-бить для себе маленькі відкриття: щось відкриває ціл-ком самостійно, щось -- за допомогою дорослих або ровесників. У своїх дослідженнях малюки користують-ся методом спроб та помилок, час від часу вони ви-гадують свої способи пізнання навколишнього світу, вчаться на своїх помилках.
Дитяча ініціатива, пошукова активність, спрямова-на на «винахід», самостійне відкриття засобів і спосо-бів розв'язання завдань -- одна з найвищих цінностей навчальної діяльності. Обережно підтримувати й зрощувати пошукову активність -- мета кожного вчите-ля, який прагне сформувати в учнів уміння вчитися самостійно.
Головними тут стають способи засвоєння знань, а не їх зміст.
Чому необхідно починати вчити дітей працювати самостійно, досліджувати, виконувати регулярно домашні завдання змалку? Психологи зазначають, що здатність до дослідницької діяльності не виникає з роками, а скоріше зникає через певні умови. Здат-ність людини досліджувати є вродженою.
У різних людей потреба до дослідницької діяль-ності виражена різною мірою. І не останню роль тут відіграє середовище, в якому живе людина, умови роз-витку в дитинстві. Отже, чим раніше ми починаємо вчити дітей організовувати власну навчально-дослідницьку ді-яльність, спонукаємо й підтримуємо її, тим вищими будуть результати. (9, 9)
Що найчастіше мають на увазі педагоги, коли го-ворять про самостійність учня? Швидше за все, здат-ність дитини самостійно працювати над завданням учителя, так звану виконавчу самостійність. А справ-жня самостійність -- це діяльність, яку особистість здійснює за внутрішніми переконаннями, обираючи ціль та засоби досягнення мети.
Що ж таке вміння вчитися самостійно? Як при-множувати свої знання та вміння, удосконалювати та розвивати свої здібності? На мій погляд -- це точно знати свої можливості, свої недоліки та прогалини в знаннях, і коли зустрічається завдання, яке виконати одразу неможливо, то не самоусуватися, а шукати за-соби поповнити свої знання новим досвідом, пройти шлях наукового дослідження. Але й це ще не все. Це здатність шукати нові завдання, виконання яких по-требує роздумів, досліджень. Для дитини, яка володіє вмінням учитися, кожне таке завдання -- ніби задача з неповними даними. «Це я вже знаю, а це ще ні. Що мені потрібно дізнатися, щоб виконати завдання?» -- таким має бути перший крок до самонавчання.
За твердженнями Наталі Платонової, учителя початкових класів з стажем педагогічної роботи більш як 15 років: „Я пе-реконалася, що учні, які прекрасно відтворюють на-вчальний матеріал, не завжди можуть виявити твор-чість, оригінальність, самостійність у судженнях та оцінках. Ці якості можуть бути сформовані тільки за умови залучення дітей до систематичної навчально-пошукової діяльності, до систематичного самостійного виконання домашніх завдань. ” (7, 4)
Існують три шляхи самостійного виконання зав-дання.
Вигадати, створити свої засоби та способи, тоб-то зробити завдання творчим.
Визначити, якої інформації не вистачає, і відшу-кати її в довіднику, підручнику, іншому джерелі.
Запитати у вчителя як у компетентного фахів-ця.
Щодо першого способу, то про нього говорити в початковій школі занадто рано. Уміння працювати з додатковими, інформаційними джерелами формуються трошки пізніше, коли дитина оволодіє вмінням чита-ти, користуватися комп'ютером. А от вчитель справді є найпершим джерелом нових знань і вмінь. За цими словами постає звична картина: учитель говорить, а діти слухняно виконують усі його інструкції та пора-ди. Але як слухняний об'єкт навчання може перетво-ритися на того, хто здатний навчати самого себе, в ініціатора власних навчальних дій, який звертається до вчителя за потрібною інформацією?
Слід організувати навчальну діяльність таким чи-ном, щоб дитина стала суб'єктом навчання.
Самостійна робота може виявлятися в чотирьох основних напрямах навчальної діяльності:
організаційному (уміння визначати свою мету, обирати засоби її досягнення, контролювати відповід-ність дії плану та цілям, організовувати свою діяль-ність дома);
практичному (використовувати ТЗН, працювати з довідковою літературою, відеоматеріалами, комп'ю-тером тощо);
інтелектуальному (формулювати проблеми, оби-рати об'єкти досліджень, систематизувати ідеї тощо);
психологічному (докладати вольових зусиль для подолання труднощів, усвідомлювати свій мотив, ана-лізувати та оцінювати ситуацію).
2.2. Формуючий експеримент
У початкових класах виконання домашніх завдань не повинне перетворитися на рутинну роботу. У системі розвивального навчання часто використову-ються домашні завдання типу «Вибери найцікавіше для тебе завдання», «Вибери тільки те, що можеш зробити самостійно». Удома дитина разом з дорос-лим працює над змістом тих завдань, які вона виконувала в класі. Наприклад, підручник з математики Е. І. Александрової побудований таким чином, що з його допомогою вдома учень відновлює в пам'яті те, що відбувалося в класі. При цьому батьки мають бути не критиками дитячої роботи, а вдячними й уважни-ми слухачами. А головне -- вони мають щодня зна-ходити час для подібної спільної роботи з дитиною. Це надто важливо для налагодження взаємодії «шко-ла -- родина». (5, 10)
Під час переддипломної практики я досліджувала одну з форм самостійної роботи учнів початкових класів - домашнє завдання. Метою першого дослідження було виявити зв'язок результатів навчання учнів з мірою допомоги дорослих удома, тобто наскільки учні можуть самостійно виконати домашнє завдання без допомоги дорослих. Для проведення даного дослідження я провела опитування на тему „Як ти виконуєш домашнє завдання”. У дослідженні приймало участь 30 учнів 2-а класу.
Наступний експеримент полягав у розробці цікавих домашніх завдань для учнів початкової школи та їх впливу на розвиток самостійних навчально-дослідницьких умінь учнів. Цікаві домашні завдання я задавала учням по закінченню майже кожного уроку. По закінченню переддипломної практики провела повторне опитування учнів на тему „Як ти виконуєш домашнє завдання?” для того щоб проспостерігати зростання самостійності під час виконання учнями домашньої роботи, та її ефективні методи.
Останнім пунктом дослідження, є розробка та сприяння застосуванню учнями правил домашньої навчальної роботи для учнів молодших класів.
2.3. Контрольний експеримент
Під час проведення першого дослідження я провела бесіду з учнями. Проаналізувавши відповіді та розповіді другокласників ми можемо побудувати таку діаграму:
Значна частина учнів виконує до-машні завдання самостійно --41,7 %. Іноді їм допомагає ви-конувати завдання хтось з дорослих-- 45,8 % учнів. Завжди хтось допомагає 7,1 % учнів. Вчителька допомагає 4,8 % дітей і 0,6 % учнів допомага-ють інші вчителі.
Як свідчать ці дані, учні з низьки-ми результатами потребують допо-моги, але отримують її недостатньою мірою. Практично стільки ж допомо-ги (7,2 %) отримують учні, які мають високий і достатній рівні навчальних досягнень.
Показовим є факт недостатньої уваги з боку вчителя як до слабо встигаючих, так і до учнів з високими досягненнями у навчанні. Можливо не вірним підбором домашніх завдань, так як вони є сухими та нецікавими учні не з охотою їх виконують. (2, 7)
Під час наступного етапу дослідження самостійної роботи учнів у дома я розробила низку цікавих домашніх завдань (Додатки 1, 2), які покращили результати самостійної домашньої роботи учнів 2-а класу, що видно з наступної діаграми:
Після проведення експерименту: виконує до-машні завдання самостійно --50,6 %. Іноді їм допомагає ви-конувати завдання хтось з дорослих-- 42,4 % учнів. Завжди хтось допомагає 5,6 % учнів. Вчителька допомагає 1,3 % дітей і 0,1 % учнів допомага-ють інші вчителі.
Не набагато змінилися результати в порівнянні з попередньою діаграмою, але якщо врахувати що на 8,9 % учнів більше стало самостійно виконувати домашні завдання то застосування цікавих, творчих домашніх завдань має позитивний характер.
Порівнявши аналіз своєї роботи по впровадженню домашньої роботи як форми самостійної роботи учнів початкових класі та зробивши висновки можна визначити правила домашньої роботи для учнів початкових класів. (Додаток 3)
Висновки
Школа, дає учням знання, необхідні для продовження навчання та життя, і в той же час повинна орієнтувати молодь на суспільно-корисну працю в народному господарстві і готувати до цього. Тому корисно підвищити науковий рівень викладання і якість знань школярів і в той же час перебороти їхнє перевантаження. Відповідно цим вимогам необхідно підняти рівень викладання, націлити його на формування в підростаючих поколінь сучасної наукової картини світу, а також знань про практичне застосування наук. Потрібно, щоб теорія предмета в більшій мері сприяла розвиткові позитивних здібностей школярів і їхній практичній підготовці.
Це досягається цілим комплексом засобів: удосконалювання змісту утворення, поліпшенням якості підручників і інших засобів навчання, розвитком евристичної діяльності школярів у процесі навчання на основі проблемності, розвитком поточного лабораторного експерименту і завершального фізичного практикуму творчого характеру.
У процесі розгляду даної проблеми з'ясувалося, що для ефективної організації самостійної роботи школяра вчитель повинний уміти спланувати пізнавальний процес учня і правильно вибрати спосіб рішення задачі, при цьому велике значення приділяється добірці навчального матеріалу.
Підвищення якості навчання тісно зв'язано з удосконалюванням методики організації занять на уроці та оволодіння знаннями у дома.
Для підвищення якості навчання особливе значення має розвиток пізнавального ентузіазму школярів, інтересу до предмета. Учні повинні розуміти, який зміст вивчення пропонованого матеріалу. Більш того, сучасні школярі вправі бажати, щоб навчальна діяльність була цікавою, давала задоволення.
Розвитку пізнавальної активності школярів методами домашньої роботи як форми самостійної роботи сприяє використання на уроці та під час вивчення в дома тексту й ілюстрацій їхнього підручника, хрестоматії, довідника, з наукових і науково-популярних журналів і газет, а також цікаві демонстраційні досвіди, фрагменти з кінофільмів, діапозитиви й інші засоби наочності.
Однак мало забезпечити мотивацію навчання і збудити пізнавальний інтерес учня. Необхідно далі, по-перше, чітко усвідомлювати мету навчання і, по-друге, показати, як цю мету може бути досягнуто.
Додаток 1
Словникові слова в ребусах (Розв'яжи ребус)
Додаток 2
Домашні завдання з математики на логічне мислення
1. Числові ребуси
Завдання: Розшифрувати приклади, записані за допомогою букв (однаковими буквами позначаються однакові цифри).
а) ух + ух = ха; 25 + 25 = 50;
ух - ух = а; 25 - 25 = 0;
ух - х = уа. 25 - 5 = 20.
б) уа - ау = у; 98 - 89 = 9;
ах - ха = у; 87 - 78 = 9;
хе - ех = у. 76 - 67 = 9.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
