Які слова були незрозумілі? Спробуємо разом їх пояснити (Слова: шанувальники, пригнічує, докучливі, багрянцем).

Складання плану (по командам).

Зараз ми пограємося і відпочинемо. Гра «Скажи без затримки». Я буду називати слова а ви швидко називаєте синоніми до цих слів. (Наприклад: сміятися (плакати), активний (пасивний), корисний (шкідливий), хворіти (видужувати) тощо).

Знайдіть у казці описи, розповіді, міркування. (Можна завдання дати по групах або індивідуально).

Про що вони? Чим опис відрізняється від розповіді, розповідь від міркування, міркування від опису? (Якщо є труднощі - допомогти учням, пояснити, нагадати, підказати).

Яким виявився рідний край пташки? Знайдіть слова в тексті.

Чому пташка перестала співати? Як ви гадаєте, що могло б статися, якби пташка і дальше залишалася в клітці?

Вчитель роздає картки. Завдання: виписати з тексту синоніми.

Поясніть вирази: «сумовиті піски», «стріла взлетіла», «пісня журби», «пісня радості»

Читання в особах. Робота над інтонацією діалогів. Вчитель підводить підсумок уроку.

ДОДАТОК 9

Дружна сімейка

Дощові води, стікаючи в яр, вирили у схилі глибоку канаву, із жовтими глинистими боками. Понад нею ми й спиналися на гору. Майже на вершині донька зупинила мене, стривожено гукаючи:

-Ой! Татку, поглянь, кленок помирає.

Де?

Ось-ось...

Кленок був крихітний. З трави визирала тільки голівка жовто-червоного листка. Я оглянув пагонець і запитав:

А чому ти гадаєш, що кленок помирає?

Листочок пожовтів.

Це його осінь забарвила у свій улюблений колір.

А ще - кленок скоро впаде, бачиш?

Це вже інша справа.

Кленок ріс на самісінькому краєчку канави, і, схилившись, ми побачили, що й корінчики його визирають з-під землі, вже присохли. Весною, коли побіжать талі води, вони підмиють землю, берег осунеться, і деревце загине.

Зваживши все це, ми пішли додому, взяли заступа, викопали кленка разом із грудкою чорнозему. Викопали і замислились: де ж його посадити?

Татку, - звернулась до мене донька, -- а давай посадимо його на галявинці нашій!

Давай.

І на ній ростиме кленок... Наш кленок, якого ми врятували.

Правильно, доню.

Так, розмірковуючи, ми прийшли на галявинку, знайшли на ній крихітного ясенка, що ріс неподалік своїх батьків, кремезних та дужих, і посадили кленка поруч ясена, щоб росли вони в парі, не заважали один одному і були щирими друзями.

-Кленок і ясенок - братики. Еге ж, татку?

Братики.

А давай ще й сестричку до них поселимо?

Сестричку? Це думка... Буде в них дружня сімейка.

Ми відшукали маленьку берізку і посадили її поруч з кленом та ясенем... Весною дерева дружно зазеленіли. Ростуть вони весело, міцні та гарні.

ДОДАТОК 10

Тема. Зображення золотої осені в оповіданні О.Копиленка "Жовкне листя".

Мета. Допомогти дітям відчути красу зображеного пейзажу через розкриття особливості мови і стилю автора.

Спершу класовод проводить підготовку до читання тексту і первинну орієнтацію в усьому: пропонує прочитати заголовок твору і прізвище письменника,, пригадати, з якими творами О.Копиленка вже ознайомлені, про кого і як він писав. Учні висловлюють передбачене, що оповідання "Жовкне листя" про осінь, осінню красу. Вчителька наголошує, що автор теж по-своєму бачить осінь, і його вражає щось своє, не помічене іншими.

Текст читає вчитель. Потім школярі діляться враженнями. Вони помітили, що батько-рік одягнув дерева в багаті осінні шати, але їхня радість від того недовга.

Відчувається, що діти сприйняли, зрозуміли твір. Починається його поглиблений аналіз. Визначаються образи (клен, берізка, квіточки) та художні засоби, за допомогою яких вони набувають індивідуальних, неповторних рис. Це передусім емоційні слова: багрянець, зронить, вирізьблений, насторожено. (Вчитель прагне, щоб учні відчули значення цих слів, увели їх у свій активний словник).

Під час повторного читання уривків описів дерев класовод пропонує школярам знайти слова та образи, які передають настрій і ставлення автора до зображеного. Діти мають відповісти, яким вони побачили клен, чому він замріяний, чому сумує. Які почуття викликала його доля? (Стоїмо ми біля замріяного клена і не хочеться нам, щоб налетів вітер.)

Далі учні ніби мандрують до берізки. Яка вона? Відповіді школярі знаходять у тексті.

Від берізки-до квіточок на узліссі. І знову шукають слова, образи, які розкривають ставлення письменника до зображеного (це яскраві епітети, метафори).

Юні читачі поступово відчувають, як автор передає почуття замріяності, суму осіннього лісу. Ліс в їхній уяві ожив, олюднився - вони прилучилися до розуміння персоніфікації - важливого художнього засобу, здатного передавати авторське (і наше) ставлення до природи, її явищ.

Щоб закріпити ці знання, вчителька вдається до цікавих видів роботи. Дітям пропонується чітко уявити побачене і відчуте в осінньому лісі, а потім змалювати словами своє бачення. Передбачається обов'язкове відображення настрою.

Інший вид роботи-письмовий: пропонується дописати текст, використовуючи слова для довідок.(Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов... Ось налетить... і почне безжально зривати осінню красу зажуреного..., оголить його і гулятиме серед голого гілля.)

Слова для довідок: клен, вітер, вечір.

На цьому уроці послідовно ведеться робота над словом як засобом виразності. Вчитель домагається того, щоб учні зрозуміли особливість художнього бачення і відтворення життя, вміли цінувати образне слово, його можливості, прилучалися до свідомого читання, проймалися світобаченням і відчуттям автора.

ДОДАТОК 11

Тема. Стежка доброти.

Мета. Сприяти цілісності навчання через ознайомлення і аналіз нового твору. Вчити робити висновки, аналізувати прочитане. Продовжувати формувати навички виразного і правильного читання. Збагачувати словниковий запас учнів з теми, що вивчається. Виховувати чуйність, бажання творити добро.

Хід уроку

І. Актуалізація знань учнів.

I. Бесіда. Над якого темою на уроках читання ми працюємо? Які зміни в природі викликав прихід зими? В яких творах розповідається про допомогу дітей тваринам узимку? Хто автор? Чи тільки тваринам необхідна допомога взимку? Хто ж ще потребує допомоги взимку? - про це ви дізнаєтеся з ключових слів оповідання, над яким ми будемо сьогодні працювати.

II. Сприйняття матеріалу учнями. Читання запису.

1. Фронтальна робота.

"намело... снігу... школу йшло троє дітей... Зупинились біля бабусиного двору... Протоптали стежку... до криниці".

Повідомлення теми і мети уроку.

Словникова робота.

Виразне читання вчителем оповідання "Протоптали стежку"

В. Сухомлинського.

Перевірка первинного сприймання оповідання учнями.

Назвіть персонажів оповідання.

Що зробили діти?

6. Напівголосне читання оповідання учнями.

Читайте текст уважно і правильно.

7. Читання тексту учнями вголос. Звертається увага на правильність читання. Індивідуальна робота з учнями за схемою

Сте ж

Кучу ,

Лопа \

Хур \

Бабу \

Прот \

8. Робота над виразністю читання.

Підбір анотації до речень:

-" ... Як ж бабуся до криниці вийде?..." -"...Давайте протопчемо стежку ...!" -"... Спітніли, стомлені..."

Читання тексту учнями вголос. Звертається увага на правильність читання, виразність.

9. Ковзне читання.

Доведіть або заперечте мою думку словами оповідання:

Ніч була ясна і морозна.

Снігу налетіло стільки, що люди відкидали його лопатами, щоб прокласти доріжки.

Діти, ідучи до школи, пройшли мимо бабусиного подвір'я.

--Спітнілі, стомлені, радісні діти йшли до школи.

10.Робота над удосконаленням техніки читання.

11 .Вибіркове читання.

Яка пора року описується? Доведіть рядками оповідання.

Прочитайте, де зупинилися діти. Чому?

Що вирішили зробити діти? Прочитайте.

Які почуття переповнювали дітей після зробленої справи?

Прочитайте.

Про що вони думали? Прочитайте.

III. Осмислення сприйнятого матеріалу.

1. Перевірка розуміння прочитаного.

-- Чому дітей переповнювало почуття радості? Як би ви оцінили вчинок дітей? Чи траплялося вам коли-небудь допомагати самотнім людям? Як саме? Чи ще ви могли б допомогти? (Малюнки за темою твору).

2. Робота над прислів'ями.

IV. Закріплення опанованого матеріалу повторенням і

вправами.

1. Бесіда.

Діти, як ви розумієте поняття "доброта"?

Чи ми можемо його відчувати? Побачити?

Чи існує воно на землі? Де його можна знайти?

Робота в зошитах. Продовжимо речення: Доброта - це ...

Перевірка.

Складання твору-міркування. Переказування текстів, складених учнями.

V.Підсумок уроку.

ДОДАТОК 12

Тема. Л.Глібов "Лебідь, Щука і Рак".

Вивчення байки Л.Глібова "Лебідь, Щука і Рак" можна почати з роботи над читанковим зображенням Лебедя, Щуки і Рака. Він допоможе вчителеві уяснити причини невдалих дій героїв. Кожен з них робить те, що йому властиво: Лебідь рине в небо, Щука - у воду, а Рак, як йому належить, тягне назад. Саме це, як дізнаються діти з байки, стоїть на перешкоді сумісних дій. Для першого ознайомлення з текстом припустимо запропонувати дітям мовчазне читання з використанням певного завдання: виділити місце в тексті, де автор малює, як діють персонажі твору.

Мовчазне читання не виключає необхідності голосного прочитування тексту байки. Це робить учитель. Виразним читанням байки він створює цілісне уявлення про змальовані події й героїв, що беруть у них участь. Наступні етапи такі:

а) вибіркове читання (Якими словами байкар говорить про те, що хотіли зробити Лебідь, Щука, і Рак? Прочитайте слова, що передають занепокоєння. Знайдіть частину, у якій йдеться про те, чому у них нічого не вийшло);

б) відповіді на запитання ("Як ви розумієте слова "катма ходу?", "Чому Лебідь, Щука і Рак не можуть зрушити воза?", "У яких випадках ми говоримо "та тільки хура й досі там");

в) встановлення головної думки твору ("Чому Лебідь, Щука і Рак не змогли зрушити воза?" Прочитайте останні два рядки і подумайте: чи можемо ми сказати, хто з них винен? Яка ж мораль?).

У висновку вчитель загострює увагу дітей на тому, що саме засуджується в байці (безладдя) і до чого закликає байкар (до дружби, товаришування).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16