Учитель. У сім'ї Лесі Українки постійно панувало художнє слово. Леся вже в чотири роки вміла читати. У родині любили читати Кулішеві твори, оповідання Марка Вовчка, Андерсенові казки в перекладі М. Старицького, сербські пісні, які дуже полюбила Леся.
Учениця читає уривок вірша «Мрії» («У дитячі любі роки»).
Двоє учнів читають вірш «Конвалія» (7 строф).
Чи схвилювала вас ця поезія? Чим?
На які роздуми спонукала? Висловіть їх. Чого навчає цей вірш? (В обговоренні беруть участь учні з інших груп).
Стояла я і слухала весну...
б) Друга група.
Учитель. Тяжка була в Лесі Українки доля. Вона змалку дуже хворіла.
Учениця. Проте від хвороби Лесю відволікали хвилини поетичного натхнення, книги і природа. Природа в її віршах одухотворена, вона ніби живе людськими почуттями.
А весна гомоніла...
в) Третя група.
Учитель. Леся Українка стає відомою. У її талант повірили І. Франко, М.Павлик та ін. І сама вона повірила, що в боротьбі за волю рідного краю зможе прислужитися народові своїм огнистим словом:
Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє!
Учениця. Хоч би де була поетеса, завжди тужила за рідним краєм, за Волинню, в думках зринав образ України.
Учні читають поезії: «І все-таки до тебе думка лине», «До тебе, Україно» (2 строфи), «8ОЬ» («Соловейковий спів навесні»), «Сторононько рідна! Коханий мій краю!» (1 строфа), «Скрізь плач, і стогін, і ридання» (2 строфи).
Учитель. Дозвольте прочитати мій улюблений вірш поетеси «Вечірня година» (читає напам'ять).
Що об'єднує ці поезії? (Музикальність, наспівність, здається, що з кожного вірша звучить музика слова).
Спробуймо побути «маленькими композиторами». (Учні під лічбу «раз і два» намагаються створити мелодію на слова):
Кругом садочки, біленькі хати,
І соловейка в хаті чувати.
Ой, чи так красно в якій кра'їні,
Як тут, на нашій рідній Волині.
Ой, чи так красно в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Вкраїні.
(«Вечірня година»)
3. Доповнення, розширення й уточнення читацького досвіду учнів.
Учитель. Леся Українка часто зверталася у своїй літературній творчості до жанру казки.
Хто знає, які це казки? (учні називають). Які з них читали? Про що вони? Так, казки, перекази, повір'я, легенди навівали поетесі роздуми про Велета, Ізольду Білоруку, Мавку лісову, про Лелію. «Лелія» -- казка. Учні інсценізують казку.
Дійові особи: Лелія -- цариця, Павлусь, мама Павлуся, діти-лелії, маки, чорнобривці.
4. Підсумки уроку і завдання додому.
Учитель. До останніх хвилин не залишала Леся Українка своєї зброї -- поетичного слова. А її останнім акордом була молитва до сонця: «Сонце, сонечко, глянь, я сміюсь!»
ДОДАТОК 7
"Чому так гірко плакав хлопчик?"
В одній сім'ї був хлопчик-школяр, який славився на всю округу як великий бешкетник. Щодня приходили сусіди скаржилися на нього. Зі школи теж ішли не кращі новини: підручників не носив, писати не хотів, вчителя не слухався, дітей ображав...
Батьки у відчаї не знали, що їм робити. Ні добре слово, ніс варка, ні подарунки - ніщо не допомагало.
І от якось приходить хлопчик із школи і бачить, що посеред двору закопано високий стовп, обструганий, гладенький, він наче тільки чекає, щоб по ньому подертися вгору. Закинувши свій портфель, хлопчик так і зробив. Але, злізши, подумав: "Чого стовпа тут закопали?" Вийшов батько з хати і спитав, що погане він сьогодні накоїв.
Вдарив дівчинку і дістав двійку, - безтурботно й цинічно відповів син. Батько взяв два цвяхи і забив їх у стовп.
Що це ви робите, батьку? - спитав хлопчик.
Від сьогодні буду забивати стільки цвяхів, скільки зробиш негідних вчинків.
Хлопчик замислився. Вибіг на вулицю.
Минув рік. Повернувся якось хлопчик зі школи, глянув на стовп - а там усе чорно. Підійшов до батька і питає:
А що буде, якщо я стану добрі справи робити? Скільки добрих вчинків зробиш - стільки гвіздків буду витягати. І почав він старатись, і щодня батько витягав по кілька гвіздків. Минув ще один рік. Приходить хлопчик додому, а на подвір'ї зібралася вся сім'я.
Що сталося? - питає він їх.
Сьогодні в нас дуже велике свято. Ми вже знаємо, що ти зробив сьогодні добрий вчинок і батько витягне останнього цвяха.
Той так і зробив. Усі раділи, сміялися, а хлопчик упав під стовпом і гірко заплакав.
Довго заспокоювали його всі, а батько все допитувався, чого він так гірко плаче.
Нарешті хлопчик сказав:
- Гвіздки ви повитягали, але дірочки залишилися.
ДОДАТОК 8
Комплекс вправ які можна використовувати на уроках читання в 4 класі. Вірш "Зима"(П.Тичина)
На початку уроку дітей попросити закрити очі і уважно послухати музику. Музика повільна, тиха, нагадує завивання вітру (музика повинна створювати враження, що на вулиці зима). Під час звучання музики вчитель читає вірш. Після цього, виключивши музику - звертається до дітей:
Коли, ви слухали мене і музику, що ви відчували? На що була схожа музика? (Діти по черзі відповідають).
Вчитель зачитує вірш П.Тичини "Зима".
А тепер послухайте такий вірш - загадку і спробуйте сказати, що є спільним у цих віршах ?
Доню! Доню! - кличе мати,
-Швидше вийди-но із хати!
Дивина! Щезла стежка... Де вона?
Зникла десь і огорожа...
Сад на себе чом не схожий?
Що за диво? - Все село
Білим пухом занесло...
Дива зовсім тут нема --
Це в село прийшла...(зима).
(Відповіді дітей: розповідається про зиму).
Пригадайте назви зимових місяців.
-Що відбувається зимою? Поділіться на групи і по черзі будете пригадувати, що відбувається взимку. За правильну відповідь - один бал.
Команда, яка набере більшу суму балів - перемогла.
- Молодці! А тепер самостійно мовчки і дуже уважно прочитайте вірш і скажіть, які ознаки зими у вірші показав автор?
А чому місто здавалося поету дивним? А як би ви описали
зиму? (Діти по черзі називають ознаки цієї пори року, а вчитель їх записує на дошці).
А тепер, користуючись цими словами спробуйте скласти невеликий твір про зиму. Хто найкраще опише зиму -переможець.
Діти діляться на групи і обговорюють твір (2 хв.). Потім вчитель підходить до кожної групи і діти по черзі висловлюють речення, які продовжують попередні і в сукупності створюють твір.
Вчитель вголос зачитує твори і команди вирішують, який твір найкращий.
Автор описав зиму у вірші, але у вірші є дуже багато словосполучень іменника і прикметника, спробуйте їх знайти. Та команда, яка назве їх найбільше - виграла.
(Наприклад: іній - синій, дим патлатий, садом молодим, взолочені віконця, іній золотисто-рудуватий, світом молодим).
А які картини зимової природи вам допомогли уявити такі слова і вислови: "взолочені віконця", "дим патлатий, золотисто-рудуватий", "сад - як синій"? Що вони означають? (Діти пояснюють, вчитель допомагає уточнити поняття). А які ще можуть бути віконця, сад, дим?
Спробуйте прикметники автора замінити вашими прикметниками - синонімами. Що у вас вийшло?
Чому це було важко зробити?
Зараз я ще раз прочитаю вірш, а ви прослухайте і скажіть: як автор ставиться до зими? По чому це видно?
Молодці, а тепер погляньте на картинку , яка є у вашому підручнику "На Півночі дикій" (І.Шишкін). Чому художник так назвав картину? Як би ви її намалювали? (Малювання усне, по командах).
А чи можна поєднати вірш і картину? Як саме?
А зараз ви прочитайте з інтонацією вірш. (Читання ланцюжком). Вчитель підводить підсумки уроку.
Оповідання "Лісова сторожка" (Г.Тютюнник)
(На цьому уроці бажано навчити дітей правильно складати план, аналізувати твір).
- Відгадайте загадки. (Учитель зачитує загадки на зимову тематику.)
А чого ви вважаєте, що це йде мова пор сніг, зиму?
Які ви почули ознаки пори року? (Якщо дітям важко - вчитель заздалегідь на дошці записує дві загадки і допомагає дітям виявити ці ознаки.)
Ви знаєте, що існує в народі багато приказок і прислів'їв. А що це таке? А чим вони відрізняються від казки, загадки?
А тепер пограємо гру "Хто правильно пояснить". Я кожній команді роздам картку з прислів'ям, а ви повинні правильно і швидко його пояснити. (Наприклад: 1. Багато снігу - багато хліба. 2. Бережи ніс у великий мороз. 3. Де багато пташок, там немає комашок, тощо).
Сьогодні прочитаємо оповідання Г Тютюнника "Лісова сторожка". А чим відрізняється оповідання від вірша?
Читання оповідання вчителем.
Про яку пору року йде мова в оповіданні? Знайдіть ці рядки в тексті. А що означає слово "ожеледиця"? Якими синонімами можна замінити це слово?
Зараз ми відпочинемо і пограємо в гру "Об'єднайте синоніми". Я буду читати ряд іменників, які відносяться до одного синонімічного ряду, а ви спробуйте знайти слово, яке буде зайве. Коли ви це слово почуєте -хлопнете в долоні. (Наприклад: вітер, вихор, ураган, злива, буря; зал, кімната, кабінет, будинок, приміщення тощо) Словникова робота. Читання ланцюжком.
Чому автор так назвав своє оповідання? А як би ви назвали його? Чому?
Вибіркове читання.
Виберіть слова і вирази, які змальовують зовнішність лісника і характеризують його ставлення до природи; опис песика; опис сторожки; опис лісу.
Осмислення сприйнятого матеріалу.
Як ви гадаєте, чому ліс зустрів Дениска, як тата? Чому про песика сказано: "що він, бідовий"? З чого видно, що лісник, Дениско і песик - давні друзі?
Ви помітили, що в творі є дуже багато цікавих виразів? Якщо ні, я вам підкажу, а ви повинні їх пояснити. (Завдання на картках)
Ви вже добре знаєте зміст оповідання. Тепер спробуйте його поділити на окремі частини і скласти план. (Роботу закінчують дома.)
Казка "Казка про рідний край"
Ви вже вивчали вірші та оповідання про природу. А сьогодні ми прочитаємо казку «Казка про рідний край». Як ви думаєте: про що в ній йдеться мова? А що таке казки? А хто їх створює?
Які казки ви знаєте? Спробуйте пригадати. Поділіться на дві команди (Вчитель роздає картки. За дві хвилини напишіть назви казок.
Яка команда напише більше отримає нагороду.)
А тепер послухайте уважно казку.
Що в ній розповідається? (Діти визначають тему казки).
А тепер мовчки прочитайте казку. Під час читання поділіть текст на окремі частини і складіть план. Коли знайдете незрозумілі слова - випишіть. (Діти працюють)
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16
