Рефераты. Стратегії виходу на міжнародні ринки на прикладі ВАТ "Дніпропетровський трубний завод"

У розрізі холдингів і окремих заводів ситуація йде таким чином. ОМК нарощує обсяги виробництва. У червні 2007 року ОАО «Виксунський металургійний завод» випустило 79,8 тис. тонн труб різного сортаменту, що за останні два роки є абсолютним рекордом для підприємства. За 9 місяців 2008 р. на заводі було проведено 646 тис.т труб, що на 19,9% труб більше, ніж за аналогічний період 2007 р.

Інше трубне підприємство холдингу - «Альметьевський трубний завод», зменшило виробництво на 5,3%. У ОМК такий спад пояснюють зміною сортаменту труб [36].

Холдинг ТМК активно позиціонує себе на ринку Росії. За 9 місяців 2008 р. підприємствами холдингу ТМК відвантажено більше 1,824 млн. тонн труб різних видів, що на 20,4% перевищує об'єми відвантаження трубної продукції за 9 місяців 2007 р. З початку року на підприємствах компанії виплавлено більше 1,24 млн. тонн стали. У вересні трубний завод Волжський вперше провів більше 17 тис. тонн труб діаметром 1420 мм для потреб ВАТ «Газпром».

Позитивні виробничі показники були досягнуті ТМК в основному за рахунок розширення своєї присутності на ринках ближнього і дальнього зарубіжжя. Разом з тим, намітилася тенденція спаду темпів зростання виробництва, що прямо говорить про зниження попиту на трубну продукцію російськими нафтовими і газовими компаніями [37,38].

Слід зазначити, що негативний вплив на ринок роблять випереджаючі експортні постачання до Росії дешевої продукції українських виробників.

Виробництво труб на двох уральських підприємствах ВАТ «Челябінський трубопрокатний завод» і ВАТ новотрубний «завод Первоуральський» характеризується стабільністю. Слід зазначити збитковість ВАТ, що також зберігається на початку 2008 року, новотрубний «завод Первоуральський» по позиціях: неіржавіючі труби (-68,5%), труби електрозварювань (від -17% до –26,5%).

Ситуація на окремих сегментах ринку труб за 2008 р. в порівнянні з 2008 р. була наступною.

Як і раніше, високими темпами (на 22,8%) росло відвантаження труб нафтогазового сортаменту. Зростання об'ємів робіт в будівництві, ЖКХ, газифікації регіонів сприяв зростанню відвантаження профільних труб (+54,4%), а також водогазопровідних труб (+14,%). Залишається складним положення на ринку труб для машинобудування і теплоенергетики, що є наслідком збереження низьких темпів виробництва в трубо містких підгалузях машинобудівного комплексу: виробництві легкових автомобілів, тракторів і сільгоспмашин, підшипників, верстатів. Як наслідок, зменшилося в порівнянні з минулим роком виробництво підшипникових і котельних труб.

Оскільки вітчизняна металургійна промисловість функціонує в загальній системі світових господарських зв'язків, ситуація в металургійному комплексі Росії багато в чому залежить від тенденцій на світовому ринку металів [39,40].

Аналіз даних про собівартість труб, представлених основними підприємствами - виробниками труб (ВАТ трубний "завод Первоуральський", ВАТ "Сєвєрський трубний завод", ВАТ "Синарський трубний завод", ВАТ "Челябінський трубопрокатний завод", ВАТ трубний завод "Волжський") свідчить про те, що максимальну частку в структурі собівартості займають витрати на сировині. По різних видах труб вони складають в середньому від 60% до 85%, причому в 2008 році в порівнянні з 2007 р. ця частка в більшості випадків має тенденцію до підвищення. В кінці минулого року провідні металургійні комбінати країни – ВАТ «Северсталь», ВАТ «ММК», ВАТ «НЛМК» – збільшили ціни на (трубну заготівку) на 20%, аргументуючи це зростанням світових цін на метал, стримуючою ціновою політикою впродовж останніх років, зростанням цін на продукцію і послуги природних монополій. З квітня світові ціни пішли вниз, причому багато експертів прогнозують їх подальше зниження. Тим часом падіння цін на зовнішньому ринку ніяк не відбилося на цінах ринку внутрішнього [41]. Вони продовжували залишатися на колишньому рівні. МАП Росії провів аналіз відпускних цін на прокат, використовуваний для виробництва труб.

Антимонопольним законодавством не передбачено регулювання цін за винятком випадків, коли відповідно до статті 5 Закону РРФСР від 22.03.91 № 948-1 "Про конкуренцію і обмеження монополістичної діяльності на товарних ринках" здійснюється державний контроль діяльності господарюючих суб'єктів, що зловживають домінуючим положенням на відповідному товарному ринку, в частині порушення встановленого нормативними актами порядку ціноутворення, встановлення монопольно високих (низьких) цін.

Основні постачальники металопрокату кожен окремо не займають домінуючого положення на даному ринку (частка ОАО "Северсталь" складає 29%, частка ВАТ "НЛМК" - 25%, частка ВАТ "ММК" - 21%) і не є групою осіб в розумінні статті 4 Закони РРФСР "Про конкуренцію і обмеження монополістичної діяльності на товарних ринках". Проте їх сукупна частка на ринку металопрокату складає більше 75%, що дає підставу характеризувати їх положення на ринку як домінуюче [42]. Можна припустити, що підвищуючи ціни, російські металурги розраховували на частину доходів, які трубні підприємства на тлі можливого підвищення попиту на їх продукцію у зв'язку з майбутніми проектами будівництва нафтогазопроводів повинні були отримати від ПЕК. В результаті підвищення цін рентабельність чорної металургії ще до кінця минулого року дійсно збільшилася на 4-5%, чого не можна сказати про підприємства трубної галузі. Рентабельність в даний період (2007 – I півріччя 2008 р.) труб різного сортаменту значно коливалася, але не перевищувала 45-60%, що є прийнятним рівнем для металургійного підприємства. Разом з тим, по таких позиціях, як труби тонкостінні електрозварювання (ЧТПЗ), труби сталеві тонкостінні неіржавіючі (СИНТЗ), неіржавіючі труби, труби (ПНТЗ) електрозварювань, труби (СТЗ) електрозварювань рентабельність залишається негативною. Ціни, що піднялися, на російські труби змусили багато підприємств нафтогазового комплексу переорієнтовуватися на дешевшу іноземну продукцію. В результаті крупні контракти на постачання труб йдуть до зарубіжних виробників, а частка російських заводів на внутрішньому ринку зменшується. Таким чином ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» має ряд переваг [43]. Останньою змінною ринку чорного трубо прокату є аналіз привабливості ринку за основними параметрами. (Табл. 2.5)


Таблиця 2.5

Оцінка привабливості ринку трубопрокату Росії

Ознаки

Вага

Рейтинг

Зважений бал

Розмір ринку

0.10

4

0.40

Темпи росту

0.20

3

0.60

Конкурентна структура

0.15

3

0.45

Цінова політика

0.10

4

0.40

Рентабельність

0.30

5

1.50

Технологія

0.10

4

0.40

Соціальні фактори

0.05

3

0.15

Всього

1.00

-

3.90

Таким чином, ринок трубопрокату Росії є досить привабливим тому, що середньозважений бал є вище середнього (Таблиця 2.5). Оцінка привабливості ринку трубопрокату Росії є дуже важливим фактором у прийнятті рішення до якого саме ринку має змогу вийти ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» тому, що визначивши основні ознаки привабливості ринку та конкурентну ситуацію за ознаками, можна на перед сформулювати такі конкурентні заходи які б мінімізували ризики від входження на новий ринок [44].


2.3 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Дніпропетровський трубний завод»

Дніпропетровський трубний завод оснащений сучасними механізованими і автоматизованими трубопрокатними агрегатами, які у поєднанні з висококваліфікованими фахівцями дозволяють проводити високоякісну продукцію із стабільним рівнем якості в об'ємі 700 000 тонн труб різного сортаменту[45].

Підприємство випускає більше 3 000 профілерозмерів безшовних і електрозварювань труб з вуглецевих і низьколегованих сталей різного призначення – водогазопровідні, нафтопроводі, котельні, профільні, прецизійні, морські, біметалічні для підшипників ковзання, труби загального призначення і ін. Завод функціонує у складі чотирьох основних виробничих цехів.

9 листопада 1993 р. Дніпропетровський трубопрокатний завод ім. В.І. Леніна отримав офіційне свідоцтво про державну реєстрацію акціонерного товариства. В теперішній час ОАО ДТЗ випускає більше 3 тисяч типорозмірів безшовних і електрозварювань труб. Якість продукції заводу відповідає міждержавним стандартам (ДСТУ, ГОСТ), технічним умовам (ТУ), зарубіжним стандартам (DIN, ASTM, API, UNI) і європейським нормам (EN), що дозволяє бути активним учасником світового ринку [46]. Окрім внутрішнього ринку, підприємство здійснює постачання у всі країни СНД, Прибалтики, Східну і Західну Європу, Азію, Північну і Південну Америку.


Таблиця 2.6

Основні ринки збуту продукції Дніпропетровського трубного заводу

Види продукції

Зовнішній ринок тис. т. %

Ближнє зарубіжжя тис. т %

Далеке зарубіжжя тис. т. %

Труби сталеві

248.0 100

- - -- - - - - - - -

- - - - - - - - - - - -

Труби сталеві горячеформоровані гладкі

34.8 55.8

16.2 25.9

11.3 18.19

Труби сталеві зварні діаметром 114-480 мм.

0.51 0.3

0.22 0.13

170.7 99.6

Труби зварні водогазопровідні.

236.1 21.1

85.7 7.8

793.9 71.16

Лом чорних металів.

143.13 25.27

251.14 44.35

172.05 30.38

Труби сталеві зварні діаметром 114-480 мм.

61.7 8.87

- - - - - - - - - - - -

633.7 91.3

Труби г/к

19.2 69.8

8.3 30.1

- - - - - - - - - - -

Труби эл. Сварок.

14 100

- - - - - - - - - - - -

- - - - - - - - - - - -

Разом частка в загальному об'ємі

21.8

14.4

63.8

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.