Перший холдинг – ОМК – був сформований «де-юре» ще в початку 90-х, проте як самостійний гравець з прозорою і узгодженою в рамках вхідних в холдинг підприємств збутовою і маркетинговою політикою почав функціонувати в 2000 році.

Підприємства, що входять до складу ОМК, є двома крупним комплексом - трубний і металургійний, загальна чисельність співробітників яких більше 30 тис. чоловік [29].

Бізнес компанії диверсифікований. Продукція компанії застосовується в багатьох сегментах споживчого ринку і призначена для найважливіших галузей економіки: паливно-енергетичного комплексу, будівельної галузі, хімічного виробництва, електронної промисловості.

У трубний комплекс ОМК входять найбільший російський виробник труб - Виксунський металургійний завод і провідний виробник труб в середньому Поволжі Альметовський трубний завод. Труби, виготовлені на цих підприємствах, використовувалися і використовуються при споруді головних газонафтопроводів Росії. На російському ринку трубної продукції сумісна частка цих підприємств складає близько чверті сталевих труб, близько 30% труб великого діаметру. У металургійний комплекс ОМК входять Щелковський і Чусовськой металургійні заводи і завод "Губахинський кокс". Будучи провідними постачальниками унікальній продукції, необхідній в самих різних областях виробництва, підприємства комплексу грають важливу роль в розвитку економіки Росії [30]. Продукція заводів металургійного комплексу ОМК затребувана не тільки російськими, але і зарубіжними споживачами. Компанія ТМК (Севрський, Волоський, Синарський трубні заводи, а також Таганрозький металургійний завод) є прямим конкурентом ОМК і контролює найбільшу частку ринку труб.

Також сформований холдинг ЗАТ «Група «Челябінський трубопрокатний завод», до якого увійшли ВАТ «Челябінський трубопрокатний завод», ВАТ «Челябінський цинковий завод», ЗАТ «Магнітогорський завод заготовок – «Восток металлург монтаж», ВАТ «Завод спеціальних монтажних виробів», ЗАТ «Система комплексного постачання «Метріс».У 2007 році висновками МАП Росії задоволені клопотання ЗАО «ТМК» про придбання 100% голосуючих акцій ВАТ трубний «завод Волоський», ВАТ «Свинарський трубний завод», ВАТ «Северський трубний завод», ВАТ «Таганрозький металургійний завод», ЗАТ «Торговий Дім «ТМК» і ЗАТ «Торговий Дім «Синарський ТЗ». При видачі висновку МАП Росії врахував, що не дивлячись на підвищення концентрації на відповідних ринках, створення крупної горизонтально інтегрованої структури дозволяє підвищити конкурентоспроможність продукції на світовому ринку, підвищити привабливість для здійснення довгострокових інвестицій.

2.2 Аналіз сегментів ринку трубопрокату

На внутрішньому ринку трубні компанії конкурують в трьох основних сегментах: труб нафтового сортаменту, газонафтопровідних і загального призначення (рис 1.6). На ринок труб нафтового сортаменту (для здобичі нафти) в основному орієнтовані Таганрозький металургійний завод (Тагмет), Северський трубний завод (СТЗ), Синарський трубний завод (Син ТЗ), в загальному обсязі збуту яких постачання нафтовикам перевищують 70% [31].

Рисунок 2.5 Сегментація ринку трубопрокату в Росії

В основному ці заводи поставляють труби для нафтовидобутку (обсадні, насосно-компресорні, бурильні), у меншій мірі - нафтопровідні. Навпаки, для Челябінського трубопрокатного (ЧТПЗ) і Віксунського металургійного (ВМЗ) основним напрямом є постачання труби електрозварювальні великого діаметру для магістральних нафто- і газопроводів і відведень, хоча певну долю в збуті цих підприємств займають також труби нафтового сортаменту. Основний ринок збуту трубного заводу (ВТЗ) Волжського - нафтові компанії, проте стратегічно важливим для ВТЗ є і ринок труб великого діаметру (ТБД). Сьогодні ВТЗ є єдиним російським заводом, зайнятим цим перспективним виробництвом В 2001 році ВТЗ вперше почав постачання спіралешовної труби діаметром 1420 мм «Газпрому». Що стосується останнього заводу «Великої сімки» трубних підприємств, що поділили між собою цей ринок, - Першоуральського Новотрубного (ПНТЗ), то він орієнтований в основному на труби загального призначення [32]. В цілому, з 2004 по 2008 рік спостерігалася позитивна динаміка виробництва труб російськими металургійними. Зниження виробництва труб в 2006 році було пов'язане із зниженням попиту на них з боку підприємств нафтогазовидобувної промисловості, а також втратами виробництва через недостатнє забезпечення передільним металом (штрипсом) трубоелектросварних станів малих розмірів до 114 мм. (Табл 2.2.1 ). Порівняння рівня виробництва 2006 року з рівнем 2008 року показує, що найбільше зниження обсягів виробництва допустили підприємства, орієнтовані на постачання труб паливно-енергетичному комплексу. Зокрема, ВАТ «Челябінський трубопрокатний завод» понизив випуск продукції на 15%, ВАТ «Виксунський металургійний завод» на 10%. Недостатнє забезпечення штрипсами відбилося на випуску труб ВАТ «Таганрозький металургійний завод» (зниження виробництва на 16%) і ОАО «Альметьевський трубний завод» (зниження виробництва на 47%).

Таблиця 2.2

Динаміка об’ємів реалізованої продукції основних конкурентів

При проведенні аналізу конкурентної структури, важливе значенні має визначення конкурентності ринку, під якою розуміють здатність окремої фірми здійснювати вплив на весь ринок товару, перш за все змінюючи ціну виробляємого товару [33,34]. Чим нижче можливість кожної фірми галузі вплинути на ринок реалізуємого ним товару, тим більш конкурентним він є. У нашому випадку ринок є олігополістичною конкуренцією. Кількість фірм в галузі не достатньо велика, бар’єри входження на ринок досить високі.

Таблиця 2.3

Матриця конкурентних переваг конкурентів.

Основні конкуренти, що перелічені у таблиці. 2.2. мають ряд як конкурентних переваг та і недоліків [35]. Зобразимо їх на матриці конкурентних переваг, яка базується на оцінці характеристики за наступною шкалою, де «+» - найменший ступінь конкурентної переваги, а «+++++» - найбільший.

Таблиця 2.4

Знижки, вживані деякими заводами

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12