Такий комплексний міжсекторальний підхід і впровадження нових медичних та організаційних технологій дали змогу поліпшити рівень здоров’я дітей та жінок і в кінцевому результаті — зменшити плодово-малюкові втрати та знизити материнську смертність.
Проте досягнуті показники залишаються все ж гіршими, ніж в інших країнах Європи. Тому для подальшого покращення стану здоров’я дітей та жінок репродуктивного віку необхідні значні інвестиції, раціональне використання наявних ресурсів та приведення якості надання медичної допомоги у відповідність до стандартів ВООЗ, а головне — потрібно сформувати у населення розуміння необхідності збереження власного здоров’я [4].
Важливим впробуванням для організму жінки є вагітність та народження дитини. Протягом дев’яти місяців організм жінки, всі його органи та системи, кожна клітинка працювали на те, щоб виносити та народити дитину. Вчені вважають, що післяпологовий період – це заключна стадія дуже складного процесу, яка характеризується зворотним розвитком змін, що мали місце в організмі жінки під час вагітності та пологів, становленням та розквітом лактаційної функції молочних залоз. Його ще іноді називають четвертим періодом пологів, щоб підкреслити значимість даного етапу для здоров’я жінки.
Триває післяпологовий період у середньому 6-8 тижнів, розпочинаючись відразу після народження дитячого місця (плаценти) і закінчуючись завершенням зворотного розвитку статевої, ендокринної, нервової, серцево-судинної та інших систем організму.
Після відділення плаценти знижується рівень гормонів естрогену і прогестерону. Починають у великій кількості вироблятися гормони, необхідні для лактації, такі як окситоцин і пролактин. У жінки набухають і збільшуються груди, у них виробляється молозиво, а потім молоко.
Відразу після пологів матка важить 1000-1200 грам. До кінця першого тижня післяпологового періоду її маса зменшується до 500-600 грам, другого – до 350 грам, третього – до 200 грам. В кінці післяпологового періоду маса матки складає 60-70 грам. Зворотний розвиток матки супроводжується процесом відновлення її слизової оболонки. Не плацентарні ділянки внутрішньої поверхні матки завершують епітелізацію вже на 10 добу після пологів. Матка продовжує скорочуватися, при цьому жінка може відчувати легкі перейми, особливо під час годування грудьми, коли дитина інтенсивно ссе. Під час скорочення ушкоджена поверхня на стінці матки, що виникла після відторгнення плаценти, починає гоїтися.
З рани виходять післяпологові виділення, що складаються з крові, часточок тканини і кров'янистого секрету. Кров'янисті виділення виявляються в жінки перші два дні. Вони можуть бути досить активними, сильніші, ніж у перші дні місячних. Після цього виділення стають кров'янистими-серозними і зовсім серозними. Повністю слизова оболонка матки відновлюється лише за 6-8 тижнів. Приблизно такий час потрібний і для відновлення звичної роботи яєчників, м’язів піхви та тазового дна.
Складні зміни у нервовій та ендокринній системі викликають «немотивовані» зміни настрою (плаксивість, депресію, нервозність) жінки.
Великі перебудови торкаються ендокринної системи. З жіночого організму пішов орган ендокринної системи - плацента, що підтримував на необхідному рівні не тільки гормони маляти, але й регулював гормональний баланс в організмі жінки. Залози внутрішньої секреції теж змінюються - вони зменшуються в розмірах, тому що під час вагітності й пологів працювали з великим навантаженням. Однак, зберігається на високому рівні робота гормонів, які повинні забезпечувати лактацію. Змінюються молочні залози. Вони як би підбудовуються під годівлю саме тієї дитини, що народилася в цієї мами. Почавши з декількох крапельок молозива, організм поступово вчиться виробляти молоко, що відповідає віку й потребам маляти. Процес установлення лактації займає досить довгий термін і повинен завершиться настанням стадії зрілої лактації.
Як уже було зазначено вище, ці зміни не можуть відбутися швидко. Перехідний період, час відновлення всіх функцій і стабілізації нового стану - лактації, триває близько 6 тижнів. Однак, наскільки успішно він буде проходити, дуже залежить від того, якими минули пологи.
Біологічно нормальні пологи припускають, що в організмі жінки спрацьовують механізми, що допомагають їй відновлюватися легко й без проблем. Ці механізми включаються, якщо пологи відповідають природній схемі.
Мета дослідження: обґрунтувати сучасні напрямки і методи відновлення здоров'я жінок у післяпологовому періоді.
Об'єкт дослідження: методика реабілітації жінок у післяпологовому періоді.
Предмет дослідження : засоби і методи реабілітації жінок у післяпологовому періоді.
Суб'єкт дослідження: жінки у післяпологовому періоді.
Завдання дослідження:
Проаналізувати науково-методичну літературу, досвід роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення жінок в післяпологовому періоді.
Підібрати методику занять оздоровчими видами гімнастики з жінками після народження дитини, та визначити основні проблеми жіночого організму в післяпологовому періоді.
Оцінити ефективність підібраного комплексу на відновлення стану здоров’я жінок після пологів.
Методи дослідження: аналіз літературних джерел, функціональні тести, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Гіпотеза дослідження: можна припустити, що методика відновлення жінок в післяпологовому періоді повинна містити в собі комплексні заходи з фізичної та психоемоційної реабілітації.
Теоретична значимість : методика занять для оптимізації фізичного та психічного стану жінки у післяпологовому періоді (протягом 6-8 тижнів після пологів) детально розроблена, її застосування сприяє повноцінному відновленню функціонального стану організму після народження дитини.
Практична значимість : результати роботі стануть у нагоді фахівцям з акушерства та фізичної реабілітації для відновлення жінок після вагітності та пологів.
З моменту народження посліду починається післяпологовий період, тривалість якого становить приблизно 6-8 тижднів. Протягом цього часу в організмі породіллі відбуваються дуже важливі фізіологічні процеси: всі зміни, які виникли у зв'язку з вагітністю і пологами, зазнають зворотного розвитку (інволюції). Такі зміни відбуваються у статевих органах, ендокринній, нервовій, серцево-судинній та інших системах. Виняток становлять молочні залози, функція яких досягає максимального розвитку саме в післяпологовий період [1].
Найбільш значні зміни в післяпологовий період відзначаються у статевій системі, особливо в матці. В перші години після пологів стінки матки стовщуються, вона набуває кульоподібної форми, дно її розташовується на рівні пупка, тобто в середньому на 15 см вище лобка. Поперечний розмір матки відразу після пологів становить 12-13 см, маса 1000 г.
Процес інволюції матки стрімкий. Внаслідок скорочень м'язів розміри її зменшуються. Про ступінь скорочень матки можна робити висновок за рівнем стояння її дна. Щодня цей рівень зменшується на 1,5-2 см (приблизно на 1 поперечний палець). Формування шийки і зіва відбувається внаслідок скорочення циркулярних м'язів, що оточують, внутрішній отвір каналу шийки матки. На 10-ту добу після пологів канал цілком відновлюється, але зовнішній зів закривається повністю протягом 3-го тижня після пологів, набуваючи при цьому щілиноподібної форми.
Наприкінці 6-8-го тижня після пологів величина матки відповідає її величині до вагітності, а маса дорівнює 50-60 г.
Після народження посліду внутрішня поверхня матки - це суцільна рана, особливо в тій ділянці, де раніше прикріплялася плацента. В процесі заживлення внутрішньої поверхні матки з'являються післяпологові виділення - лохії. Їхній характер протягом післяпологового періоду змінюється. Якщо в перші 3-4 доби вони кров'янисті, то на 4-5-ту добу набувають характеру серозно-сукровичної рідини, а на 10-ту добу стають світлими, рідкими, без домішок крові. Поступово зменшується і кількість лохій, з 3-го тижня вони скудні, а з 5- 6-го тижня виділення з матки взагалі припиняються.
На 6-7 добу післяпологового періоду зникає набряк зовнішніх статевих органів, заживляються розриви шийки матки, піхви і промежини, відновлюються тонус м'язів і фасцій тазового дня. У вихідне положення поступово повертаються маткові труби, яєчники, зв'язковий апарат.
В яєчниках закінчується регрес жовтого тіла і починається дозрівання фолікулів. У більшості матерів, які не годують груддю, на 6-8-му тижні після пологів настає менструація. В годувальниць менструації відсутні протягом кількох місяців або й усього періоду годування груддю.
Перша менструація після пологів найчастіше відбувається без овуляції. Надалі процес овуляції поновлюється, і менструальна функція відновлюється повністю [2-5].
Черевна стінка поступово зміцнюється здебільшого внаслідок скорочення м'язів і найбільш розтягнутих тканин навколо пупка. Рубці вагітності на передній черевній стінці після пологів бліднішають і залишаються назавжди.
Під час вагітності в молочних залозах відбуваються зміни, які підготовляють їх до секреції молока. Вже під час вагітності і протягом перших днів після пологів з молочних залоз виділяється молозиво. Воно містить білки, жири, солі, ферменти, вуглеводи, антитіла, епітеліальні клітини залоз, молозивні тільця, які є клітинами з жировими включеннями.
На 3-тю-4-ту добу післяпологового періоду набрякають молочні залози і з'являється молоко. Це гормонозалежний процес. Він регулюється лютеотропним гормоном гіпофіза і центральною нервовою системою. Молоко за своїм складом не дуже відрізняється від молозива, воно містить близько 88 % води, 1,5-2 % білка, 3,5-4 % жирів, 7 % вуглеводів. Процес набухання молочних залоз може бути непомітним або супроводитися зміною загального стану породіллі - підвищенням температури тіла, ознобом і болем у молочних залозах [6].
Загальний стан породіллі при фізіологічному перебігові післяпологового періоду не дуже змінюється. Протягом перших годин після пологів відзначають сонливість, втомлюваність, що пов'язано з психоемоційним і фізичним навантаженням під час пологів. Температура тіла у межах норми. Першої доби після пологів підвищується діурез. При пониженні тонусу м'язів передньої черевної стінки, набряку шийки сечового міхура при патологічному перебігу пологів, а також у разі тривалого перебування в ліжку в породіль можливе затримання сечі. При утрудненому сечовипусканні призначаються ін'єкції прозерину внутрішньом'язово. Якщо це не допомагає, катетеризують сечовий міхур. Нерідко буває запор внаслідок атонії кишечника. У разі затримки випорожнення роблять очисну клізму або дають проносне.
Нині в післяпологовому періоду запроваджено активний режим породіль. Його суть зводиться до раннього вставання після неускладнених пологів (через 2 год. після переведення до палати), самостійного виконання гігієнічних процедур [7].
Здорова породілля не потребує особливої дієти. Перші 3 доби породілля одержує рідку їжу, а надалі - звичайне харчування (сир, яйця, сметану, каші, солодкий чай, кава з молоком, печиво). Потрібні також ягоди, фрукти, овочі. Протипоказані гострі страви, консерви, алкогольні напої.
Під час пологів усі м'язи живота перенапружувалися, і протягом декількох тижнів може відчуватися м'язовий біль. Неприємні відчуття можуть спричиняти розриви чи розрізи промежини, а також шов після кесаревого розтину. Припинення виділень може розглядатися як ознака того, що шийка матки добре закрилася, і можна знову приймати ванну. Спринцювання піхви абсолютно забороняється.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
