А в контрольній групі (табл. 3.2) відбулася так ж зміна в протилежному напрямку. Аналогічні зміни спостерігаються і з показниками обхвату гомілки.
При порівнянні показників кардіореспіраторної системи після експерименту слід зауважити, що всі вони, крім артеріального тиску, мають істотну (p<0.01) різницю в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 - Порівняння показників кардіореспіраторної системи основної і контрольної групи після експерименту
Назва показнику
Екпериментальна група
Контрольна група
t розрах.
_
X± m
у
У
АТ систолічне, мм рт.ст
109,17 ±1,22
9,36
105,88±1,18
7,38
1,96*
АТ діастолічне, мм рт.ст
71,2 ±0,74
5,67
70,43 ±0,87
5,42
0,69*
ЧСС спокою, уд/хв
70,12 ±0,53
4,04
73,05±0,63
3,94
3,61**
ЧД на початку тренування, уд/хв
14,33 ±0,18
1,41
15,6±0,15
0,93
5,42 **
ЧД після тренування, уд/хв
15,25±0,14
1,05
16,05±0,16
1,01
3,81**
ЖЄЛ, мл
3200±39,97
306,98
2870±65,44
408,69
4,35**
Проба Штанге, сек
50,03±1,21
9,26
35±1,57
9,81
7,68**
Проба Генча, сек
34,77±0,53
4,09
20±0,75
4,69
16,23**
* - різниця невірогідна (р> 0,01); ** - різниця вірогідна (р< 0,01)
Під час виконання стандартного навантаження пульс жінок основної групі був нижчим, ніж у контрольній, що свідчить про кращу адаптацію кардіореспіраторної системи до фізичного навантаження та покращення процесів відновлення. Це дало можливість індивідуального збільшення навантаження на тренуванні жінок основної групи і проведення основної частини занять з більшою інтенсивністю про що свідчать вищі показники пульсу в основній частині.
Інтенсивність занять на початку дослідження в основній та контрольній групі була майже однаковою (середні показники 53% та 51% відповідно)
В кінці дослідження жінки експериментальній групи займалися з інтенсивністю близько 62%, а у контрольній – 40%.( табл.3.4 ).
Таблиця 3.4 - Порівняння показників фізичної підготовленості експериментальної та контрольної груп після експерименту
Назва вправи
Експериментальна група
t
розр
Присідання, разів
4,9±0,19
1,47
4±0,2
1,24
3,3**
Згинання-розгинання рук з колін, разів
20±0,43
3,28
13,05±0,44
2,73
11,5*
Нахил в положенні сидячі, см
15,07±0,5
3,8
12±0,5
3,11
4,41*
Проба Яроцкого, сек
28±1,26
9,68
26,1±0,87
5,44
1,25
Проба Бондаревського, сек
23,5±0,99
7,63
20,08±0,51
3,21
3,05**
Проба Руф’є, уд/хв
5,08±0,13
6,51±0,17
1,04
6,79*
Різниця вірогідна: *- р<0,01; ** - р <0,1; - р *** <0,5
Зниження пульсу в основній частині заняття у контрольній групі свідчить про те, що з часом ці жінки адаптувалися до однотипного тренувального навантаження.
Незважаючи на те, що навантаження в основній групі було значно більшим ніж у контрольній, показники пульсу після закінчення заняття в основній та контрольній групах не мали істотної різниці, що свідчить про більш кращі процеси відновлення у основній групі.
Порівняння результатів дослідження фізичної підготовленості в основній та контрольній групах після експерименту свідчить, що всі показники, крім даних проби Яроцького, суттєво відрізняються один від одного (табл. 3.5).
Таблия 3.5 - Порівняння показників фізичної підготовленості основної та експериментальної групи наприкінці експерименту
t розр
Згинання-розгинання рук в упрі лежачі з колін, разів
20 ±0,43
2.73
Нахил в положенні сидячи, см
28±1,28
Проба Бондаровського, сек
Рівень розвитку фізичних якостей у жінок контрольної групи протягом періоду дослідження достовірно не змінився. Слід відзначити, що вихідні показники гнучкості у жінок контрольної та експериментальної груп перевищували нормативні величини i в ході дослідження суттєво не змінились.
За спостереженням інструкторів, 2 - 3 кратні заняття йогою в тиждень допомагали жінкам контролювати набір ваги, зберегти гарну фізичну форму до пологів, швидше відновитися після пологів.
Рисунок 1. Відсотковий графік 10 бальної оцінки у жінок після пологів по Единбурській шкалі післяпологової депресії
З боку психічного стану в жінок експериментальної групи були зареєстровані значні позитивні зрушення: спостерігалося значне врівноваження настрою, підвищення загального емоційного фону, відсутнє занепокоєння, страх перед майбутнім.
1. В ході дослідження було опрацьовано 57 літературних джерел з теми дослідження. В ході аналізу науково-методичних матеріалів та досвіду роботи фахівців лікувальної та оздоровчої фізичної культури з відновлення жінок в післяпологовому періоді, було визначено, що післяпологовий період - це заключна стадія гестаційного процесу, яка характеризується зворотним розвитком змін, що мали місце в організмі жінки під час вагітності та пологів, становленням і "розквітом" лактаційної функції молочних залоз. Щоб підкреслити важливість даного етапу для здоров'я, його ще іноді називають четвертим періодом пологів. Триває він у середньому 6-8 тижнів - розпочинається відразу після народження "дитячого місця", тобто плаценти, і завершується повним відновленням звичної діяльності статевої, ендокринної, нервової, серцево-судинної та інших систем. В результаті аналізу літератури ми вияснили, що велике значення фізична культура має в післяпологовий період. Дотримання правильного рухового й гігієнічного режиму допомагає зміцнити організм, підсилює його опірність к багатьом захворюванням. Медичною наукою встановлено, що кількість ускладнень у післяпологовому періоді значно менше в жінок, що займаються фізичною культурою.
2. Було розроблено комплексну методику з відновлення фізичного здоров’я в післяпологовому періоді, що включала в себе комплекс фізичних вправ та вправи на релаксацію (спрямовані на відновлення психо-емоційного стану).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
