o Овалоцити – еритроцити, овальної форми, без просвітлення в центрі.
o Стоматоцити – еритроцити з лінійним просвітленням в центрі у вигляді рота.
o Ксероцити – еритроцити зі зменшеним об’ємом клітини.
o Акантоцити – еритроцити з шипами на поверхні.
Класифікація анемій за колірним показником
I. Анемія гіпохромна (колірний показник <0,8)
До цього типу анемій відносяться залізодефіцитна анемія, залізоперерозподільна анемія, залізонасичена анемія, таласемія.
II. Анемія нормохромна (колірний показник 0,85-1,05).
До цього типу анемій відносяться гіпопластична анемія, більшість гемолітичних анемій, гостра постгеморагічна анемія та метапластичні анемії.
III. Анемія гіперхромна (колірний показник >1,05)
До цього типу анемій відносяться В12-дефіцитна та фолієводефіцитна анемії.
Примітка:
Колірний показник (КП) – величина, що відображує вміст гемоглобіну в еритроциті, розраховується за формулою:
, де 1 г%=10 г/л
Приклад розрахунку: гемоглобін 90 г/л, еритроцити 3,5×1012/л
Класифікація анемій за здатністю кісткового мозку до компенсації.
I. Анемія регенераторна (кількість ретикулоцитів 0,5-5%)
До цього типу анемій відноситься залізодефіцитна анемія.
II. Анемія гіперрегенераторна (кількість ретикулоцитів >5%)
До цього типу анемій відносяться гостра постгеморагічна анемія, гемолітичні анемії, залізонасичена анемія.
III. Анемія гіпорегенераторна (кількість ретикулоцитів <0,5%)
До цього типу анемій відносяться В12-дефіцитна анемія, фолієводефіцитна анемія, гіпопластична анемія
Для статистичної звітності та забезпечення наступності у процесі ведення хворого з анемією використовується міжнародна класифікація хвороб (МКБ-10):
Анемії, що пов’язані з харчуванням (D50-D53)
D50 Залізодефіцитна анемія
D51 В12-дефіцитна анемія
D52 Фолієводефіцитна анемія
D53 Інші анемії, що пов’язані з харчуванням або фолатами
Гемолітичні анемії (D55-D59)
D55 Анемія внаслідок ферментних порушень
D56 Таласемія
D57 Серповидно-клітинні порушення
D58 Інші спадкові гемолітичні анемії
D59 Набута гемолітична анемія
Апластичні та інші анемії (D60-D64)
D60 Набута чиста червоноклітинна аплазія (еритробластопенія)
D61 Інші апластичні анемії
D63 Гостра постгеморагічна анемія
D64 Інші анемії
Загальні відомості про еритропоез
Ø Поява, проліферація та визрівання клітин еритроїдного ряду відбувається під впливом еритропоетину та мікрооточення на стовбурові клітини у червоному кістковому мозку, а також залежить від наявності достатньої кількості заліза, кобаламіну (вітаміну В12) та фолієвої кислоти.
Ø Схема еритропоезу: поліпотентна стовбурова клітина → КУО-Г та Е (колонієутворююча одиниця гранулоцитопоезу та еритропоезу) → КУО-Е (колонієутворююча одиниця еритропоезу) → проеритробласт → базофильний еритробласт → поліхроматофільний еритробласт → оксифильний еритробласт → ретикулоцит → еритроцит.
Ø Потрапивши з кісткового мозку до периферичної крові, ретикулоцити за одну добу перетворюється на еритроцити. В свою чергу, еритроцити циркулюють в крові протягом приблизно 120 днів, а потім захоплюються та руйнуються макрофагами селезінки.
ЗАЛІЗОДЕФІЦИТНА АНЕМІЯ
Залізодефіцитна анемія – це анемія, яка характеризується дефіцитом заліза в сироватці крові, кістковому мозку та депо (селезінка, печінка).
Латентний дефіцит заліза – це стан, який характеризується зниженням кількості заліза в депо та зниженням транспортного заліза (феритина) при ще нормальних показниках гемоглобіну та еритроцитів.
Залізодефіцитною анемією та латентним дефіцитом заліза страждає 20% населення планети.
Загальні відомості про обмін заліза.
Ø Загальний вміст заліза в організмі людини 4-5 г.
Ø Залізо міститься в багатьох продуктах харчування тваринного та рослинного походження, але найліпше залізо всмоктується з м’яса.
Ø Абсорбція заліза відбувається у дванадцятипалій та проксимальних відділах худої кишки.
Ø Добова потреба у залізі, що надходить з їжею, приблизно 10-20 мг.
Ø Протягом доби в нормі адсорбується 1-2 мг заліза та стільки ж втрачається з калом, сечею, епітелієм шкіри.
Ø З кишечнику до депо залізо транспортується у комплексі з білком трансферіном.
Ø Депонування (зберігання) заліза здійснюється у складі макромолекул феритина (водорозчинний) та гемосидеріну (малорозчинний у воді).
Ø Феритин та гемосидерин накопичуються у макрофагах кісткового мозку, селезінки та печінки.
Ø Затрати заліза на еритропоез складають 25 мг на добу (переважно використовується те залізо, що звільнилося після руйнування еритроцитів в селезінці, а не те, що потрапило до організму з їжею).
Ø Залізо у складі гемоглобіну (основний фонд) 75%, у складі резервного фонду (феритин та гемосидерин) – 20%, у складі тканинного фонду (міоглобін та дихальні ферменти) – 5%.
Етіологія залізодефіцитної анемії.
I. Хронічні крововтрати
· маткові крововтрати (дисфункціональні маткові кровотечі, міома матки, ендометріоз, злоякісні пухлини матки, наявність внутріматкових контрацептивів та ін.)
· крововтрати з травного тракту (виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, рак шлунка, рак тонкого або товстого кишечнику, дивертикули, поліпи, варикозне розширення вен стравоходу, геморой та ін.)
· крововтрати в закриті порожнини (ендометріоз, синдром Гудспасчера)
· кровохаркання (туберкульоз, рак легень)
· гематурія (гломерулонефрит, сечокам’яна хвороба, туберкульоз, рак сечового пузиря та ін.)
· носові кровотечі (артеріальна гіпертензія)
· геморагічний діатез (крововтрати можуть бути з будь-якого джерела)
· інвазія анкілостомами
II. Підвищена потреба у залізі
· вагітність, пологи та лактація
· період статевого визрівання та зростання
· інтенсивні заняття спортом
· на фоні лікування вітаміном В12
III. Недостатній вихідний рівень заліза
· у новонароджених та дітей молодшого віку, матері яких хворіли на анемію
IV. Недостатнє надходження заліза з їжею
· суворе вегетаріанство
· низький рівень життя
· анорексія
V. Порушення всмоктування заліза
· Хронічні ентерити з синдромом мальабсорбції
· Резекція тонкого кишечнику
· Резекція шлунку за методом Більрот II
VI. Порушення транспорту заліза
· Спадкова гіпотрансферінемія
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
