Таким чином, доходимо висновку, що баланс підприємства є недостатньо ліквідним, тож виникає необхідність ретельного дослідження наступних питань:

Визначення коефіцієнтів ліквідності балансу (див. табл.2.9).

За даними табл.2.9 не відповідає нормативним характеристикам тільки показник абсолютної ліквідності (має нульове значення при нормативному ? 0,2), що підтверджує зроблені вище висновки.

Таблиця 2.9

Коефіцієнти ліквідності балансу

*при розрахунках використовуються дані, наведені в табл.2.2

Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості

Дебіторська і кредиторська заборгованість виникає внаслідок розрахунків підприємства з покупцями, постачальниками, фінорганами, підрядчиками, робітниками і службовцями, органами соцстрахування, депонентами, підзвітними особами тощо.

Значні розміри дебіторської і кредиторської заборгованості призводять до самовільного перерозподілу оборотних засобів між підприємствами.

Дебіторська заборгованість - це відволікання з діяльності підприємства оборотних засобів, що є причиною фінансових ускладнень [39]. Кредиторська заборгованість - результат напруженого фінансового стану; в результаті нестачі необхідних засобів затримується виконання платежів різними організаціями та особами. Суворий контроль за своєчасною виплатою кредиторської заборгованості має велике значення, оскільки затримання платежів може стати причиною фінансових ускладнень підприємств-кредиторів і негативно позначитися на виробничих стосунках.

Дебіторська заборгованість показана в розділі II балансу за статтями "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" та "Дебіторська заборгованість за розрахунками".

Аналіз дебіторської заборгованості треба починати з вивчення даних балансу, за якими визначають ступінь збільшення або зменшення їх протягом звітного періоду. За даними балансу, дебіторська заборгованість за товари, роботи на кінець року збільшилася порівняно із початком звітного періоду на 463,80 тис. грн. Поряд з цим, збільшилася і чиста реалізаційна вартість на 407,6т. грн. Резерви сумнівних боргів протягом року ліквідовано (на всю сумі від початку року, що становила 1 089,2). Далі визначається невиправдана заборгованість і з'ясовуються причини її виникнення. Важливим завданням аналізу є визначення за даними пояснювальної записки або відомостей дати виникнення кожної суми заборгованості, що дає змогу встановити строки застарілості позову.

Необхідно відрізняти допустиму заборгованість від невиправданої. Допустима дебіторська заборгованість - це заборгованість, яка виникла згідно із пред'явленими претензіями, і заборгованість підзвітних осіб [41]. До невиправданої дебіторської заборгованості належать: заборгованість конкретних осіб при нестачах, розтратах і крадіжках; заборгованість відділу капітального будівництва внаслідок порушення фінансової дисципліни; нестатки і витрати від зіпсуття товарно-матеріальних цінностей, не списаних з балансу в установленому порядку, а також уся прострочена заборгованість.

Треба також аналізувати заборгованість за окремими покупцями і строками виникнення заборгованості. Постійний облік і аналіз дебіторської заборгованості дає можливість вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Інформація, одержана від такого аналізу, необхідна як для внутрішнього управління, так і для зовнішніх користувачів, оскільки вони хочуть бути обізнаними щодо стану дебіторської заборгованості підприємств-партнерів. Збільшення дебіторської заборгованості призводить до нестійкості фінансового стану.

На практиці існує декілька показників, які характеризують стан дебіторської і кредиторської заборгованості (див. табл.2.10).

Таблиця 2.10

Стан дебіторської і кредиторської заборгованості

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості вказує на збільшення або зниження комерційного кредиту, яке підприємство надає. Збільшення коефіцієнта означає скорочення продажу в кредит. Зменшення коефіцієнта, яке має місце на даному підприємстві на 0,24 п. п., означає збільшення обсягів кредитів, що й може бути причиною зменшення показників ліквідності балансу підприємства, тож потребує усунення чи зменшення даного явища (наприклад, шляхом зменшення термінів надання комерційних кредитів, переліку кредитованих контрагентів тощо). Регулятором цього коефіцієнта є також виручка від реалізації, що крім вказаних заходів може відбивати й цінову політику підприємства.

Середній строк оборотності дебіторської заборгованості характеризує середній строк погашення дебіторської заборгованості. Збільшення цього показника оцінюється позитивно, і навпаки. На даному підприємстві, як бачимо з розрахунків, наведених в табл.2.10 не вживаються заходи щодо прискорення погашення дебіторської заборгованості, оскільки строк погашення дебіторської заборгованості на кінець звітного року значно збільшився (на 459,72).

Описані вище явища погіршуються зменшенням середнього періоду погашення кредиторської заборгованості (на 7,66), тобто підприємство, не отримуючи скоріше власні кошти, вимушено в прискорюваному темпі оплачувати власні борги.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11