Перед виходом в ефір текст обов’язково треба прочитати вголос і простежити, щоб у ньому не було складних для вимови поєднань слів;

Мова інформаційного повідомлення має бути чіткою. «Оскільки в повідомленнях висвітлюються найрізноманітніші теми, то й стилі можуть використовуватися різні. Мова інформації не повинна бути надто офіційною. Розмовна лексика наближує глядача до інформації, особливо тієї, в якій він зацікавлений»;

Отже, мова інформаційного повідомлення повинна бути простою, доступною, точною та зрозумілою. А стиль, що використовується ведучим - лаконічний, зорієнтований на розмовний варіант літературної мови та нейтральну лексику.

Для того щоб глядач максимально сприйняв подану інформацію, ведучі дотримуються таких вимог:

коментар ведучого повинен бути зрозумілим і чітко організованим;

лексика ведучого повинна бути вдало підібраною, слова, що використовуються - зрозумілими глядачеві;

артикуляція повинна бути чіткою;

темпоритм повинен дозволяти глядачеві стежити за змістом і легко сприймати його;

інтонаційна побудова повинна відповідати змісту сюжету;

«У практиці зарубіжного телевізійного мовлення перші фрази повідомлення називають заголовками новин. Серед українських журналістів перше речення, в якому викладено суть новини, заведено називати початком новини». Ведучий у свою чергу повинен викласти найсуттєвішу частину повідомлення - «те, що відразу приверне увагу глядачів». Писати треба просто і зрозуміло. Ведучий новин має вибрати найважливіші елементи сюжету для підводки, і «не перенасичувати ними текст повідомлення». «Кожен абзац, має містити одну ідею…» короткі речення необхідно чергувати з довгими (7+2+2), щоб уникати монотонності. Повідомлення добре сприймають, якщо:

повторюється ключове слово, вжите на початку або в попередньому абзаці;

використовується синонім до ключового слова або поняття вжитого перед ним;

вживаються особові та вказівні займенники (який, він, вона, вони, той, цей) щодо слів, ужитих перед цим;

є перехід від факту до факту за допомогою слів-зв'язок для позначення часу або місця «тоді, тут, одночасно, до цього); для наведення прикладу (наприклад, нагадаємо що); для підкреслення виразності (насамперед, навіть, крім того); для позначення зміни погляду (проте, однак, але, незважаючи)

«Проте деякі слова-зв’язки є експресивними і виражають певні емоції, тому оперувати ними треба обережно (Наприклад, найбільше, безсумнівно, природно).

Щоб зацікавити телевізійну аудиторію, ведучий має написати вдалу підводку до повідомлення. Професор Ал Томпкінс подає такі рекомендації, щоб початок повідомлення зацікавив глядача:

заінтригувати телеглядача, щоб він захотів подивитися інформаційний випуск новин. Очевидні речі, яких глядач очікує від телеповідомлення, не є інтригою. Вони мають бути несподіваною. Наприклад: «Українські діти найпершими в Європі прочитають переклад п’ятої книжки Джоан Роулінг «Гаррі Поттер і орден Фенікса»; Невдалий приклад - почати прогноз погоди зі слів: «Зараз ви почуєте прогноз погоди на завтра»;

уникати експресивних прикметників : фантастичний, величезний, неймовірний, вражаючий та ін. Інформація повідомлення може не відповідати таким означенням і це розчарує глядача. Більш прийнятною є нейтральна лексика;

підводки мають бути невеликими. Журналіст повинен пам’ятати , що це не міні-історія, і бути максимально лаконічним;

уникати «Якщо…». Наприклад: «Якщо ви любити подорожувати…», «Якщо у вас є діти, то вам буде цікаво дізнатися…». Цим журналіст обмежує аудиторію свого повідомлення. У врізах не можна використовувати слово «триває». Якщо подія триває, то вона вже відома і глядач не може дізнатися нічого нового. Крім того, варто уникати таких умовних вставних слів як «мабуть», «можливо». Ці слова не несуть інформації і тільки змушують глядача сумніватися в почутому.

Дослідник Віктор Миронченко подає такі риси вдалого початку новин:

містить головну думку, що виражає головну ідею повідомлення , якою пов'язаний зміст;

не прагне розповісти все одразу. Як правило, він містить відповіді на запитання що де коли хто;

не переобтяжений іменами, назвами, другорядними подробицями та деталями, які затуманюють зміст. Наприклад у цьому початку забагато даних: «У випадку підтримки ВРУ законопроекту «Про внесення змін до бюджету 2005» новий уряд забезпечить фінансування пенсій ветеранам війни на рівні не менше ніж прожитковий мінімум». Доцільніше було б сказати : «Ветерани отримуватимуть пенсії на рівні прожиткового мінімуму», і вже далі подавати умову, за якої це відбувається ;

не починається зі слів: минулого тижня, зовсім недовго, на днях, нещодавно, згідно з, завтра тощо;

Основні типи початків:

вражаючий - складається з фрази, що містить сенсаційний факт;

інтригуючий- містить фразу, що збуджує цікавість, інтригує глядача;

контрастний - складається із парадоксу або фактів, що підкреслюють протилежності чи крайнощі, в розумінні яких криється новина;

запитальний - містить запитання, у відповіді на яке - суть новини;

описовий - містить яскраву словесну описову картину, яка зображає людину, місце або перебіг події, викликає асоціативні спогади, дає зоровий образ того, про що йдеться;

цитатний - містить заяву або вислів людини, котра є джерелом інформації;

Отже для того, щоб новини були якісними і задовольняли інтерес аудиторії, ведучий - журналіст повинен:

знати і розуміти тему повідомлення;

бути об’єктивним;

спланувати свою роботу;

при написані тексту використовувати теперішній час;

вдалий початок повідомлення - найважливіший, бо саме від першого речення залежить , чи зацікавить новина глядача. Журналістові варто уявити, як би він найкоротше описав подію своїм родичам чи знайомим. Це і буде вдалим початком;

мова повідомлення павина бути простою;

журналіст має пам’ятати, що аудиторію треба розважати. Глядач легко може перемкнути канал, якщо йому стане не цікаво;

Розділ 2. Новини та зірки українського телебачення

«Ведучий теленовин для сучасної людини - особлива сила, що поєднує її з усім світом, стверджуючи, що попри всі особисті негаразди та глобальне потепління - жити варто.

Розглянемо принцип роботи телеведучих в інформаційній редакції телевізійної компанії на прикладі діяльності телеканалу «1+1» та телевізійної служби новин (ТСН). Канал має 24 години щоденного ефірного мовлення. Технічне покриття території України - 95% . (Ілюстрація №1) Інформаційна служба новин «ТСН» щоденно видає в ефір близько чотирьох випусків новин, до яких входить вечірня програма та блок ранкових новин.

Телевізійна Служба Новин каналу "1+1" збирає біля телеекранів мільйони глядачів, а її ведучі стали справжніми зірками телебачення. Згідно з результатами соціологічних досліджень, ТСН має найвищий поміж вітчизняних інформаційних програм рівень довіри глядачів. Підсумковий випуск ТСН з оглядом головних подій політичного, суспільного і культурного життя країни та світу за минулий тиждень - щонеділі о 19:30.

Професіоналізм авторів Телевізійної Служби Новин визнають досвідчені фахівці по той бік земної кулі. Відома телевізійна корпорація CNN прийняла рішення ввести Україну до своєї прямої кореспондентської мережі. Українським контриб'ютором став канал "1+1" та його служба новин ТСН. "1+1" увійшов до списку кількох десятків телекомпаній, що надають Центру мовлення CNN якісний інформаційний матеріал та високопрофесійні репортажі. Трансляційна мережа "World report" охоплює майже всю планету, і тепер сюжети з України дивляться усі частини світу: Азія, Америка, Західна та Східна Європа.

Створена професіоналами, Телевізійна Служба Новин працює для своїх глядачів. [6] Сайт каналу 1+1 - ТСН@ 1plus1.net

Випуски «ТСН» характеризуються власним стилем, чіткою організацією інформації та фаховістю ведучих. Телеканал має своїх власників, своїх замовників. Тому формування редакційної політики каналу, залежить від соціальних замовлень та політичних уподобань власників телеканалу. І дійсно в українських новинах відчувається значна заангажованість. Дивлячись канали, треба знати їх власників. Студії новин часто перетворюються на політичні проекти, й журналісти мають працювати на таких замовленнях.

Стосовно професійної діяльності телеканалу «1+1» - їх інформаційні стандарти підкріпленні універсальним підґрунтям професійної журналістики. Відзначаємо, що особистий стиль ТСН, коригований елементами стилю викладення новин закордонного типу: достовірність, точність, об’єктивність, збалансованість тощо. Власне кажучи, канал використовує у своєму телеефірі стиль Британського та Американського типу ведучого. Загалом такі положення працюють лише в конкретному прикладі, та на особистий манер самого ведучого теленовин.

Так наприклад, усім відома пара ТСН Ілона Довгань та Віталій Гайдукевич (у минулому обидва працівники каналу НТН) запровадили новий стиль новин, більш розкутий та невимушений. Розмовна форма, без машинального зчитування з телесуфлера підготованої інформації - це стиль їх повідомлень. Але це не відштовхує від них потенційну телевізійну публіку, натомість «вільне» поводження, додає новинам «легкий смак» та цікавість з боку глядачів різного соціального рівня. Натомість, від цього ведучі не втрачають авторитетний вигляд та довіру. Саме ці журналісти ТСН, запровадили справжній сучасний проект теленовин із двома ведучими на українських каналах.

Загалом, два ведучі в інформаційній студії - це західна інновація. До речі, внесення другого ведучого змінило комунікаційну основу традиційного ведення теленовин на «1+1» (пригадаємо самостійну роботу в ефірі Алли Мазур, Людмили Добровольскої, Андрія Тичини та інш.). Загалом, можна сказати про так звані додаткові навантаження, що значно розширили «драматургію» теленовин ТСН. Два ведучих, два імені, два типа особистості, створили на мій погляд, новий жвавий образ - несподіваний і цікавий. На відмінно від інших телеведучих - підкреслено нейтральних, «пара каналу 1+1» - Ілона Довгань та Віталій Гайдукевич у своїх інформаційних випусках інтонаційно й мімічно демонструють власне відношення, а також спілкуються один з одним у кадрі, що є безумовним плюсом. Бо об'єднані пари ведучих, здатні значно змінити сприйняття програми глядачем, додати інтерес до неї, підняти рейтинг новин, можуть органічно представити різні точки зору.

Однак часом спілкування ведучих виглядає нещирим, награним, фальшивим. Цілком закономірно, така ситуація може викликати нерозуміння й навіть роздратування значної частини телеглядачів. Фальш - єдиний гріх, що глядач ніколи не зможе простити телебаченню. [7] «Особливості телевізійної коммунікаціі у сучасних проектах із двома ведучими» Добринін С.А.

Цілковиту протилежність відображає Олесь Терещенко у парі з Наталією Мосейчук. Вони працюють лише у рамках Британської типу ведучого: не дозволяють своїм емоціям прикрасити повідомлення, їх стиль сфокусований не на індивідуальності ведучого, а на самих новинах.

2.1 Майстерність та професійність. Персоналії каналу «1+1»

Найголовніше на телебаченні - це персоналії. Канал одноманітних професіоналів - це не помітний крок до зниження рейтингів каналу. Бо через ведучих новин канал вільно чи невільно позиціонує себе і свою власну сутність. У Ілони Довгань вона життєствердна, оптимістична; у Алли Мазур та Людмили Добровольскої - стримана, виважена, а в Андрія Тичини, Олеся Терещенко, з боку суб’єктивного погляду - прісна, нудна і зарозуміла.

Чотири слова - "Я хочу розповісти вам" виражають внутрішньою силою кожного журналіста телеканалу, що звертається до аудиторії. Почавши розповідати щось слухачам, вони переносять цю навичку контактування на невідчутну аудиторію, уявляють на місці телекамери живу людину й звертаються до неї, а не до маси "шановних глядачів". Тексти ведучими ТСН пишуться заздалегідь, але вербальне оформлення в кадрі здається натхненною імпровізацією.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5