ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Факультет філології та журналістики
Кафедра журналістики
КУРСОВА РОБОТА
Критерії професіоналізму ведучих теленовин
( на прикладі телеканалу 1+1)
Виконала:
Парсяк К.В
студентка ЖДВ 05 Б
Науковий керівник:
Кліменко С.С.
Донецьк 2008
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Ведучі як професійні речники теленовин
1.1 Ведучий теленовин: позиція в кадрі та за кадром
1.2 Діяльність ведучого в інформаційній службі телевізійних новин
1.3 Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин
Розділ 2. Новини та зірки українського телебачення (на прикладі телевізійної службі новин каналу 1+1)
2.1 Майстерність телеведучих: від і до. Персоналії службі ТСН
2.2 Методи професійного викладу телевізійних новин (телевізійної службі новин каналу 1+1)
Висновки
Список використаних джерел
Тема даної курсової роботи була спрямована на розкриття характеру професійності ведучих теленовин, в розрізі їх діяльності та функціонуванню в межах телеканалу. Зауважимо, що перший розділ присвячений стратегіям комунікації та технології поведінки ведучих в кадрі. Отже крокуємо до розкриття призначеної теми поступово.
По-перше, визначимо роль ведучого журналіста в інформаційній програмі. Частково використовуючи історичні факти створення фахової інформаційної тележурналістки, зазначимо сукупність змін впроваджених в структуру новин та діяльності телеведучого.
По-друге, даємо повну характеристику професії - ведучий теленовин. В контексті також використовуємо досвід та приклад попередніх поколінь діяльності телеведучих, а саме підґрунтя роботи дикторів телебачення. Цю методику використовуємо для порівняння та відображення суттєвих змін в характері та професійній діяльності сучасного ведучого, а тому і попиту на ключові якості сучасного тележурналіста у новинах.
Подальше розглянемо типи поведінки ведучих згідно з встановленими закордонними прототипами, що допоможе більш глибше зазирнути в структуру виробу українських теленовин та детально у практичній частині оцінити техніку поведінки ведучих.
По-третє, розглянемо та визначимо етапи роботи ведучого у випусках новин. Оскільки діяльність телеведучого у структурі будування ефірних новин, розкриває принципи необхідних професійних якостей та вмінь. Поступово переходячи до практичної частини, що підкріплюється теоретичною базою знань, також розглянемо професійні методи використання комунікаційно-мовленнєвих методів ведучими новин.
У другому розділі ми розглянемо та проаналізуємо роботу телеведучих на прикладі підготовки та видачі в ефір інформаційною редакцією каналу «1+1» програми ТСН. Аргументуючи всі теоретичні складові, що були використані у вивчені та дослідженні курсової роботи на тему «Критерії професіоналізму ведучих теленовин», ми підтверджуємо всі визначення на реальних персоналіях каналу 1+1.
Для збагачення мовленевого стилю курсової роботи, ми вжили наступні слова-помічники: інформаційні програми, рейтинги, ведучий, диктор і т.п.; наступні поняття ( «happy talk», «fancy factor», «ahchorman», «newsreader», «newcaster»); а також використали професійні терміни тележурналістки ( верстка випусків, «Нeadline», інформаційні підводки, сюжет випуску, монтажний лист, телесуфлер та інше).
У курсовій роботі ми використовували роботи з журналістики Яковлєва А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Добриніна С.А. «Особливості телевізійної коммунікаціі у сучасних проектах із двома ведучими», Кузнєцова Г.В. «Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму, підручники Муратова С.А. «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром», Позднякова Н.К. «Інформаційна телепередача», Станіславського К.С. «Робота актора над собою», Саппак В. «Телебачення та ми» та інших авторів; у практичній частині була взята до уваги інформація та архівні данні з сайту телеканала 1+1.
Курсова робота у подальшому може використовуватися студентами факультету журналістики та викладачами. І стати чинним прикладом для подальшого опрацювання теми розвитку новітнього українського телебачення і особисто майстерності журналістів.
Інформаційні програми на телебаченні відзначаються як головні складники рейтингів провідних українських телеканалів. У свою чергу, рейтинг інформаційних передач залежить від процесу одержання аудиторією щоденної інформації й професіоналізму ведучих та журналістів телевізійної служби новин. Вони зображують головну частину інформаційного потоку сьогодення, що доповнює, збагачує та розвиває інформаційну картину світу та відображає її в контексті телемовлення. «Інформаційні програми необхідні для відображення суспільного життя, найбільш важливих та актуальних фактів, подій, явищ, для задоволення потреб телевізійної аудиторії».
Слід зазначити, що сьогодні в українському суспільстві існує великий попит на телевізійні новини. Як відомо, першою спробою створення професійних теленовин в Україні, став проект Міжнародного медіа центру «Вікна». У 1993 році українські журналісти проходили стажування на телерадіокомпаніях Бі-Бі-Сі, Німецька хвиля та інформаційне агентстві Reuters. Цей навчальний курс підвищив професійність українських журналістів, відповідно до західних стандартів об’єктивного відображення дійсності на телеканалі.
«З огляду на формування українського інформаційного простору в історичній, економічній та політичній проекції, у країні починають створюватися нові телекомпанії. За чотири - п’ять років у медіа бізнесі з’явилися потужні лідери, які поступово перетворюються на мережеві телеканали. Власники новостворених телекомпаній виділяють великі кошти на розвиток інформаційного мовлення, що дає змогу випускати в ефір якісний конкурентоспроможний продукт. Галузь новин стає більш динамічною».
Необхідно зазначити, що сучасні інформаційні програми на телебаченні характеризуються подібними рисами:
постійним розширенням спектра інформації;
розширенням тематики;
гостротою і актуальністю тем;
прискоренням мовленнєвого темпу подачі інформації;
збагаченням лексики;
свободою та професіоналізмом ведучого/ модератора;
Відповідно до визначеної теми курсової роботи ми більш детально розглянемо останній пункт зазначеного переліку. На початку дамо повну характеристику професії журналіст-ведучій теленовин.
«Щоб стати телевізійним ведучим, не... потрібні якісь виняткові риси особистості, скоріш необхідна відсутність деяких рис, які телеекран незмінно оголює». Театральний критик А.Свободін
Журналіст телебачення, що починав колись репортером у телевізійній програмі, згодом може зайняти вищу посаду в ієрархії престижу. (Престиж забезпечується поточною появою на екрані з найважливішими новинами дня.) Загалом сучасне телебачення має у своєму складі сім одвічних амплуа телевізійного журналіста, що і створюють центральну ланку в мережі побудови телевізійного каналу:
репортер;
інтерв'юер;
коментатор;
оглядач;
модератор;
шоумен;
ведучий новин;
Згідно з впровадженими законами інформаційної журналістики, телеведучий - це не лише людина, що «відображає події дня». Разом із новинами ми одержуємо якесь психологічне підживлення або навпроти, відчуваємо його відсутність.
Згадаємо часи коли радянські ведучі освоювали мікрофон, і ще ніхто не писав книжок про електронні дива й тим паче не сформулював, що диктор зобов'язаний нести з екрана кращі риси своїх сучасників. Доброзичливість, делікатність, чарівність, внутрішній такт дикторів того часу викликали довіру. Віра й симпатія, що переросли для декількох поколінь телеглядачів у потребу бачити телевізійних ведучих на екрані постійно. Як зауважувала В. М. Леонтьева - диктор радянського телебачення, - «Спілкування! Альфа й омега дикторської професії. Я розуміла, що від мого внутрішнього стану залежить деякою мірою, як буде сприйнята передача. Не можна показувати в ефірі диктора, що йде на ешафот", - от перші рекомендації, виведені не сухою теорією, а перевірені на практиці.
Професія диктора така, що він може вчитися майстерності в драматичного актора, музиканта, у конферансьє. Природа спілкування актора на сцені зі своїм партнером інша, чим, скажемо, у диктора зі своїм співрозмовником. Диктор - це та людина, що поєднує глядачів з телебаченням у єдине ціле. Часи змінилися, професія диктора стала більш поширеною, та професійно досконалою. Старі поняття та визначення набули нового значення. Видатні диктори стали іменуватися - ведучими теленовин. Але головна сутність професії телеведучого, залишилась не змінною. [1] Кузнєцов Г. В. Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму. - М.: З РИП - холдинг,2002
Ведучий на сам перед, постає перед глядачем людиною свого кола, тобто виразником довіри : «один з нас». «Він тримається вільно, але не розв'язний. Упевнений у собі, але не самовпевнений. Голос і погляд - інструменти, на яких він майстерно грає». Він виконує не лише інформаційну функцію, але й інтегративну - поєднує, консолідує аудиторію. Ведучий - завжди уособлення спокою й стабільності. Складне завдання - давати глядачам упевненість у тім, що вони одержують саме об'єктивну, саме правдиву, саме свіжу та необхідну інформацію. [2] Муратов С.А. -М. Підручник/ «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром»
Конкретизуючи проблему взаємодії інформаційного каналу і його аудиторії, цілком доречно звернутися до хрестоматійно відомої формули Г. Лассуэлла. Вона формулює структуру масової комунікації, Сукупність цих елементів виглядає таким чином: "Хто повідомив - що - по якому каналу - кому - з яким ефектом". В елементі «хто повідомив», важливі принаймні два фактори, що характеризують джерело інформації: його "солідність", авторитет, кредит довіри в аудиторії; тип особистості журналіста, особливості його подання й власної ролі в діяльності даного засобу інформації, а також про значення ЗМІ в долях суспільства, країни.
Телеведучий сприймається як «учитель» людства. Як відомо, репортера годують ноги, аналітика - голова, а ведучі теленовин виразно читають тексти, відрізняючись від старих дикторів тим, що розуміють їхній зміст. Розуміння - важливий компонент. За нього телеведучі у США одержують більше репортерів, хоча вони "тільки" читають текст і беруть участь у його підготовці, у компонуванні випуску. [3]
Новина для телеведучих - гнучкий матеріал, що не досяг свого потенційного глядача. Завдання ведучого в цьому випадку донести цей матеріал і оформити його відповідно до професійної техніки. З «сухого» достовірного повідомлення, йому необхідно побудувати насичений текст (підводка до сюжету). Сьогодні заохочується аргументований, зважений, спокійний підхід до подій. Позиція ведучих новин - у жодному разі неповинна бути моралізаторською, містити оцінку фактів. У новинах не місце викривальному пафосу або глузуванню; дотримання етичних норм у відносинах із владою так само обов'язково, як і у всіх інших випадках. Інколи у інформаційному повідомленні все ж- таки простежується оцінка журналіста, його інтерпретація та відношення. Вона не обов'язково виражена прямо, через необхідність об'єктивної оцінки. Але судити про неї можна потому, яке місце в блоці новин займає повідомлення, скільки часу або місця йому приділено, і відповідно якими засобами донесене до аудиторії глядачів - майстерно підготовлено телеведучим новин. Наскільки переконливий ведучий і чи підходить він під критерій довіри з боку телеглядачів. [4]. Кузнєцов Г.В.-М. Підручник/ «Так працюють журналісти ТВ»
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
