Засоби зорової наочності при вивченні іноземної мови

Дипломна робота

"Засоби зорової наочності при вивченні іноземної мови"

Зміст

Вступ

1. Теоретичне обґрунтування доцільності використання засобів зорової наочності на середньому та старшому етапах навчання

1.1 Психологічні передумови навчання іноземних мов засобами зорової наочності

1.2 Врахування психології пізнавальних процесів під час навчання іноземних мов

1.3 Використання засобів навчання як важливого невід'ємного компоненту навчального процесу з іноземної мови

2. Методика формування іншомовної компетенції учнів за допомогою різних засобів зорової наочності

2.1 Використання наочних посібників у навчанні німецької мови

2.2 Використання репродукцій картин та індивідуальний контроль за допомогою карток

2.3 Застосування опорних схем для вивчення німецької мови середніх та старших класах

2.4 Використання жестів та ляльок у вивченні німецької мови на середньому етапі

2.5 Кіно при вивченні іноземних мов (німецька мова)

Висновки

Zusammenfassung

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми

Засоби навчання є важливим невід'ємним компонентом навчального процесу з іноземної мови в середніх навчальних закладах. Визначення засобів навчання - це відповідь на запитання "За допомогою чого навчати?". Отже засобами навчання можуть бути різноманітні матеріальні предмети, які допомагають учителю організувати ефективне навчання іноземної мови, а учням успішно оволодівати нею.

В методиці навчання іноземних мов до засобів навчання висуваються певні вимоги. Так, засоби навчання повинні:

а) виступати у матеріальній формі і виконувати свою основну функцію, а саме - бути таким засобом праці, який забезпечує реалізацію діяльності вчителя і діяльності учня у навчальному процесі з іноземної мови;

б) бути орієнтованими на цілі навчання, тобто сприяти досягненню цілей у процесі навчання іноземної мови;

в) бути інструментами реалізації методів і прийомів, що застосовуються у навчальному процесі, і забезпечувати управління діяльністю вчителя і діяльністю учня;

г) відповідати сучасним досягненням методики навчання іноземних мов і забезпечувати реалізацію новітніх технологій навчання іноземної мови.

Згідно з такими критеріями як значущість, призначення та застосування технічної апаратури засоби навчання іноземної мови розподіляються на основні і допоміжні; для вчителя і для учня; технічні та нетехнічні.

В ідеалі усі засоби мають бути представлені в навчально-методичному комплексі (НМК), за яким проводиться навчання іноземної мови у даному класі середнього навчального закладу. В такому разі НМК і є основним засобом навчання у всій повноті його компонентів: підручника, книжки для вчителя, лінгафонному практикуму, комп'ютерних програм, комплексу програм, комплексу слайдів, діафільмів, аудіо- та відеокасет, таблиць тощо. Ті засоби, які вчитель використовує додатково до основних засобів навчання, вважають допоміжними. Це можуть бути спеціально підібрані серії малюнків, виготовлені вчителем роздавальні навчальні картки, таблиці, схеми, а також ілюстровані журнали, афіші, фотографії та ін.

Вибираючи засоби навчання іноземної мови, передусім підручник, слід пам'ятати про їх відповідність віковим особливостям учнів, рівню їх мовної та мовленнєвої підготовки, реаліям сучасного життя, вимогам чинної програми.

Усі ці засоби навчання іноземної мови призначені для вчителя і для учня. Комплект для вчителя складається із Державного стандарту з освітньої галузі "Іноземна мова", книжки для вчителя, посібника для позакласної роботи, набору фоно- і відеофонограми, таблиць, малюнків, збірника вправ, магнітної дошки, набору слайдів, діафільмів. Комплект для учня включає підручник, книжку для читання, довідники, словники, роздавальний навчальний матеріал, вправи на друкованій основі або на аудіокасеті, відеограми, комп'ютерні програми.

Як засіб навчання підручник займає особливе місце у комплекті для учня, він є головним навчальним посібником. У ньому міститься методично організований мовний та мовленнєвий матеріал, вправи для оволодіння цим матеріалом у різних видах мовленнєвої діяльності, граматичний довідковий матеріал, додаток.

Високий рівень розвитку сучасної техніки створює сприятливі умови для більш успішного формування вмінь і навичок володіння мовою. Технічні засоби навчальної слухової і зорової наочності знайшли своє застосування як на заняттях в аудиторії, так і в самостійній роботі.

Застосування нових видів навчальної слухової та зорової наочності викликає потребу дальшого теоретичного обґрунтування нових методичних положень, основаних на ретельних експериментальних дослідженнях. Цікаво зазначити, що використання технічних засобів останнім часом знаходиться в тісному зв'язку з питаннями програмованого навчання.

Широко застосовуються методи роботи з діафільмами. Оцінку навчальним можливостям різних діафільмів та прийомів роботи з ними доцільно давати, виходячи з навчальних завдань на всіх етапах процесу оволодіння мовним матеріалом. Цими етапами вважають: "презентацію" (сприйняття навчального матеріалу у цілісній, звичайній формі: учень повинен дивитись на екран і слухати дикторський текст у запису чи у виконанні самого вчителя); "семантизацію" (розуміння змісту дикторського тексту та основних його мовних особливостей); "відтворення" (закріплення іншомовного матеріалу в незмінній формі); "вирівнювання" (навчання школярів змінювати раніше закріплений мовний матеріал); "мовну практику" (тренування учнів у застосуванні мовного матеріалу до діафільму у більш комунікативно спрямованих умовах ).

Картини, таблиці, схеми - найбільш масовий вид унаочнення процесу викладання іноземної мови.

Вчителі застосовують саморобні наочні посібники, які виготовляються в кожній школі та до кожної навчальної теми. Можна виготовити серію епіфільмів та діафільмів, які охоплюють весь цикл навчання усної мови в кожному окремому класі. Крім того, в школах виготовляють навчально-контролюючі машини-тренажери, які з успіхом використовуються на уроках та в позакласній роботі.

Завдання роботи:

Завданням даної роботи є ознайомлення із засобами зорової наочності на уроках німецької мови та доцільність їх використання під час повторювання та пояснення матеріалу різного характеру; розкриття питання про використання наочних посібників, опорних схем, таблиць, картинної наочності та відеофільмів.

Мета роботи:

Метою дипломної роботи є не стільки ознайомлення із засобами зорової наочності, скільки правильне використання їх у навчанні німецької мови, зокрема на середньому та старшому етапах навчання, адже, картини, таблиці, схеми - найбільш масовий вид унаочненого процесу викладання німецької мови.

Предмет дослідження:

Засоби зорової наочності на уроках німецької мови використання наочних посібників у навчанні німецької мови у середніх та старших класах; картинна наочність у навчанні усного іноземного мовлення та кіно при вивченні іноземних мов.

Об'єкт дослідження:

Процес формування обізнаності учнів з роботою із засобами зорової наочності при вивченні іноземних мов.

Методи дослідження:

- критичний аналіз літературних джерел (в тому числі ретроспективне вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду);

- вивчення та узагальнення позитивного досвіду роботи вчителів, які досягли видатних результатів у навчально-виховному процесі;

- метод наукового спостереження;

- метод моделювання;

Наукове значення дипломної роботи полягає у створенні системи роботи із засобами зорової наочності на уроках німецької мови на середньому та старшому етапах.

Теоретичне значення полягає в обґрунтуванні доцільності використання засобів зорової наочності на середньому та старшому етапах навчання при вивченні німецької мови.

Практичне значення полягає у систематизації використання засобів зорової наочності на уроках німецької мови для кращого та ефективнішого засвоєння мовного та мовленнєвого матеріалу.

Структура роботи:

Дипломна робота складається із вступу, 2-ох розділів, висновків, резюме та списку використаної літератури.

У Розділі 1 "Теоретичне обґрунтування доцільності використання засобів зорової наочності на середньому та старшому етапах навчання" подається поняття про різні види засобів зорової наочності та про психологічні передумови навчання іноземних мов за допомогою цих засобів.

У Розділі 2 "Методика формування іншомовної компетенції учнів за допомогою різних засобів зорової наочності" розглядаються і описуються найсучасніші види засобів зорової наочності та можливості їх використання.

У Висновках узагальнені результати дослідження.

Список літератури налічує 56 праць вітчизняних та зарубіжних авторів.

1. Теоретичне обґрунтування доцільності використання засобів зорової наочності на середньому та старшому етапах навчання

1.1 Психологічні передумови навчання іноземних мов засобами зорової наочності

Предмети і явища зовнішнього світу мають багато різноманітних ознак, властивостей, якостей. Діючи на наш мозок, вони відображаються в ньому у формі відчуттів. Відчуття викликаються також процесами, що відбуваються в різних частинах нашого тіла. Відображаючись у мозку людини, вони сигналізують про різні зміни в діяльності внутрішніх органів, що становлять наше внутрішнє середовище.

Відчуття є відображенням у мозку людини окремих властивостей, якостей предметів і явищ об'єктивної діяльності внаслідок їх безпосереднього впливу на аналізатори.

Відчуття є дійсно безпосередній зв'язок свідомості з зовнішнім світом. Вони є єдиним джерелом наших знань про цей світ і наше внутрішнє середовище. Відчуття людини дуже різноманітні. Вони є відображенням різноманітності властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності. Щоб краще розібратися у цій різноманітності наших відчуттів, їх треба поділити на види, класифікувати. Відчуття поділяються на групи і види залежно від подразників, які їх викликають, і тих аналізаторів, які пристосовані до їх сприймання. Зосередимо свою увагу, власне, на екстероцептивних відчуттів, до яких належать зорові відчуття. Вони мають дуже велике значення у взаємодії людини із зовнішнім світом. Відображаючи властивості нескінченної кількості його предметів і явищ на різній, часто значній віддалі, вони відіграють дуже важливу роль в її діяльності, в пізнанні нею світу, в її психічному житті.

Але ж, пізнання людиною світу, розпочинаючись із відчуттів, не обмежуються ними. Людина не тільки відчуває окремі властивості предметів і явищ об'єктивної дійсності, що діють на її аналізатори, а й сприймає ці предмети і явища в цілому. Процес відображення предметів і явищ об'єктивної дійсності, що діють в даний момент на аналізатори людини, називається сприйманням.

Людина не могла б успішно взаємодіяти зі своїм середовищем, якби її сприймання не давали їй правильного його відображення.

Сприймання посідає необхідне місце в процесі пізнання людиною об'єктивної дійсності. Разом із відчуттями воно є джерелом усіх знань про цю дійсність. Як і відчуття, воно являє собою живе споглядання її предметів і явищ.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9