Констатуючий експеримент. Після проведення розвиваючих занять ми проводили повторну діагностику по описаним вище методикам, та проводили порівняння з допомогою G-критерія знаків. Критерій знаків G призначений для встановлення загального напрямку зрушення ознаки, яка досліджується.

Він дозволяє встановити, в який бік в виборці в цілому змінюються значення ознаки при переході від першої зміни до другої: показники змінюються в бік покращення, підвищення або підсилення чи, навпаки, в бік зниження, зменшення чи ослаблення.

Критерії знаків використовують і до тих зрушень, які можна визначити лише якісно (наприклад, зміцнення негативного відношення до чого-небудь на позитивне), так і до тих зрушень, які можуть бути виміряні кількісно (наприклад, зменшення часу роботи над завданням після експериментальної дії).

Гіпотези.

Н0: Переважання типового напрямку зрушення є випадковим.

Н1: Переважання типового напрямку зрушення не являється випадковим.

Сформулюємо гіпотези для нашого дослідження.

Н0: Зрушення в бік підвищення показників пам'яті після проведеної розвиваючої роботи являється випадковим.

Н1: Зрушення в бік підвищення показників пам'яті після проведеної розвиваючої роботи являється невипадковим.

1) Слухова пам'ять

n= 14

Типове зрушення - позитивне

Негативних зрушень немає

Gкр

Gемп=0

GемпGкр

Н0 відхиляється. Приймається Н1(р0,01)

2) Образна пам'ять

n=14

Типове зрушення - позитивне

Негативних зрушень немає

Gкр=

Gемп=0

GемпGкр

Н0 відхиляється. Приймається Н1(p0,01)

3) Смислова пам'ять

n=13

Типове зрушення - позитивне.

Негативних зрушень немає.

Gкр

Gемп=0

GемпGкр

Н0 відхиляється. Приймається Н1(p0,01).

4) Опосередкована пам'ять

n=13

Типове зрушення - позитивне.

Негативних зрушень немає.

Gкр =

Gемп=0

GемпGкр

Но відхиляється . Приймається Н1 (p 0,01 ).

Підрахуємо кількість позитивних , негативних та нульових зрушень по кожному виду пам'яті в кожній із виборок.

Таблиця 2

Розрахунок кількість позитивних, негативних та нульових зрушень в двох групах школярів.

З таблиці ми бачимо, що в контрольній групі типовими являються „нульові зрушення”, тобто є відсутність зрушення в показниках пам'яті з плином часу. Тоді як в експериментальній групі типовими є позитивні зрушення, тобто показники пам'яті збільшились після проведення розвиваючих занять. Таким чином, підтверджується гіпотеза Н1 - зрушення в бік підвищення показників пам'яті після проведеної розвиваючої роботи являються невипадковими , а спричиненими саме розвиваючою роботою з дітьми.

Порівняємо, наскільки збільшились результати відтворення у дітей після розвиваючої роботи по усередненим показникам.

Таблиця 3

Як ми бачимо з таблиці, найбільше розвинулась смислова пам'ять - результати покращились у півтора рази. Показники по слуховій, образній та опосередкованій пам'яті зросли у 1,3 рази. Також розвиваючі ігри вплинули на збільшення результатів по короткочасній зоровій пам'яті в 1,1 рази.

Таким чином, підвищення продуктивності запам'ятовування у дітей молодшого віку отримане в результаті цілеспрямованого навчання дітей раціональним способом запам'ятовування, тобто метамнемічної обізнаності. Отже, дану програму можна рекомендувати для використання при роботі з дітьми молодшого шкільного віку.

Висновки до другого розділу

Молодшому шкільному вікові належить важлива роль в загальному розвитку пам'яті людини.

Запам'ятовування часто відбувається без помітних зусиль, підвищується продуктивність пам'яті, розвивається логічна, опосередкована пам'ять.

За результатами нашого дослідження можна зробити висновок, що у дітей молодшого шкільного віку найбільшого розвитку набули слухова та образна пам'ять. Опосередкована та логічна види пам'яті починають розвиватись. У дітей розвивається довільність, керування процесами пам'яті.

Значна кількість дітей ще не вміє встановлювати логічні зв'язки в процесі запам'ятовування, тобто запам'ятовує механічно. Діти сприймали задачу на запам'ятовування і докладали зусилля, щоб запам'ятати матеріал. Це говорить про те, що діти починають використовувати спеціальні мнемічні засоби, свідомі вольові зусилля, тобто у них розвивається довільна пам'ять.

Деякі діти володіють прийомом повторення, але у них відсутні навички самоперевірки.

Вдосконалення смислової пам'яті у цьому віці дає можливість засвоїти достатньо широке коло мнемічних прийомів, раціональних способів запам'ятовування.

Ми провели розвиваючу роботу з дітьми, вчили як краще запам'ятовувати. Основну увагу звернули на розвиток довільної пам'яті, опосередкованої, логічної. В результаті занять у дітей відбулося зрушення в бік збільшення продуктивності пам'яті, у них збільшилися показники по всім видам пам'яті.

Таким чином, можна стверджувати, що запропоновані нами вправи сприяють розвитку, підвищенню продуктивності пам'яті молодших школярів, і дану програму можна рекомендувати для роботи з дітьми молодшого шкільного віку.

Висновки

Роль пам'яті у розвитку дитини важко переоцінити. З її допомогою вона засвоює знання про навколишній світ і саму себе, оволодіває нормами поведінки, набуває різноманітні вміння і навики. І робить вона це, в основному, мимоволі. Дитина зазвичай не ставить перед собою мету щось запам'ятати, інформація, яка надходить до неї, запам'ятовується якби сама по собі. Правда, не будь-яка інформація: легко запам'ятовується те, що приваблює своєю яскравістю, незвичайністю, що справляє найбільше враження, що цікаве.

До 6 року життя у психіці дитини з'являється важливе новоутворення - у неї розвивається довільна пам'ять. Правда, до довільного запам'ятовування і відтворення діти вдаються порівняно рідко, коли така необхідність виникає безпосередньо під час їхньої діяльності чи коли цього вимагають дорослі. Правда, саме цьому видові пам'яті відводиться найважливіша роль у майбутньому навчанні в школі, оскільки завдання, що виникають в процесі такого навчання, як правило, вимагають ставити спеціальну мету запам'ятати. На першокласника насувається лавина нових понять, правил, завдань, інформації, більшість з яких зовсім не будуть яскравими, вражаючими чи цікавими такою мірою, щоб вони могли запам'ятовуватися мимовільно. Дитині необхідно буде робити для запам'ятовування свідомі вольові зусилля і використовувати певні способи.

Аналіз літературних джерел дав можливість проаналізувати розвиток пам'яті молодих школярів.

Вдосконалення пам'яті в ході учбової діяльності в молодшому шкільному віці значною мірою зумовлене оволодінням різними способами запам'ятовування, пов'язаних з організацією та переробкою матеріалу, який необхідно запам'ятати. Однак без спеціальної роботи, спрямованої на формування таких способів, вони складаються стихійно і можуть бути непродуктивними. Основою логічної пам'яті є використання мисленнєвих процесів як опори, засобу запам'ятовування. В якості мисленнєвих операцій можуть бути використані смислове співвідношення, групування, складання плану, схеми розповіді.

Виходячи з теоретичного аналізу досліджень пам'яті в молодшому шкільному віці, можна дійти до таких висновків.

У більшості робіт, присвячених дослідженню пам'яті молодих школярів, стверджується, що в цьому віці пам'ять істотно змінюється в бік підвищення продуктивності, опосередкованості, логічності, контрольованості. Функціональні механізми пам'яті знаходяться на завершальному етапі розвитку, а її операційні і регулятивні механізми починають активно розвиватись у вигляді збагачення внутрішніми засобами запам'ятовування і розгалуження системи самоконтролю. Це свідчить про активний розвиток пам'яті у молодшому шкільному віці.

Проведені емпіричні дослідження підтверджують ці положення.

Нами була підготовлена розвиваюча програма, проводилась з дітьми робота по ній. На основі отриманих даних повторного діагностування можна зробити висновок, що розвиваюча робота з дітьми, навчання їх прийомів раціонального запам'ятовування сприяють підвищенню продуктивності пам'яті.

Отже, дану програму можна рекомендувати для роботи з дітьми.

В своїй роботі ми досягли мети.

Розроблені прийоми розвитку форм пам'яті, у процесі її формування дозволяють істотно підвищити ефективність педагогічного процесу. Тому завдання педагогів і психологів - вчити дітей запам'ятовуванню. Відтворення по пам'яті - це вперта праця, тому не терпіння, рання підказка псують пам'ять дитини, виховують лінь в поводженні зі слідами пам'яті. В процесі організації відтворення по пам'яті слід всіляко вселяти дитині думку про те, що вона завжди може пригадувати, потрібно лише постаратись. Потрібно лише уникати того, що могло б вселити в дитину невпевненість в її пам'яті. Дослідження вчених переконливо показують, що продуктивність пам'яті бачать в чому залежність від стану людини, її відношення до своїх можливостей. Невпевненість в собі, страх помилитись, не запам'ятати в значній мірі сковують людину, знижують ефективність пам'яті. В тих випадках, коли педагогу вдається зняти бар'єр невпевненості, страху, налагодити благо приємний емоційний контакт з дітьми, викликати у них стан розкутості, радості участі в цікавій діяльності, відбувається мобілізація емоційних та інтелектуальних сил дитини, що в значній мірі підвищує можливості пам'яті. Оволодіваючи пізнавальними, мнемічними діями, дитина стає більш вмілою, впевненою в собі, у неї формується самоконтроль, самостійність в поведінці і діяльності, розвиваються здібності.

Все це має важливе значення для успішності шкільного навчання, для формування особистості школяра.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8