Отже, перший метод - це поступове збільшення обсягу заучуваного матеріалу. З допомогою цього методу процес заучування вірша стає легким і невимушеним. Він передбачає заучування такого обсягу інформації, який можна запам'ятати мало не з першого разу. Наприклад, ви вибрали вірш і прочитали його дитині від початку і до кінця (це слід зробити обов'язково, оскільки розуміння змісту заучуваного також сприяє ефективнішому запам'ятовуванню - докладніше про це дивіться нижче). Після цього запропонуйте їй вивчити перший рядок вірша. Ви читаєте цей рядок - дитина його повторює. Рядок із 4-5 слів нескладно повторити навіть 5-річному малюкові. Бажано повторити його декілька разів поспіль. Під час виконання повторень попросіть малюка робити їх кожного разу по-новому: з іншими силою звуку та інтонацією, з іншим ритмом, з наголосом на іншому слові, з іншим емоційним тлом (похмуро, весело, спокійно, бадьоро, сумно і т.д.). Якщо потрібно, покажіть дитині, як це можна робити. Потім прочитайте другий рядок і попросіть зробити те саме. Але після паузи запропонуйте малюкові повторити вже обидва рядки - перший і другий. Ці рядки також слід повторити декілька разів. Після того прочитайте наступний рядок і т.д. Найкраще оволодівати цим способом, використовуючи короткі вірші, які складаються з 4-5 рядків. Тоді дитині сподобається застосовувати такий спосіб і для заучування складніших віршів.

Другий метод можна застосовувати як одночасно з першим, так і самостійно. Це - метод "перекладу" словесної інформації на образну форму. Оскільки вірші зіткані з образів і метафор, робити це не так вже й важко. Запропонуйте дитині під час прочитування і повторення кожної строфи закривати очі і уявляти собі її зміст у вигляді образів, так ніби вона дивиться мультфільм або роздивляється картинку. Ці образи повинні бути максимально яскравими і конкретними. Для прикладу доберіть декілька картинок до якогось вірша і покажіть, як це можна робити. Із збільшенням кількості заучуваних рядків образи по-винні з'являтися за відповідною до сюжету послідовністю. Запропонуйте малюкові трохи поекспериментувати з цими образами - хай спробує погратися з римою, змінити якісь деталі в сюжеті, змінити зовнішній вигляд персонажа, перевернути його з ніг на голову і т.п. Незмінними повинні залишатися лише послідовність образів і їх основний зміст. Таке експериментування є захоплюючою, емоційно насиченою і дуже корисною впра-вою. Воно сприяє розвиткові уяви, образного мислення і пам'яті.

Ще один метод - метод "переказування" вірша своїми словами. Після того як ви прочитали вірш один чи два рази, попросіть дитину переказати його. Хай спробує описати своїми словами, про що в ньому йде мова, що роблять персонажі чи які є особливості пейзажу і т.д. Можете допомогти малюкові навідними запитаннями. Мета такого "переказування" - якнайглибше проникнути у зміст того, про що йде мова у вірші, встановити різноманітні змістові зв'язки між елементами тексту. Така змістова обробка матеріалу значно полегшить його за-пам'ятовування.

Навчіть дитину усіх трьох методів. І потренуйтеся застосовувати їх одночасно, дотримуючись такої послідовності: спершу прочитати увесь вірш, потім його "переказати" і лише після цього заучувати по рядку з паралельним "перекладом" текстової інформації на образну форму. Щоб визначити, наскільки успішним у вашого малюка стане процес заучування віршів внаслідок оволодіння цими методами, проведіть такий експеримент. Ви-беріть два однакові за обсягом і приблизно подібні за змістом вірші на 4-5 рядків. Перший запропонуйте дитині вивчити до оволодіння описаними методами, а другий - після. Спосіб заучування запропонуйте такий: ви читаєте вірш повністю стільки разів, скільки потрібно буде малюкові, щоб відтворити його без жодної помилки. Зафіксуйте, скільки разів вам доведеться читати вірш у першому випадку і скільки - в другому. У нас немає сумніву, що ця цифра у другому випадку стане значно меншою.

Ігри для розвитку слухової діяльності

„Добав слово”

1. В кімнаті задзвонив телефон, Коля відклав книжку, яку читав, і взяв трубку.

2. Ми збираємося обідати, тому помили руки і почали накривати на стіл. Діма допоміг мамі прибирати в кімнаті, а потім пішов гуляти.

„Придумуємо казку”

З дітьми домовляються про те, що буде складатися казка на певну тему за планом. Через 2-3 хвилини кожен розповідає свою коротеньку казку. Варіанти обговорюються й оцінюються. Найвищу оцінку отримує оповідач, який склав казку найбільше до плану.

„Повтори цифри”

Варіант А. Дітей просять повторити ряди цифр у тому порядку, у якому їх називатиме ведучий, і повільно називає ряд із трьох цифр. Перший учень повторює його. Ведучий називає інші три цифри. Другий учень повторює їх тощо. Потім ведучий пропонує повторити точно так само ряди з чотирьох, п'яти, шести цифр.

Варіант Б. Учнів просять повторювати ряди цифр у зворотному порядку, тобто починати з кінця. Учитель називає ряд із двох цифр, потім із трьох, чотирьох цифр.

„Слова, що починаються з однієї букви”

Кожному учневі доручається стежити під час читання невеликої розповіді за словами, що починаються з однієї визначеної букви. Він має запам'ятати 5-7 таких слів у тому порядку, в якому він їх почув, і по закінченні читання в такому самому порядку їх записати.

Під час вторинного читання розповіді перевіряється правильність виконання завдання.

„Виконай доручення”

Гра на розвиток вміння приймати мнемічне завдання і застосовувати спосіб „повторення”.

Для гри знадобиться 10-15 предметів, які дитина добре знає. Бажано, щоб вони були невеликого розміру. Розкладіть попередньо усі предмети на „прилавку магазину” (прилавком можуть бути стіл, стільці), але так, щоб їх не було видно, коли ви будете давати дитині завдання. Придумайте ігрову ситуацію, під час якої у вас виникла потреба придбати нові предмети. Наприклад, вам потрібно поновити деякі господарські речі. Запропонуйте дитині „піти в господарський магазин” і дещо купити. Назвіть 6-8 предметів з тих, що ви приготували в „магазині” і які вона повинна принести. Це можуть бути: маленька каструлька, тарілка, ложка, сірники, щітка для взуття, крем для взуття, рушник та інші предмети.

Під час виконання завдання зверніть увагу на те, що чи повторює дитина назви предметів, які їй доручили купити; чи здійснює вона самоперевірку того, що запам'ятала; чи перевіряє себе повторно. Ці спостереження допоможуть зрозуміти, наскільки добре дитина засвоїла спосіб „ повторення”, а також зрозуміти, чому в неї виникають ускладнення. Коли дитина повернеться з купленим, спитайте її, чи виконала своє завдання. Нехай розповість, що вона купила, а що забула купити. Бажано, щоб помилки вона виявила самостійно. Щоб зробити гру складнішою, слід збільшити перелік доручень. Чим він довший, тим важче завдання. Окрім того, складність завдання визначається тим, які додаткові дії дитина повинна виконувати. Наприклад, чи потрібно їй, крім придбання конкретних предметів, дотримуватися якихось правил або виконувати якісь розрахунки з грошима. Введення таких правил чи розрахунків робить гру значно важчою.

Ігри з розвитку образної, зорової пам'яті

„Запам'ятай картинки”

„Море хвилюється”

Ведучий пропонує дітям стати у певну позу відповідно до теми, діти відтворюють її протягом 1-2 хвилин. Ведучий уважно розглядає ці „живі скульптури”, далі діти повертаються у вихідне положення. Ведучий повторює їхні пози з максимальною точністю.

„Запам'ятай порядок”

Грають 5-6 дітей. Стають у шеренгу одне за одним. Один з гравців оглядає їх протягом 30-40 сек., потім відвертається і називає імена дітей - хто за ким стоїть.

„Склади килимок”

Потрібні два картонних прямокутники, на одному з них наклеєний візерунок-„килимок” із 7-10 геометричних фігур, а також комплект геометричних фігур, щоб можна було викласти такий самий візерунок. Дитині показують зразок, вона розглядає його 30-40 сек. Потім дорослий перекладає килимок зворотним боком і пропонує викласти такий самий. Ускладнення: кількість елементів візерунка поступово збільшується.

„Склади башточку”

Готують башточку із 7-8 кілець різного розміру та кольору. 5-7 картонних карток зі схематичним зображенням різних варіантів її побудови. Дорослий показує дитині картку-схеми, вона розглядає її 30-40 сек., потім по пам'яті складає башточку.

„Опиши іграшку”

Запропонувати дитині на протязі 1-2 хвилин подивитись на незнайому іграшку, а потім описати її. Після цього іграшку прибрати. Через 30 хвилин запропонувати дитині по пам'яті описати іграшку, її особливості.

Цю гру можна проводити неодноразово, пропонуючи не одну, а дві іграшки.

„Де схована іграшка?”

Для організації і проведення гри необхідно склеїти між собою три сірникові коробки. В один із ящиків на очах дитини слід покласти яку-небудь маленьку іграшку або предмет (ґудзик, солдатик, кільце). Потім ящики на деякий час приберіть. Попросіть дитину достати сховану іграшку.

Гру можна дещо ускладнити:

а) прибрати ящики на більш довгий час,

б) сховати 2, а потім 3 іграшки,

в)замінити іграшки.

„Знайди картинку”

Ведучий на короткий час (рахуючи до п'яти) показує дітям картинку, а потім з набору схожих картинок пропонує вибрати ту, яку щойно показав.

„Запам'ятай картинку”

Картка з намальованими на ній у різних місцях буквами (5-7букв) чи цифрами (від 0-9) демонструється.

Дітям стільки часу, скільки вони вважають за потрібне. Після цього вони по пам'яті, кожний на своєму аркуші, відтворюють картинку.

„Буси”

Необхідні картонні картки, на які наклеєні різні геометричні фігури в формі бус. Попросіть дитину уважно подивитися, із яких геометричних фігур зроблені буси, в якій послідовності вони розміщені, а потім намалювати такі ж буси на листочкі паперу.

„Запам'ятай і намалюй”

Показати дітям аркуш, на якому зображені 9 різних фігур та їх комбінацій: трикутник в колі, крестик і т.д. Запропонувати роздивитись їх і запам'ятати. Потім прибрати цей аркуш і показати інший з зображенням 15 фігур. Запропонувати впізнати серед них знайомі, замалювати їх на аркуші. Перемагає той, хто замалює більше фігур із 9 бачених раніше.

„Що змінилося?”

Ця гра дає можливість розвивати мнемічний спосіб „повторення”. У неї можна грати з картками або з реальними предметами.

Розкладіть на столі 10 предметів, які не пов'язані між собою зі змістом і які неможливо згрупувати: гребінець, книгу, кубик від конструктора, значок, ложку. Запропонуйте дитині уважно роздивитися їх протягом 2-3 хвилин, і запам'ятати, що де лежить. Коли вона відвернеться, поміняйте місцями дві- три пари предметів, а потім запитайте: „Що змінилося?”

У цю гру діти можуть грати між собою самостійно. Виграє той, хто допускає менше помилок. Помилкою вважається якщо: 1) не вказаний предмет, який змінив своє місце; 2) вказаний предмет, який свого місця не змінював. Так, якщо змінили свої місця дві пари предметів, то слід було вказати 4 предмета.

Підвищити складність гри можна, якщо збільшити загальну кількість предметів, які змінюють своє місце, і скоротити час, відведений для запам'ятовування.

Цю гру можна проводити і використовуючи рисунки. На першому рисунку зображена, наприклад, дитяча кімната. Дитині пропонується уважно роздивитись цей рисунок і запам'ятати, де знаходяться в дитячій кімнаті предмети. Потім показують другий рисунок із зміненим речей і запитують що змінилося. Нехай дитина спробує назвати усі предмети, які змінили своє місцезнаходження.

„Сірники”

Беруть сірники без голівок або лічильні палички. Дорослий з висоти 10-15 см кидає на стіл дві-три штуки і пропонує дитині розглянути їхнє розміщення або повторно викласти паличками. Порівнюють зі зразком, з'ясовують, де є помилки. Кількість паличок збільшується.

„Яка група зникла?”

Ця гра призначена для тренування мнемічного способу „групування”. Приготуйте картинки із зображенням предметів декількох груп, наприклад, це можуть бути велосипед, автомобіль, літак (транспорт), яблуко, груша, слива (фрукти), шкарпетки, сукня, шорти(одяг) і т. д.

Перший варіант гри. Він застосовується на першому етапі навчання мнемічного способу „групування”. Тут дітям ще не потрібно здійснювати класифікацію як мисленєву дію, оскільки групи даються їм у готовому вигляді. Розкладіть картинки на столі так, щоб було три ряди по три картинки, а в одному ряді - картинки одної групи. Попросіть дитину назвати одним словом і запам'ятати кожну групу. Після того вона відвертається, ви забираєте ( або закриваєте аркушем паперу) якусь одну групу картинок і пропонує дитині визначити, яка група зникла, з яких елементів вона складалась.

Другий варіант гри вже складніший. Він може застосуватися на другому етапі навчання „групуванню”. Тут ви розкладаєте картинки вже впереміш, щоб групи не були розділені просторово. Потім пропонуєте дитині самостійно визначати і назвати узагальнюючими словами групи, які можуть бути утворені з картинок, які є у розпорядженні учня. Після того він повинен запам'ятати всі картинки і відвернутися (або закрити очі), а ви забираєте 2-3 картинки одної групи і пропонуєте дитині пригадати, які це були картинки і до якої групи вони належали.

Складність гри залежить від загальної кількості картинок і груп, які вони утворюють.

„Зменшилось чи додалося?”

З допомогою цієї гри ви можете продовжити тренування мнемічного способу „групування”. Тут вам знову потрібні будуть картинки із зображенням предметів різних груп. Візьміть, для прикладу, по 3-4 картинки з кожної із таких груп - дерева, тварини, овочі і спортивний інвентар, і розкладіть їх на столі впереміш. Малюк повинен на них уважно подивитися, протягом 1-2 хвилин запам'ятати і відвернутися. Потім ви забираєте зі столу 4-5 картинок, які стосуються як мінімум трьох різних груп. Дитина повинна визначити, яких картинок не вистачає.

Основна мета цієї гри - навчити дитину самостійно користуватися способом „групування” під час запам'ятовування і відтворення картинок. Тому постарайтеся в процесі гри звести до мінімуму підказування і зауваження стосовно необхідності використовувати цей спосіб. Нагадати про це бажано лише перед початком гри.

Гра може мати декілька варіантів. Наприклад, ви можете не лише забирати картинки, але й додавати нові, або ж одночасно одні забирати, а інші додавати. Важливим є лише те, щоб і в першому, і в другому випадках ви забирали і додавали картинки з різних груп. Спершу ви можете повідомляти дитині перед початком гри, що саме будете робити з картинками - забирати, додавати, чи те й інше одночасно. А надалі ускладніть завдання - не попереджуйте про свої дії. Тоді дитина повинна буде сама визначити, що ж відбулося.

„Яких картинок більше?”

Гра на образну оперативну пам'ять і мнемічний спосіб повторення.

Для гри потрібна спеціальна таблиця із зображенням кількох видів об'єктів. Завдання дитини - визначити, яких тварин в таблиці найбільше, а яких найменше. Для цього вона повинна подумки підрахувати кількість тварин кожного виду (корів, свинок, коників) запам'ятати отриманий результат і подумки порівняти отримані цифри.

Основні труднощі, які виявляються у процесі цієї гри, зводяться до того, що дитині потрібно виконувати одночасно дві дії: рахувати тварин, зображених на малюнку, і запам'ятовувати їх кількість. Останню дію забезпечує оперативна пам'ять.

„Будиночки для фігур”

Для проведення гри необхідно підготовити матрицю 2 х 2 клітини. В декількох клітинах необхідно намалювати різні геометричні фігури.

Демонструємо матрицю з фігурками на протязі 20 секунд. Дитина повинна запам'ятати, які в ній знаходяться фігури і в яких клітинках („будиночках”) вони розміщені. І після того, як матриця прибирається, дитина повинна зобразити на аркуші точну її копію.

Гру необхідно поступово ускладнювати. Для цього можна збільшити розмір матриці (до 5 х 5 і більше) і кількість фігур, зображених в ній (до 10-15 ). Складність завдання буде також збільшуватись, якщо ускладнювати зображення самих фігур і зменшувати час пред'явлення матриці. Нехай дитина встановить свій рекорд в запам'ятовуванні таких матриць і старається постійно його покращувати.

Цю гру можна проводити в парах. Один гравець готує матрицю, а другий-запам'ятовує і відтворює її. Потім ролі міняються. Розмір матриць, кількість і складність фігур в ній, а також час її пред'явлення повинні бути однаковими. Перемагає той, хто зуміє вірно відтворити більшу кількість фігур. Ще один варіант гри - з групою дітей. Ведучій показує матрицю з фігурами, а гравці по пам'яті відтворюють їх на своїх листочках. Переможця визначають так же, як і при грі в парах.

„Кольори по порядку”

Для цієї гри необхідні кольорові олівці і фломастери ( чим ширша палітра, тим краще). Можна використовувати смужки кольорового паперу різних відтінків.

Вкладіть на столі 5-6 смужок, наприклад, синього, зеленого, червоного, жовтого, коричневого, блакитного кольорів. Дитині пропонують уважно роздивитися і запам'ятати послідовність їх розміщення. Через 10 секунд закрийте ці смужки аркушем і попросіть дитину на своєму листочку намалювати чи записати послідовність розміщення кольорових смужок. Після того, як вона справиться х цим завданням, дайте їй можливість перевірити правильність цього виконання.

Поступово слід ускладнювати гру, збільшуючи кількість запропонованих кольорових смужок.

„Розпізнавання”

Для проведення цієї гри потрібні фотографії чи картинки дітей, дорослих людей і тварин. Цікавість цієї гри багато в чому залежить від того, настільки цікаві фотографії будуть в ній використані. Краще підібрати фотокартки з елементами гумору, з незвичайним ракурсом (наприклад, людей з смішною мімікою на обличчі, в незвичайних костюмах чи тварин в незвичайних позах).

Покажіть дітям 7 фотографій. Послідовно демонструючи кожну з них, називайте вигадане ім'я людини чи прізвисько тварини, зображеного на ній (список всіх імен бажано записати на аркуші раніше). Після того як ім'я назване, фотокартка прибирається. Завдання дитини-запам'ятати імена всіх персонажів на фотокартках і при повторному пред'явленні назвати їх. За кожне вірне назване ім'я нараховується один бал. Потім ролі міняються-дитина демонструє вам фотокартки, називає імена персонажів, а ви їх запам'ятовуєте і при повторному пред'явленні відтворюєте.

Якщо грати з групою дітей, то організувати гру можна таким чином. Ви демонструєте фотокартки і називаєте імена персонажів одночасно всім учасникам. При повторному пред'явленні фотокартки учасники гри повинні як можна швидше пригадати ім'я зображеного персонажа. Бал отримує тільки той, хто дасть вірну відповідь першим.

Ускладнення цієї гри можливе за рахунок збільшення кількості фото карток та інформації, яку необхідно запам'ятати( наприклад, крім імені, можна повідомляти також вік персонажу).

„Уяви предмет”

Узяти в руки якийсь предмет, іграшку, оглядати її уважно на протязі 30 секунд. Після цього, заплющивши очі, спробувати якомога точніше відтворити його. Якщо деякі деталі не уявляються чітко, необхідно поглянути на предмет знову, а потім, заплющивши очі, уявити їх і т. д. - до повного відтворення предмета. Зайнявшись іншою діяльністю, через 20 - 30 хвилин спробувати описати предмет, не дивлячись на нього.

„Розвідники”

У кімнаті довільно розставляють стільці, розкладають великі іграшки, будівельний матеріал. Дорослий „прокладає” маршрут, обходячи іграшки з різного боку й супроводжуючи свої дії поясненнями. Дитина спостерігає і потім повторює маршрут, намагаючись не припускатись помилок.

„Шахи”

Необхідно намалювати на картоні „шахове поле” на кожного гравця. В ролі фігур будуть виступати ґудзики. Необхідно мати два однакових набори, бажано, щоб вони були великого розміру „різнокольорові”. Грають двоє. Один розставляє ґудзики на клітинках поля, другий гравець уважно роздивляється на протязі 30 с.-1хв., потім накривають аркушем, і він повинен відтворити на своєму полі розміщення ґудзиків. Спочатку краще брати невелику кількість - 7-8, а потім поступово збільшувати.

Ігри для розвитку словесно-логічної пам'яті

„Підбери картинку до слова”

„ Пари картинок”

Для гри потрібно 5-6 пар картинок із зображеннями предметів пов'язаних одним з одним за змістом, наприклад: олівець - альбом, ложка - ножик, автомобіль - потяг, вишня - малина, книжка - окуляри. Розкладіть їх попарно, в два ряди: „олівець - зверху, „альбом” - під ним, „ложка” - зверху, ножик” - під нею і т.д.

Запропонуйте малюкові роздивитися і запам'ятати всі картинки. Особливу увагу зверніть на змістовий зв'язок, що існує між картинками кожної пари. Дитина повинна помітити і назвати, в чому і полягає цей зв'язок. Відразу попередьте малюка, що після того, як він все запам'ятає, один ряд картинок буде накритий аркушем паперу і, щоб відновити з пам'яті цей ряд, йому потрібно буде використати той, що залишиться. Через 2-3 хвилини закрийте картинки верхнього ряду. Дитина повинна сказати, які це були картинки.

„Картинка допомагає картинці”

Ця гра також формує мнемічний спосіб „змістове співвідношення”. Вона схожа на гру „Пари картинок”, але має свої принципові відмінності. Для гри слід приготувати два комплекти по 8-9 картинок у кожному: перший - „основний”, „другий” - додатковий. Ви розкладаєте на столі основний комплект і повідомляєте дитині, що зараз їй потрібно буде запам'ятати ці картинки, а для того, щоб легше було зробити це, можна використати другий комплект картинок. Ви даєте їх малюкові і пропонуєте вибрати до кожної „основної картинки” „додаткову”, подібну до неї за змістом. Малюк розкладає їх попарно („основна” - „додаткова”) і вивчає всі картинки ще раз протягом 1-2 хвилин. Після того ви збираєте всі „основні” картинки, а дитина повинна пригадати їх, орієнтуючись на додаткові”.

Наприкінці гри проаналізуйте разом з дитиною, які вона допустила помилки у доборі змістової пари і під час відтворення „основних” картинок. Підкажіть, як можна виправити ці помилки, і пограйте у гру ще раз, але вже з іншими картинками.

„Картинка допомагає слову”

Необхідно підготувати 10 слів і пов'язаних з ними за змістом 10 картинок. Гра має 3 варіанти.

Варіант 1.

Використовують на третьому етапі навчання мнемічного прийому „змістове співвідношення”. Ви послідовно читаєте слова, а дитина до кожного такого слова підбирає картинку, яка підходить до неї за змістом. Після того, як всі картинки підібрані, ви пропонуєте малюку на протязі 1-2 хвилин раз уважно подивитись на картинки і пригадати пов'язані з ними слова. Потім малюк повинен назвати ті слова, які він запам'ятав. При цьому він може дивитись на картинки.

Варіант 2.

Цей варіант гри призначений для четвертого етапу навчання. Він відрізняється від попереднього тим, що перед відтворенням слів, ви прибираєте картинки. І тоді дитина змушена орієнтуватися вже не на реально сприйняті картинки, а на подумки уявлювані.

Варіант 3.

Відповідає п'ятому етапу навчання. Тут дитині також пропонуються для запам'ятовування слова, але картинки не даються. Вона повинна подумки уявити собі які-небудь картинки, пов'язані з даними словами і використовувати їх для подальшого відтворення.

„Схема-картинка”

Гра для тренування мнемічного прийому „схематизація”. Підготуйте для запам'ятовування 10-12 картинок з зображенням знайомих дитині предметів: ракета, жираф, тарілка, пальма, велосипед, сумка, гриб, пірамідка, годинник, стілець, телевізор, короп. Запропонуйте гравцям намалювати до кожної картинки схематичні зображення предметів, покажіть, як це зробити. Зверніть увагу на те, що схема повинна складатися тільки 3-4 лінії.

Попросіть дитину запам'ятати ці картинки. Після цього приберіть їх через 2-3 хвилини запропонуйте їй назвати те, що вона запам'ятала. При відтворенні картинок можна користуватися схемами.

В цю гру можна грати з групою дітей. Перемагає той, хто відтворить більшу кількість картинок.

Після першої ж гри діти зрозуміють, як зручно застосовувати схеми для запам'ятовування і наскільки вони полегшують процес відтворення картинок. Тому, коли вони навчаться користуватися схемами, можна збільшити кількість пропонованих їм картинок до 15-20 і більше. Збільшувати кількість картинок в грі необхідно поступово, щоб не згасити інтерес до гри.

„Схема - слово”

Ця гра схожа на попередню, але тут замість картинок для запам'ятовування пропонують слова. Приготуйте аркуш паперу з схематичними зображеннями предметів. Дитині даєте завдання прослухати слова, дивлячись на схеми і запам'ятати їх. Потім необхідно назвати слова, можна дивитись на схеми. На слідую чому занятті прочитайте дітям 10-12 слів-назв відомих їм предметів. Ці слова не повинні бути пов'язаними одне з одним за змістом. Наприклад: дерево, поїзд, шахи, килим, рак, синиця, рояль, щука, сонце, ложка, пилосос, сік. Попросіть гравців намалювати схеми до кожного слова і постаратись запам'ятати ці слова. Через 2-3 хвилини після того, як учасники гри закінчать свою зображувальну творчість, запропонуйте їм написати на аркуші всі слова, які вони запам'ятали. Нагадайте їм, хто згадав максимальну кількість слів. Наприкінці гри обговоріть з дітьми, які з зображених схем видались більш вдалими, а які-менше і як це вплинуло на процес відтворення слів. Надайте дітям можливість обмінятися досвідом.

Складність гри залежить від того, наскільки важко схематично зобразити предмет, який позначається підібраним словом. Враховуючи це,

Постарайтеся підібрати спочатку такі слова, які легко можна „схематизувати”.

Наступним етапом гри буде використання більш абстрактних слів та сполучення слів. Наприклад: розумна дівчинка, дружба, холодна зима, сміх, любимий пес, смачний обід, пісня, сім'я, принц. Збільшувати складність гри слід поступово.

„Розкажи історію за схемою”

Гра для тренування вміння використовувати схематичні зображення для запам'ятовування тексту. Підберіть невелике оповідання розповідного змісту. Намалюйте від4 до 6 „кадрів” цього оповідання в вигляді простих схематичних зображень. Поясніть дитині. Що ви зараз прочитаєте оповідання, яке вона повинна запам'ятати і переказати. А щоб їй було легше це зробити, вона може використовувати підготовані вами „кадри”. Щоправда, для цього їх необхідно спочатку розмістити в правильній послідовності. Зрозуміти, якою повинна бути ця послідовність, дитина зможе на протязі прослуховування тексту. Це може бути текст, аналогічний наступному:

„Настав перший місяць осені - вересень. Довгими стають ночі. Частіше похмурішає небо і йдуть дощі. Сірі хмари закривають сонечко. На вулиці холодно.

На деревах одні листочки починають жовтіти, другі червоніти, а треті становляться бурими. Ліс змінив своє зелене вбрання на різнокольорове. Він став дуже яскравим, наче зібрався на свято. Але нетривке осіннє вбрання лісу, недовговічна обнова.

Прийде холодний різкий вітер і закружляє листя, зірве з дерев святкові шати. Почнеться листопад. Сумно в цей час в лісі. Сиро.

Одна радість - гриби. Вони дружно ростуть на пеньках чи сором'язливо ховаються під опалим листям дерев.

Перелітні птахи починають збиратися в зграї і відправлятися в далекий путь. Довго їм летіти до теплих країв.

Після того, як ви прочитаєте оповідання, дитина повинна розмістити „кадри” в потрібній послідовності і відтворити по ним весь текст.

„Намалюй схему оповідання”

Ця гра дещо схожа на попередню. Її відмінність полягає в тому, що дитині не даються готові схеми. Вона повинна підготувати їх самостійно. Підбираючи тексти для цієї гри, враховуйте, що з точки зору створення схем вони можуть бути легкими і важкими. До легких відносяться оповідання розповідного характеру, а до важких - описового чи пояснювального. Наведемо приклади оповідань різного рівня складності.

Розповідь 1.

„Мураха спустився до струмка: захотів напитися. Хвиля захопила його і трохи не потопила. Голубка несла гілку; вона побачила - мураха тоне, і кинула йому гілку в струмок. Мураха сів на гілку і врятувався.

Пройшло декілька днів. Мисливець розставив сітки, щоб спіймати голубку. Ось уже голубка залетіла в підступну пастку. Мураха підповз до мисливця і вкусив його за ногу. Мисливець ойкнув і впустив сітку. Голубка і полетіла.”

Розповідь 2.

„Весна йде. Після глибокого зимового сну прокидається природа. З кожним днем все яскравіше світить сонце.

Ожила річка, скута морозом. Затріщав лід. Великі крижини стикаються, повільно наповзають одна на одну і з тріском ламаються. На річці кригохід.

Вдень зі стріх падають краплі, тануть на сонці довгі бурульки. Розстав на даху сніг, який лежав взимку як біла шапка. Все оживає навкруг. Земля звільняється від снігу, і видніється минулорічна трава, по ній повзають якісь букашки. Павучки почули тепло і виповзають із різних щілин. Товсті жуки загули біля зелених гілочок.

Скоро зацвітуть яблуні і груші, розкриють свої ніжні білі і рожеві бутони. На луках зазеленіє трава, розкриються яскраві польові квіти. Попросіть дитину намалювати схему розповіді в вигляді 4-5 „Кадрів”, пронумерувати кожний з них. Після того як вона виконає це завдання, попросіть її переказати почуту історію, використовуючи свої схеми.

„Розкажи історію за планом”

Гра для тренування вміння користуватися готовим планом для відтворення невеликого тексту. Підберіть невелике, але цікаве для дітей цього віку оповідання. Бажано, щоб воно включало в себе не тільки розповідь, але і описову і пояснювальні частини, наприклад, як наступний текст:

„Навесні на лісових галявинках розквітають красиві квіти - медуниці. Листочки медуниці вкриті особливими волосками, тому на дотик вони трохи жорсткуваті. Ці волоски, як вовняний одяг, захищають медуницю від весняних холодів.

Квіти у медуниці забарвлені по-різному. Одні - рожеві, другі - фіолетові, а треті - зовсім сині. Цікаво, що їх колір залежить від того, коли вони розпустились. Рожевими квіти бувають, коли вони тільки розквітнуть. Пройде трохи часу, і із рожевих вони стануть фіолетовими, а потім і синіми.

Таку рослину з різнокольоровими квітами легше помітити в лісі джмелями, які дуже люблять ласувати соком медуниці. Як тільки пригріє весняне сонце, джмелі починають прокидатися. Виберуться із своїх теплих нірок і одразу спішать до квіток медуниці за нектаром.

Солодкого, медового на смак соку - нектару в квітах медуниці багато, тому і назвали медуницю медуницею”.

Складіть план до цієї розповіді. Виділіть не більше 3-4 пунктів. Для наведеного вище тексту можна запропонувати, наприклад, такий план:

1. Вовняний одяг.

2. Різнокольорові квіти.

3. Ласощі для джмелів.

4. Чому так назвали медуницю ?

Дайте дитині цей план і прочитайте розповідь. Потім запропонуйте малюку переказати текст, користуючись цим планом. Після цього обговоріть разом з дитиною ті труднощі, які у неї виникли. Поясніть їй, що план дозволяє полегшити запам'ятовування тексту тільки в тому випадку, коли він відображає найбільш важливі „ключові моменти розповіді”. Зверніть увагу дитини на відповідність пунктів плану змісту, абзаців тексту.

„Скласти план”

В цій грі дитина вчиться самостійно складати план розповіді, а потім використовувати його для відтворення. Запропонуйте дитині послухати наступну розповідь:

„Плаває гусак по ставку і голосно розмовляє сам з собою.

-Який я, справді, дивовижний птах! І по землі ходжу, і по воді плаваю, і літаю і повітрі; немає іншого такого птаха в світі! Я всім птахам цар!

Підслухав гусака журавель і говорить йому:

-Який же ти, гусак, дурний птах! Ну, хіба можеш ти плавати, як щука; бігати як олень; чи літати як орел? Краще знати що-небудь одне, та гарно, чим все, та погано.

Після того, як прочитаєте текст, запропонуйте дитині скласти план розповіді, який складається з двох пунктів. Для дітей даного віку необхідна допомога дорослого. Розбирайте текст на дві частини(перша частина - те, говорить гусак, друга - те, що говорить журавель). Прочитайте ще раз першу частину і попросіть дитину придумати для неї назву(наприклад: „Хвалько”, „Дивовижний птах” і т. п.)

Потім ту ж саму дію виконайте з другою частиною. Придумані назви і будуть пунктами плану. Зверніть увагу на те щоб назви відображали головну думку кожної частини. Коли план буде складений, нехай дитина, використовуючи його, перекаже зміст розповіді.

В подальшому бажано використовувати поступово більші по об'єму тексту. Тоді і кількість пунктів плану, і об'єм інформації, яку необхідно запам'ятати також будуть поступово зростати. Після гри завжди звертайте увагу на лаконічність і ясність викладення кожного пункту плану.

Наведемо приклади розповідей, які ми використовували.

Два товариша

Шли по лісу два товариша, і вискочив на них ведмідь. Один кинувся тікати, заліз на дерево і заховався, а другий залишився на дорозі. Робити було йому нічого - він впав на землю і прикинувся мертвим.

Ведмідь підійшов до нього і почав нюхати: він і дихати перестав. Ведмідь понюхав йому обличчя, подумав, що мертвий, і відійшов. Коли ведмідь пішов, перший зліз з дерева і сміється: „ Ну що, - говорить, - ведмідь тобі на вухо казав? „

„ А він сказав мені, що погані ті люди, які в небезпеці товаришів кидають.”

Невирішене питання

Жили на одному подвір'ї кіт, півник, собака і коза. Зберуться, буває, ввечері всі на крильці і почнуть розмовляти про свої справи. В одному лише не могли вони погодитись. А саме, що смачніше всього.

- Нема нічого краще молочка, - сказав кіт Васька.

- Що молочко, - сказав півник. - Ось якби овес чи крука - це було б краще.

- Дурниці ви, братці, говорите, - запевняв Шарик. - Якщо вже що добре, то це кісточка.

- Добре свіженького сіна пожувати, воно таке духмяне, - сказала коза. Так і не вирішили питання про те, що смачніше в світі.

Дві білки і лисиця

Дві білки знайшли горіх і посварилися між собою. „Він мій, - сказала перша білка, бо я його перша побачила.” - „Ні, він мій, - кричала друга. - Я його підняла.”

Почула цей спір лисиця. „Не сваріться, - сказала вона, - я помирю вас!” Стала між білками, розкусила горіх і сказала: „Ця половинка належить тому, хто бачив горіх, ця ж - тому, хто його підняв; а зерно - мені: за те, що я вас помирила.”

По цих словах передала білкам порожні скорлупи, зерно ж поклала собі в рот і втекла.

Вовк і кобила.

Жив - був вовк. Старий він став і слабий. А їсти ж треба!.. Пішов він їжу шукати. Блукав собі, блукав та й стрів лисичку. „Лисичко, лисичко, я тебе з'їм”. - „Не їж мене, вовчику - братику, я тобі пісеньку заспіваю, таночок затанцюю”.

Почала вона співати медовим голосочком, пританцьовувати лапками. Дивився старий і заснув. Прокинувся, а лисички-сестрички й духу немає. „І нащо мені такі танці?” - подумав сіренький і поплентався далі.

Бачить - на поляні кобила пасеться. Зібрав останні сили старий розбійник і каже люто: „Я тебе з'їм кобило!”

А та перелякалась, трясеться вся і відповідає: „Я не проти вовчок-сірячок, але не можна мене їсти.” - „Чому?” - зацікавився вовк. „Ось на, почитай”. - сказала кобила і підняла ногу.

Підійшов вовк, глянув зацікавлено, а кобила йому копитом як дасть. - так і посипалися іскри з очей. Довгенько не міг прийти в себе старий. А як очуняв, подумав: „Ото дурний! Неграмотний, а поліз читати!..”

Пожежні собаки

Буває часто, що в містах під час пожеж залишаються в будинках діти і їх не можна витягти, тому що з переляку заховаються і мовчать, а від диму їх не роздивитися.

Для цього в Лондоні навчені собаки. Собаки ці живуть з пожежниками, і коли загоряється будинок, то пожежники посилають собак витягувати дітей. Одна така собака врятувала 12 дітей; її звали Боб.

Один раз загорівся будинок. Коли пожежники приїхали до будинку, до них підбігла жінка. Вона плакала і сказала, що в будинку залишилась дворічна дівчинка. Пожежники послали Боба. Боб побіг по східцях і зник в димі. Через 5 хвилин він вибіг з будинку, а в зубах за сорочку ніс дівчинку. Мати кинулась до доньки і плакала від радості, що вона жива. Пожежники пестили собаку і оглядали її - чи не обгоріла вона; але Боб знову рвався в будинок. Пожежники подумали, що в будинку ще є що-небудь живе, і пустили його. Собака побіг в будинок і скоро вибіг з чимось в зубах.

Коли люди роздивилися те, що він виніс, то всі розсміялись: він виніс велику ляльку.

„Вірші і небилиці”

Ігри, пов'язані із заучуванням віршів і небилиць, дозволяють розвивати у дітей словесно-логічну пам'ять, мнемічний спосіб „повторення”, вміння переводити словесну інформацію в образну форм, а також репродуктивну уяву.

Заучування віршів для багатьох дітей видається дуже нудною і тому важкою справою. Можна спробувати перетворити цей процес у гру або змагання, і ставлення дитини може відразу змінитися. Наприклад, можна пограти у таку гру: ви читаєте вірш на 4 рядки без останнього слова, а вона повинна здогадатися, яке це має бути слово.

Потім читаємо той самий вірш на чотири рядки ще раз, але вже без останніх двох слів, потім трьох слів і т. д. Слова, яких не вистачає, повинна називати дитина. Так поступово їй слід буде називати усі слова вірша, тобто фактично вивчити його на пам'ять.

Для того, щоб перетворити заучування віршів на змагання, необхідно як мінімум два учасника. Запропонуйте їм позмагатися, хто швидше вивчить вірш із 4 - 6 рядків. Причому швидкість буде вимірюватися не в хвилинах і секундах, а кількістю повторень. Так, ви читаєте вірш перший раз, даєте 1 - 2 хвилини на те, щоб кожний учасник повторив( подумки чи в голос) те, що запам'ятав. Після того читаєте його вдруге, втрете і т. д. Хто першим повторить в голос увесь вірш без єдиної помилки, той і виграє змагання.

Для різноманіття замість віршів можна використовувати веселі небилиці. З одного боку, їх важче запам'ятати, оскільки вони позбавлені звичайної логіки, а з другого - своєю фантастичністю, незвичайністю вони створюють таке емоційне тло, яке робить процес запам'ятовування ефективним.

Можна також попросити дитину намалювати те. Що про що говориться в вірші, обговорити намальоване.

Наведемо приклади віршів і небилиць, які ми використовували в роботі з дітьми.

До морозів ще далеко,

Ще у зелені весь ліс,

Та за море вже лелека

Тепле літечко поніс.

Ще по ярах біліє сніг

І спить озимина,

Та вже з гори струмок побіг -

До нас прийшла весна.

Ніби з кришталю намисто,

На квітки, гриби, на хвощ

З хмари сіється краплисто

Теплий, чистий, літній дощ.

Ходить котик тишком-нишком,

Упіймав сіреньку мишку

Сміло вгору хвіст підняв

І промовив гордо: „Няв”.

В маленького песика татко

Вартує вартує подвір'я і хатку.

Всю ніч йому син помагав

Як тато, вигукував: „Гав”.

Білий кіт

Стрибнув котик за ворота

А на вулиці-зима!

Білий сніг, і білий котик

І немов кота нема.

Лиш на кінчику хвоста

Видно пляму у кота.

Сонечко червоне,

Сонечко-жучок,

Полети з долоні

В небо до хмарок.

Відчини віконечко -

Хай всміхнеться сонечко

До усіх діток.

Переплутанка

От так диво-дивина -

Виріс ріг у кабана.

Льохи вбралися у пір'я,

Пси порили все подвір'я.

А лаписько в курнику

Заспівав: „Кукуріку!”

Лізуть горобці під квочку,

Щоб сховатись в холодочку.

А ягнята, мов коти,

Геть обсіли всі плоти.

Віл на яворі пасеться,

кіт у кошику несеться.

А індики на воді

плавають, мов лебеді.

А тепер скажіть мені -

Де тут правда, а де ні?

Анатолій Григору

Картина

В мене є така, картина -

Краща від усіх!

Не картина - дивина.

Над горою - низина.

Спіють яблука, малина

Зверху вали сніг.

На гілках сидять зайчата.

По ставку пливуть курчата.

Їжаки летять.

Світить сонце, сяють зорі.

Жолуді на осокорі

Гронами висять.

- От картина так

так картина!

Що малюнок,

той новина.

Хто ж її подарував?

- Це я сам намалював!

Платон Воронько.

„Мультфільм”

Використовуючи прийом зв'язування, можна запам'ятати слова, логічно не поєднані між собою. Завдання дитини - створити в уяві деякий ланцюжок подій, де кожний наступний образ, пов'язаний зі словом, мов би зв'язок з попереднім. Бажано, щоб утворилось оповідання чи маленька історія.

Дітям зачитують 10-12 слів і просять їх уявити собі образ, пов'язаний із кожним словом, поєднати їх в яскравий, фантастичний мультфільм.

Набори слів: олівець, окуляри, стіл, глечик, зірка, папуга, кран, верблюд, квітка, гора.

Потім дітей просять записати слова, які вони запам'ятали, на аркуші. Пропонують переказати свої „мультфільми”, порівняти результати відтворення, нехай діти поділяться досвідом одне з одним.

„Розфарбуй і розкажи”

Для проведення цієї гри необхідні яка-небудь розповідь про тварину чи птаха та їх контурне зображення.

Для прикладу наведемо розповідь про сверестіль.

„В густому лісі живе невеличка пташка сверестіль. У неї пір'ячко червонувато-коричневе, на голівці - рижуватий чубчик. Кінці крилець і хвостика жовтенькі, а під клювиком у сверитілі чорна плямка, наче краватка на шиї.

Коли з'являються пташата - малюки, мама годує їх комарами: зліпить комах в грудочку суне малюкам в дзьобики, щоб не пищали від голоду і сиділи тихо. Але пташенята проковтнуть їжу і знову просять їсти. Але ось прийде зима, зникнуть комарі, ягоди і сверестілі зберуться в зграйки, відлетять на південь в теплі краї. Але чому пташку назвали сверестіль? Справа в тому, що коли вона співає, здається, наче хтось грає на старовинній сопілці: сверестілі. Ось тому і назвали так пташку- «сверестіль».

Поясніть дитині, що спочатку вона повинна уважно послухати і запам'ятати розповідь. Коли розповідь буде прочитана, запропонуйте їй зафарбувати пташку так само, як вона була описана в тексті. Після того, як дитина впорається з цим завданням, попросіть її розповісти те, що вона запам'ятала із почутої розповіді. Розфарбований малюнок порівняйте з описом, якщо будуть помилки, обговоріть їх разом з дитиною.

2.3. Порівняльне дослідження розвитку пам'яті до та після формувальної програми