Проаналізуємо підручники з природознавства для учнів 3 класу, щоб з'ясувати, як розкриваються знання про рослини в їх змісті.

У структурі підручника виділяють текстовий та позатекстовий компоненти (апарат орієнтування, апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал).

Кількісні дані компонентів у підручника природознавства для учнів 3 класів представлено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Кількісні дані компонентів у підручнику природознавства з розділу "Зелене диво Землі"

Вважаємо, що у підручниках достатньо текстів, ілюстрацій і завдань, спрямованих на формування в учнів знань про рослини.

Аналіз текстів підручника для 3 класу засвідчив, що вони перенасичені науковою інформацією і є заважкими для учнів 3 класу. Зокрема, у статті незрозумілою є інформація про "вид" (с.106), про утворення цукру і крохмалю у рослинах ( с.109).

У тексті "Розмноження квіткових рослин" не вказано, що квіткові рослини розмножуються насінням, а отже, не лише квітка є органом розмноження квіткових рослин, а й плід і насіння.

У статті "Охорона рослин" (с.130) немає відомостей про рослини, які занесені до Червоної книги України, відсутні і малюнки рослин. Не зрозуміло, чим ботанічні сади відрізняються від заповідників. Малюнки рідкісних рослин наведені на с. 76 підручника.

Аналіз практичних робіт показав, що об'єктами практичних завдань є малюнки рослин. Вважаємо, що не завжди об'єкт вибрано вдало (зокрема, при вивченні будови рослин на с. 107).

Серед завдань, які пропонуються для перевірки знань студентів у рубриках "Поміркуй", " Перевір себе", "З'ясуй" є завдання:

на складання розповіді про рослин - 6

практичні завдання на визначення рослин - 7

на визначення послідовності -1

на пояснення явищ - 9

на доведення - 5

на виявлення істотних ознак - 3

на порівняння - 4

на класифікацію - 2

на встановлення причинно-наслідкових зв'язків - 12

Таким чином, нами проаналізовано зміст програми і підручників з курсу "Природознавство", з'ясовано, що у процесі вивчення молодшими школярами рослин необхідно проводити досліди, спостереження, практичні роботи.

2.2 Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі

Розробляючи методику вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства, особливу увагу ми приділяли визначенню цілей уроку, добору змісту, доцільних методів і засобів навчання.

Готуючись до уроку, ми намагалися дотримувалися таких вимог:

1. Навчати дітей так, щоб вони розуміли, що, чому і як треба робити, і ніколи не виконували вказівок вчителя механічно.

2. Навчаючи, застосовували усі види і форми пізнавальної діяльності, поєднували аналіз із синтезом, індукцію з дедукцією, зіставлення з протиставленням.

3. Те, що учням невідомо, логічно пов'язували з вивченим, оскільки вважали, що там, де немає логічного зв'язку між засвоєним і засвоюваним, там немає усвідомленого навчання.

4. Пам'ятали, що головне - не знання предмета, а особистість, яка формується. Тому прагнули навчити і виховувати так, щоб учень не був додатком до навчального предмета, а навпаки суб'єктом його активного освоєння.

5. Враховували, що кожний урок повинен перш за все розв'язувати певне завдання. Мета і завдання уроку мають бути конкретними. Тип уроку визначається залежно від основної дидактичної мети.

6. Готуючись до уроку визначили основні етапи уроку, послідовність методів і прийомів навчання, характер завдань для учнів і способи керування навчально-пізнавальною діяльністю школярів.

Щоб сформувати в учнів знання про рослин в 3 класі ми дотримувались таких умов:

1. За допомогою наочних засобів навчання ми організували сприймання і дії учнів з конкретними рослинами, оскільки всяке поняття є узагальненням багатьох різних, але по суті однорідних предметів.

2. За допомогою різноманітних завдань ми організовували розумову діяльність школярів, спрямовану на виділення істотних ознак. При цьому забезпечували розуміння школярами те, що поняття бувають більш загальними і вузькими. Так, поняття "дерево" більш широке, ніж поняття "хвойне дерево", але воно вужче, ніж поняття "рослина" З цією метою ми вели дітей від більш широких понять до вузьких шляхом виділення все більш поодиноких ознак як суттєвих. Наприклад, перехід від поняття "рослина" до більш вузького поняття "дерево" вимагає включення як суттєвих таких ознак, як стовбур, крона тощо. Звужуючи далі поняття, вчитель виділяє ще більш поодинокі ознаки: голки, хвою в результаті чого утворюються поняття "хвойні дерева". Щоб допомогти учням виділити ті суттєві ознаки, за якими різні предмети об'єднуються в групи, належать до одного поняття, ми наводили приклади так, щоб несуттєві ознаки учні побачили як варіативні, не основні.

3. Своєчасно вводили відповідне слово -- термін, яке означає дане поняття. Оскільки ми вважали, що якщо знання про окремий предмет зберігаються у вигляді його образу, то узагальнені знання про цілу групу предметів, досить різних (дуб і ромашка), існують лише в слові. Введення слова із запізненням або знайомство з ним без розкриття значення на конкретному змісті робить знання дітей формальними, а інколи й помилковими.

4. За допомогою різноманітних вправ на різному фактичному змісті організовували закріплення сформованого поняття шляхом репродуктивного відтворення його змісту і застосування засвоєного поняття у подібних і нових. Ми вважали, що якщо класовод не використовує даної умови, то знайомлячись, наприклад, із поняттям "кущ", діти пов'яжуть її з єдиним кущем, зображення якої їм демонстрував учитель на уроці.

5. Особливого значення у процесі засвоєння знань ми надавали перевірці. Ми вважали, що, перевіряючи засвоєння понять, пропонувати дітям повторити основні ознаки поняття недостатньо. Учень може механічно запам'ятати всі ознаки. Щоб перевірити дійсне розуміння поняття, треба запропонувати учням практично застосувати набуті знання, обґрунтувати відповіді.

Надійнішим є прийом перевірки знань дітей на основі виконання ними різних самостійних робіт, які включали б завдання на класифікацію рослин на групи, опис рослин, порівняння рослин, доведення, встановлення взаємозв'язків тощо.

Зважаючи на те, що спостереження та досліди - складні процеси і без керівної, спрямовуючої роботи вчителя неможливі, ми приступили до розробки для третьокласників завдань для спостережень і дослідів, враховуючи певні вимоги до завдань. Завдання повинні:

1) забезпечувати формування уявлень, понять про рослини;

2) спрямовуватись на розвиток інтересу, довільної уваги, спостережливості учнів;

3) передбачати формування умінь спостерігати, виділяти істотні ознаки, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, доводити;

4) бути доступними для учнів третього класу;

5) бути передбачені як для індивідуальної роботи учнів, так і групової, фронтальної; як для виконання вдома, на уроці, екскурсії, в позаурочний час (на прогулянці, куточку живої природи);

6) бути різноманітними: короткочасними і тривалими.

Розробляючи завдання для дослідів і спостережень, ми визначали, які спостереження та досліди учні будуть виконувати на уроці під керівництвом учителя, а які будуть виконувати вдома самостійно. Визначали також, які досліди показуватиме вчитель на уроці. а які досліди виконуватимуть учні.

Щоб демонстраційні досліди ефективно виконували свої функції у навчанні (освітню, виховну, розвиваючу), ми дотримувались певних вимог щодо їх демонстрування:

1. Перед демонструванням визначили мету досліду, створювали проблемну ситуацію, щоб зосередити увагу учнів на сприйняття й осмислення того, що буде демонструватися.

2. Демонстраційні досліди проводили на демонстраційному столі. Під час демонстрування звертали увагу учнів на прилади, що допоможе їм краще зрозуміти поставлений дослід.

3. Прилади для демонстрування досліду були прості й зрозумілі (звичайні склянки, пробірки, тарілки, колбочки тощо). Збирали частини приладу в присутності учнів, пояснюючи одночасно призначення кожної з них.

4. Під час проведення дослідів враховували колір, в який зафарбована рідина, і фон, на якому дослід демонструється.

5. Кожний дослід проробляли попередньо до уроку з метою відпрацювання техніки його проведення, визначення його тривалості, з'ясування оптимальних умов, за яких дослід вдається найкраще. Продумували місце досліду на уроці і план його пояснення.

Кожний дослід детально пояснювали. Без пояснення вчителя досліди будуть зовсім незрозумілі учням і не виконуватимуть у навчанні необхідних функцій (освітньої, виховної, розвиваючої).

Дотримувались техніки безпеки під час демонстрування дослідів.

Після проведених спостережень проводили бесіду, після якої робили учні висновки.

Готуючись до уроку із проведенням учнівських дослідів, ми:

– визначали, як буде проводитись дослід - кожним учнем, парами чи в складі груп з 4 - 5 учнів;

– перевіряли наявність відповідного обладнання, матеріалів;

– перевіряли технічний стан пристроїв, якість дослідного матеріалу;

– продумували технологію досліду і інструкцію для його виконання;

– попередньо проробляли дослід, яким би простим він не здавався.

Організовуючи спостереження та досліди на уроках, намагались визначити етап уроку, на якому учні будуть активно спостерігати. Переважно організовували спостереження і досліди на етапі засвоєння нових знань, а узагальнення результатів спостереження - на етапі актуалізації опорних знань або на етапі закріплення знань (залежно від того, чи виконували учні спостереження на уроці, чи вдома самостійно).

Особливу увагу у процесі вивчення рослин ми приділяли проведенню практичних робіт.

У процесі організації практичних робіт ми дотримувались таких вимог:

1) чітко визначали конкретні цілі практичної діяльності;

2) відбирали необхідні матеріальні об'єкти або їх матеріалізовані форми;

3) розробляли практичне завдання і прийоми виконання завдань.

Оскільки засобом організації практичної роботи є практичне завдання, ми визначали характер цих завдань.

Репродуктивні завдання - це завдання, які виконуються за зразком.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12