Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класі

79

ДИПЛОМНА РОБОТА

ВИВЧЕННЯ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ РОСЛИН

НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

В 3 КЛАСІ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН У КУРСІ "ПРИРОДОЗНАВСТВО"

1.1 Знання про рослини як компонент змісту курсу "Природознавство"

1.2 Характеристика форм, методів та засобів вивчення молодшими школярами рослин

1.3 Стан вивчення учнями рослин на уроках природознавства у практиці початкової школи

РОЗДІЛ II. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ОРГАНІЗАЦІЇ ВИВЧЕННЯ ТРЕТЬОКЛАСНИКАМИ РОСЛИН НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

2.1 Аналіз програми і підручника з природознавства для 3 класу

2.2 Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі

2.4 Результати експериментального дослідження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

У процесі навчання в початковій школі учень вивчає різні навчальні предмети. Кожний навчальний предмет - це система наукових знань, адаптованих до вікових особливостей розумового розвитку дітей кожної вікової групи і загальних цілей навчання.

Навчальний предмет "Природознавство" реалізує галузь "Людина і світ" Державного стандарту початкової загальної освіти. Він є логічним продовженням природничої складової інтегрованого курсу "Я і Україна", який вивчається у 1-2 класі. Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, синтезує знання з різних природничих дисциплін на основі ідеї єдності природи з урахування міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.

Важливе значення серед природничих знань, які включені до курсу "Природознавство", відіграють знання про рослини. Адже рослини є невід'ємним компонентом природи, без якого неможливе життя на Землі, доступним об'єктом для пізнання молодшими школярами. У процесі оволодіння знаннями про рослини у молодшого школяра формується потреба до пізнання рослинного світу, спілкування з природою; ціннісне ставлення до рослин, розуміння взаємодії і взаємовпливу людини і рослинного світу, навички екологічно доцільної поведінки, розвивається пам'ять, мислення, емоційна сфера тощо. Вивчаючи рослини, школярі оволодівають спеціальними методами пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота), прийомами мислення.

У зв'язку з цим, перед вчителем початкових класів стоїть завдання домогтися, щоб учні засвоїли знання про рослини, могли вільно оперувати ними, застосовувати для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. Чим більше учень буде знати про рослини, тим більше любитиме і оберігатиме їх.

У дослідженнях Т.Байбари, О. Біди, О. Варакути, І. Жаркової, О.Савченко, А. Усової розглядається проблема формування природничих знань.

Навчальний матеріал про рослин - це ідеальний матеріал для створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства, формування умінь досліджувати і спостерігати за рослинами, аналізувати, узагальнювати та робити висновки. Саме при вивченні рослин у дітей виникає багато запитань: "Чому?", "Як?", "Звідки?"

У працях В. Горощенка, Ф. Кисельова, Т. Князєвої, Є. Редкіної підкреслюється, що у процесі вивчення рослин у вчителя є можливість створити постійно зростаючу систему залучень учнів до вирішення проблемних ситуацій, до самостійної пошукової діяльності.

Р. Петросова, Г. Пустовіт, В. Сухомлинський, В. Титова, К.Ушинський, К.Ягодовський у своїх працях зазначали, що використання на уроках наочного матеріалу про рослини, дослідів, спостережень заохочує дітей до пізнання природи та викликає інтерес.

Значення, методика організації та проведення спостережень, дослідів, практичних робіт з метою формування в учнів знань та умінь у процесі вивчення природознавства розглядається у працях Г. Аквілевої, А. Бєлікової, Т.Байбари, О. Біди, Н.Коваль, Л. Нарочної та ін. вчених.

Дослідження стану шкільної практики навчання учнів природознавству засвідчило необхідність удосконалення процесу організації вивчення молодшими школярами рослин.

Актуальність даної проблеми зумовила вибір теми дослідження "Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі".

Об'єктом дослідження є процес навчання учнів природознавству.

Предмет дослідження - зміст, форми і методи вивчення рослин на уроках природознавства.

Мета дослідження полягає в розробці методики вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі.

У процесі дослідження ми виходили з такої гіпотези: вивчення молодшими школярами рослин буде здійснюватися ефективніше за умови впровадження методики навчання, яка передбачає цілеспрямоване, систематичне використання спостереження, дослідів, практичних робіт на уроках природознавства.

Завдання дослідження:

вивчити стан розробки досліджуваної проблеми за літературними джерелами та в практиці роботи початкової школи;

схарактеризувати форми, методи та засоби вивчення рослин на уроках природознавства;

проаналізувати програму та підручник з природознавства з метою виявлення змісту знань про рослини у 3 класі, методів та форм вивчення рослин;

4)розробити методику вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі та експериментально перевірити її ефективність.

З метою реалізації поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження: теоретичний аналіз методичної літератури, навчальної програми, підручнику; спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи, бесіди з учителями; моделювання в процесі розробки методики вивчення рослин на уроках природознавства у 3 класі; експериментальний (констатуючий і формуючий експеримент); математичний у процесі аналізу експериментальних даних.

Дослідження виконувалось протягом 2007-2008 років. Умовно його можна поділити на три етапи. На першому етапі, констатуючому, проводився теоретичний аналіз проблеми. Вивчалась психолого-педагогічна, методична і навчальна література з даного питання, аналізувався досвід роботи вчителів початкових класів, формувалися мета й завдання дослідження, розроблялись шляхи реалізації мети й завдань дослідження, матеріали експериментального дослідження. На другому етапі проводився формуючий експеримент. Третій етап дослідження був спрямований на обробку й узагальнення результатів формуючого експерименту, оформлення роботи.

Практичне значення дипломної роботи полягає в розробці методики вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класі, яка може бути використана в практичній діяльності вчителів.

Експериментальна база дослідження. Педагогічне дослідження проводилось на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Мала Лука Гусятинського району Тернопільської області. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 47 учнів, 6 вчителів початкової школи. У формуючому експерименті взяли участь 23 учні третього класу даної школи.

Робота складається зі вступу, двох розділів, списку використаних джерел. Загальний обсяг дипломної роботи - 83 сторінки.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН У КУРСІ "ПРИРОДОЗНАВСТВО"

1.1 Знання про рослини як компонент змісту курсу "Природознавство"

У сучасній початковій школі навчальний предмет "Природознавство" вивчається у 3-4 класі, і є структурним компонентом курсу "Я і Україна", який охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти "Людина і світ".

Як навчальний предмет природознавство має свої дидактичні особливості, які відрізняють його від інших шкільних предметів. Ці особливості зумовлені тим, що це інтегрований курс, який представлений системою узагальнених знань про природу [40, 17].

Як стверджують психологи П.Гальперін, Н.Тализіна, Д. Ельконін, В.Давидов, О. Скрипченко [17] та педагоги О. Герд [18], К. Ушинський [54], К.Ягодовський [58] та інші, діти молодшого шкільного віку сприймають світ як єдине ціле, не поділяючи його прояви на біологічні, фізичні, хімічні явища. Інтеграція природничо-наукових знань на початковому етапі навчання дозволяє сформувати правильне цілісне уявлення про явища природи, створює базу для подальшого диференційованого вивчення наук про природу.

Кожний навчальний предмет - це система наукових знань, адаптованих до вікових особливостей розумового розвитку дітей кожної вікової групи і загальних цілей навчання. Система, стверджує Т. Байбара - це не проста сума понять, а обов'язково ієрархія, яка має ступеневу організацію і нові в порівнянні з окремими поняттями функції. [4, 72].

Що ж розуміють під терміном "знання"?

Знання - це перевірений практикою результат пізнання, відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, що об'єктивно існує поза нею. Відображення відбувається у формі фактів, уявлень, понять, закономірностей, законів, теорій, які передаються мовою. [4, 62].

У працях Т. Байбари [4], О. Біди [8], Ф. Кисельова [28], В. Пакулової [38] відзначається, що природничі знання засвоюються учнями початкової школи у формі таких видів знань: конкретних фактів, уявлень, понять.

Природознавство включає ієрархізовану систему понять і уявлень, які відображають об'єкти і явища у їх взаємозв'язку, на доступному для учнів початкової школи рівні.

Що ж розуміють під термінами "поняття" і "уявлення"?

Уявлення - це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв'язки раніше сприйнятого об'єкта чи групи об'єктів. [4, 61]. Воно характеризується тим, що має зміст, тобто зовнішні ознаки, властивості і зв'язки чуттєво-наочного образу, які були сприйняті різними органами чуття і створили цей образ. Уявлення виникають на основі відчуття і сприйняття.

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв'язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об'єктивної реальності. Це відбувається на рівні абстрактного, логічного мислення, результатом якого є поняття.

Поняття становлять фундамент змісту навчального курсу і виступають як основна форма знань та мислення учнів [4, 5]. У системі знань про об'єкти і явища навколишнього світу поняття відіграють служать опорним моментом в пізнанні реальної дійсності і є своєрідним наслідком її пізнання [1].

Поняття -- це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. У ньому розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв'язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя [15].

У кожному понятті розрізняють дві його взаємопов'язані і взаємо протилежні сторони: зміст і обсяг. Зміст -- сукупність істотних ознак, взаємозв'язки між якими утворюють структуру поняття. Обсяг характеризує кількість предметів і явищ, які відображаються поняттям.

За змістом поняття поділяють на прості (включають один елемент знань) і складні (включають кілька елементів знань), а за обсягом - одиничні, загальні, категорії. Одиничні поняття стосуються окремих предметів, явищ (наприклад, кропива глуха, ромашка лікарська, верба плакуча та ін.), а загальні охоплюють групу об'єктів (дерево, кущ, трави та ін.). Категорії -- це поняття найвищого рівня узагальнення (тварина, рослина, природа та інші) [16].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12