Висновки
Народні прикмети природознавчого характеру - це сталі вислови, в яких певні явища природи відповідно до змін пір року пов'язуються з кліматичними чи погодними змінами Вони виникли і розвивалися на основі спостережень за станом погоди, речей, людей, тварин.
Аналізуючи зміст народних прикмет природознавчого характеру можна виділити такі загальні образи: космічні (зірки, місяць, хмари, небо, сонце); метеорологічні (туман, роса, веселка, дощ, вітер, гроза, грім); поведінка тварин, комах, риб, птахів; рослинний світ (квіти, дерева, кущі); спостереження за неживою природою (земля, вода, роса); пори року, місяці; людина і здоров'я; землеробські роботи.
Народні знання українців були пов'язані насамперед із різноманітною господарською діяльністю і ґрунтувалися на спостереженнях за природою і оточуючим середовищем. На підставі цих спостережень склався землеробський календар, сформувалися вміння передбачати погоду.
Під педагогічним потенціалом народних прикмет розуміємо сукупність можливостей педагогічного впливу на особистість, що формується й розвивається, а також можливостей їх цілеспрямованого використання в навчально-виховному процесі. Народні прикмети одухотворяють природу, вчать дітей берегти, примножувати та пізнавати її особливості, закони розвитку. Вони є складовою частиною багатьох галузей народних знань -- народної біології, астрономії, медицини, метеорології, хліборобської справи тощо. Народні прикмети у цікавій, нерідко дотепній і кмітливій формі розкривають важливі грані життя природи, людей. Глибоке знання народних прикмет сприяє підготовці молоді до самостійного життя, успішної трудової, господарської діяльності в майбутньому
Як свідчить аналіз літературних джерел та проведене нами анкетування вчителів початкової школи проблема використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру отримала належне опрацювання на рівні загальнонаукового уявлення. Дещо гірше розроблена вона на рівні навчального предмета, навчального матеріалу, педагогічної діяльності і особистісного надбання учнів.
Розроблена нами методика використання народних прикмет природознавчого характеру на основі спостережень в природі дозволяє учням самостійно встановлювати тісні зв'язки між живою та неживою природою; віднаходити закономірності та залежності, а також їх підтвердження. Дані види робіт дають наочне уявлення про зміст фенологічної роботи; крім цього вони сприяють розвитку спостережливості і допитливості в учнів цього віку, а також підвищують рівень пізнавального інтересу до своєї місцевості і до її вивчення.
Виявлено, що основними джерелами розвитку знань, вмінь та навичок молодших школярів засобами народних природознавчих традицій виступають: а) пізнавальна діяльність учнів, пов'язана із спостереженням навколишнього середовища; б) дослідницька діяльність, що передбачає різноманітну активну роботу на основі вивчення достовірності народних прикмет; в) практична (прикладна) діяльність, що виникає і розвивається під впливом цілеспрямованого дослідницького пошуку і формує активне ставлення до навколишньої дійсності, перетворюючи здобуті в процесі пошуку природничі знання у практичні навички роботи.
Розроблено та охарактеризовано методику використання народних прикмет природознавчого характеру при навчанні молодших школярів. Метою її є розширення, поглиблення, систематизація набутих знань, формування в учнів уявлення про природу як джерело знань, добра і краси, матеріального й морального благополуччя кожної окремої особистості і нашого народу загалом.
Виявлено, що реалізація в навчальній роботі народних знань робить уроки більш цікавими, змістовними, а участь учнів в дослідницькій роботі, пов'язаній із проблемою дослідження забезпечує більш високу пізнавальну активність і глибоку ґрунтовність набутих знань.
З метою перевірки наведених теоретичних положень проводилося експериментальне дослідження особливостей використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна» та їх впливу на пізнавальну активність молодших школярів. У процесі експериментального дослідження досліджувався рівень знань та пізнавального інтересу експериментального і контрольного класів. Для визначення впливу експериментальної методики навчання учням були запропоновані різноманітні завдання та анкети. Результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики
Таким чином, використання на уроках «Я і Україна» народних прикмет природознавчого характеру забезпечує тісний зв'язок шкільного навчання з життям, дає можливість краще зрозуміти явища природи, їх взаємозв'язки, залучає дітей до активної участі в пізнанні природи.
Звичайно, не все з традиційного набутку нашого народу на сьогоднішній день має практичну вартість. Але це не означає, що ми не повинні знати про них, оскільки, як показали результати нашого дослідження, народні знання володіють невичерпною мудрістю.
Список використаних джерел
1. Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. -- Ленинград: Гидрометеоиздат, 1982. -- 240 с.
2. Бабиченко В.М., Ніколаєва Н.В., Дмитренко В.П., Паламарчук Л.Б. Весна в Україні // Український географічний журнал. -- 1996. -- №1. -- С.58-63.
3. Балашова С. Спостереження за природою як засіб екологічного виховання молодших школярів / С.Балашова // Почат. шк. - 2005. - № 3. - С. 19-21.
4. Берлянд М.Е., Красиков П.Н. Предсказание заморозков и борьба с ними. -- Ленинград: Гидрометеоиздат, 1960. -- 148 с.
5. Бойко Н.О. Формування в учнів потреби в знаннях як основи їх пізнавального інтересу // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. - Харків: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 1998. - С. 128-131.
6. Булашов Г.О. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: космологічні українські народні погляди та вірування. - К.: Довіра, 1992.- 414 с.
7. Воропай О. Звичаї нашого народу.- К.: Оберіг, 1991.-Т.1.- 448 с.
8. Грищенко В.Н. Миграции птиц и народные верования // Гуманитарный экологический журнал. -- 1991. -- Вып. 1. -- С.23-32.
9. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. -- К.: Т-во „Знання”, КОО, 2002. -- 203 с.
10. Дяченко Т. Ставлення до природи у дітей східних слов'ян /Т.Дяченко // Шлях освіти. - 2002. - № 3. - С.49-53.
11. Жаркова І.І. Теоретичні засади формування природничих знань дієво практичного характеру у молодших школярів // Проблеми педагогічних технологій. -- Вип. 2. -- Луцьк: Волинська друкарня, 2003. -- С. 51-54.
12. Енциклопедія українознавства. -- К., 1994. -- 400 с.
13. Етнографія України / За ред. С.А.Макарчука. -- Львів: Світ, 1994. -- 520 с.
14. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. -- К.: АТ „Обереги”, 1994. -- 528 с.
15. Коваль Н.С. Люби і бережи рідну природу // Початкова школа. - 1991. - № 1. - С. 14-15.
16. Культура і побут населення України. -- К.: Либідь, 1991. -- 232 с.
17. Лановик М. Українська усна народна творчість. - К.: Знання-Прес, 2001.-с.57.
18. Лазебна О. Формування активної екологічної позиції школярів // Рідна школа. - 2003. - № 6. - С. 58-60.
19. Лебедева А.А. Народные знания славян. Этнография восточных славян. -- М.: Наука, 1987. -- 540 с.
20. Лобановська О. Вчити розуміти природу // Початкова школа. - 1998. - № 6. - С. 23-25.
21. Лозова В.І. Цілісний підхід до формування пізнавальної активності школярів / Харк. держ. пед. ун. ім. Г.С. Сковороди. - 2-ге вид., доп. - X.: О.В.С., 2000 - 123 с.
22. Любар І.Г. Народ завбачує погоду. -- К.: Знання, 1990. -- 32 с.
23. Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу: історично-релігійна монографія. - К., 1994 - 182 с..
24. Михельсон В.А. О погоде и как ее можно предвидеть. -- М.-Ленинград: Огиз, Ленсельхозгиз, 1935. -- 68 с.
25. Мелаш В. Екологія для молодших школярів // Початкова школа. - 2001. - № 5. - С 22-25.
26. Народні прикмети. Мова квітів. Символіка кольору. -- К.: Глобус, 1991. -- 18 с.
27. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. - К.: Вища школа. - 1990. - 301 с.
28. Огієнко І. Українська культура. - К.: Довіра, 1992.
29. Парнюк М.О. Народні прикмети і передбачення. -- К.: Наукова думка, 1975. -- 130 с.
30. Пономарьов А. Українська етнографія. - К.: Либідь, 1994. - 265 с..
31. Пустовіт Г. Формування особистісного ставлення учнів до природи у психолого-педагогічному контексті // Рідна школа. - 2006. - № 2. - С. 3-6.
32. Рыженков Г.Д. Народный месяцеслов. Пословицы, поговорки, приметы, присловья о временах года по погоде. - М.: Современник, 1991. - 126с.
33. Рощин А.Н. Сам себе синоптик. -- К.: Радянська школа, 1990. -- 195с.
34. Русін М.Ю. Фольклорні традиційні сучасності. - К., 1991.
35. Сиваченко М.Є. Сторінки української літератури і фольклористики. - К.: Наукова думка, 1990 - 176 с..
36. Симонова Л.П. Задания по екологии для младших школьников // Начальная школа. - 1998. - №6. - С. 42-49.
37. Скуратівський В. Місяцелік: Український народний календар. -- К.: Мистецтво, 1993. -- 208 с.
38. Ткачев А. Метеорологи // Наука в твоей профессии. -- 1978. -- №8. -- С.5-8.
39. Українське народознавство / За ред. С.П.Павлюка, Г.Й.Гори, Р.Ф.Кирчіва. -- Львів: Фенікс, 1994. -- 608 с.
40. Форрестер Ф. Тысяча и один вопрос о погоде. -- Ленинград: Гидрометеорологическое изд-во, 1968. -- 384 с.
41. Фрєзер Дж. Золотая ветвь. Исследования магии и религии. - М., 1983. - с.339.
42. Хренов Л.С. Народные приметы и календарь. -- М.: Агропромиздат, 1991. -- 64 с.
Додаток 1
Анкета для вчителів початкової школи
1. Чи обов'язково, на вашу думку, на кожному уроці «Я і Україна» проводити фенологічні спостереження?
_____________________________________________________________
2.Чи вважаєте ви за доцільне використовувати народні прикмети природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»?
3.У чому, на вашу думку, полягають педагогічні можливості народних прикмет природознавчого характеру?
4. На якому етапі уроку використання народних прикмет народознавчого характеру є найбільш ефективним?
5. Коли ви вважаєте більш доцільно вивчати дані питання: на уроках чи в позаурочний час?
6.Які методи навчання повинні стати домінуючими при використанні народних прикмет у навчанні молодших школярів?
7. Чи володієте ви достатнім рівнем знань з даної проблеми?
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
