Четверта група учнів - рівень творчої пізнавальної ініціативності - демонструє стійкі творчі проявлення пізнавальної ініціативності. Для дітей цієї групи звичним є стійкий пізнавальний інтерес, який виявляється у намаганні пізнати складні теоретичні питання окремих наук, дійти до сутності явищ. Закономірність стає не кінцевим пунктом процесу, а проблемою, самостійною метою дослідження. Розвинуто самоцілепокладання та вміння вибору шляху його досягнення. Учні є гарно проінформованими. Вони спроможні приймати рішення, виявляючи при цьому автономність, та несуть відповідальність за нього. Знання знаходяться на більш високому інтелектуальному рівні, вони міцні та усвідомлені. Учні в змозі самостійно їх використовувати. Навчальні вміння виявляються у здібності обирати з відомих їм засобів рішення найбільш раціональні та дієві у даній ситуації, продумувати наслідки застосування відібраних засобів. Діти цієї групи усвідомлено володіють вмінням саморегуляції, самоорганізації та навичками самоконтролю. При вирішенні завдань виявляють нестандартність рішень, ерудованість, часто беруть на себе роль лідера. Для учнів є характерною розвинута навчальна інтуіція. Емоційна сфера навчання стійко позитивна, навіть при зіткненні з ускладненнями. Яскраво виражена емоційна реакція на сам процес пізнання. Найбільш вираженими вольовими рисами учнів, у яких сформована творча пізнавальна ініціативність, виступають енергійність, критичність, рішучість та креативність.

Таким чином, дана класифікація рівнів з їх критеріями була використана нами при проведенні діагностичних заходів стосовно моніторінгу формування пізнавального інтересу ході формувального та констатуючого етапів експерименту.

У процесі експериментального дослідження нами проводилися контрольні заміри рівня знань учнів експериментального і контрольного класів. З метою визначення ефективності експериментального дослідження у підвищенні ефективності процесу навчання учнів 4 класів учням пропонувалися серії контрольних завдань. Це були завдання на визначення змістовності і дієвості знань, набутих у процесі використання народних прикмет природознавчого характеру. У процесі перевірки завдань враховувалася правильність і повнота виконання роботи, свідомість і самостійність її виконання. Перевірку виконання завдань ми проводили диференційовано, у процесі діалогу, не виділяючи в окремий етап уроку і передаючи функції учительського контролю самим учням -- у разі організації самоконтролю та взаємоконтролю. Для організації самоконтролю використовувалися переносні дошки з відповідями, підписами; таблиці, схеми тощо.

Характеризуючи результати зрізу знань учнів, ми визначили такі критерії оцінювання рівнів засвоєння знань молодшими школярами:

а) "високий рівень"

- учень глибоко, ґрунтовно, послідовно розкриває зміст завдань;

- висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;

- без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує набуті знання;

- легко робить необхідні висновки;

- відповіді чіткі, логічно завершені, носять творчий характер.

б) "достатній рівень"

Відповідь в основному задовольняє вимоги "високого рівня" але учень:

- при викладі матеріалу припускається незначних помилок, йому важко

- ілюструвати відповідь прикладами з власного досвіду;

- переважає інколи поверхнева обізнаність;

- робить неповні узагальнення та висновки.

в) "низький рівень"

- знання навчального матеріалу поверхневі;

- учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами;

- відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;

- неспроможність самостійно дати відповідь на запитання.

Аналіз результатів констатуючого експерименту показав, що рівень знань учні контрольного та експериментального класів відповідає достатньому рівню навченості, відповідно 56 та 55% від загальної кількості. Результати формувального експерименту подані в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Рівні засвоєння учнями знань під час використання народних прикмет природознавчого характеру у процесі учбової діяльності

Дані таблиці свідчать про те, що в учнів експериментального класу зростає рівень знань з предмета, порівняно з контрольним класом.

34% і 6о% учнів експериментального класу виконали завдання відповідно на високому і достатньому рівнях, що на 9% і 4% більше, ніж у контрольному класі. На цьому фоні значно зменшилося кількість дітей з низьким рівнем засвоєння знань, відповідно 9% проти 19% контрольного класу.

На діаграмі отримані дані експериментальної роботи виглядають наступним чином:

Діаграма 2.1. Рівень знань учнів в умовах використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україна»

Отже, ми прийшли до висновку, про надзвичайно багаті можливості народних прикметах природознавчого характеру для формування і розвитку знань учнів. Дослідницько-експериментальний аналіз ефективності та доцільності використання народних прикмет у навчанні молодших школярів на уроках „Я і Україна” свідчить про важливість та необхідність їх застосування в початковій школі як передумови розвитку розумових сил учнів, їх самостійності та активності, творчого мислення. Використання народних знань у навчанні забезпечує міцне засвоєння знань, робить навчальну діяльність захоплюючою, оскільки вчить долати труднощі

З метою визначення рівнів пізнавальної активності, наступним етапом експериментального роботи стало дослідження рівнів пізнавального інтересу учнів 4 класів методом анкетування. З цією метою дітям пропонувалося дати відповіді на запитання, представлені у таблиці 1. Діти з великим задоволенням відповідали на питання анкети. Можна було поспостерігати самостійність та відвертість їх відповідей. У таблиці подано результати стверджувальних відповідей дітей контрольного та експериментальних класів (у %).

Таблиця 2.1.

Оцінка рівнів інтересу учнів в умовах експериментального дослідження (у%).

Примітка: 1 - до початку експерименту; 2 - після експерименту

Дані таблиці свідчать про вірогідне збільшення рівня пізнавальних інтересів учнів експериментального класу на фоні незначних змін рівня пізнавальних інтересів учнів контрольного класу.

Зростання рівня стійкого інтересу в учнів експериментального класу на уроках «Я і Україна» більше як вдвічі свідчить про ефективність використання народних прикмет не лише для зростання рівня знань в учнів початкової школи, але і їх пізнавальних інтересів.

Відповідно до отриманих даних зроблено висновок про збільшення у експериментальному класі кількісного складу групи дітей з рівнем творчої пізнавальної ініціативності та рівнем з розвинутими навчально-пізнавальними мотивами. Разом з тим, зменшилася кількість дітей групи дітей з рівнями ситуативної пізнавальної ініціативності та безініціативності.

Отже, досліджуючи проблему підвищення рівня пізнавальної активності учнів 4 класу шляхом використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках «Я і Україні», ми встановили, що ефективність їх використання є важливою умовою результативності їхньої пізнавальної компетентності стосовно природи (обсяг, правильність і повнота, осмисленість, міцність та дієвість знань), а також формування в дітей емоційно-ціннісного ставлення до природи (позитивний емоційний відгук, інтерес, усвідомлення цінності компонентів природи).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9