Міністерство освіти України
Харківського державного педагогічного
університету ім. Г.С. Сковороди.
Кафедра валеології
Використання дидактичних ігор та ігрових прийомів
у роботі по збагаченню, уточненню та активізації словника у дітей старшого дошкільного віку з загальним недорозвитком мови ІІ рівня, обумовленим моторною алалією
Курсова робота з логопедії
Харків 1999
План
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи роботи по збагаченню, уточненню та активізації словника дітей, які страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовленого моторною алалією.
1.1 Сучасний стан проблеми моторної алалії.
1.2 Сутність роботи по збагаченню, активізації та уточненню словника дітей, які страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією.
1.3 Дидактичні ігри та ігрові прийоми та методика їхнього використання у роботі з дітьми, що страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією.
Розділ 2. Експериментальна перевірка впливу дидактичних ігор та ігрових прийомів на збагачення, уточнення та активізацію словника у дітей, що страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією.
2.1 Визначення показників сформованості активного та пасивного словника у дітей.
2.2 Робота з дітьми по збагаченню, уточненню та активізації словника на основі спеціально дібраних і розроблених дидактичних ігор та ігрових прийомів.
2.3 Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи.
Висновки
Література
Додаток
ВСТУП
Мова з раннього віку відіграє важливу роль у формуванні всіх психічних функцій. Це найточніша, диференційована функція вищої нервової діяльності та психіки людини. Нині в Україні спостерігається тенденція до зростання мовленевих вад у дітей.
Мова регулює поведінку людини, контролює його вчинки, думки, дії. Тому відсутність мови накладає дуже тяжкий відбиток на все життя людини, а насамперед на загальний розвиток дитини.
Тому одним з найтяжчих мовленевих порушень у дітей дошкільного віку є алалія. «Науково обґрунтованих статистичних відомостей про поширеність даного дефекту немає. Наявні відомості, що у дітей дошкільного віку алалії зустрічаються приблизно у 1 % дітей, а серед дітей шкільного віку у 0,6 - 0,2% дітей. У середньому можна вважати, що алалія зустрічається приблизно у 0,1% населення».(10). Але це не робить проблему алалії менш значною.
Однією з форм алалії є моторна алалія. Порушення та затримки у розвитку мови дітей, страждаючих на моторну алалію, дуже важко піддаються корекції, негативно впливають на формування та розвиток дитини.
Моторна алалія неоднорідна за своїми механізмами, проявами та ступеням вираженості. Для дітей з алалією типові не тільки появлення мови з запізненням, але й патологічний хід її розвитку, в формування словника дитини. Тому дуже важливо проводити спеціальну корекційну роботу по збагаченню, активізації та уточненню словника дитини, що страждає на моторну форму алалії. Вона займає значний час, потребує наполегливої праці, ефективність якої залежить від зацікавленості дитини. Останню в дошкільному віці може забезпечити використання ігор та ігрових прийомів.
За своїм характером дидактичні ігри в більшій мірі, ніж інші, мають відповідати цілям та задачам роботи по збагаченню, активізації та уточненню словника у процесі логокорекційної роботи з дітьми-алаліками.
Саме ця гіпотеза та усе попередньо викладене й обумовило вибір теми нашої курсової роботи «Використання дидактичних ігор та ігрових прийомів у роботі по збагаченню, уточненню та активізації словника дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ ІІ рівня, обумовлене моторною алалією».
Об'єкт дослідження - робота по збагаченню, уточненню, та активізації словника дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ ІІ рівня, обумовлене моторною алалією.
Предмет дослідження - спеціально дібрана система дидактичних ігор та ігрових прийомів, як найбільш ефективний засіб збагачення, уточнення, активізації словника дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити вплив спеціально дібраних дидактичних ігор та ігрових прийомів для збагачення, уточнення, активізації словника дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ ІІ рівня, обумовлене моторною алалією.
Гіпотеза дослідження - у своєму дослідженні ми виходимо з припущення, що використання спеціально дібраних дидактичних ігор та ігрових прийомів, спрямованих на збагачення, уточнення, активізацію словника дітей старшого дошкільного віку з ЗНМ ІІ рівня, обумовлене моторною алалією, буде сприяти більш ефективному розвитку мови дітей і підвищить ефективність логокорекційної роботи в спеціальних дитячих закладах.
Завдання дослідження:
1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять: моторна алалія, дидактичні ігри та ігрові прийоми, методика роботи по збагаченню, уточненню, активізації словника, та особливості дітей з ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною формою алалії.
Теоретично обґрунтувати необхідність використання дидактичних ігор та ігрових прийомів, спрямованих на збагачення, уточнення, активізацію словника дошкільників з ЗНМ ІІ рівня, обумовленим моторною формою алалії.
Експериментально перевірити вплив дидактичних ігор та ігрових прийомів на розширення, активізацію, уточнення словника дошкільників, що страждають на ЗНМ ІІ рівня, обумовлений моторною алалією.
Методи дослідження: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, аналіз та узагальнення масового та передового педагогічного досвіду, спостереження, обстеження стану словника дітей, формуючий експеримент, метод математичної статистики.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОБОТИ ПО ЗБАГАЧЕННЮ, УТОЧНЕННЮ ТА АКТИВІЗАЦІЇ СЛОВНИКА ДІТЕЙ, ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ НА ЗНМ ІІ РІВНЯ, ОБУМОВЛЕНИЙ МОТОРНОЮ АЛАЛІЄЮ
1.1 Сучасний стан проблеми моторної алалії
Порушення мови, якщо вони настають у дорослої людини, швидко звертають на себе увагу і розглядаються оточуючими, як патологія. Якщо ж порушується мовний процес у дитини, то прояснення дефектів звичайно відбувається з запізненням. Це зрозуміло, тому що розвиток мови дитини триває і батькам незрозуміло, де норма, а де патологія, де є допустимий кордон у запізненні мовного розвитку і чим погрожує це запізнення. Приблизно та сама думка склалася і у науці. Широке вивчення такого явища, як афазія у дорослих, почалося вже у ХІХ сторіччі, тоді як алалії у дітей систематично стали досліджуватися лише у наш час, особливо у період після війни. У зв'язку з цим слід відмітити, що анатомо-фізіологічна схема алалій звичайно розглядається як цілком відповідна схемі афазій, тоді як заздалегідь очевидно, що порушення функції зовсім не одне і те ж, що і порушене формування аналогічної функції у розвитку. Природа, методи лікування і прогноз мовних порушень у дітей зараз у багато чому залишаються неясні. Лише за останні роки стали створюватися спеціалізовані мовні дитячі заклади-стаціонари, групи при дитячих садках, а також школи для усунення мовних дефектів. Матеріал повинен був лягти в основу наукової систематизації фактів та методів роботи по нормалізації мовного процесу у дитячому віці. Успіх цієї роботи у багато чому залежить від наукового підходу до самої природи явища. Немає такої науки, яка б претендувала б на одноособове право вивчення мовних та мовленевих процесів. У цьому треба рахуватися з фактами, здобутими у різних дисциплінах - лінгвістиці, фізіології, психології, неврології, психіатрії, педагогіці і т.п. Вірогідно, співдружність цих наук на ґрунті практичної дитячої установи слід визнати найефективнішим підходом до дослідження поставленої комплексної проблеми. (16)
У роботах різних авторів виявлені особливості мовного розвитку і структури дефекту при алалії на основі застосування різних критеріїв: фізіологічних, клінічних, психологічних, лінгвістичних, психолінгвістичних та інших.
Як пише Н.И. Жинкін, у ряді наук сучасний підхід до аналізу явищ може бути, як реалізація принципу ієрархії. Складний предмет дослідження, яким є, наприклад, мова, не зводиться до механічного агрегату простих елементів, а розглядається як структура взаємопов'язаних компонентів різних рівнів формування та функціонування. Так як до цієї пори різні суміжні науки, які вивчають складні явища мови, йшли розрізнено, і, так би мовити, особняком, то ієрархічні рівні одного наукового аспекту не співпадали з рівнями іншого наукового аспекту. Це, звісно, утрудняло спільну працю представників різних дисциплін і гальмувало застосування теорії на практиці. У мовознавстві звично враховуються слідуючі ієрархічні рівні мови - диференціальні ознаки фонем, фонеми (як пучок цих ознак), морфеми, слова або словоформи (як структура морфем), речення (як синтаксична структура зв'язку слів) . Окрім цього, доцільно визначити рівень складоподілу, у котрому склад розглядається як реалізатор одиниць попередніх рівнів. Послідовність складів утворює просодію - складовий ряд, який розчленує на складові відрізки мови. При мовознавському підході залишаються у стороні від загальної системи рівневих біодиниць мови власне мовні процеси, такі, як прийом, генерація мови і її розуміння, хоч розрізняється активний і пасивний словник. Генерація ж одиниць язика розглядається скоріш як метод наукового (математичного) опису, але не як процес породження мови людиною.
У невропатологічному підході, до якого близько примикає психолінгвістичний, ієрархія рівнів виглядає інакше. Перед усім відокремлюється рефлекторне коло циклу самоврегулювання, куди входить прийом та генерація мови, зв'язані потоками кінестезичної інформації, які йдуть від великих областей речової ефекторики. Це кільце, як цілісна система, реалізується на різних нервових рівнях - рецепторному, провідниковому, рівні довгастого мозку, підкорки і у різних полях кори півкуль. Стоїть питання, можливо чи ні накласти мовознавську ієрархію мови на неврологічну ієрархію мови. Вірогідно, відповідь повинна бути ствердною, тому що ніхто не сумнівається у реальності звуків мови, слів, морфем та речень, також як і нервових фаз мовного процесу.(16)
У наш час вже описані різні форми алалії, розроблена методика логопедичного впливу при різних формах алалії.
Успіхи у вивченні алалії в роботах новітнього періоду досягнуті завдяки тому, що дослідники у своїй діяльності широко спираються на методологію комплексного синдромального підходу до аналізу дефекта. Домінуючим при цьому являється психолінгвістичний аспект вивчення, представлений у роботах Е.Ф.Соботович, В.А.Ковшикова, Б.М. Гриншпуна та інших дослідників. Далеко не не всі проблеми алалії на цю пору є розкритими. Але на відміну від попередніх періодів, коли, за словами В.К.Орфінскої, спірних питань та розходжень між дослідниками алалії було більш, ніж спільноприйнятих положень, на сучасному етапі розвитку логопедії наявно більш спільного у поглядах на алалію, більш прийнятих точок зору, ніж розбіжностей у поглядах. Спільне проявляється у основних, принципіальних установках на розуміння дефекту, його механізму, шляхів подолання. (10).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
