Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 30% експериментального і 10% контрольного класів; середній - відповідно 68% та 50%; низький 2% і 40%. Отже, вихованість учнів експериментального класу значно вища , ніж в учнів контрольного класу, що підтверджує ефективність розробленої нами дослідно-експериментальної роботи.
2.2 Аналіз результативності експериментальної методики
Основне завдання нашого дослідження ми вбачали в тому, щоб виявити педагогічні умови ефективності екологічного виховання засобами народознавства.
Крім того, нами була розроблена експериментальна методика екологічного виховання на основі народознавчих засобів, яка базувалась на оптимальному використанні відповідних методів, прийомів і засобів виховання. Однією з педагогічних умов була емоційність екологічного виховання на основі засобів народознавства, яка дозволила нам сформувати в учнів початкових класів емоційно - ціннісне ставлення до рідної природи.
Аналіз спостереження за учнями, анкетування, інтерв'ювання дозволяють визначити основні недоліки у вихованні учнів у досліджуваному аспекті:
· природоохоронна виховна робота з використанням засобів народознавства проводити від випадку до випадку;
· учні знають правила поведінки в природі, але не завжди їй дотримуються;
· не завжди здатні вибрати об'єкт своєї екологічної діяльності;
· у сім'ї даній проблемі не приділяється належна увага.
Вивчення та аналіз масового педагогічного досвіду з проблеми дало можливість нам виявити основні тенденції щодо використання народознавчого матеріалу в екологічному вихованні молодших школярів. Доведено, що «Я і Україна», трудове навчання, читання, образотворче мистецтво, музика мають найоптимальніші можливості у екологічного виховання засобами народознавства.
Встановлено, що підвищення ефективності екологічного виховання народознавчими засобами передбачає необхідність систематичного проведення цієї роботи із організацією безпосередньої діяльності учнів по охороні природи.
Зауважимо, що особистий приклад педагога у цій роботі відіграє велику роль. В основу формувального експерименту було покладено технологію використання засобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів, яка забезпечувалась як традиційними, так і нетрадиційними методами та формами виховання. Отримані результати дозволяють дати такі методичні рекомендації:
· систематично, послідовно та цілеспрямовано використовувати народознавчі засоби в екологічному вихованні молодших школярів;
· використовувати різноманіття виховних заходів з екологічного виховання як із змістом, так і за формою проведення;
· організувати практичну діяльність школярів з охорони навколишнього середовища;
· залучати до виховної роботи сім'ю .
Якісно - кількісний аналіз контрольного зрізу підтвердив ефективність поведеної дослідницько-експериментальної роботи - в абсолютній більшості учнів переважає високий та середній рівні сформованості вихованості, що досліджується.
Якщо звести результати констатувального та формувального експерименту в одне ціле, то можна одержати графік такого виду.
Графік. Трофічне зображення динаміки вихованості молодших школярів.
%Умовні позначення:
90 експериментальний клас
80контрольний клас
70
60
50
40
30
20
10
Розроблена експериментальна методика дозволила 50% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень, при цьому на 10% збільшилась кількість школярів, які досягли рівня середнього.
Основними науковими результатами нашого дослідження виступає розроблена і обґрунтована експериментальна методика , яка була забезпечена відповідними необхідними і достатніми умовами екологічного виховання учнів початкових класів, де ядром виступав народознавчий матеріал.
У ході експерименту проаналізовані чинні навчальні програми для учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх шкіл виявлено їхню народознавчу спрямованість.
Висновки
Проведене дослідження показало, що використання засобів народознавства в екологічному вихованні правомірно розглядати в якості ефективного підходу до розв'язання проблеми вдосконалення виховного процесу у сучасних умовах початкової ланки освіти.
У здійсненому досліджені було визначено стан проблеми в педагогічній теорії та шкільній практиці, уточнено зміст понять «народознавство», «екологічне виховання», встановлено функції, принципи та засоби народознавства, а також методи, прийоми та засоби екологічного виховання молодших школярів.
У дослідженні визначено, що основними педагогічними умовами, які забезпечують ефективність екологічного виховання із використанням народознавчого матеріалу:
· систематичність та послідовність екологічного виховання засобами народознавства;
· врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;
· емоційність виховання;
· особистий приклад вихователя;
· організація безпосередньої діяльності дітей по охороні природи.
Дуже важливим фактором при використанні засобів народознавства в екологічному вихованні учнів початкових класів..
Були такі методи , форми роботи: бесіди, екологічні казки, свята, тренінги, конкурси, уроки милування, екскурсії, випуск книжок - розкладок, листівок ті інше.
Дослідження показало, що основними критеріями сформованості екологічної вихованості з використанням народознавчих засобів були:
· дотримання правил поведінки у навколишньому середовищі;
· здатність самостійно обирати об'єкти екологічної дійсності;
· емоційно - ціннісне ставлення до оточення;
· доброта, чуйність і увага до оточення
Поглиблене вивчення аспектів навчально-виховного процесу у початковій школі показало, що реалізація народознавчого принципу виступає важливою ланкою системи роботи щодо всебічного розвитку молодших школярів. Якісний і кількісний аналіз матеріалів підсумкового зрізу засвідчив, що в експериментальному класі високий рівень вихованості сформовано у 30% учнів, середній 68%, та низький - 2%. Тоді як у школярів контрольних класів у розподілі за рівнями сформованості досліджуваної якості, змін майже не відбулося.
Результати теоретико-експериментального дослідження дали можливість визначити наступні методичні рекомендації:
· залучати до виховної роботи сім'ю.
Дане дослідження не вичерпало всіх аспектів розглянутої проблеми. Подальшому вивченню підлягають аспекти дослідження формування емоційно - ціннісного ставлення до природи засобами народних традицій, народний календар у формуванні екологічної культури учнів початкових класів.
Додаток 1
Рухливі ігри
Гра «Перелік наслідків подій»
Дітям пропонуються події.
- діти саджають дерева.
- взимку діти підгодовують тварин.
- діти зробили годівницю.
- мисливець підняв рушницю і вистрелив у тваринку або птаха.
- люди вирубали дерева в лісі.
- зруйнували гніздо пташки.
- заводи і фабрики випускають брудний дим.
- люди забруднюють річки, озера, моря, океани.
Потрібно вказати можливі наслідки.
(Наприклад: «Діти саджають дерева . Які наслідки?» - Життя дерев таке ж важливе, як і життя людини. Ми всі взаємопов'язані і повинні піклуватися один про одного. За добу одне дерево виділяє в повітря стільки кисню, скільки треба для дихання трьом мешканцям Землі. Дерева приносять нам і всьому живому на планеті Земля велику користь).
Групова гра «Спочатку - потім»
Як посадити дерево?
Учитель ділить учнів на 2-3 групи і роздає смужки речень.
- вибери місто і породу дерева для посадки.
- розмір ямки, її глибина залежить від розміру саджанця і форми його коренів.
- коріння дерева повинно вільно розміститися у ямці.
- для підв'язування дерева у дно ямки вбийте кілок 1,5-2 метри завдовжки.
- на дно ямки насипте родючий грунт і розправте на ньому коріння дерева.
- частина дерева, де коріння переходить у стовбур, повинна бути трохи вищою за поверхню ґрунту.
- одна людина тримає дерево, а інша обережно, за допомогою лопати, закопує яму
- посаджене дерево потрібно одразу полити та підв'язати до кілка за допомогою шпагату, під який кладуть м'яку ганчірку.
- не забувай провідувати і поливати своє деревце - за один раз йому не буде потрібно до 10 літрів води.
- давайте встановимо послідовність дій: що треба робити спочатку, що потім і розповімо з вами, як треба саджати дерева.
(У кожної групи є картка з переліком послідовності дій)
Гра «Доміно»
Дітям роздають картки «Доміно». Вчитель кладе на середину парти (столу) одну з карток «Доміно». Після того учні продовжують докладати потрібні картки і розповідати про малюнок, який вони склали. В цей час вчитель з учнями (журі) слухають розповіді гравців. Перемагає той учень, який краще і більше розповів про свій малюнок.
Додаток 2
Загадки
1. Мій брат Кіндрат через весь світ пройшов, золото знайшов.(Зерно)
2. Чашечка медку, закопана в льодку до нового годку.(Озимина)
3. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?(Ячмінь)
4. Що росте без колосу?(Гречка)
5. сімсот поросят на кілочку висять, а мати одна.(Квасоля на тичці)
6. На полиці - черепиці жабині очі сидять.(Соя)
7. Латка на латці без голки зшиті.(Капуста)
8. Чия голова не має носа? (Голова капусти)
9. Сам червоний, а чуб зелений(Буряк)
10. Червоні черевики в землі лежать.(Морква)
11. Стоїть пан при дорозі і клянеться, що має тисячі людей в лобі.(Мак)
12. Що то за голова, що лиш зуби та борода?(Часник)
13. Червона, солодка, пахуча, росте низько - до землі близько. (Суниця)
14. Зубів не має, а кусає. (Кропива)
15. Червона дівчина сидить у комірчині, а коса зелена на шляху. (Морква)
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
