Куди вода тече, там травиця росте. Де вода, там верба.
Не виливай каламутну воду, поки чистої не знайдеш.
Учнів ознайомили із традиціями, що пов'язані із криницею.
Цікавим емоційним і змістовним видалося свято зустрічі птахів
ЗУСТРІЧ ПТАХІВ
Екологічне свято
Мета: Закріпити знання учнів про перелітних птахів України, з'ясувати роль у природі та в житті людини; виховувати любов до рідного краю, до природи, до народних звичаїв.
Обладнання: наголівнички, вишитий рушник з пташками, випечені журавлики, зображення птахів, занесених до Червоної книги України.
Дівчатка в українських костюмах вітають гостей.
1-ша дівчинка. Раді ми вас привітати,
Бо у нас сьогодні свято.
Ми гостей приймаємо,
Їх усіх вітаємо.
2-га дівчинка. Сьогодні свято незвичайне
І вчить багато нас чому.
Хай буде всім воно повчальним,
За це подякуєм йому.
Учитель. Весна -- найулюбленіша пора року дітвори. Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою -- на власні очі побачити, як проростають перші весняні квіти, побігати теплою землицею, погратися у веселі ігри. Цю одвічну радість могла подарувати тільки весна. Недарма її називають ранком року.
1-ша дитина. Ще зимові віхоли літають,
Та весни розгін не зупинити.
І дзвінкі краплини починають
У промінні сонячнім бриніти.
2-га дитина. Усе навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо-тихо вітер віє
І з травою гомонить.
3-тя дитина. Прудкими верховинами,
Барвистими долинами,
Лугами, сінокосами,
Гаями стоголосими,
Степами, перелогами,
Широкими дорогами,
Барвінками уквітчана,
Піснями закосичена,
Гучна, ясна, красна
Іде весна.
Лине музика. З'являється Весна.
Весна. Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Небеса і ручаї
Та заквітчую гаї.
І усякий мене зна.
Відгадали? Я... (Весна).
Учитель. З давніх пір існує обряд закликання весни, зустрічі перелітних птахів. Адже яка то весна, коли не чути щебетання пернатих? Віддавна вважали, що тепло приносять на крилах саме перелітні птахи.
Обряд цей влаштовували 22 березня, на свято Сорока Святих. Напередодні випікали 40 фігурок у вигляді птахів. їх називали «жайворонками» чи «голубами». Рано-вранці діти брали частину цього печива й підвішували його на фруктових деревах. Решту тримали до обіду, коли вилазили на дерево й приказували:
Пташок викликаю
З теплого краю:
Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки.
Після цього всі чекали, доки над ними пролетить якийсь птах. Це була добра ознака. Особливо раділи, якщо над головами з'являлися дикі гуси.
Діти виконують українську народну пісню «Ой, минула вже зима».
Ой, минула вже зима,
Снігу, льоду вже нема.
Ой, нема, ой, нема,
Снігу, льоду вже нема.(Двічі)
Вже вернули журавлі
Й соловеєчки малі.
Ой, малі, ой, малі,
Соловеєчки малі (Двічі)
Лугом квіти вже цвітуть,
Вівці травку вже пасуть.
Вже пасуть, вже пасуть,
Вівці травку вже пасуть. (Двічі)
Ми веснянку співаймо
Й весну гожу вітаймо.
Вітаймо, вітаймо,
Й весну гожу вітаймо.(Двічі)
Дівчина. У нас здавна Є традиція славна: Воду брати з чистої криниці, Муку з ярої пшениці, Руками добрими замісити І гостей до свята запросити.
Тихо звучить у записі веснянка «Ой, прийшла весна» у виконанні Ніни Матвієнко. Вбігають дівчатка, одягнені в українські костюми. Дівчатка. Ой, виходьте, дівчата,
Будем весну стрічати,
Весну красну вітати.
Звертаються до дівчини.
А чи правду кажуть старі люди,
Що весну птахи на крилах приносять?
Дівчина. Правду.
Йдіть до мене, жайворонки беріте,
На високу гору йдіте.
Пісеньок гарних співайте,
Весну-красну величайте.
Дає дітям печиво -- «жайворонки».
Благословляю вас, діти, весну закликати
Із веселою посмішкою і жайворонком-пташкою.
Діти підносять вгору «жайворонків» і промовляють.
Діти. Пташок викликаєм із теплого краю:
Летіть, соловейки, на нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.
Учитель. Спробуємо відгадати загадки про птахів.
Після того, як діти відгадають загадку, виходить дівчинка чи хлопчик у відповідному наголівничку.
Які ноги, такий ніс.
По болоту ходить скрізь,
Хату на хаті має,
Жабам рахунок знає. (Лелека.)
Має птах цей сірі лапки,
На голівці -- чорну шапку.
Має він і жовті крильця,
Невеличкий, сіра спинка,
Дзьобик в нього, мов зернинка. (Чиж.)
Спереду шильце,
Ззаду -- вильце,
На грудях -- біле полотенце. (Ластівка.)
Ми пішли до гаю вдвох,
Я й сестра Марійка.
А в гаю тім тьох та тьох,
Та іще так дзвінко.
Що за співанки? Чиї?
То співають ... (солов'ї).
Що це ще за чудеса?
Подивись, яка краса!
Птахи дивляться у воду
На свою чудову вроду.
Легко змахують крильми,
Ніби перший сніг зими.
Шиї довгі і гнучкі.
Що за красені такі?(Лебеді.)
Довгі ноги, довгий ніс,
Прилетів, обід приніс:
Кілька жабенят
Для своїх малят.(Журавель.)
Чорномазий, довгодзьобий,
Він за плугом важно ходить.
Черв'яків, жуків знаходить.
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів.(Грак)
У садочку понад тином
Я зробив йому хатину.
Він навколо обдивився,
Засміявся й оселився.(Шпак.)
Учитель. Чудово! Ви добре впоралися з цим завданням. З усього видно, що ви допитливі, спостережливі. І ось за це пташки з вашою допомогою інсценують пісню «Гляньте, діточки малі!».
На підлозі велике коло, розділене на 3 частини -- це місця, на які сідатимуть журавлі, гусочки й качечки.
Діти-глядачі починають пісню:
Гляньте, діточки малі,
Прилетіли журавлі,
Сіли собі на ріллі.
Та все кличуть: «Кру, кру, кру,
Стрічайте весну ясну».
З'являються журавлі. Вони «летять», підскакуючи та махаючи руками, наче крилами, оббігають коло й сідають на призначеному місці, ніби змучені після довгого польоту. Глядачі співають далі.
Гляньте, любі діточки,
Прилетіли гусочки,
Гуси прилетіли,
За ставочком сіли.
Та все кличуть: «Ге-ге-ге,
Вже до нас весна іде».
Прилетіли качечки,
Качки прилетіли,
На лужочку сіли.
Сіли собі на лужок,
Завели кривий танок.
Так само, почувши свій куплет, «прилітають гусочки та качечки», і кожна група «птахів» сідає на відведене для неї місце.
Журавлі і гусочки,
Ще й сіренькі качечки
Крильми стрепенули,
В гору полинули.
Люди ж кажуть:
«То весна в гості вже
До нас прийшла».
На ці слова всі «пташки» піднімаються з підлоги, стають великим розірваним колом і, махаючи руками, наче крилами, піднімають їх повільно вгору.
Тим часом у коло заходить Весна, а «пташки» на слова «Люди ж кажуть...» підхоплюють пісню і, опускаючи перед собою руки долонями вгору, простягають їх до Весни.
Тобі, весно-весняночко,
Дзвенять наші співаночки!
Пісня закінчується взаємним поклоном Весни і пташок.
Звучить пісня «Гляньте, діточки малі», сл. і муз. В.Верховинця.
Раптом здалеку чути голос: «Аго-го-о-о-ов! Ачу-чу-у-у-у! Ф'ю-ф'ю-ф'ю!».
Діти. Справді голос чути --
Хто це може бути?
З'являється теплий вітер Тепловій в оранжевому вбранні, з червоними та зеленими стрічками і кошиком перших весняних квітів у руках.
Діти. Це ти гукав? Хто ти такий?
Тепловій. Я теплий вітер Тепловій!
Понад землею я літаю,
Спішу-лечу скоріш до гаю.
Бо я веселу, сонячну весну
З далекої дороги виглядаю.
Дитина. Ти чуєш, ллється між дубів Весела пісенька пташків.
Лунає пісня «Повертайся, ластівко», муз. В.Верменича, сл. М.Сингаївського. В небі світить сонечко
Золоте, золоте.
Скоро наша яблунька
Зацвіте, зацвіте.
Буде цвіту сонячно Двічі
На гіллі, на гіллі.
Буде він у ластівки
На крилі, на крилі.
Тільки ти, весняночко,
Не барись, не барись
І своєю піснею
Озовись, озовись.
Не барися, ластівко, І Двічі
Прилітай, прилітай
В український сонячний
Рідний край, рідний край.
Тепловій. Із далекої землі
Повернулися додому
Довгоногі журавлі.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
