Дружно крилами шумлять,

До домівки всі спішать.

1-й журавель.

Де це наша споконвіку

Облюбована земля?

2-й журавель.

Пролетіли тридцять рік...

3-й журавель.

Проминули сім морів...

4-й журавель.

Може, в скелі наші гнізда

На високій на горі?

1-й журавель.

Може, в парках вони? -- Ні!

2-й журавель.

Може, в сквериках? -- Ні, ні!

3-й журавель.

Може, в полі, серед поля,

В молодій озимині?

4-й журавель.

Нам далеко ще летіть,

Поки в крилах заболить.

1-й журавель.

До широких споконвіку

Облюбованих боліт.

Тепловій. Здрастуйте, журавлики веселі,

Як жилося вам на чужині?

Вже за вами скучили гніздечка

В нашій рідній стороні.

Тепле сонце вже летить над краєм,

І весна проходить по ріллі.

Дівчинка. Не турбуйтесь, ми вас всі вітаєм,

Довгоногі, рідні журавлі.

Декорація хати. З вікна виглядає дівчинка, до неї підлітає Ластівка.

Дівчинка. Ти знов защебетала у мене над вікном,

Із вирію вернувшись, клопочешся гніздом.

А там же вічне літо цвіте, як Божий рай, --

Чого ж вернулась знову ти в мій журливий край?

Ластівка. Хоч літо там і сяє -- любіше тут мені:

Така квітучо-пишна Вкраїна по весні.

Така квітчасто-люба, що й в тім краю-раю

Вже бачу я хатину, де це гніздечко в'ю.

Діти співають українську народну пісню «Щебетала пташечка».

Щебетала пташечка під віконечком,

Сподівалась пташечка весни з сонечком. Двічі

«Прилинь, прилинь, чаронько, весно красная,

Як легенька хмаронька, в небі ясная. Двічі

Вбери степи травами, вквітчай ніжними

Потоки купавами білосніжними. Двічі.

Осип луки перлами, укрий росами --

Розлийся джерелами стоголосими!» Двічі.

Влітає Шпак. Стає біля дерева, на якому прикріплена шпаківня.

Дитина. Знову в саду молодому

Шпаківня з пахучих дощок.

І знову у нас біля дому

Щебече знайомий шпачок.

Шпак. Прибув я весну зустрічать

З далекого теплого краю.

Невтомно летів я сюди,

Я знаю, я знаю, я знаю,

Що рідні найкращі сади!

Ну, де ще на світі їм рівні,

З таким кучерявим гіллям?

За те, що зробили шпаківні,

Все літо співатиму вам!

Чути спів солов'я.

1-ша дівчинка. Аж гнеться калина від співу дзвінкого!

Це що там співає? Не видно нікого.

2-га дівчинка. Поглянь-но ти краще в калину рясну:

Ото соловейко стрічає весну.

1-ша дівчинка. Щебече, витьохкує, срібно сміється,

І де стільки сили у нього береться?

2-га дівчинка. Такий же маленький, а як він співа!

Немовби до нас вимовляє слова.

1-ша дівчинка. Співа соловейко про сонце й хмаринку,

Про любу Вкраїну, що квітне в барвінку.

2-га дівчинка. А нам не наслухатись гарних пісень:

В садок під калину приходим щодень.

1-ша дівчинка. І дуже ми вдячні маленькій пташині:

Хоча вона взимку жила на чужині,

2-га дівчинка. Та пісню принесла у рідний свій край.

Співай, соловейку, ще дужче співай!

Влітає Соловейко.

Учитель. Які ж бо ви всі молодці. Ми змогли почути спів птахів. А чи знаєте ви, що люди здавна спостерігали за голосами й поведінкою птахів у теплу й холодну, ясну, сонячну і похмуру, дощову погоду. Звідси--прикмети. Вони увібрали багатолітній життєвий дослід. Тож, враховуючи їх, люди знали, коли краще сіяти врожай, коли збирати, коли скирти ставити.

Та й у боротьбі зі шкідниками саду в людини немає старанніших помічників, ніж птахи. Це передусім синиці, шпаки, ластівки. За добу вони з'їдають стільки, скільки важать самі. Тільки пара шпаків з'їдає 7 500 хрущів та личинок, а пара синиць -- не менше ніж 10 000 комах.

А чи знаєте ви прикмети, пов'язані з поведінкою птахів?

Діти називають.

Ранньою весною спів жайворонка -- на гарну погоду.

Нічна пісня солов'я віщує ясний день.

Благовіщення без ластівок -- холодна погода.

Воркують голуби -- буде погідно.

Стрижі літають зграями, каркають -- на зміну погоди.

Зозуля стала кувати -- морозу не бувати.

Побачив шпака, знай: весна біля порогу.

Перелітні птахи летять зграями -- на дружну весну.

Учитель. Бачу! Бачу! Знаєте ви прикмети. А от спробуймо визначити переможця у грі «Хто швидше?» (читання скоромовки).

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

-- Ти не вмієш так, як я,

Так, як ти, не вмію я.

Учитель. Подивіться -- ключ журавлів, повертаючись з вирію, несе вам листа. Розгорнемо його.

«Любі діти! Усі пташки вас просять під час прогулянок не руйнувати наші гнізда, не чіпати яєчок. Ми ваші пернаті друзі.

Посилаємо вам знаки, що нагадують про правила поведінки на природі. Чи знаєте ви їх?»

Учитель. Ось ми всі разом і зустріли наших пернатих друзів! Пам'ятайте: найдорожче для пташки -- це воля. Наша любов повинна бути безкорисною.

Весна. Природа рідна -- наша втіха.

Тож, хай вона не знає лиха.

Учитель. А що таке Червона книга? Для чого вона існує?

До Червоної книги ми занесли

Світ неповторний та чудесний,

Що поступово вимирає,

Давно рятунку в нас благає.

Ми всі господарі природи,

Тож, бережімо її вроду!

1-ша дитина. Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти,

Вмійте ж природу любити,

Кожній стеблинці радіти.

2-га дитина. В полі, у лісі, над яром --

Квіти, дерева і трави...

Цвіту не вирви задаром,

Гілки не втни для забави.

3-тя дитина. Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежиночку в гаї,

Все це окрасою буде

Нашого рідного краю.

4-та дитина. Земля плекає і пшеницю, й жито,

Викохує ромашки і полин,

І ти не зможеш землю не любити,

Коли ти їй не пасинок, а син.

Звучить пісня «Моя Україно», муз. Т.Димань, сл. Н.Куфко. Роздолля, як світ неозоре,

Живі у щедротах поля,

Зелені долини і гори

Свята українська земля.

У балці червона калина,

Над річкою квітів розмай.

Країно моя, Україно,

Казковий улюблений край.

За хатою десь, на обійсті,

В обіймах розлогих кущів

Сховавсь соловейко у листі,

Дзвіночками сиплеться спів.

У травах луги, полонини,

На небі зірок водограй.

Країно моя, Україно,

Казковий улюблений край.

Учитель. Ми зустріли весну, птахів. Як приємно було дивитись мені на вас, дорогі діти, веселих, милих. Оберіг пам'яті торкнувся ваших сердець. А в душі кожного з вас, сподіваюся, поселилась маленька берегиня. Нехай росте вона, проростає і пускає своє коріння.

Не забувайте стежки до народних джерел! Любіть народну творчість: чи то пісню, чи то звичай, чи то вишивку.

Вітайте з весною один одного, бажайте добра, сонця, хліба, пісні, миру на всій нашій землі.

Звучить музика. Пташки і Весна пригощають гостей «жайворонками».

Учитель. Ось і пролунав весняний дзвінок --

Закінчився наш урок.

За роботу по заслузі

Щиро дякую вам, друзі.

До побачення! До нових зустрічей.

Оскільки з однією з педагогічних умов екологічного виховання молодших школярів засобами народознавства була організація безпосередньої діяльності дітей по охороні природи. У зв'язку з цим, ми залучали дітей до природоохоронної операції «Первоцвіт», «Лелека», еколого - трудового десанту «Сміття не в ліс, а з лісу», толоки «Чим пахне весна», «Зелений шум», проведені в процесі експериментальної роботи передбачили два етапи: вибір об'єкта для спостереження і осмислення його естетичної виразності. Нами були продумані творчі завдання, відповідний народознавчий матеріал, що наблизили дітей до розуміння естетичної своєрідності української природи, поглибили і зміцнили емоційний зв'язок з нею.

Крім того , проводились конкурси екологічних казок, складених дітьми, виготовлення книжок - розкладачок «Лікарські рослини нашого краю», випуск листівок, «екологічні новини», екскурсії до водойм, на узлісся.

Різноманіття форм заходів, що пропонувались нами, дало можливість зробити роботу з екологічного виховання цікавою, значущою й емоційно привабливою.

На прикінцевому етапі нашого експериментального дослідження з метою перевірки ефективності запропонованої нами методики та її впливу на виховання молодших школярів. Нами було проведено контрольний зріз екологічної вихованості із використанням народознавчих засобів.

Результати перевірки вихованості представлено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Результати перевірки екологічної вихованості молодших школярів засобами народознавства

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7