Дипломна робота бакалавра
по спеціальності “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”
на тему:
“ Вдосконалення організації експортно-імпортної діяльності
ВАТ “Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” ”
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка до випускної роботи: 80 стор., 10 рис., 15 табл., 28 літературних джерел, 4 додатки на 20 стор.
Об’єктом дипломного дослідження було підприємство ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод» (м.Дніпропетровськ).
Предметом дипломного дослідження була зовнішньоекономічна діяльність металургійного підприємства ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод».
Метою дипломного дослідження була розробка пропозицій по покращанню ефективності зовнішньоекономічної діяльності металургійного підприємства ВАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський металургійний завод».
Основними завданнями дипломного дослідження були:
проведення теоретичного аналіза сутності та законодавчого поля регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;
виконання аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 -2007 роках та економічної діагностики впливу ЗЕД на показники діяльності та фінансовий стан підприємства;
ідентифікація основних проблем в ЗЕД підприємства ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та розробка пропозицій по покращанню ефективності його ЗЕД.
Практична цінність отриманих результатів роботи полягає в проведенні послідовного аналізу діяльності і змін в фінансовому стані ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та наданні пропозицій по покращанню ЗЕД за рахунок вільного виходу в умовах вступу в СОТ на ринки Європи та США з новою продукцією - виробами з прецензійно-чистого металу нового електросталеплавильного цеху. підприємства, працюючого виключно на чугунносталевій сировині металургійних заводів України.
ТРУБИ, КОЛЕСА, БАНДАЖІ, СТАЛЬ, ЧУГУН, МАРТЕНІВСЬКИЙ ЦЕХ, ЕЛЕКТРОСТАЛЕПЛАВИЛЬНИЙ ЦЕХ, ЕКСПОРТ, ІМПОРТ
ЗМІСТ
ВСТУП
1 ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Сутність та законодавче поле зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств в Україні
1.2 Основні види зовнішньоекономічних операцій підприємств
1.3 Вплив вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) на ЗЕД підприємств в Україні
2 АНАЛІТИКО-РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Характеристика підприємства ВАТ „Інтерпайп НТЗ”
2.2 Економічий аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” у 2003 -2007 рр
2.2.1 Аналіз структури реалізації продукції на експорт та внутрішній ринок
2.2.2 Аналіз виробництва продукції та використання виробничих потужностей
2.2.3 Аналіз використання трудових ресурсів
2.2.4 Аналіз собівартості виробленої продукції
2.2.5 Аналіз прибутку та рентабельності виробництва
2.3 Основні пропозиції по удосконаленню зовнішньоекономічної діяльності ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод”
2.3.1 Аналіз проблем та шляхи покращання експортної діяльності підприємства
2.3.2 Аналіз проблем та шляхи покращання імпортної діяльності підприємства
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
ДОДАТКИ
Актуальність теми дипломного дослідження полягає в необхідності оцінки поточного стану та розробки перспективної стратегії діяльності металургійних підприємств України в умовах вступу України в Світову організацію торгівлі та зняття протекціоністських бар’єрів проти експорту українського метала в країни світу.
проведення теоретичного аналізу сутності та законодавчого поля регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;
Інформаційними джерелами дипломного дослідження були матеріали щорічних фінансово-економічних звітів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» за 2003 -2007 роки та інформація офіційного Інтернет-сайтів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та Державного комітету статистики України.
Практична цінність отриманих результатів роботи полягає в проведенні послідовного аналізу діяльності і змін в фінансовому стані ВАТ «Інтерпайп НТЗ» та наданні пропозицій по покращанню зовнішньоекономічної діяльності за рахунок вільного виходу в умовах СОТ на ринки Європи та США з новою експортною продукцією - виробами з прецензійно-чистого металу нового електросталеплавильного цеху підприємства, працюючого виключно на чугунносталевій сировині металургійних заводів України, що знизить імпортну залежність від продукції російських металургійних заводів.
1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ
1.1 Сутність та законодавче поле зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємств в України
Для сучасного періоду міжнародного економічного розвитку характерне широке залучення країн у міжнародні взаємозв'язки. Це пов'язане з тим, що масштаби сучасного виробництва переросли національні рамки. У міжнародних масштабах переміщуються не лише товари, а й фактори виробництва, насамперед капітал та робоча сила. Охопленою сферою стала не лише сфера обігу, а й сфера виробництва. Для нормального підтримання і розвитку національного виробництва стає необхідним взаємодія з іншими країнами, участь у міжнародному поділі праці та обміні. Посилюється інтернаціоналізація виробництва й усього господарського життя, що стало основою формування світового господарства [97].
Сьогодні в Україні суб'єкти господарювання мають можливість активно брати участь в міжнародному економічному співробітництві.
Нормами Закону Україні від 16.04.91 № 959-ХІІ “Про зовнішньоекономічну діяльність” [4] (далі - Закон №959) визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
До головних видів зовнішньоекономічної діяльності належать 16 основних видів, наведених на рис.1.1.
Майже усі види ЗЕД відображені в експорті та імпорті товарів і послуг.
Міжнародне економічне співробітництво є одним із головних факторів розвитку економіки кожної країни .
Рисунок 1.1 - Головні види зовнішньоекономічної діяльності [4]
Незважаючи на всю переконливість аргументів на користь вільної торгівлі, у дійсності на цьому шляху існує велика кількість державних регулюючих бар'єрів [1] , [3]:
- Мито. Мито є акцизним податком на імпортні товари; воно може вводитися з метою одержання доходів чи для захисту внутрішнього ринку. Фіскальні мита, як правило, застосовуються у відношенні виробів, що не виробляються усередині країни. Ставки фіскального мита в основному невеликі, їхньою метою є забезпечення бюджету податковими надходженнями. Протекціоністські мита призначені для захисту місцевих виробників від іноземної конкуренції. Хоча протекціоністські мита, як правило, недостатньо високі для припинення імпорту іноземних товарів, вони все-таки ставлять іноземного виробника в невигідне конкурентне положення при торгівлі на внутрішньому ринку.
- Імпортні квоти. За допомогою імпортних квот встановлюються максимальні обсяги товарів, що можуть бути імпортовані за якийсь період часу. Часто імпортні квоти виступають більш ефективним засобом стримування міжнародної торгівлі, ніж мита. Незважаючи на високі мита, визначений товар може імпортуватися у відносно великих кількостях. Низькі ж імпортні квоти цілком забороняють імпорт товару понад визначену кількість.
- Нетарифні бар'єри. Під нетарифними бар'єрами розуміється система ліцензування, створення невиправданих стандартів якості продукції і його безпеки чи просто бюрократичні заборони в митних процедурах. Так, Японія і європейські країни жадають від імпортерів одержання ліцензій. Обмежуючи випуск ліцензій, можна ефективно обмежувати імпорт. Саме так зробила Великобританія, заборонивши імпорт вугілля.
- Добровільні експортні обмеження. Вони є дещо новою формою торгових бар'єрів. Так, японські автомобілебудівники під погрозою введення Сполученими Штатами більш високих тарифів чи низьких імпортних квот погодилися на введення добровільних експортних обмежень на свій експорт у США.
Обкладення митом товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України "Про Митний тариф України" [3], який встановлює систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.
Митний тариф України базується на міжнародно-визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи.
Ставки Митного тарифу України є єдиними для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та її міжнародними договорами.
Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
В Україні застосовуються такі види мита:
- адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
- специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
- комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.
Встановлення пільг та зміна ставок мита, в тому числі на предмети особистого користування, здійснюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.
Ввізне (імпортне) мито - нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.
Вивізне (експортне) мито - нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.
Сезонне мито - на окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.
Особливі види мита - з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:
- спеціальне мито; - антидемпінгове мито; - компенсаційне мито.
Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
