Рис. 3.4. Структура імпорту у 2006 році

Розглянемо, які з країн являються найбільшими імпортерами та експортерами послуг. Найбільшими країнами експорту для України є Великобританія (9,6% від загальних підсумків), Швейцарія (8,9%), Кіпр (8,0%),США (7,8%) та Німеччина (6,3%). Найбільшими імпортерами для України є Великобританія (17,4%), Швейцарія (5,2%), Кіпр (9,0%),США (8,9%) та Німеччина (7,8%) (данні на основі даних додатку 1 [34]).

У наступному підрозділі ми розглянемо за рахунок яких видів послуг ведеться торгівля України.

3.3 Тенденції розвитку окремих видів послуг в Україні

Розглянемо структуру українського ринку послуг та тенденції розвитку окремих видів послуг (додатки 6 - 10).

Як бачимо з додатків, найважливішу частину у структурі торгівлі послугами мають транспортні послуги. Ми спостерігаємо стійкий зріст як статей експорту так і імпорту. Але все ж таки експорт переважає у загальному обсязі транспортних послуг (рис 3.4).

За період із 2002 року по 2006 ми маємо темп росту експорту транспортних послуг 158,2% при загальному темпу росту ринку послуг 185,1%. Отже відбулися структурні зрушення. Це пов’язано із структурним ростом таких статей послуг, як туристичні послуги. У таблиці 3.1 ми можемо більш детально розглянути вантажообіг за видами транспорту.

       2002       2003       2004       2005        2006            Роки

Рис. 3.4. Темпи росту транспортних послуг

Найбільшу частку у експорті транспортних послуг займає трупопровідний, залізничний, морський та авіаційний. У імпорті переважає залізничний, авіаційний та морський транспорт.

Табл. 3.1.

Відправлення (перевезення) вантажів за видами транспорту, тис. тон*

* - Джерело - [50, с. 120]

Одним із основних чинників, що впливають на розвиток автомобільного транспорту, є відсутність на ринку автопідприємств державної форми власності. У той же час, цей сектор ринку залишається достатньо відкритим, що сприяє утвердженню конкурентного середовища, підвищенню рівня якості транспортних послуг при перевезенні вантажів та пасажирів автомобільним транспортом.

Постійно проводиться робота щодо встановлення взаємовідносин у міжнародному автомобільному сполученні. Зокрема, у вересні 2005 р. Україна приєдналась до ЄУТР (Закон від 07.09.05 № 2819 “Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення”).

Кількість перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (за даними Мінтрансзв’язку) у 2005 р. зросла на 13,7%. Разом з тим, конкурентоспроможність українських перевізників обмежується дефіцитом дозволів на міжнародні автомобільні перевезення за окремими напрямками і недосконалим механізмом їхнього розподілу між перевізниками.

На 2006 р. повністю вирішено проблему забезпечення українських перевізників дозволами на виконання міжнародних автоперевезень з 43 країнами — Україна отримала 1436 дозволів ЄКМТ (Європейської Конференції Міністрів Транспорту), що на 59,4% більше ніж у 2005 році.

Серед рухомого складу перевізників України, членів АсМАП (Асоціації міжнародних автомобільних перевізників), 9,5% відповідають вимогам Євро-1; 46,8% — Євро-2; 14,2% — Євро-3. Досить важливу частину у експорті та імпорті послуг займають туристичні послуги. У 2002-му році ми спостерігаємо 2,5% у експорті та 4,2% у імпорті; у 2006-му році ми спостерігаємо 3,3% та 6,0% відповідно. У таблиці 3.2 ми спостерігаємо загальні туристичні потоки в Україні [58., c. 23].

Динаміка туристичного потоку зазначена у таблиці 3.2. Із даних таблиці ми бачимо, з року в рік як кількість громадян України, які виїзжають за кордон, так і кількість іноземних туристів з року в рік звеличується. Але за останні роки кількість туристів, обслугованих суб'єктами туристичної діяльності України зменшилася.

Це пов’язано с недостатньо розвинутою туристичною інфраструктурою України та неспроможністю сприйняти численні туристичні потоки. Крім того це пов’язано із екологічними негараздами кримського півострова.

Таблиця 3.2.

Туристичні потоки, осіб

* Включно з одноденними відвідувачами (за даними Адміністрації Держприкордонслужби України)

** - Джерело - [50, с. 120]

На жаль, з численного потоку туристів, що приїжджають сьогодні до нас, туристичними компаніями обслуговуються всього частина. Тому доводиться займатися й розвитком інфраструктури, і рекламно-інформаційною роботою. Раніше ніхто ні копійки не виділяв на рекламно-інформаційну діяльність. Зараз на ці мети в бюджеті заплановані 3 млн. дол. США. Звичайно, це дуже мало в порівнянні з іншими державами. Так, Туреччина виділяє 100 млн. дол. США. Потрібно проводити виставки, організовувати прес-тури. Причому не тільки для іноземних журналістів, але й для вітчизняних, показувати їм свою країну. Все це робиться. Але, звичайно, не в тих масштабах, у яких хотілося б.

У нас є Національна рада по туризму, Рада туристичних громадських організацій. Наприклад, гостурадміністрація може компенсувати 50% видатків компаній, пов'язаних з участю у виставці.

Можливе застосування в Україні досвіду Туреччини по створенню туристичної інфраструктури й залученню туристів, де у свій час були створені умови, сприятливі механізми, які сприяли будівництву готелів і розвитку інфраструктури. Дуже важливу частину у загальній частині торгівлі послугами мають рiзноманітнi дiловi, професiйнi та технiчнi послуги. Їх структурна частину у загальному імпорті виросла із 15,0% у 2006 р. до 18,4%, тобто темп росту за п’ять років 122,7%. У експорті із 5,7% у 2006 р. доля цих видів послуг виросла до 11,3% у 2006 р., тобто темп росту 198,2%. Також ми бачимо, що Україна за п’ять років підвищила показники у торгівлі діловими послугами [58., c. 23].

Висновки до розділу 3

Отже, як ми визначили у третьому розділі, на сьогоднішній день, вступ України до СОТ є одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного та прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України.

Світовий досвід свідчить, що членство в СОТ стає визначальним чинником стабільного та передбачуваного розвитку економіки більшості країн. Непрямі загальноекономічні наслідки від реформування зовнішньоторговельного режиму та набуття Україною членства в СОТ сприятимуть сталому економічному, розвитку за рахунок забезпечення доступу до світових ринків товарів, робіт і послуг, отримання відповідних прав для захисту своїх інтересів на цих ринках.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17