· ступень концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;
· ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу [57, c. 146].
МРП сформувався у 80 рр., а об’єктом купівлі–продажу є більш ніж 600 видів послуг.
Розширення міжнародної торгівлі послугами та диверсифікація світового ринку послуг посилюють потребу розвивати відповідні механізми регулювання та сприяти їх адаптації до сучасної специфіки цієї сфери міжнародної економічної діяльності. Для цього вживаються заходи на різних рівнях, як зусиллями окремих урядів, так і в міжнародному масштабі, а саме:
· на національному рівні — у вигляді правової діяльності та нормативної регламентації, організаційно-інституційної політики держав;
· на рівні двосторонніх угод, наприклад, щодо поліпшення транспортного обслуговування рухомим складом пасажирів, вантажів, а також перекачування газу, нафти трубопроводами,
· у рамках багатосторонніх, регіональних проектів, наприклад, лібералізація торгівлі послугами в межах зони вільної торгівлі в Північній Америці — НАФТА,
· на рівні світових організацій — передусім у рамках системи ГАТТ/СОТ, укладення Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС).
Існує різноманіття теоретичних класифікаційних підходів за якими розмежують міжнародні види послуг, так вагомі міжнародні організації по різному проводять класифікацію.
1.3 Види послуг в міжнародній економіці
Згідно з підходом, який прийнятий ЮНКТАД (конференція ООН по торгівлі та розвитку), виділяють наступні види послуг [27, c. 20]:
1) Торгівля транспортними послугами за межами національних кордонів;
2) Торгівля туристичними послугами;
3) Послуги поштового, кур’єрського, телефонного, телеграфного зв’язку між резидентами та нерезидентами;
4) Будівництво (об’єкти за кордоном, що здійснені на тимчасовій основі резидентами);
5) Страхування (нерезидентів страховими компаніями-резидентами);
6) Фінансові послуги;
7) Комп’ютерні та інформаційні послуги;
8) Роялті та ліцензійні послуги;
9) Франчайзинг;
10) Лізинг;
11) Інжиніринг;
12) Управлінський контракт.
Існує різноманіття теоретичних класифікаційних підходів за якими розмежують міжнародні види послуг, так вагомі міжнародні організації по різному проводять класифікацію. Міжнародний валютний фонд виділяє наступні послуги (таблиця 1.1). Світовий банк виділяє такі послуги:
· факторні послуги, які пов'язані з рухом капіталів, робочої сили й інших компонентів та інструментів виробничого процесу;
Таблиця 1.1.
Класифікація послуг згідно МВФ*
Вид
Підвид
Характеристика
1. Транспорт
Пасажирський
Міжнародне перевезення пасажирів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг
Вантажний
Міжнародне перевезення вантажів всіма видами транспорту і надання супутніх послуг
2. Поїздки
Ділові
Товари і послуги, придбані нерезидентами, що мандрують по справі (відрядження)
Особисті
Товари і послуги, придбані нерезидентами, що мандрують з особистих питань (туризм)
3. Зв'язок
Послуги поштового, кур'єрського, телефонного та іншого зв'язку між резидентами і нерезидентами
4. Будівництво
Будівництво об'єктів за рубежем, що здійснюється на тимчасовій основі резидентами
5. Страхування
Страхування нерезидентів страховими компаніями-резидентами
6. Фінансові послуги
Фінансове посередництво між резидентами і нерезидентами (комісія за відкриття акредитивів, за обмін валюти, брокерські послуги і т.д.)
7. Комп'ютерні та інформаційні послуги
Консультації у області комп'ютерних програм, інформаційні послуги (обробка даних, користування базами даних, підписка на інформаційні лінії)
8. Роялті і ліцензійні платежі
Користування правами власності (торгова марка, патент, копірайт і т.д.) і використовування оригіналів або прототипів (фільмів, рукописів) на основі ліцензії
9. Інші бізнес-послуги
Посередницькі
Комісія за посередництво
Лізинг
Лізинг і фрахт судів, літаків без екіпажів та іншого транспортного устаткування
Інші ділові, професійні і технічні послуги
Правові, бухгалтерські, управлінські, рекламні і інші послуги, а також послуги з проектування, картографії, нагляду за будівництвом, захисту урожаю, розвідки корисних копалин
10. Особисті, культурні і рекреаційні послуги
Аудіовізуальні послуги
Виробництво фільмів, радіо - і телепередач, компакт-дисків, гонорари артистів
Інші
Показ виставок, проведення спортивних і інших заходів
11. Урядові послуги
Поставку товарів в посольства, консульства, представництва міжнародних організацій, операції ООН по підтримці миру
* - джерело – [24, c. 102]
· нефакторні послуги, які мають нефінансовий характер. Це транспортні, туристичні та інші нефінансові послуги.
Міжнародний лізинг — це складна фінансова операція, при якій спеціальна лізингова фірма (орендонадавач) у відповідності з домовленістю з офіційним орендарем купує у виробника відповідне устаткування, обладнання, машини, наймає людей і передає на визначений час за встановлену плату орендарю.
Це одна із форм міжнародних послугових відносин, яка має вигляд кредитування експорту й імпорту товарів, що полягає в довгостроковій оренді машин, устаткування, транспортних засобів, будівель виробничого призначення тощо.
Отже, лізинг є своєрідним симбіозом кредиту та оренди, при якому споживач бере в оренду необхідний товар чи об'єкт оренди не безпосередньо у виробника, а у спеціальної компанії, котра і займається такою специфічною послугово-кредитною діяльністю. Виграють від цього усі три суб'єкти: виробник, реалізуючи товар, відразу ж отримує гроші; споживач не виплачує повну суму за товар відразу, а тільки здійснює незначні виплати протягом досить тривалого періоду; лізингова компанія, як правило, отримує стабільні значні прибутки від своєї діяльності.
Якщо суб'єкти лізингу належать до двох і більше країн, то такий лізинг є міжнародним. Обсяг лізингових операцій у світі за рік дорівнює в середньому 300 — 500 млрд. доларів США.
Загальна цінність міжнародного лізингу полягає в тому, що в такий спосіб споживачеві полегшується доступ до високих технологій, вдається оперативно заміняти старе обладнання на нове, прогресивніше направляти зекономлені кошти на інші цілі, що в кінцевому результаті призводить до оптимального розвитку світової економіки.
Міжнародний факторинг — це вид міжнародної діяльності у сфері міжнародного фінансування, при якому постачальник товарів віддає короткотермінові вимоги за товарними угодами факторинговій компанії з метою негайного отримання більшої частини платежу (як правило, 70-90% платежу уже за 2 — 3 дні), гарантії повного погашення заборгованості, зниження витрат при проведенні розрахунків. Іншими словами, суть міжнародного факторингу зводиться до того, що фактор-фірма погоджується звільнити експортера від фінансового тягаря експортної угоди, особливо від очікування платежу від закордонних покупців, для того, щоб експортер зміг зосередитися на своїй безпосередній діяльності: виробництво, продаж і маркетинг товарів.
Якщо факторинг функціонує у сфері короткотермінових кредитів, то форфейтингова стихія — це середньострокові кредити (до 7 років).
Міжнародний форфейтинг є таким видом послугової діяльності у сфері міжнародного фінансування, при якому експортер продає форфейтеру (форфейтинговій компанії) без права регресу боргове зобов'язання іноземного покупця, яке виступає у формі комерційного переказного або простого векселя з авалем (письмовим фінансовим поручительством, тобто формою гарантії банку, фірми або іншого закладу, яка сприяє підвищенню довіри до фінансових можливостей володаря обігового кредитно-грошового документу, на якому зазначене таке поручительство).
Отже, суть міжнародного форфейтингу полягає в тому, що зобов'язання імпортера-боржника, термін виконання якого ще не настав, може бути експортером-кредитором перетворене у валютне надходження шляхом продажу цього зобов'язання форфейтеру, котрий погоджується його купити на беззворотній основі тільки при умові наявності гарантії з боку якоїсь відомої фінансової установи у країні імпортера.
Надзвичайно ефективним міжнародний форфейтинг є при експорті засобів виробництва, коли договір купівлі-продажу може передбачати сплату купівельної ціни частинами протягом 2—5 років.
Міжнародний франчайзинг — це система міжнародних послугових відносин, що виникають з приводу надання дозволу відомою великою фірмою однієї країни бізнесмену чи фірмі (як правило, малому підприємству) іншої країни на використання її торгової марки або на експлуатацію її готового підрозділу. При цьому фірма, котра віддає право на користування своїм підрозділом або іменем, називається франчайзером, а мале підприємство чи бізнесмен, що придбав дозвіл на таке користування, має назву франчайзі. І нарешті сам дозвіл, що виступає об'єктом купівлі-продажу, зветься франшизою.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
