Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (Receivable turnover ratio - RTR).
На початок 2006 року маємо такі дані:
RTR = обороту.
Період обороту = день.
На початок 2007 року:
Період обороту = дні.
Показник оборотності зменшився, а період обороту звеличився, що негативно характеризує діяльність підприємства у відношенні до дебіторів. Але частково звеличившийся обсяг виручки пояснює це – підприємство звеличило обсяг продаж за рахунок продаж у кредит.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Payable turnover ratio - PTR) –показує, скільки підприємству треба оборотів для покриття виставлених їй рахунків.
На початок 2006 року маємо такі данні:
PTR = обороту.
На початок 2007 року маємо такі данні:
PTR = обороту
Період обороту = днів.
Відносне зменшення показника дебіторської заборгованості дорівнює 1,54 , а відносне зменшення показника кредиторської заборгованості дорівнює 1,15 . Порівняння цих двох показників показує, за рахунок чого підприємство частково компенсує звеличившийся показник дебіторської заборгованості.
Коефіцієнт оборотності товарно-матеріальних запасів (Inventory turnover ratio – ITR).
ITR = обороту.
На початок 2007 року маємо:
ITR = обороту
Зменшення оборотності запасів негативно позначається на діяльності підприємства і приводить до звеличення нереалізованої продукції та завантаження складів.
Тривалість операційного циклу (Commitment of cash for purchases - CCP) – тривалість часу від закупок та матеріалів, які необхідні підприємству до одержання коштів за вироблений товар:
CCP = ITR + RTR (2.1)
На початок 2006 року:
ITR = 34 + 41 = 75 днів.
ITR = 37 + 62 = 99 днів.
Тривалість фінансового циклу або обороту грошових коштів (Cash cycle) – тривалість часу між фактичною оплатою закупок сировини та матеріалів та отриманням грошових коштів в оплату за реалізовані товари:
CC = ITR + RTR – PTR (2.2)
Звеличення операційного та фінансового циклу свідчить про той негативний факт, що потреба в поточних активах звеличилась за рахунок зрослих товарно-матеріальних коштів та дебіторської заборгованості.
У таблиці 2.7 надані показники структури капіталу фірми „PFEIFFER VACCUM”
Табл. 2.7. Показники структури капіталу підприємства „PFEIFFER VACCUM”
Показник
на 01.01.06
на 01.01.07
Зміна показника
на 01.01.05
1. Коефіцієнт власності
(= власний капітал / підсумок балансу)
0,47
0,54
0,06
0,40
-0,14
3. Коефіцієнт заборгованості (= заборгованість / підсумок балансу)
0,53
0,46
-0,06
0,60
0,14
2. Коефіцієнт фінансової залежності (= заборгованість / власний капітал)
1,11
0,86
-0,25
1,50
0,63
4. Плече фінансового важеля (= загальна заборгованість – кредиторська заборгованість / власний капітал)
0,28
0,57
0,58
0,02
5. Відношення заборгованості до капіталізації (= довгострокова заборгова-ність / довгострокова за-боргованість + власний капітал)
0,11
0,09
-0,02
0,08
-0,01
Рентабельність активів (ROA – Return on Assets) розраховується як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів.
ROA =
Отже бачимо, значення цього показника значно знизилося та свідчить про погіршання конкурентоспроможності підприємства. Але для більш повного аналізу треба мати дані інших підприємств у галузі.
Рентабельність реалізації (PRS - Profitability in Relation to Sales) – розраховується як відношення валового доходу до виручки.
PRS =
Невелике звеличення цього показника свідчить на стійкість його цінової політики.
Для більш детального аналізу використовують коефіцієнт чистої рентабельності реалізації (NPM - Net Profit Margin), який розраховується як відношення чистого прибутку до виручки.
NPM =
Погіршення коефіцієнта чистої реалізації відбулось переважно за рахунок зростання адміністративних та маркетингових затрат.
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (Return on Equity - ROE) дозволяє виявити ефективність використання капіталу. Вираховується як відношення чистого прибутку до середньорічної суми власного капіталу.
ROE =
На підстві проведених досліджень ми визначіли, що підприємство „PFEIFFER VACUUM” є надійним постачальником.
3. БАЗИСНІ УМОВИ ПОСТАВКИ ТОВАРУ
На підставі специфіки товару ми визначаємо найбільш приємні умови постачання та для митного очищення для нашого товару.
EXW (ex works). забезпечує мінімальний ризик для продавця. Продавець лише надає товар покупцеві на своєму заводі чи складі і несе відповідальності за його навантаження. Усі витрати і ризик, пов’язані з доставкою товару до місця призначення, несе покупець. Ця умова постачання приймається, коли імпортер має свої більш приємливіх та дешевих перевізників.
· CIP (cost, insurance paid to…) – умова, при якій продавець додатково до попередніх умов повинен забезпечити страхування вантажу проти ризику покупця від втрати або пошкодження товару від перевезення. Продавець укладає договір страхування та сплачує страхову премію. Ця умова постачання приємлива, коли сам постачальник може пропонувати більш дешеву перевізку та страхування товару.
Після запросу вартості постачання ми вибираємо вартість постачання авіаперевізником TNT сервісом Economy, пропоновану постачальником, тому, що враховуючи малу вагу (близько 14 кг.) та високу вартість та цінність товару цей спосіб постачання є найбільш прийнятним.
4. ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК КОНТРАКТНОЇ ЦІНИ
Ціна товару – один із найважливіших елементів контракту купівлі-продажу. Обумовлюючи ціну товару, вказують: одиницю виміру ціни, базис ціни, валюту ціни, спосіб фіксації ціни та рівень ціни.
собівартість продукції: 9887,94 Євро (73862,91 грн.) = ціна ЕХW + фрахт до порту відправки + витрати в аеропорту: перевезення, складування, авіапортові збори, комісія експедитора в порту, додаткові витрати + = ціна “вартість і фрахт” (CFR) + страхування = ціна “вартість, фрахт, страхування” (CIP) = 271,16 Євро
+ вартість перевантаження в порту призначення, оформлення документів = 10159,10 Євро = ціна CIP Київ.
+ імпортне мито 10% (507,96 Євро) = 779,12 Євро;
+ митний сбір 0,2% = 20,32 Євро;
+ акциз 0%;
= 10687,37 Євро = 79834,68 грн. = митна вартість товара.
Величина імпортних затрат дорівнює: 79834,68 грн. - 73862,91 = 5971,77 грн.
+ ПДВ (15966,94 грн.) = 106488,99 грн. – митна вартість товара з урахуванням ПДВ.
5. ПЛАТІЖНІ УМОВИ
Для данної покупки з урахуванням того, що купівля вакуумних датчиків відбувається вперше, передбачається 100% передплата (ця умова передбачена у контракту на постачання). В майбутньому передбачається перехід до умови роботи в кредит 30 днів.
Тарифи по обслуговуванню юридичних осіб (дані банку Экспобанк):
- переказ коштів за межи України 0,1% (+30$)
= 10159,10 х 0,001 = (10,16 Євро х 7,47+ 30 долларів х 5,05)= 227,39 грн.
- покупка валюти (0,6%) = 60,95 Євро = 455,33 грн.
Таким чином загальна сума банківських послуг 682,72 грн.
6. СКЛАДАННЯ ОФЕРТИ
Пропозиції покупця щодо отримання бажаного товару оформлюється у вигляді заказу. На основі потреб на кількість та якість товара ми визначаємо ціну товара та срок постачання.
Звичайно у міжнародній практиці розрізняють два види оферт – тверду та вільну.
На підставі потреб клієнтів із твердо встановленими цінами робиться заказ на придбання вакуумних датчиків (додаток 1).
Клієнту робиться комерційна пропозиція (вільна оферта) рахунок-фактура (додаток 3). В залежності від ситуації та або взаємин із клієнтом ця форма оферти також може бути вільною або твердою. Це має бути обов’язково обумовлено у самій оферті.
Якщо клієнт розрахувався згідно із рахунком, то виконання оферти є обв’язковим до виконання постачальником.
На основі даної оферти складаємо із постачальником зовнішньоекономічний контракт та одержуємо проформу на оплату товару.
7. СКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ
У встановлені контактів на першому етапі велике значення мають електронне листування, телефонні переговори, та переговори шляхом особистих зустрічей.
Комерційні переговори краще проводити менеджерами, підготовленими до зустрічі у п’ятьох аспектах знань і досвіду:
- інформацію про продукцію, послугу або процес;
- щодо характеру закупівель або продаж;
- знання про ринок;
- щодо сфери застосування продукції;
- у сфері управління.
Зазвичай переговори треба проводити на території менш зацікавленого партнера. Маркетинговому підрозділу підприємства треба скласти план проведення переговорів, в якому бажано передбачити таке:
1. Дата, місце, час регламент переговорів.
2. Склад учасників.
3. Обговорення тих питань, щодо яких згода може бути досягнута без ускладнень (це сприяє створенню конструктивної обстановки).
4. Альтернативи на випадок контрпропозицій партнера (щодо цін, строків поставки, умов сплати і т.д.). По можливості у портфелі учасників має бути три варіанта: оптимальний, менш оптимальний, але прийнятний; прийнятний, але малоцікавий. Дуже ефективно в ході ділової гри розглянути всі три варіанти переговорів і виробити тактику їх проведення.
5. Визначити осіб, які зустрічають, проводжають учасників переговорів, виконують протокольні функції.
6. Визначити осіб, які готують довідково-інформаційний матеріал.
7. Культурна програма. При її складанні треба бути уважним до інтересів гостей.
Існують типові плани для різних видів ділових переговорів, які можуть бути використані при спілкуванні з представником будь-якого рівня компанії-клієнта. Змінюється лише інформація з урахуванням конкретних інтересів.
Принципова схема ділової бесіди повинна включати такі стадії:
1. Підготовка та попереднє планування.
2. Висування пропозицій і початок переговорів.
3. Викликати інтерес і визначити потреби контрагента.
4. Визначити бажання укласти контракт та піти на деякі поступки.
5. Прийняти рішення або укласти угоду про продаж.
6. Аналіз і контроль.
В разі згоди може укладатись контракт на постачання товарів. Але не дивлячись на численні посилання у літературі на необхідність укладання контракту із іноземним постачальником насправді укладання контракту річ не легка. Велика кількість постачальників у Європі, Азії, а у Америці особливо не має бажання укладати контракт із фірмою не Європейського Співтовариства. Крім того, умови контрактів, розроблених за вимоги нашого законодавства неприємні до них.
Переговори ведуться як до ціни товару, так і до умов постачання та умов розрахунків. На основі укладання контракту (додаток 2) та оплати проформи банківським переводом постачальник виконує вимоги контракту та постачає продукцію.
У додатку 2 також надані копія авіанакладной та митной декларації.
8. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УГОДИ
Показники економічної ефективності імпорту може виражатися слідуючою формулою:
ЕЕімп = Цр - Зімп
де Цр - ціна реалізації імпортних товарів на внутрішньому ринку,
Зімп(тнс) – витрати на імпорт ТНС.
Величина Зімп дорівнює :
= 10687,37 Євро = 79834,68 грн. = митна вартість товара (без ПДВ)+
+ загальна сума банківських послуг 682,72 грн. = 80517,40 грн.
Цр закладена на нормі прибутку 30% від цени виробника. На основі норми прибутку робиться комерційна пропозиція підприємству-кліенту (додаток 3).
Загальна ціна реалізації Цр = 96021,79 грн. (без ПДВ)
На підставі проведених підрахунків ми визначаємо значення ЕЕімп = =96021,79 - 80517,40 = 15504,39 грн.
Визначемо рентабельність затрат даної операції (РЗ):
Отже, як ми маємо визначити, ця імпортна операція прибуткова та відповідає цілям підприємства.
ВИСНОВКИ
Зовнішньоекономічна діяльність пов’язана із проведенням різними господарськими суб’єктами ділових операцій на закордонних ринках. У законі України „Про зовнішньоекономічну діяльність” (ст. 1), прийнятому 16 квітня 1991 р., зазначено: „Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарської діяльності заснована на взаємовідносинах як на території України, так і за її межами”. Тому очевидно, що зовнішньоекономічна діяльність включає два види ділових операцій: операції українських суб’єктів господарювання за межами України та закордонних господарських суб’єктів із різних країн в Україні.
Імпорт – це придбання українськими суб'єктами ЗЕД в іноземних суб'єктів господарювання товарів або робіт чи послуг із ввозом чи без ввозу таких товарів (робіт, послуг) на територію України, включаючи покупку товарів, призначених для власного споживання установами й організаціями України, розташованими за її межами.
Для виходу фірми на зовнішній ринок потрібно:
- визначити місію та стратегічні цілі фірми;
- провести аналіз зовнішніх можливостей та загроз, внутрішніх сильних та слабких сторін фірми;
- визначити конкурентне середовище та основі цього виробити стратегію маркетингу та поведінки фірми на зовнішньому ринку;
- розробити та реалізувати стратегію імпорту/експорту для фірми в цілому та особливо для відділу ЗЕД;
- розробити систему контролю та оцінки результатів реалізації цієї стратегії, системи зворотного зв’язку із споживачами.
Отже, у даній роботі було розглянуто зразок зовнішньоекономічної операції з імпорту. Після розрахунків та аналізу було визначено ефективність даної конкретної операції.
ЛІТЕРАТУРА
1. Основы внешнеэкономических знаний / Под ред.Фаминского И.П. – М., Международные отношения, 1990.
2. Синецкий Б.И. Внешнеэкономические операции: организация и техника.- М., 1989.
3. Хойер В. Как делать бизнес в Европе.- М., Прогресс, 1990.
4. Корепанова И.А. Составление внешнеторгового контракта.- М., 1993.
5. Внешнеэкономическая деятельность предприятия. Учебник / Под ред. Стровского Л.Е. – М., ЮНИТИ, 1996.
6. Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли.- М., ”Юридическая литература”, 1993.
7. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность. Учебно-практическое пособие.- М., 1998.
8. Управління зовнішньоекономічною діяльністю. Навч. посібник / Під заг.ред. А.І.Кредісова. – К., 1997.
9. Міжнародні економічні відносини. Система регулювання міжнародних економічних відносин / Під ред. А.С.Філіпенко. – К., 1994
10. Коды ТН ВЭД.
11. «Порядок заполнения граф грузовой таможенной декларации в соответствии с таможенными режимами экспорта, импорта, транзита, временного ввоза (вывоза), таможенного склада, магазина беспошлинной торговли» от 30.06.98 №380
12. Нормативні документи Уряду України.
Страницы: 1, 2, 3, 4
