Рефераты. Порядок імпортних операцій

Порядок імпортних операцій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОГО НАВЧАННЯ












КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»



Виконав:

Студент 2-го курса

спеціальність «Міжнародна економіка»

специализация 8.050103

Шаль Эдуард Альбертович

Науковий керівник Ложачевська О.М.




Київ – 2008


ЗМІСТ


Вступ

1. Характеристика товару

2. Оцінка іноземного партнера

2.1 Аналіз ринку постачальників

2.2 Перевірка постачальників щодо надійності постачання та фінансових відносин з ними

2.3 Перевірка фінансової звітності фірми „PFEIFFER VACCUM”

3. БАЗИСНІ УМОВИ ПОСТАВКИ ТОВАРУ

4. ОБГРУНТУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК КОНТРАКТНОЇ ЦІНИ

5. ПЛАТІЖНІ УМОВИ

6. СКЛАДАННЯ ОФЕРТИ

7. СКЛАДАННЯ КОНТРАКТУ

8. ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УГОДИ

ВИСНОВКИ

Література


ВСТУП


Формування ринкової економічної системи в Україні потребує її інтегрування до світового економічного простору. Це можливо тільки за умов створення високоефективного механізму функціонування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, належної підготовки фахівців у даній галузі.

Управління зовнішньоекономічною діяльністю – це системний вплив на відповідні структури та колективи людей з метою підвищення їх життєдіяльності і досягнення бажаного наслідку у міжнародному бізнесу.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності у країнах з ринковою економікою набув логічного оформлення відносно недавно. Дослідження у цій сфері знань, їх викладення у школах та центрах підготовки фахівців Японії, США, Німеччини, Англії, Франції та інших країн підвищують результативність роботи як окремих структур, так і в цілому світового господарства.

Об’єктом даної роботи є експортно-імпортні операції.

Предметом даної роботи є вивчення правової основи експортно-імпортної діяльності українських підприємств і кооперації з іноземними учасниками світового співтовариства в умовах вступу України в ринкові відносини.

Метою виконання даної роботи є визначення на прикладі конкретного підприємства „СЕА” шляхи управління імпортною стратегією фірм.

У даній роботі були використані нормативні документи по регулюванню зовнішньоекономічної діяльності, міжнародні термінологічні правила проведення зовнішньоторговельних операцій, роботи українських і російських авторів в області досліджень керування міжнародним бізнесом і менеджменту, періодичні видання по проблематиці імпортно-експортних операцій.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВАРУ


Предметом імпорту є вакуумні датчики (код ТН ЗЕД 90 269 090 90 – електронні датчики повітря чи газу в розрядженому вакуумному середовищі та доповнюючи аксесуари), виробництва Австрійської фірми „PFEIFFER VACUUM” (короткий опис надан у митній декларації), які має намір постачати фірма „СЕА”, імпортер електронних компонентів, електротехнічного та паяльного обладнання, вимірювального обладнання для промислових потреб.

Для того, щоб знайти постачальника для цього типа виробів, відділ імпорту повинен знайти та оцінити конкретного постачальника з точки зору надійності постачання, провести переговори та укласти контракт, провести економічний аналіз ефективності операції.


2. ОЦІНКА ІНОЗЕМНОГО ПАРТНЕРА


2.1 Аналіз ринку постачальників


На основі потреб споживачів відділу продаж ведеться пошук електронних компонентів серед бази існуючих постачальників.

Серед постачальників можуть бути як не посередньо виробники, так і їх ексклюзивні дистриб’ютори та представництва у певних регіонах.

Серед факторів вибору між виробником та дистриб’ютором є такі:

-                     прямі закупівлі у виробників мають значні переваги:

Þ               репутація фірми як прямого дистриб’ютора від виробників, що покращує імідж компанії серед клієнтів;

Þ               можливість закупівлі певних партій товару за цінами, нижчими ніж серед представлених на ринку за рахунок закупівлі великими оптовими партіями товару і підтримки складів у якості дистриб’ютора;

Þ               захист від проникнення на ринок нових конкурентів за допомогою сертифікатів та дистриб’юторських контрактів;

-                     але виробники вимагають закупівель великими партіями та нормоупаковками, значно перевищуючими поточні потреби ринку. Крім того, фірма як дистриб’ютор деяких виробників потрібна підтримувати склади продукції. Залишок непроданої продукції буде тягарем для фірми та значно впливати на оборотність запасів та на рентабельність;

-                     посередники можуть продавати незначну кількість компонентів за цінами навіть нижчими, ніж виробники при цій кількості, можуть постачати в більш коротший час (це пояснюється тим, що посередники мають значні склади і роблять закупівлі у виробників у значний кількості, і тому мають значні знижки), але за свої послуги вони стягують свій відсоток, що зменшує прибуток фірми СЕА.

Тому при виборі структури каналу постачання треби вибирати пріоритет між ціною, кількістю, та швидкістю постачання.

Що ж стосується нових постачальників то тут для їх пошуку використовують такі можливі шляхи:

-                     знайомство із діяльністю нових постачальників на спеціалізованих виставках;

-                     пошук постачальників через мережу Internet;

-                     телефонні розмови, факсові запроси;

-                     рекомендації клієнтів: починаючи від простої поради, із ким ще можна було б установити контакт, до рекомендації з використанням імені клієнта і посиланням на нього, для того, покупець, який сумнівається, міг вступити з ним у контакт для підтвердження інформації про ваше підприємство;

-                     персональні зустрічі.

На основі попередніх зустріч була встановлена фірма-виробник та постачальник вакуумних датчиків із Австрії.


2.2 Перевірка постачальників щодо надійності постачання та фінансових відносин з ними


При виборі постачальника треба враховувати такі критерії:

Þ               код підприємства, повна назва;

Þ               оціночна таблиця ризику;

Þ               реквізити підприємства;

Þ               відомості про засновників;

Þ               ціни виробника (абсолютні та порівняно до цін на аналоги у конкурентів);

Þ               термін виробництва та постачання;

Þ               загальний асортимент продукції, що виробляє виробник;

Þ               у разі вибору посередника треба вивчити асортимент та кількість торгових марок, які представляє посередник (line-card); являється ексклюзивним чи авторизованим дистриб’ютор, представлений він на сайті виробника в Internet як дистриб’ютор;

Þ               репутації серед клієнтів;

Þ               охоплення ринку (наприклад деякі постачальники не мають прав на продаж у деяких країнах та не мають навіть рахунків у перевізників);

Þ               запаси та складські приміщення (деякі постачальники вимагають великий строк виробництва навіть за невеликого замовлень та ніколи не мають запасів);

Þ               фінансову надійність можливо перевірити за допомогою перевірки банківських реквізитів та надійності банку утримувача;

Þ               аналіз відносних показників, які дозволяють оцінити фінансову стійкість підприємства;

Þ               перелік основних подій, що можуть вплинути на діяльність і стан підприємства;

Þ               детальна інформація про всі наявні філії підприємства;

Þ               види і характер діяльності підприємства, умови постачання, чисельність працівників, юридична адреса.

Корисну інформацію про зарубіжні підприємства можуть надати на платній основі консалтингові та інші компанії. Інформація про підприємство, одержана з різних джерел, добирається і систематизується в досьє на підприємство.

Фірма „Pfeiffer Vacuum” є надійно зарекомендувавшим себе постачальним, про що навіть свідчить перевірка її фінансової звітності.


2.3 Перевірка фінансової звітності фірми „PFEIFFER VACCUM


У табл. 2.1. наданий скорочений баланс фірми „PFEIFFER VACCUM” за три роки.

Проаналізуємо зміну величини статей балансу за допомогою горизонтального аналізу балансу.

Як видно з підрахунків відбувався зріст активу на 393,74 тис. євро у 2006 (4,8%) та на 3575,03 тис. євро (41,2%) у 2007 роках. Це відбулося за рахунок приросту оборотних активів на 862,88 тис. грн. або 17,0% у 2005 та на 3703,79 тис. євро (62,4%) у 2006 році і зменшення вартості необоротних активів на 459,14 тис. євро. або на 14,9% у 2005 та на 118,46 тис. євро або на 4,25% у 2006 році.

Збільшення величини оборотних коштів відбулося головним чином за рахунок збільшення всіх статей оборотних коштів в 2006 році.

Внаслідок вдалих продажів у підприємства за період вдвічі звеличилась величина нерозподіленого прибутку й зменшилась величина кредиторської заборгованості. В 2007 році зріст необоротних активів відбувся за рахунок збільшення дебіторської заборгованості.

Величина нарахованих зобов'язань на 01.01.2007 року збільшилася більш ніж у 5 разів (530,53%). Швидше за все, це пов'язано зі зростанням заборгованості у виплаті відсотків і дивідендів, а також зі зростанням заборгованості в заробітній платі, збільшеній за рік чисельності персоналу й розбіжністю границь облікового циклу й календарних дат виплат персоналу. На 01.01.2008 року стан більш-менш стабілізується, хоча спостерігається зріст.

Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.