¾ Захист проти тероризму й організованої злочинності, така, наприклад, як від CBRN (хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної) погрози;
¾ Безпека інфраструктур й утиліт, таких як ICT (інформаційних і комунікаційних) систем і мереж;
¾ Безпека на границях, включаючи прикордонний контроль і спостереження;
¾ Відновлення безпеки у випадках кризових ситуацій й у ході різних операцій у надзвичайних обставинах.
Підготовча стадія заходів в області наукових досліджень питань безпеки, розроблена з ініціативи Європейської комісії в області наукових досліджень питань безпеки, уже наведена у виконання, і ця робота була продовжена до кінця 2006 р. Дані заходи реалізуються відповідно до методик, розробленим у РП6. Запланована тривалість - три роки із загальним бюджетом € 65 млн.
Протягом іспитового періоду Підготовча стадія заходів буде зістиковуватися з потребами потенційних користувачів відповідних технологій. Користувачі в основному будуть представляти суспільний сектор, а саме уряд, агентства з питань безпеки й неурядові організації. Результати поточного етапу Підготовчої стадії заходів створять основу для винесення рішення Європейським Парламентом і Радою Міністрів по питанню про створення "Програми наукових досліджень питань безпеки в Європі" після 2006 р.
Ціль Еврокоміссії гарантувати, щоб вимоги Європейської стратегії безпеки, Зовнішньої загальної політики й політики з питань безпеки, Європейської політики з питань безпеки й оборони й інших відповідний політик Еврокоміссії, що відносяться до питань внутрішньої безпеки, повністю врахована в розробці наукових досліджень питань безпеки. Вирішено розвивати співробітництво й спільну діяльність у ході виконання наукових досліджень питань безпеки Співтовариством і відповідними робочими аспектами Європейським оборонним відомством.
Був заснований "Консультативний комітет з науковим дослідженням питань безпеки в Європі" й, ґрунтуючись на його рекомендаціях, Еврокоміссія представила свій проект по змісту, фінансовим аспектам й організаційній структурі "Програми наукових досліджень питань безпеки в Європі" в 2005.
Космос. Ціллю космічних досліджень у рамках РП7 є підтримка Європейської космічної програми, з акцентом на такі застосування як GMES, покликаної забезпечити реальні результати для громадян і підвищення конкурентноздатності європейської космічної промисловості. Вона також буде сприяти розвитку Європейської космічної політики й доповнювати зусилля держав-членів й інших ключових гравців, включаючи Європейське космічне агентство.
ЄС, беручи участь у цій галузі, міг би зосередитися на визначенні загальних цілей, координації діяльності, запобіганні дублювання й максимізації можливостей для взаємодії, а також на встановленні стандартів. Європейська космічна політика була б націлена на представників державної влади й на особи, що приймає рішення, а також на європейську промисловість.
Заходу на європейському рівні також необхідні для втілення цілей політики ЄС, наприклад, в областях сільського господарства, рибного лову, навколишнього середовища, телекомунікацій, безпеки й транспорту, а також для того, щоб Європа була шановним партнером у регіональному й міжнародному співробітництві. Деякі із планованих заходів включають:
¾ Космічні застосування для обслуговування європейського співтовариства, такі як GMES і супутниковий зв'язок;
¾ Участь у міжнародних ініціативах по дослідженню космічного простору;
¾ Дослідження в області космічних транспортних технологій і наук про космос, включаючи наявність життя в космосі.
Біла книга Еврокоміссії з Європейської космічної програми, опублікована в 2003 р., розглядає "Усиление европейского превосходства в науке о космосе" як один зі своїх головних пріоритетів. Ціллю цього пріоритету є зміцнення європейського лідерства в науках про космос і розширення можливостей для реалізації політик ЄС. Біла книга рекомендує прогресивне підвищення фінансування космічних досліджень ЕКА й національними фондами.
Реалізацію Європейської космічної політики передбачає проводити у два етапи: перший (2004-2007) складається у виконанні заходів, охоплених Рамковою угодою, досягнутою між Європейським економічним співтовариством й ЕКА. Другий (з 2007 і далі) почнеться після вступу в чинність Європейського конституційного договору, що, як очікується, визначить питання дослідження космосу в компетенції, розділеної між ЄС і державами-членами.
Програма (FP7) призначена для того, щоб збільшити інноваційний потенціал середніх і малих підприємств.
У зв'язку з підвищенням бюджету, спрощенням процедур і розширенням підходів, сьома програма спрямована на участь малих і середніх підприємств у дослідницьких програмах ЄС а також на те, щоб допомогти їм стати їм більше інноваційними, - так говорять члени Комісії.
Існує безліч об'єднань, які були створені за допомогою Комісії з метою збільшити участь середніх і малих підприємств у програмах, таких як: Європейські Інформаційні Центри, комп'ютерні мережі Центрів Інновацій Бізнесу, Інноваційні Послідовні Центри й Національні Контрактні крапки
Вступ у суспільні дослідження є можливим, навіть якщо процедури часто складні.
Що стосується учасників, середнє й мале підприємство має більше шансів на успіх, якщо воно готовить проекти без очікувань, коли їх опублікую. Іншим фактором, що впливає на успіх, є те, що партнери поєднуються й починають працювати над поданням проекту перед підпорядкуванням пропозиції. Нарешті, частим є випадок, коли середні й малі підприємства, які вже брали участь у програмах, мають більше шансів на успіх, тому що вони звикли повертатися з різними підходами.
Головна європейська мережа Eureka відіграє важливу роль у визначенні технічних платформ і спільних технологічних ініціатив. Обоє ці напрямки для FP7, як частина управління, призначені зробити програму промислово- орієнтованої
Європейські дослідницькі центри, як і самі дослідники, відчувають недолік у координації між ЄС дослідниками 7-ий регіональної програми й головною європейською мережею для маркет-орієнтації, промислових досліджень і розвитку.
Роль ЄС, як стимулятора й помічника досліджень на Європейському рівні, є вкрай важливою для створення найбільшої Європейської конкурентноздатності.
Із цією ціллю комісія підприємств і промисловості DG опублікувала першочерговий перелік робіт, які будуть сприяти підвищенню конкурентноздатності:
¾ план рішення програм для європейських центрів/ регіонів, що сприяють підприємництву
¾ переклад документів, що стосуються SME і підприємницької політики,
¾ ефективність податкової системи, спрямованої на збереження джерел доходу й збільшення справедливості
¾ створення попереджуючих інструментів, що запобігають бізнес-невдачі,
¾ технічна й адміністративна допомога для організації й проведення досліджень
¾ порівняльне вивчення кращого застосування в області соціальних проектів нових підприємців й їхніх партнерів, аналіз рівнів соціального захисту бізнесу.
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
3.1 Шляхи вдосконалювання регіональної політики в умовах асиметричного розвитку
Значний вплив на соціально-економічний розвиток України робить історично сформована економічна неоднорідність простору країни. При цьому зменшення диференціації регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку може впливати на зміцнення єдності України й проведення єдиної загальнодержавної політики. В умовах асиметричного розвитку регіонів й ослаблення контролю над просторовим розвитком країни, надзвичайно зростає значення регіональної політики, що сприяє досягненню стійкого соціально-економічного розвитку територій. Із цих позицій становить інтерес SWOT-аналіз концепцій регіонального розвитку в історичному контексті (табл. 3.1).
У колишньому СРСР провідне місце займала політика вирівнювання соціально-економічного розвитку, інструментами якої були централізоване фінансування економіки й соціальної сфери, дотації й субвенції, планові ціни й т.д. До деякої міри ці міри згладжували міжрегіональну соціально-економічну диференціацію. Однак при цьому усувалася не причина проблеми, а її наслідок, що приводило до пасивності господарюючих суб'єктів. У той час як у більшості країн миру, що зштовхнулися із проблемами територіальних диспропорцій (США, Японія, що розвиваються країнах Азії, Африки й Латинської Америки й ін.), з початку 60-х років використалася концепція "поляризованого розвитку". Вона базується на наявності в регіонах своєрідних "вогнищ росту", або "полюсів", що генерують їхній поступальний рух [10, с. 3].
Поняття "полюса росту" одним з перших увів у науковий оборот на початку 60-х років 20 століття французький економіст Ф. Перру. Відповідно до його подань, економічний ріст іде не повсюдно, а має осередковий характер. "Полюса росту" - це агломерації підприємств, сконцентрованих у певних місцях, де економічний ріст, підприємницька активність, інноваційний процес відрізняються найбільшою інтенсивністю, впливаючи на інші території, які не входять в "полюси". Це і є "поляризоване" розвиток [11].
Таблиця 3.1 - SWOT - аналіз концепцій територіального розвиненийия
Концепція вирівнювання регіонального розвитку
Концепція саморозвитку регіонів
Концепція поляризованого розвитку
1
2
3
Коротка характеристика
Державне планування в системі централізованого керування.
Регіон - елемент єдиного народногосподарського комплексу країни виконуюче замовлення й централізовано забезпечується фінансовими ресурсами.
Державне регулювання в системі ринкових відносин.
Регіон - рівноправний учасник єдиного економічного простору країни, що реалізує свої товари й послуги на ринку й, що здобуває необхідні для себе товари й послуги в інших регіонів.
Державне регулювання на тлі ринкового середовища, що формується.
Пріоритет віддається розвитку регіонів - локомотивів росту укрупнення регіонів за рахунок злиття сильних регіонів з відстаючими.
Ціль розвитку визначається центром. Спрямована на зміцнення "Єдиного народногосподарського комплексу країни" і національної безпеки.
Ціль розвитку визначається регіоном. Спрямована на:
- підвищення конкурентноздатності економіки;
- підвищення рівня життя населення.
Ціль розвитку визначається регіоном за узгодженням із центром. Спрямована на підвищення ефективності економіки за рахунок "крапкового" розвитку освоєних регіонів.
Зниження міжрегіональної соціально-економічної диференціації.
Забезпечення всіх громадян Росії мінімальними споживчими благами.
Зниження соціально-політичної напруги в країні.
Створення передумов для усунення причин міжрегіональної соціально - економічної диференціації.
Розвиток демократизації суспільства, участь регіонів у міжрегіональному й міжнародному обміні.
Підвищення конкурентноздатності регіонів і національній економіці в цілому.
Максимальне використання ресурсного, виробничого, наукового й трудового потенціалів.
Підвищення ефективності економіки.
Збільшення темпів економічного росту
Сприяння рішенню завдання подвоєння ВВП до 2010 р.
Сприяння структурній перебудові економіки РФ шляхом переходу до інтенсивного розвитку.
Слабкі сторони й погрози
Безініціативність, пасивність господарюючих суб'єктів.
Усувається не причина проблеми асиметричного розвитку, а її наслідок.
Неможливість досягнення високих темпів економічного росту.
В умовах посилення впливу факторів зовнішнього середовища знижуються можливості саморозвитку регіонів.
Надмірна міжрегіональна конкуренція може привести до деструктивних процесів у національній економіці.
Збільшення диференціації за рівнем соціально-економічного розвитку.
Погроза територіальної цілісності України.
Збільшення ймовірності загострення міжнаціональних відносин.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
